Зміст

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів. 5

 

2. Визначення показників якості морозива та побудова типового дерева властивостей. 10

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів. 16

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності морозива. 27

 

Висновки та пропозиції32

 

Список використаних джерел. 35

 

Додатки. 37

 

Вступ

 

В умовах ринку перед підприємствами постає багато питань. Функціонування підприємств поєднуються зі змінами як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі його діяльності, що обумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення цільової функції його діяльності, обґрунтування економічних передумов  досягнення оптимальних резервів прибутку, які забезпечують конкурентоспроможність підприємства на ринку і визначають перспективи його розвитку.

В умовах ринку підприємства зіткнулися з багатьма чинниками імовірнісного характеру, що викликає необхідність відмови від жорсткого планування і переходу до гнучкої системи економічного регулювання його діяльності. Реалізація цієї задачі пов’язана з розробкою стратегії діяльності підприємства, в якій визначаються мета і задачі діяльності підприємства, його ресурсне забезпечення, шляхи досягнення, цілі і методи вирішення задач. Від  підприємств вимагається формування методів ефективної роботи в умовах розвитку конкуренції.

Досвід останніх часів показує, що далеко не всі підприємства готові до ведення конкурентної боротьби. Навіть при тому, що багато з них є власниками конкурентоспроможної продукції (що саме по собі дуже важливо), багатьом з них не завжди вдається реалізовувати цю перевагу з-за відсутності практики використання всього комплексу засобів досягнення конкурентоспроможності на ринку. Разом з тим, кон’юнктурна ситуація з кожним роком все більш ускладнюється поступовим розширенням територій ринку і залученням західних фірм, що мають значний досвід в умовах жорсткої конкуренції.

Конкуренція являє собою різноманітні форми суперництва господарських суб’єктів на споживчому ринку за кращі умови реалізації товарів. Комерційна діяльність будь-якого підприємства здійснюється на споживчому ринку. Предметом купівлі-продажу на споживчому ринку виступають товари та послуги, котрі призначені для того, щоб задовольнити попит населення. Реалізуючи різноманітні групи товарів і надаючи ті або інші додаткові послуги населенню, підприємства є активними учасниками споживчого ринку.

Для кожного підприємства дуже важливо визначити, якнайкраще  позиціонувати свій конкретний товар, щоб вести конкурентну боротьбу в тривалому періоді.

Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність морозива” є на даний час досить актуальною.

         Метою даної курсової роботи є дослідити ринок морозива та основні споживчі властивості даного товару, показники якості та конкурентоспроможності.

В курсовій роботі вирішуються наступні завдання:

розгляд теоретичних основ якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів,

дослідження методології визначення якості морозива,

розгляд існуючих методів дослідження показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів та

визначення показників якості та конкурентоспроможності морозива на ринку.

Предметом дослідження є якість та конкурентоспроможність морозива.

Об»єктом  дослідження є товарний ринок морозива в Україні.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області товарознавства, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів

 

Кожний товар є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і відповідають певним потребам людини. Корисність будь-яких речей відбиває їх споживну вартість. Споживна вартість того або іншого товару мусить бути оцінена, тобто визначена його якість. Отже, споживна вартість і якість виробів безпосередньо зв»язані між собою. Проте це не тотожні поняття, оскільки одна і та ж споживна вартість

…

Отже, комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного товару. Одним із варіантів комплексної оцінки якості може слугувати інтегральний показник, який обчислюється шляхом зіставлення корисного ефекту від споживання певного товару і загальної величини витрат на його створення і споживання. В окремих випадках для комплексної оцінки якості застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням при її обчисленні коефіцієнтів вагомості усіх розрахункових показників. У загальному вигляді конкурентоспроможність товару характеризується його споживчими властивостями та ціною. Розрахунок інтегрального показника відносної конкуренто­спроможності товару базується на порівнянні параметрів досліджу­ваного товару з параметрами товару, який найбільш повно відображає вимоги споживачів.

 

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності морозива

 

Проведемо визначення комплексного показника якості морозива.

Таблиця 4.1

Визначення інтегрального показника якості морозива

Найменування показника	Коефіцієнт вагомості ai	Еталонне значення Ріет	Брак значення Рібр	Зразки
				1		2		3
				Житомирський маслозавод		Ласунка		Львівський холодокомбінат
				рі	Рі	рі	Рі	рі	Рі
Зовнішній вигляд	0,15	5	3	4,2	0,6	4,8	0,9	4,5	0,75
Смак	0,3	5	2	4,3	0,77	4,5	0,83	4,9	0,97
Запах	0,25	5	3	4,2	0,6	5	1	4,5	0,75
Колір	0,2	5	3	4,4	0,7	4,2	0,6	4,5	0,75
Форма	0,1	5	3	4,5	0,75	4,5	0,75	4,2	0,6
Разом	1				0,69		0,83		0,8

 

Наприклад, Р₁  морозива ласунка

Р₁ = (4,8 – 3)/(5 – 3) = 0,9.

Q = 0,9*0,15 + 0,83*0,3 + 1*0,25 + 0,6*0,2 + 0,75*0,1 = 0,83.

Як видно з табл. 4.1 найбільший інтегральний показник якості має морозиво “Ласунка”.

…

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  морозиво  Ласунка, на другому Львівський холодокомбінат та на третьому Житомирський маслозавод.

 

Висновки та пропозиції

 

За результатами проведеної роботи можна зробити такі висновки.

1. Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. Якість безпосередньо пов’язана з тією користю, яку споживач здобуває від товару чи послуги.

Конкурентоспроможність товару — це сукупна відносна характеристика товару, яка показує відмінність товару в кращий бік від товару, конкретна за ступенем його якості і задоволення потреби, а також за затратами на виробництво товару і його споживання. Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому. Якість продукції тісно пов»язана з її конкурентноздатністю, що характеризується відповідністю споживчих і вартісних показників товару показникам товару-аналога конкурента.

2. Морозиво являє собою збиту (насиченим повітрям) заморожену пастеризовану суміш молока, вершків чи фруктово-ягідних продуктів з цукром, стабілізаторами, смаковими й ароматичними речовинами [27, с. 178].

Морозиво має високу харчову і біологічну цінність, приємний смак, ніжну консистенцію («тане в роті»). Воно сприятливо впливає на секреторну і моторну функції органів травлення і нерідко застосовується при шлункових кровотечах і після операцій шлунково-кишкового тракту.

“Дерево властивостей” морозива включає такі показники, як  функціональність, естетичність, екологічність та економічність. Морозиво являє собою збиту (насиченим повітрям) заморожену пастеризовану суміш молока, вершків чи фруктово-ягідних продуктів з цукром, стабілізаторами, смаковими й ароматичними речовинами.

3. Для дослідження показників якості та конкурентоспроможності  можуть використовуватися методи дослідження: реєстраційні, вимірювальні, розрахунково-аналітичні та експертні.

Для розрахунку рівня якості застосовують диференціальний, комплексний або змішаний методи.

Оцінка   конкурентоспроможності включає такі етапи:

— аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного  товару  — зразка. Помилка на цьому етапі може призвести до викривлення     результатів всієї роботи;

— визначення набору порівнювальних параметрів спільних товарів. В цьому випадку виходять з того, що частина параметрів характери­зує споживчі властивості (якості) товару (його споживача вартість), а інша частина — то його економічні властивості (вартість). Споживчі властивості визначається набором «жорстких» і «м»яких» споживчих параметрів;

4. Провели визначення комплексного показника якості морозива. Найбільший інтегральний показник якості має морозиво “Ласунка”. Проведемо аналіз конкурентоспроможності морозива, що реалізуються в місті Києві. За еталон приймемо найбільш конкурентоспроможний товар.

Проведемо аналіз конкурентоспроможності  морозива заводів №1 (Житомирський маслозавод), №2 (Ласунка), №3 (Львівський холодокомбінат).

за функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є морозиво  Ласунка  ФП = 0,45, потім Житомирський маслозавод та Львівський холодокомбінат відповідно для яких ФП = 0,436 та 0,414. За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є морозиво Ласунка СП = 0,465, потім Житомирський маслозавод та Львівський холодокомбінат відповідно для яких СП = 0,4325 та 0,4175.

За економічними показниками найбільша вартість в морозива Житомирський маслозавод за рахунок великої вартості перевезень та Львівський холодокомбінат за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  морозиво  Ласунка, на другому Львівський холодокомбінат та на третьому Житомирський маслозавод.

5. Також для забезпечення відповідної якості та конкурентоспроможності морозива надамо пропозиції

Якість морозива насамперед залежить від якості сировини, що надходить на виробниче підприємство. Виробники морозива, укладаючи договір на постачання продовольчих товарів чи товарів матеріально-технічного постачання, повинні бути впевнені в постачальнику. На підприємствах, що переробляє і випускає продукти харчування, повинна впроваджуватися система управління якістю продукції. Система якості є не тільки засобом забезпечення якості товарів, але і критерієм оцінки надійності постачальника.

Поліпшення якості — це постійна діяльність, спрямована на підвищення якості продукції, зниження витрат на нього, удосконалювання виробництва.

Об»єктом процесу поліпшення якості може бути будь-як елемент виробництва, наприклад, технологічний процес, упровадження наукової організації праці, сучасного устаткування, забезпечення інвентарем, інструментами, підвищення кваліфікації кадрів і т.д. Постійне поліпшення якості прямо зв»язано з підвищенням конкурентноздатності продукції.

Керівництво підприємства виробника морозива повинно розробляти і визначати політику в області якості, забезпечувати ув»язування з іншими видами діяльності і здійснювати контроль за її реалізацією на підприємстві. Всі елементи системи якості повинні бути предметом постійної і регулярної перевірки й оцінки.

 

Список використаних джерел

1.            Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 2001.– 424с.

2.       Амиров Ю.Д., Печенкин А.Н. Оценка качества продукции и рыночная экономика // Стандарты и качество. 2002. — №10. с. 53-55.

3.       Афанасьев М.П. Маркетинг. Стратегия и практика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995-120 с.

4.       Богатин Ю.В. Экономическая оценка качества и эффективности работы предприятия. М.: Изд. Стандартов. 2003. — 150с.

5.       Богатырев А.А., Филиппов Ю.Д. Стандартизация статистических методов управления качеством. М.: Изд. Стандартов. 1989. — 121с.

6.       Версан В.Г., Чайка И.И. Системы управления качеством продукции. М.: Изд.стандартов. 1998. — 150с.

7.            Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.

8.       Голубков ЕЛ., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д. Маркетинг выбор лучшего решения. М.: Экономика, 1999. — 221 с.

9.            Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.

10.   Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 2002 — 463 с.

11.            Жук Ю. Т., Жук В. А., Кисляк Н. К., Кушнір М. К., Орлова Н. Я. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів. — К., 2000. — 336 с.

12.       Кафаров В.В. Моделирование и системный анализ биохимических производств. — М.: Химия, 1985. – 274 с.

13.   Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.

14.   Крылова Г.Д. Зарубежный опыт управления качеством. М.: Изд. Стандартов. 1992. — 140с.

15.   Леонов И.Г., Аристов О.В. Управление качеством продукции. М.: Изд. Стандартов. 1990. — 200с.

16.   Мюллер К. Некоторые аспекты внедрения системы качества в промышленности // Стандарты и качество. — 1998. — №3 — С. 58-64.

17.       Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.

18.       Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1999.- 304с.

19.       Переколина Н.С. Качество в системе маркетинга. — М: Система, 2001. – 384с.

20.Рудавська Г.Б. Товарознавство молочних та яєчних товарів: Підручник. – К. : КДТЕУ, 2000. — 251 с. 

21.   Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.

22.            Товарознавство: Опорний конспект лекцій для студ. екон. спец. заоч. та дистанційної форм навч. — К.: Видавництво Європейського університету, 2001. — 69 с.

23.            Товарознавство: Терміни та визначення. — Введ. 2001.01.01.- Офіц. вид. — К.: Держстандарт України, 2000. — 24 с.

24.   Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.

25.       Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 2000.- 410с.

26.   Фомин В.Н.  Качество продукции и маркетинг.  1991. – 348 с.

27.   Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.

28.Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза молока и молочных продуктов. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2001 – 128 с.

29.Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза мясных, молочных и рыбных товаров. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2002 – 412 с.

30.Шидловская Е.А. Органолептические свойства молока и молочных продуктов. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2000 – 240 с.

31.   Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.

 Додатки                                            Додаток А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Типове дерево властивостей морозива

Зміст

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів. 5

 

2. Визначення показників якості кави натуральної та побудова типового дерева властивостей. 10

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів. 14

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності кави натуральної28

 

Висновки та пропозиції34

 

Список використаних джерел. 36

 

Вступ

 

В умовах ринку перед підприємствами постає багато питань. Функціонування підприємств поєднуються зі змінами як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі його діяльності, що обумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення цільової функції його діяльності, обґрунтування економічних передумов  досягнення оптимальних резервів прибутку, які забезпечують конкурентоспроможність підприємства на ринку і визначають перспективи його розвитку.

В умовах ринку підприємства зіткнулися з багатьма чинниками імовірнісного характеру, що викликає необхідність відмови від жорсткого планування і переходу до гнучкої системи економічного регулювання його діяльності. Реалізація цієї задачі пов’язана з розробкою стратегії діяльності підприємства, в якій визначаються мета і задачі діяльності підприємства, його ресурсне забезпечення, шляхи досягнення, цілі і методи вирішення задач. Від  підприємств вимагається формування методів ефективної роботи в умовах розвитку конкуренції.

Досвід останніх часів показує, що далеко не всі підприємства готові до ведення конкурентної боротьби. Навіть при тому, що багато з них є власниками конкурентоспроможної продукції (що саме по собі дуже важливо), багатьом з них не завжди вдається реалізовувати цю перевагу з-за відсутності практики використання всього комплексу засобів досягнення конкурентоспроможності на ринку. Разом з тим, кон’юнктурна ситуація з кожним роком все більш ускладнюється поступовим розширенням територій ринку і залученням західних фірм, що мають значний досвід в умовах жорсткої конкуренції.

Конкуренція являє собою різноманітні форми суперництва господарських суб’єктів на споживчому ринку за кращі умови реалізації товарів. Комерційна діяльність будь-якого підприємства здійснюється на споживчому ринку. Предметом купівлі-продажу на споживчому ринку виступають товари та послуги, котрі призначені для того, щоб задовольнити попит населення. Реалізуючи різноманітні групи товарів і надаючи ті або інші додаткові послуги населенню, підприємства є активними учасниками споживчого ринку.

Для кожного підприємства дуже важливо визначити, якнайкраще  позиціонувати свій конкретний товар, щоб вести конкурентну боротьбу в тривалому періоді.

         Метою даної курсової роботи є дослідити ринок натуральної кави та основні споживчі властивості даного товару, показники якості та конкурентоспроможності.

В курсовій роботі вирішуються наступні завдання: розгляд теоретичних основ якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів, дослідження методології визначення якості натуральної кави, розгляд існуючих методів дослідження показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів та визначення показників якості та конкурентоспроможності натуральної кави на ринку.

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів

 

Кожний виріб є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і відповідають певним потребам людини. Корисність будь-яких речей відбиває їх споживну вартість. Споживна вартість того або іншого товару мусить бути оцінена, тобто визначена його якість. Отже, споживна вартість і якість виробів безпосередньо зв»язані між собою. Проте це не тотожні поняття, оскільки одна і та ж споживна вартість може бути корисною не в однаковій мірі. На відміну від споживної вартості якість продукції характеризує ступінь її придатності для споживання, тобто кількісну сторону суспільної споживної вартості [17, с. 64]

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

…

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності:

Якщо К<1, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

Якщо К>1, то досліджуваний товар має вищу конкурен­тоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності кави натуральної

 

Для вітчизняного ринку кави, як і для багатьох інших, характерна значна присутність імпортної продукції. I не лише тому, що тендітне кавове деревце у нашому суворому кліматі не росте. Використовуючи різні технології обсмажування, змішуючи сорти, європейські та американські виробники не без успіху намагаються задовольнити споживача, пропонуючи йому скуштувати безліч видів цього напою.

Тож погоду на вітчизняному ринку роблять такі закордонні фірми, як Nestle (з торговою маркою Nescafe), Kraft Jacobs Sushard (Jacobs), Tres Montes (Monterrey), Douwe Egberts (Maccona, Douwe Egberts), Paulig export Ltd (Paulig), Cacique de Cafe Soluvel (Pele, Cacique).

…

Як видно з табл. 4.1. за функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є Montana ФП = 0,9, потім Jacobs та Eduscho відповідно для яких ФП = 0,872 та 0,828.  За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є Montana СП = 0,93, потім Jacobs та Eduscho відповідно для яких СП = 0,865 та 0,835.

За економічними показниками найбільша вартість в Jacobs за рахунок великої вартості перевезень та Eduscho за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  Montana, на другому Eduscho та на третьому Jacobs.

Висновки та пропозиції

 

Залежно від призначення певні види продукції мають свої специфічні показники якості. Поряд з цим використовуються показники для оцінки багатьох видів виробів, а також вимірники відносного рівня якості всієї вироблюваної підприємством продукції. З урахуванням таких обставин усі показники якості виробів поділяють на дві групи: перша — диференційовані (поодинокі) показники, з яких виокремлюється найбільш розгалужена низка одиничних показників якості; друга — загальні показники якості всього обсягу вироблюваної підприємством продукції.

Ринкові умови господарювання передбачають активне і широке використання організаційних чинників підвищення якості продукції на усіх підприємствах. До таких чинників відносяться: запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління ним, які уможливлюють ефективне застосування високоточної техніки і прогресивної (бездефектної) технології; удосконалення методів технічного контролю і розвиток масового самоконтролю на усіх стадіях виготовлення продукції; розширення прямих господарських зв»язків між продуцентами і споживачами продукції; вивчення і запровадження позитивного досвіду, накопиченого зарубіжними і вітчизняними підприємствами у галузі проектування і виготовлення високоякісних товарів тощо.

“Дерево властивостей” кави включає такі показники, як  функціональність, естетичність, екологічність та економічність. Функціональність включає показники якості кави та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. До показників якості кави під час товароруху слід віднести: загальний вигляд, колір, консистенція, смак, запах. До показників якості кави під час використання за призначенням слід віднести: вміст кофеїну, харчова цінність, біологічна ефективність, енергетична цінність. До функціональних показників якості тари включають: надійність, міцність, матеріал тари,  можливість повторного використання тари або утилізації.

Естетичність включає показники якості кави:  зовнішній вигляд, колір кави, консистенція.

Екологічність кави включає показники  безпеки кави для здоров’я людини: вміст нітратів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Екологічність тари характеризується рівнем міграції шкідливих речовин з тари в каву та рівнем забруднення навколишнього середовища.

Економічність включає показники якості кави та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність кави характеризується вартістю самої кави та вартістю транспортування до споживача. Економічність тари характеризується вартістю тари та вартістю транспортування тари до виробника кави.

Проаналізували показники якості та конкурентоспроможності на ринку натуральної кави України, визначивши для аналізу наступні торгові марки: Jacobs, Montana, Eduscho. За еталон прийняли найбільш конкурентоспроможний товар – Expresso.

За функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є Montana ФП = 0,9, потім Jacobs та Eduscho відповідно для яких ФП = 0,872 та 0,828.  За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є Montana СП = 0,93, потім Jacobs та Eduscho відповідно для яких СП = 0,865 та 0,835. За економічними показниками найбільша вартість в Jacobs за рахунок великої вартості перевезень та Eduscho за рахунок вищої ціни продукції. За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  Montana, на другому Eduscho та на третьому Jacobs.

 

 

Список використаних джерел

1.   Правила продажу продовольчих товарів. Затверджено наказом МЗЕЗ від 28.12.94 №237. // Торгуємо за правилами. Спеціальний додаток до “Дебету-Кредиту”. – С31.

2.   Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 1982. – 424с.

3.   Амиров Ю.Д., Печенкин А.Н. Оценка качества продукции и рыночная экономика // Стандарты и качество. 1992 №10. с. 53-55.

4.   Афанасьев М.П. Маркетинг. Стратегия и практика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995-120 с.

5.   Богатин Ю.В. Экономическая оценка качества и эффективности работы предприятия. М.: Изд. Стандартов. 1991. 150с.

6.   Богатырев А.А., Филиппов Ю.Д. Стандартизация статистических методов управления качеством. М.: Изд. Стандартов. 1989. 121с.

7.   Версан В.Г., Чайка И.И. Системы управления качеством продукции. М.: Изд.стандартов. 1988. 150с.

8.   Власова В.М.,  Волков Д.М.  и  др.  Основы  предпринимательской деятельности. — М.: Финансы и статистика, 1994. – 357с.

9.   Габович   Р.Д..   Припутана   Л.С.   Гигиенические   основы   охраны продуктов питания от вредных химических веществ. — К.: Здоров»я, 1987. – 394с.

10.       Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.

11.   Голубков ЕЛ., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д. Маркетинг выбор лучшего решения. М.: Экономика, 1993. — 221 с.

12.       Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.

13.       Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.

14.   Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.

15.            Жук Ю. Т., Жук В. А., Кисляк Н. К., Кушнір М. К., Орлова Н. Я. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів. — К., 2000. — 336 с.

16.       Кафаров В.В. Моделирование и системный анализ биохимических производств. — М.: Химия, 1985. – 274 с.

17.   Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.

18.   Крылова Г.Д. Зарубежный опыт управления качеством. М.: Изд. Стандартов. 1992. 140с.

19.   Леонов И.Г., Аристов О.В. Управление качеством продукции. М.: Изд. Стандартов. 1990. 200с.

20.   Мюллер К. Некоторые аспекты внедрения системы качества в промышленности // Стандарты и качество. 1998. №3 С. 58-64.

21.       Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.

22.       Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1991.- 304с.

23.       Переколина Н.С. Качество в системе маркетинга. — М: Система, 1992. – 384с.

24.   Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.

25.   Технология производства продуктов обще­ственного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.

26.            Товарознавство: Опорний конспект лекцій для студ. екон. спец. заоч. та дистанційної форм навч. — К.: Видавництво Європейського університету, 2001. — 69 с.

27.            Товарознавство: Терміни та визначення. — Введ. 2001.01.01.- Офіц. вид. — К.: Держстандарт України, 2000. — 24 с.

28.   Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.

29.       Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.

30.   Фомин В.Н.  Качество продукции и маркетинг.  1991. – 348 с.

31.   Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.

32.   Шепелев А.Ф., Печенежская И.А., Кожухова О.И., Туров А.С. Товароведение и экспертиза зерно-мучных и плодоовощных товаров. / Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: «Феникс», 2002. – 224 с.

33.   Шепелев А.Ф., Печенежская И.А., Мхитарян К.Р. Товароведение и экспертиза вкусовых и кондитерских товаров. / Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: «Феникс», 2002. – 544 с.

34.   Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.

Зміст

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів. 5

 

2. Визначення показників якості коньяків та побудова типового “дерева властивостей”. 10

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів. 15

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності коньяків. 26

 

Висновки та пропозиції31

 

Список використаних джерел. 35

 

Вступ

 

В даний час в економіці спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. У розвитих країнах управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.

Якість продукції (включаючи новизну, технічний рівень, відсутність дефектів при виконанні, надійність в експлуатації) є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його іспитів, але й в експлуатації, а для складних видів устаткування – з наданням визначеного гарантійного терміну після установки устаткування на підприємстві замовника. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та експлуатації.

Конкуренція являє собою різноманітні форми суперництва господарських суб’єктів на споживчому ринку за кращі умови реалізації товарів. Комерційна діяльність будь-якого підприємства здійснюється на споживчому ринку. Предметом купівлі-продажу на споживчому ринку виступають товари та послуги, котрі призначені для того, щоб задовольнити попит населення. Реалізуючи різноманітні групи товарів і надаючи ті або інші додаткові послуги населенню, підприємства є активними учасниками споживчого ринку.

Для кожного підприємства дуже важливо визначити, якнайкраще  позиціонувати свій конкретний товар, щоб вести конкурентну боротьбу в тривалому періоді.

Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність коньяків” є на даний час досить актуальною.

         Метою даної курсової роботи є дослідити ринок коньяків та основні споживчі властивості даного товару, показники якості та конкурентоспроможності.

В курсовій роботі вирішуються наступні завдання:

розгляд теоретичних основ якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів,

дослідження методології визначення якості коньяків,

розгляд існуючих методів дослідження показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів та

визначення показників якості та конкурентоспроможності коньяків на ринку.

Предметом дослідження є якість та конкурентоспроможність коньяків.

Об»єктом  дослідження є товарний ринок коньяків в Україні.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області товарознавства, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів

 

Кожний товар є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і відповідають певним потребам людини. Корисність будь-яких речей відбиває їх споживну вартість. Споживна вартість того або іншого товару мусить бути оцінена, тобто визначена його якість. Отже, споживна вартість і якість виробів безпосередньо зв»язані між собою. Проте це не тотожні поняття, оскільки одна і та ж споживна вартість може бути корисною не в однаковій мірі. На відміну від споживної вартості якість продукції характеризує ступінь її придатності для споживання, тобто кількісну сторону суспільної споживної вартості [17, с. 64].

Якість безпосередньо пов’язана з тією користю, яку споживач здобуває від товару чи послуги. Отже, вона щільно пов’язана зі споживчою вартістю та задоволенням. У вузькому значенні цього слова якість можна визначити як “відсутність дефектів”. Проте більшість орієнтованих на споживача компаній виходять за межі цього визначення. Вони розглядають якість з точки зору задоволення споживача.

…

Екологічність коньяку включає показники  безпеки для здоров’я людини: вміст нітратів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Екологічність тари характеризується рівнем міграції шкідливих речовин з тари в коньяк та рівнем забруднення навколишнього середовища.

Економічність включає показники якості коньяку та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність коньяку характеризується вартістю самого коньяку та вартістю транспортування до споживача. Економічність тари характеризується вартістю тари та вартістю транспортування тари до виробника коньяку.

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів

 

Для дослідження показників якості та конкурентоспроможності  можуть використовуватися методи дослідження: реєстраційні, вимірювальні, розрахунково-аналітичні та експертні.

Рівень якості — це кількісна характеристика міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня [6, c. 89].

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу знаходять шляхом обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають ступінь його відповідності сучасним вимогам. Тому поряд з цим визначають відносний рівень якості окремих видів вироблюваної (проектованої) продукції, порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.

…

лікеро-горілчаний завод » відповідно для яких ФП = 0,436 та 0,414.  За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є коньяк ТОВ «Сімферопольський горілчаний завод» СП = 0,45, потім ВАТ «Немирівський горілчаний завод» та ЗАТ «Донецький лікеро-горілчаний завод » відповідно для яких СП = 0,4325 та 0,4175.

За економічними показниками найбільша вартість в коньяку ВАТ «Немирівський горілчаний завод» за рахунок великої вартості перевезень та ЗАТ «Донецький лікеро-горілчаний завод » за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  коньяки ТОВ «Сімферопольський горілчаний завод», на другому ЗАТ «Донецький лікеро-горілчаний завод» та на третьому ВАТ «Немирівський горілчаний завод».

 

Висновки та пропозиції

 

За результатами проведеної роботи можна зробити такі висновки та пропозиції.

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому. Якість продукції тісно пов»язана з її конкурентноздатністю, що характеризується відповідністю споживчих і вартісних показників товару показникам товару-аналога конкурента. Отже, конкурентноздатність визначається шляхом порівняння товарів однорідної властивості, що задовольняють ту саму потребу. Факторами, що впливають на конкурентноздатність товару, вважаються: оновлюваність, корисність, надійність, упакування, ціна, передпродажний сервіс і ін.

“Дерево властивостей” включає такі показники, як  функціональність, естетичність, екологічність та економічність. Функціональність включає показники якості коньяку та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. До показників якості коньяку під час товароруху слід віднести: загальний вигляд, колір, консистенція, смак, запах. До показників якості коньяків під час використання за призначенням слід віднести: харчову цінність, біологічну ефективність, енергетичну цінність. До функціональних показників якості тари включають: надійність, міцність, матеріал тари,  можливість повторного використання тари або утилізації.

Естетичність включає показники якості коньяку:  зовнішній вигляд, колір коньяків, консистенція.

Екологічність коньяку включає показники безпеки для здоров’я людини: вміст радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Екологічність тари характеризується рівнем міграції шкідливих речовин з тари в коньяк та рівнем забруднення навколишнього середовища.

Економічність включає показники якості коньяку та упаковки під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність коньяків характеризується вартістю самого коньяку та вартістю транспортування до споживача. Економічність упаковки характеризується вартістю упаковки та вартістю транспортування тари та упаковки до виробника коньяку.

Для визначення рівня якості виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових виробів застосовують ряд методів: об»єктивний, органолептичний методи використовують для визначення абсолютного рівня якості, а диференційований і комплексний — відносного рівня якості окремих видів продукції.

Для розрахунку рівня якості застосовують диференціальний, комплексний або змішаний методи.

Комплексний метод застосовують, коли необхідно охарактеризувати рівень якості продукції одним узагальнюючим показником, що являє собою функцію від одиничних показників якості.

При змішаному методі оцінки рівня якості продукції застосовують одиничні та комплексні показники якості.

Оцінка   конкурентоспроможності включає такі етапи:

1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного  товару  — зразка. Помилка на цьому етапі може призвести до викривлення     результатів всієї роботи.

2. Визначення набору порівнювальних параметрів спільних товарів. В цьому випадку виходять з того, що частина параметрів характери­зує споживчі властивості (якості) товару (його споживача вартість), а інша частина — то його економічні властивості (вартість).

Визначили комплексні показники якості за функціональними та естетичними показниками. До функціональних показників віднесли харчову цінність, смакові якості, запах, термін зберігання. До естетичних показників віднесли колір, консистенцію, дизайн упаковки. Оцінку якості за функціональними та естетичними показниками визначили за десятибальною системою. Вагомість параметрів визначено за результатами значимості показників для споживачів коньяку.

Якість коньяку насамперед залежить від якості сировини, що надходить на виробниче підприємство. Виробники , укладаючи договір на постачання продовольчих товарів чи товарів матеріально-технічного постачання, повинні бути впевнені в постачальнику. На підприємствах, що переробляє і випускає продукти харчування, повинна впроваджуватися система управління якістю продукції. Система якості є не тільки засобом забезпечення якості товарів, але і критерієм оцінки надійності постачальника.

Переконатися в доброякісності товару можна двома способами. Перший — це перевірка, контроль самого товару. Такий спосіб цілком прийнятний, коли закуповується невелика кількість товару. Але якщо мова йде про оптову покупку, то навіть при суцільному контролі, у силу випадкових факторів, можна пропустити товар з дефектом.

В останні роки усе більше застосування знаходить інший спосіб: перевірка не товару, а здатність підприємства випускати продукцію з якістю, що задовольняє споживача.

Наріжним принципом системи якості має бути охоплення всіх стадій життєвого циклу продукції, чи етапи «петлі якості». Для підприємства виробника коньяку можна вказати наступні етапи «петлі якості»:

1. Маркетинг, пошуки і вивчення ринку.

2. Розробка технічних вимог до продукції, стандартів підприємства.

3. Матеріально-технічне постачання.

4. Підготовка і розробка виробничих процесів.

5. Виробництво.

6. Контроль, перевірка якості.

7. Технічна допомога й обслуговування.

8. Реалізація і розподіл готової продукції.

За характером впливу на етапи «петлі якості» у системі якості виділяються три напрямки:

— забезпечення якості;

— управління якістю;

— поліпшення якості.

Забезпечення якості являє собою сукупність планованих і систематично проведених заходів для виконання кожного етапу «петлі якості», щоб продукція задовольняла вимогам до якості.

Управління якістю включає методи і діяльність оперативного характеру. До них відносяться: керування процесами, виявлення різного роду недоліків у продукції, виробництві й усунення цих недоліків і їхніх причин, що викликали.

Поліпшення якості — це постійна діяльність, спрямована на підвищення якості продукції, зниження витрат на нього, удосконалювання виробництва.

Об»єктом процесу поліпшення якості може бути будь-як елемент виробництва, наприклад, технологічний процес, упровадження наукової організації праці, сучасного устаткування, забезпечення інвентарем, інструментами, підвищення кваліфікації кадрів і т.д. Постійне поліпшення якості прямо зв»язано з підвищенням конкурентноздатності продукції.

Керівництво підприємства виробника коньяку повинно розробляти і визначати політику в області якості, забезпечувати ув»язування з іншими видами діяльності і здійснювати контроль за її реалізацією на підприємстві. Всі елементи системи якості повинні бути предметом постійної і регулярної перевірки й оцінки.

 

 

Список використаних джерел

 

1. Митний кодекс. // ВВР — 2004. — №2. — С.28-32.

2. Закон України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом       етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”, затверджений Постановою ВРУ №481/95 від 19.12.95 р. (зі змінами і доповненнями)//ВВР — 2004. — №4. — С.35-37.

3. Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої”затверджений Постановою ВРУ №178/96 від 07.04.96 р. (зі змінами і доповненнями)//ВВР — 2003. — №11. — С.15-17.

4. Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 1982. – 424с.

5. Балабанов И.Т. Внешнеэкономические связи: Учеб. пособие для вузов. – 2-е издание. – М.:, 2001. – 354 с.  

6. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В., Пархоменко В.М. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. — Житомир: ПП Рута, 2002.-544 с.

7. Габович   Р.Д..   Припутана   Л.С.   Гигиенические   основы   охраны продуктов питания от вредных химических веществ. — К.: Здоров»я, 1987. – 394с.

8. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с. 

9. Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.

10. Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.

11. Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.

12. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. — М. : Международные отношения, 1999 — 416 с.

13. Костюченко В.В. Організація бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – №4. – С. 20–24.

14.Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.

15. Макеева Е. А. Менеджмент внешнеэкономической деятельности: Курс лекций. – Одеса. Астропринт, 2001. – 196 с.

16. Микулович Л. С. и др. Товароведение продоволь­ственных товаров. — Минск: БГЭУ, 1998. – 422 с.

17. Николаева М. А. Товароведение плодов и овощей. М.: Экономика, 1990. – 285 с.

18. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.

19. Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1991.- 304с.

20. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельнос­ти. Практикум: Учеб. пособие для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 218с.

21. Переколина Н.С. Качество в системе маркетинга. — М: Система, 2002. – 384с.

22. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с.

23. Половцева Ф.П. Коммерческая деятельность: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 248с.

24. Правила продажу продовольчих товарів. Затверджено наказом МЗЕЗ від 28.12.94 №237. // Торгуємо за правилами. Спеціальний додаток до “Дебету-Кредиту”. – С31.

25. Сакал А.П. Оформление товаров на экспорт // Вестник Аудитора Украины (Приложение к Бизнес–Информ). – 2002. – №8 (35). – С. 13.

26. Слепнева А. С. и др. Товароведение плодоовощ­ных, зерномучных, кондитерских и вкусовых товаров: Учебник для товароведческих отделений техникумов со­ветской торговли и потребительской кооперации/А. С. Слепнева, А. Н. Кудяш, П. Ф. Пономарев. — 2-е изд., переработанное. — М.: Экономика, 1987. – 341 с.

27. Современная энцеклопедия. Сад и огород/Насекайло О.Л., Баранова Н.А. – Мн.: Современный литератор, 2000. – 816 с.

28. Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.

29. Технология производства продуктов обще­ственного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.

30. Ткаченко Н., Лагода Т. Облік експортно–імпортних операцій // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – №9. – С. 2–8.

31. Ткаченко Н.. Контракт (договор) купли–продажи во внешнеэкономической деятельности. Налогообложение, учет и бухгалтерские проводки // Бизнес: Документы, комментарии, консультации. – 2001. – №6 (213). – С. 26–29.

32. Торговое дело: экономика, маркетинг, организация: Учебник / Под общ. ред. проф. Л. А. Брагина и проф. Т. П. Данько. — М.: ИНФРА-М, 2002. – 560 с.

33. Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.

34. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. Посібник/ Під.заг.ред. А.І. Кредісова/ Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим. – К, 1997.– 448с.

35. Фасоляк Н.Д. Управление производственными запасами. – М.; Экономика, 1998. – 271 с.

36. Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.

37. Фоменко Е.Л. Особенности осуществления внешнеэкономической деятельности, ведение бухгалтерского учета и налогообложение валютных операций в Украине. – Одесса: Альянс, 1994. – 283 с.

38. Фомин В.Н.  Качество продукции и маркетинг.  1991. – 348 с.

39. Шандезон Ш., Лансестр А. Методы продажи. — М.: Прогресс-Универс, 1999. – 428с.

40. Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.

41. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза зерномучных и плодоовощных товаров. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2002 – 224 с.

42. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза вкусовых и кондитерських товаров. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2002 – 524 с.

43. Шук Р. Как стать профессиональным коммерсантом / Пер. с англ. — СПб.: Питер пресс, 1999. – 468с.

44. Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.

Зміст

 

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів. 5

 

2. Визначення показників якості томатів та побудова типового “дерева властивостей”. 12

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності томатів. 21

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності томатів. 32

 

Висновки та пропозиції38

 

Список літератури. 42

Вступ

 

 

Продукція овочівництва є незамінним джерелом найважливіших фізіологічно активних речовин – вітамінів, поліфенолів, а також мінеральних речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності людини. Однак в умовах  звичайних для періоду масового дозрівання і збирання, овочі можуть зберігатися недовго. Довгостроково ж їх можна зберегти в спеціальних сховищах при визначеній для кожного виду продукції зниженій температурі або різними способами переробки.

У процесі збереження і переробки в сировині протікають біохімічні процеси, що при неправильній технології можуть викликати погіршення харчової цінності продуктів харчування і навіть їхнє псування.

От чому так важливо знати технологічні особливості сировини, що реагує на зовнішні впливи в процесі переробки не тільки зміною комплексу компонентів свого хімічного складу, але і як жива біологічна система.

Дуже актуальна проблема забруднення споживчих товарів чужорідними речовинами хімічного і біологічного походження. Питання безпеки споживчих товарів зважуються в цивілізованих країнах шляхом обов»язкової сертифікації — діючого механізму державного контролю за якістю.

Проблема підвищення якості одна з головних задач розвитку економіки нашої країни. В останні роки у всіх передових у технічному відношенні країнах відзначається зростаючий інтерес до підвищення якості продукції.

Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність томатів на ринку України” є на даний час досить актуальною.

Метою даної курсової роботи є оцінка стану якості та конкурентоспроможності свіжих томатів і продуктів їхньої переробки в сучасних економічних умовах в Україні.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:

— розгляд поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів;

— визначення показників якості томатів та побудова типового “дерева властивостей”;

— вивчення існуючих методів дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності томатів;

— визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності томатів;

— підведення підсумків виконаної роботи.

Предметом дослідження якість та конкурентоспроможність томатів.

Об»єктом  дослідження є товарних ринок томатів України.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

 

 

 

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів

 

Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому.

Якість реалізованої продукції — одна з вимог ринку товарів. Останнім часом збільшується попит на екологічно чисті продовольчі товари, тому питанням якості продукції придається особливе значення.

В умовах командно-адміністративної системи управління якістю продукції здійснювалося директивними методами і базувалося на стандартизації, бездефектності праці, атестації. Асортимент продукції, що випускається, визначався держзамовленням і не задовольняв запити торгівлі. Відсутність конкуренції привело до того, що виробники не були зацікавлені в гарантіях якості товарів. З переходом до ринку відношення до якості продукції кардинально міняється. При цьому в першу чергу вирішуються наступнізадачі:[1]

…

Економічність включає показники якості томатів та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність томатів характеризується вартістю самих томатів та вартістю транспортування до споживача. Економічність тари характеризується вартістю тари та вартістю транспортування тари до виробника томатів.

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності томатів

 

Для дослідження показників якості та конкурентоспроможності томатів можуть використовуватися методи дослідження: реєстраційні, вимірювальні, розрахунково-аналітичні та експертні.

Приймання за якістю проводять на складі одержувача. Вид контролю — суцільний чивибірковий — установлюється стандартами. У випадку невідповідності виробів вибірки вимогам нормативно-технічної документації відбирають повторну вибірку в подвоєному розмірі. При відхиленні виробів повторної вибірки від вимог викликають представника виготовлювача, а при його неявці — експерта бюро товарних експертиз.

За результатами перевірки складають акт про фактичну якість і комплектності товарів, на підставі якого висувають претензії виготовлювачу.

У залежності від області професійної діяльності розрізняють наступні найважливіші групи експертизи: торгова, товарознавча, технологічна, судова, юридична, лікарсько-трудова, медична, бухгалтерська (аудиторська), екологічна й ін.

…

Коефіцієнт вагомості показника визначається експертним або аналітичним (неекспертним) методами.

Таким чином метод кваліметричної оцінки включає ряд послідовних етапів: формування еталонної множини показників, визначення коефіцієнтів вагомості, еталонних і бракувальних значень показників якості, підбір методик для оцінки величини кожного показника.

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності томатів

 

 

Розглянемо динаміку зміни урожаю в Україні овочевих культур, у тому числі томатів.

Таблиця 4.1

 

Урожай плодоовочевих культур в Україні, тис. т

 

Як видно з табл. 4.1 урожай як овочевих культур, так і томатів найбільший за останні роки. Виникає важлива проблема з реалізації томатних продуктів споживачам.   

…

Як видно з табл. 4.2. за функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є томати сорту Талалихін ФП = 0,9, потім Чудовий та Доходний відповідно для яких ФП = 0,872 та 0,828.  За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є томати Талалихін СП = 0,93, потім Чудовий та Доходний відповідно для яких СП = 0,865 та 0,835.

За економічними показниками найбільша вартість в томатів сорту Чудовий  за рахунок великої вартості перевезень та Доходний за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  томати сорту Талалихін, на другому Доходний та на третьому Чудовий.

 

Рис. 4.2. Показники оцінки конкурентоспроможності томатів

Висновки та пропозиції

 

Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому.

Випуск і реалізація продукції підвищеної якості адекватно відображають соціально-економічні інтереси як виробника, так і торгівлі. Від якості продукції багато в чому залежать конкурентні можливості торгового підприємства, його товарна і цінова політика, успіх у комерційній справі і розміри прибутку.

Конкурентоспроможність товару — це сукупна відносна характеристика товару, яка показує відмінність товару в кращий бік від іншого товару, конкретна за ступенем його якості і задоволення потреби, а також за затратами на виробництво товару і його споживання.

Поживна цінність томатів набагато вища, ніж інших овочів і фруктів. У них міститься 93—94% води, 6— 7% сухих речовин, у тому числі 2,5—3% цукрів, 0,5% яблучної і лимонної кислот, 0,8% клітковини, 1% білків, 0,6% мінеральних речовин, ароматичні речовини. За вмістом вітаміну С деякі сорти помідор можна прирівняти навіть до лимонів. Завдяки високому вмісту вітаміну С помідори рекомендується використовувати при авітамінозі. Їх застосовують у якості одного з найбільш доступних видів сировини при виробництві вітамінів. У них містяться вітаміни К, В₁, В₂, РР або нікотинова кислота, багато калію, кальцію, магнію, фосфору й інших мінеральних речовин. Наявні в помідорах мікроелементи (мідь, цинк, благотворно впливають на загальнийстан організму, а яблучна і лимонна кислоти підвищують апетит, поліпшують травлення і згубно діють на кишкові бактерії. Зважаючи на те, що в помідорах багато солей калію, вітамінів і деяких кислот, вони корисні при порушенні обміну речовин, хворобах серцево-судинної системи і шлунка.

Визначають ступінь зрілості томатів, розсортовуючи їх по цьому показнику; найбільший поперечний діаметр (не менш 4 см, крім сливовидних і порічкових), відзначають наявність дефектів, ознак хвороб. Зелені томати можуть транспортуватися тільки за договором із замовником і направлятися на переробку.

У  процесі збереження, переробки і консервування в сировині протікають складні біохімічні процеси, що при неправильній технології можуть викликати погіршення харчової цінності продуктів і їхнє псування. От чому важливо знати технологічні особливості сировини томатів, що реагує на зовнішні впливи в процесі переробки не тільки змінами комплексу компонентів свого хімічного складу, але і як жива біологічна система.

Псування харчових продуктів, зокрема, зокрема плодів і овочів, викликається головним чином дією мікроорганізмів і ферментів. Тому необхідно створити  також умови збереження або так видозмінити їхньої властивості, щоб мікроби були знищені чи не могли розвиватися і щоб ферменти, що регулюють біохімічні процеси, були інактивовані.

У зеленій стадії томати до дозрівання не здатні, тому терміни збереження їхневеликі — 1-2 тижня при 0—4 °С. Плоди молочної, бурої і рожевої стадій спілості здатні до дозрівання, але якщо усередині плоду температура не нижче 6 °С. Терміни збереження залежать від температури: при 11 — 13 °С — 3—4 тижня, при 1—2 °С — місяць; червоні при 0,5—1 °С — 2—7 діб.

Перед квашенням томати сортують за ступенем зрілості на зелені, молочні, бурі, рожеві і червоні. Переважають сортиз щільною м»якоттю, багатокамерні, малонасінні, округлі. Рожеві і червоні заквашують у тарі місткістю до 100 л. По рецептурі розрізняють томати: звичайного засолу, часникові (з часником і хроном), гострі (гіркого перцю в 2—3 рази більше), пряні (з додаванням інших пряностей).

За якістю томатні продукти поділяють на товарні сорти — екстра, вищий і 1-й. У залежності від масової частки сухих речовин пюре випускають 12, 15, 20%-м; томатну пасту несолону — 25, 30, 35, 40%-у, а солону — 27, 32, 37%-у з масовою часткою солі 8-10%. Колірповинний бути червоним, чи оранжево-червоним, чи малиново-червоним, у 1-м сорті допускається буруватий чи коричнюватий відтінок. Консистенція — однорідна напіврідка чи мастка, без залишків шкірочки, насінь. У 1-м сорті допускаються одиничні насіння і частки шкірочки. Смак — властивий томатним продуктам без гіркоти і пригару.

Товарна експертиза якості томатів — оцінка експертом основних характеристик томатів, а також їх змін у процесі товароруху для прийняття рішень, видачі незалежних і компетентних висновків, що служать кінцевим результатом. При проведенні експертизи можуть оцінюватися всі основні характеристики товару: асортиментна, якісна, кількісна, вартісна чи тільки їхньої частини.

Товарознавча експертиза томатів — оцінка споживчих властивостей товарів за органолептичними, фізико-хімічними і мікробіологічними показниками, а також показників їхніх кількісних характеристик, здійснювана експертами шляхом проведення іспитів (вимірів) чи опитування і/чи на підставі інформації на маркіруванні і/чи в товарно-супровідних документах.

Дегустацією харчових продуктів називається оцінка органолептичних показників якості експертами, перевіреними на сенсорну чутливість. Метою дегустації є одержання достовірних результатів при органолептичній оцінці якості, зниження її суб»єктивності за рахунок високої професійної компетентності експертів, що досягається вузькою спеціалізацією їх по групах товарів. Добір експертів у дегустаційні групи проводиться шляхом перевірки їхньої сенсорної чутливості, крім того, експерт повинний мати досвід органолептичної оцінки обраної товарної групи.

В даній роботі було проведено аналіз конкурентоспроможності томатів, що реалізуються в місті Києві. За еталон приймемо найбільш конкурентоспроможний товар – томати cорту Перемога. Аналіз конкурентоспроможності проведено томатів сортів Чудовий, Талалихін та Доходний.

За функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є томати сорту Талалихін ФП = 0,9, потім Чудовий та Доходний відповідно для яких ФП = 0,872 та 0,828.  За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є томати Талалихін СП = 0,93, потім Чудовий та Доходний відповідно для яких СП = 0,865 та 0,835.

За економічними показниками найбільша вартість в томатів сорту Чудовий  за рахунок великої вартості перевезень та Доходний за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  томати сорту Талалихін, на другому Доходний та на третьому Чудовий.

 

 

Список літератури

 

1.      Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 1982. – 424с.

2.      Афанасьев М.П. Маркетинг. Стратегия и практика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995-120 с.

3.      Власова В.М.,  Волков Д.М.  и  др.  Основы  предпринимательской деятельности. — М.: Финансы и статистика, 1994. – 357с.

4.      Габович   Р.Д..   Припутана   Л.С.   Гигиенические   основы   охраны продуктов питания от вредных химических веществ. — К.: Здоров»я, 1987. – 394с.

5.      Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.

6.      Голубков ЕЛ., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д. Маркетинг выбор лучшего решения. М.: Экономика, 1993. — 221 с.

7.      Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.

8.      Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.

9.      Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.

10.Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. — М. : Международные отношения, 1999 — 416 с.

11.Кафаров В.В. Моделирование и системный анализ биохимических производств. — М.: Химия, 1985. – 274 с.

12.Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.

13.Липатов Н.Н., Рогов И.А. Методология проектирования продуктов питания с требуемым комплексом показателей пищевой ценности. // Известия вузов. Сер. Пищевая технология.- 1987г №2.- С.9,

14.Нагайцев А. Мир томатов // Новый садовод и фермер.- 1998.- №5.- С.38-39

15. Нагайцев А. Томаты – это увлекательно // Новый садовод и фермер.- 1995.- №4.- С.28.

16.Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.

17.Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1991.- 304с.

18.Огляд ринку: Неврожай «консерваторам» не зашкодить. // Галицькі контракти, 2002, №33. 

19.Переколина Н.С. Качество в системе маркетинга. — М: Система, 1992. – 384с.

20.Правила продажу продовольчих товарів. Затверджено наказом МЗЕЗ від 28.12.94 №237. // Торгуємо за правилами. Спеціальний додаток до “Дебету-Кредиту”. – С31.

21.Тема №1. Форма для поліпшення змісту // Галицькі контракти. 2001 — №20. – С10.

22.Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.

23.Технология производства продуктов обще­ственного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.

24.Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.

25.Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.

26.Фомин В.Н.  Качество продукции и маркетинг.  1991. – 348 с.

27.Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.

28.Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза томатов. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2001 – 160 с.

29.Энгетлер П. Рыночная экономика для начинающих бизнесменов. -К.: МП «Вик». 1992. – 214с.

30.Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.

 

Зміст

 

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності пісочного печива. 5

 

2. Визначення показників якості та побудова типового дерева властивостей  11

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності пісочного печива. 13

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності пісочного печива. 23

 

Висновки та пропозиції30

 

Список використаних джерел. 34

 

Додатки. 36

Вступ

 

В Україні на даний час розвитку ринкових відносин спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. Управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.

Якість пісочного печива є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості товарів, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його використання. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та реалізації.

Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність пісочного печива” є на даний час досить актуальною.

Метою даної курсової роботи є оцінка формування якості пісочного печива в сучасних економічних умовах в Україні.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:

— розгляд поняття якості та конкурентоспроможності пісочного печива;

— визначення показників якості та побудова типового “дерева властивостей” пісочного печива;

— розгляд існуючих методів дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності пісочного печива;

— визначення комплексного показника якості та інтегрованого показника відповідної конкурентоспроможності пісочного печива;

— зробити відповідні висновки та пропозиції.

Предметом дослідження якість та конкурентоспроможність пісочного печива.

Об»єктом  дослідження є товарних ринок пісочного печива України.Асаме: Північна красуня сердечко та Північна красуня з ізюмом, виробник “Лінск Київ”, Пісочне з клюквою, виробник ПП Трутенко, Песочное печенье, виробництва Росія, м. Москва.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності пісочного печива

 

 

Конкурентноздатність товару — це сукупність характеристик продукту і супутніх його продажу і споживанню послуг, що відрізняють його від продуктів аналогів по ступені задоволення потреб споживача, за рівнем витрат на його придбання й експлуатацію. Це здатність товару відповідати очікуванням споживачів, здатність товару бути проданим.

Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому [20, с. 97].

Усі товари повинні відповідати визначеним вимогам, під якими розуміють особливості товару, що обумовлюють його використання за призначенням за певних умов і протягом заданого часу.

…

Здобне печиво відрізняється від інших видів тим, що для його виробництва використовується борошно тільки вищого сорту, а також велику кількість цукру, вершкової олії і яєць. Крім цього в рецептуру можуть входити молоко, горіхи, ізюм і інші продукти. Це печиво невеликих розмірів, різноманітної структури і форми.

Пісочне печиво виготовляють із пластичного тіста звеликим вмістом цукру і жиру, формують методом виїмки (пісочно-виймальне) і методом відсадження (пісочно-відсадне). Воно має розсипчасту структуру [33, c. 214].

 

2. Визначення показників якості та побудова типового дерева властивостей

 

При перевірці якості пісочного печива проводять органолептичну оцінку якості. Органолептичну оцінку якості пісочного печива починають із зовнішнього оформлення, маркірування і виявлення відхилень у масі. Шляхом огляду пачки печива встановлюють: чіткість печатки, малюнка і написів, яскравість етикетки. Зовні вироби повинні бути привабливі, оформлені зі смаком. Також звертають увагу на наявність (чи відсутність) на пакувальному матеріалі забруднень, плям жиру, розривів. Стан упакування печива перевіряють на щільність завертки, з огляду на перекіс етикетки. По даті випуску печива перевіряють дотримання гарантійного терміну збереження. Форма виробів повинна бути правильна, недеформована, без зламів, ум»ятин, з рівним обрізом у торцях.

Поверхня печива повинна мати ясний малюнок, без здуттів, украплень крихт, розміри — відповідати зазначеним у стандарті. Структура тверда, але м»яка при розкошуванні.

Вид на зламі з рівномірною пористістю, без порожнеч і слідів непромісу. Для печива здобного допускаються нерівномірна пористість і невеликі порожнечі. Оцінюючи виріб по цьому показнику, звертають увагу на пропеченність виробів.

…

Якщо К<1, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

Якщо К>1, то досліджуваний товар має вищу конкурен­тоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності пісочного печива

 

Якість печива визначається за допомогою показників якості, що характеризують той чи інший бік споживчих властивостей і свідчать на скільки повно дані властивості задовольняють потреби споживачів.  

При дослідженні ми провели оцінку органолептичних і фізико-хімічних показників трьох зразків, а саме:

1. Північна красуня з ізюмом, виробник “Лінск Київ”.

2. Північна красуня Сердечко, виробник “Лінск Київ”.

3. Пісочне з клюквою, виробник ПП Трутенко.

4. Песочное печенье, Росія.

…

За економічними показниками найбільша вартість в Північна красуня Сердечко за рахунок великої вартості перевезень та Песочное печенье, Росія за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  печиво сорту Пісочне з клюкою К = 0,942, на другому Песочное печенье, Росія К = 0,888 та на третьому Північна красуня Сердечко К = 0,87.

Висновки та пропозиції

 

Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому.

Печиво — продукт із пшеничного тіста, що містить значну кількість цукру і жиру, невеликої товщини і різноманітної форми.

Пісочне печиво виготовляють із пластичного тіста звеликим вмістом цукру і жиру, формують методом виїмки (пісочно-виймальне) і методом відсадження (пісочно-відсадне). Воно має розсипчасту структуру.

Органолептичні показники характеризують форму, поверхню, колір, смак і запах, вид у зламі. При оцінці якості цукрового і затяжного печива нормуються розміри виробів по довжині, ширині, діаметру та товщині в залежності від його форми.

“Дерево властивостей” пісочного печива включає такі показники, як  функціональність, естетичність, екологічність та економічність. Функціональність включає показники якості пісочного печивапід час товароруху та під час використання за призначенням. До показників якості пісочного печивапід час товароруху слід віднести: форма, поверхня, смак і запах, вид у зламі, термін зберігання. До показників якості пісочного печива під час використання за призначенням слід віднести: смакові якості, запах, харчову цінність, запах, вміст вітамінів, пошкодження.

Естетичність включає показники якості пісочного печива:  форма, колір, малюнок, естетичність упаковки.

Екологічність пісочного печива включає показники безпеки для здоров’я людини: вміст нітратів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин.

Економічність включає показники якості пісочного печива під час виробництва та товароруху. Економічність пісочного печива характеризується вартістю печива та вартістю транспортування.

Якість печива визначається за допомогою показників якості, що характеризують той чи інший бік споживчих властивостей і свідчать на скільки повно дані властивості задовольняють потреби споживачів.  

При дослідженні ми провели оцінку органолептичних і фізико-хімічних показників трьох зразків, а саме: Північна красуня з ізюмом, виробник “Лінск Київ”, Північна красуня Сердечко, виробник “Лінск Київ”, . Пісочне з клюквою, виробник ПП Трутенко,  Песочное печенье, Росія.

За органолептичними показниками всі зразки відповідали вимогам ГОСТ 5897-90. Для порівняння якості печива за органолептичними показниками нами було проведено органолептичну оцінку за розробленою нами 5 бальною шкалою. Отримані дані свідчать про певну нерівномірність окремих показників у зразках.

За формою печиво всі види печива отримують 5 балів, тобто  відповідає даному найменуванню, без вм’ятин, краї печива рівні, надломлене печиво відсутнє.

За показниками поверхні всі види печива отримують 5 балів, тобто  поверхня не підгоріла, без вздуття, без вкраплення крихт, обробка верхньої поверхні відповідає рецептурі.

За кольором найбільш привабливим є печиво Північна красуня Сердечко, виробник “Лінск Київ” 5 балів, тобто колір властивий даному найменуванню печива, рівномірний. Інші види печива отримали оцінку 4 бали, так як колір властивий даному найменуванню печива, нерівномірний.   

За смаком та запахом всі види печива отримали оцінку 5 балів, так як смак і колір властиві даному найменуванню печива, без сторонніх запаху і присмаку. 

За видом на зламі печиво Північна красуня з ізюмом, виробник “Лінск Київ” і Північна красуня Сердечко, виробник “Лінск Київ” отримали 5 балів, так як  вид на зламі рівномірно пористий, без пустот, печиво пропечене, консистенція щільна, не крихка, начинка не виступає за краї печива. Пісочне з клюквою, виробник ПП Трутенко отримало 4 бали за видом на зламі, так як він рівномірно пористий, без пустот, пропечене, консистенція досить щільна, не крихка, начинка виходить за краї. 

Як свідчать результати досліджень всі види печива мають досить високий показник якості.

Як видно з результатів дослідження фізико-хімічні показники відповідають нормативним значенням. Найбільша вологість в печива пісочного з клюквою складає 3,4%, а найменша в північної красуні з ізюмом складає 3,1%. Вологість в печива різна в залежності від ступені пропеченності. 

Лужність найбільша 1,2 % в печива  Північна красуня Сердечко, виробник “Лінск Київ”. В інших видів печива лужність становить 1,1%.

Намокаємість найбільша в печива Північна красуня Сердечко, виробник “Лінск Київ”.

Вміст цукру в перерахунку на суху речовину найбільший в печива Північна красуня Сердечко, виробник “Лінск Київ” 23%, а найменший в печива Пісочне з клюкою, виробник ПП Трутенко 21%. Вміст цукру визначається рецептурою печива.

Провели визначення інтегрального показника конкурентоспроможності. За еталон пісочного печива прийняли найбільш конкурентоспроможне пісочне печиво Північна красуня з ізюмом, виробник “Лінск Київ”.

Аналіз якості та конкурентоспроможності проведемо для пісочного печива таких, як:

1.  Північна красуня Сердечко, виробник “Лінск Київ”.

2. Пісочне з клюквою, виробник ПП Трутенко.

3. Песочное печенье, Росія

в порівнянні з еталоном пісочним печивом Північна красуня з ізюмом, виробник “Лінск Київ”. 

За функціональними параметрами найбільш якісним є  сорт Пісочне з клюквою Кф = 0,48, потім Північна красуня Сердечко та Песочное печенье, Росія відповідно для яких Кф = 0,467 та 0,462.  За естетичними параметрами найбільш якісним є сорт Пісочне з клюквою Кест = 0,415, потім Північна красуня Сердечко та Песочное печенье, Росія відповідно для яких СП = 0,395 та 0,39.

За економічними показниками найбільша вартість в Північна красуня Сердечко за рахунок великої вартості перевезень та Песочное печенье, Росія за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  печиво сорту Пісочне з клюкою К = 0,942, на другому Песочное печенье, Росія К = 0,888 та на третьому Північна красуня Сердечко К = 0,87.

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.            Правила продажу продовольчих товарів. Затверджено наказом МЗЕЗ від 28.12.94 №237. // Торгуємо за правилами. Спеціальний додаток до “Дебету-Кредиту”. – С31.

2.            Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 1982. – 424с.

3.       Амиров Ю.Д., Печенкин А.Н. Оценка качества продукции и рыночная экономика // Стандарты и качество. 1992 №10. с. 53-55.

4.       Афанасьев М.П. Маркетинг. Стратегия и практика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995-120 с.

5.       Богатин Ю.В. Экономическая оценка качества и эффективности работы предприятия. М.: Изд. Стандартов. 1991. 150с.

6.       Богатырев А.А., Филиппов Ю.Д. Стандартизация статистических методов управления качеством. М.: Изд. Стандартов. 1989. 121с.

7.       Версан В.Г., Чайка И.И. Системы управления качеством продукции. М.: Изд.стандартов. 1988. 150с.

8.            Власова В.М.,  Волков Д.М.  и  др.  Основы  предпринимательской деятельности. — М.: Финансы и статистика, 1994. – 357с.

9.            Габович   Р.Д..   Припутана   Л.С.   Гигиенические   основы   охраны продуктов питания от вредных химических веществ. — К.: Здоров»я, 1987. – 394с.

10.       Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.

11.   Голубков ЕЛ., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д. Маркетинг выбор лучшего решения. М.: Экономика, 1993. — 221 с.

12.       Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.

13.       Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.

14.   Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.

15.Жук Ю. Т., Жук В. А., Кисляк Н. К., Кушнір М. К., Орлова Н. Я. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів. — К., 2000. — 336 с.

16.       Кафаров В.В. Моделирование и системный анализ биохимических производств. — М.: Химия, 1985. – 274 с.

17.   Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.

18.   Крылова Г.Д. Зарубежный опыт управления качеством. М.: Изд. Стандартов. 1992. 140с.

19.   Леонов И.Г., Аристов О.В. Управление качеством продукции. М.: Изд. Стандартов. 1990. 200с.

20.   Мюллер К. Некоторые аспекты внедрения системы качества в промышленности // Стандарты и качество. 1998. №3 С. 58-64.

21.       Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.

22.       Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1991.- 304с.

23.       Сидоренко О.В. Товарознавчі складові ринкознавства. – К.: КНТЕУ, 2001. – 341 с.

24.   Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.

25.   Технология производства продуктов обще­ственного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.

26.Товарознавство: Опорний конспект лекцій для студ. екон. спец. заоч. та дистанційної форм навч. — К.: Видавництво Європейського університету, 2001. — 69 с.

27.Товарознавство: Терміни та визначення. — Введ. 2001.01.01.- Офіц. вид. — К.: Держстандарт України, 2000. — 24 с.

28.   Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.

29.       Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.

30.   Фомин В.Н.  Качество продукции и маркетинг.  1991. – 348 с.

31.   Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.

32.   Шепелев А.Ф., Печенежская И.А., Кожухова О.И., Туров А.С. Товароведение и экспертиза зерно-мучных и плодоовощных товаров. / Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: «Феникс», 2002. – 224 с.

33.   Шепелев А.Ф., Печенежская И.А., Мхитарян К.Р. Товароведение и экспертиза вкусовых и кондитерских товаров. / Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: «Феникс», 2002. – 544 с.

34.   Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.

Додатки

Додаток А

П’ятибальна шкала для визначення якості печива органолептично

Оцінка, балів	1	2	3	4	5
Форма	Не відповідає даному найменуванню, є вм’ятини країв, не рівна поверхня, надломлене печиво більше 5 % від маси нетто	Не відповідає даному найменуванню, є вм’ятини, краї не рівні, надломлене печиво становить 5 % від маси нетто	Відповідає даному найменуванню, невеликі  вм’ятини країв, рівна поверхня, надломлене печиво становить 4 % від маси нетто	Відповідає даному найменуванню, без вм’ятин, 3% країв не рівні, надломлене печиво становить менше 4 % від маси нетто	Відповідає даному найменуванню, без вм’ятин, краї печива рівні, надломлене печиво відсутнє
Поверхня	Підгоріла, вздута, лопнувші пузирі, вкраплення крихт, оздоблення поверхні не відповідає рецептурі, глазурований шоколад з слідами посивіння, глазур липка, засахарення	Підгоріла, злегка вздута, лопнувші пузирі, вкраплення крихт, оздоблення поверхні не відповідає рецептурі, глазурований шоколад з слідами посивіння	Трохи підгоріла, 4% печива має вздуття до маси нетто, обробка відповідає рецептурі, глазурований шоколад без посивіння, помадна глазур липка	Не підгоріла, 2% маси печива має вздуття, оздоблення відповідає рецептурі, глазурований шоколад без посивіння, помадна глазур не липка	Не підгоріла, без вздуття, без вкраплення крихт, обробка верхньої поверхні відповідає рецептурі, глазурований шоколад без посивіння, помадна глазур не липка
Колір	Повністю відрізняється від кольору, що властивий для печива	Колір відрізняється від даного найменування печива, але це колір печива	Колір незначно відрізняється від властивого даному найменуванню печива, нерівномірний	Властивий даному найменуванню печива, нерівномірний	Властивий даному найменуванню печива, рівномірний
Смак і запах	Неприємний смак і поганий запах, що невластиві продуктам харчування	Смак і запах відрізняються від смаку і запаху, що притаманні печиву	Відрізняються від смаку і запаху даного найменування печива	Не значено відрізняються від властивих даному найменуванню печива, без сторонніх запаху і присмаку	Властиві даному найменуванню печива, без сторонніх запаху і присмаку
Вид на зламі	Не рівномірно пористий, з пустотами, не пропечене, начинка виступає за краї печива, консистенція крихка, розвалююча	Не рівномірно пористий, з пустотами, 1/3 частина печива не пропечена, начинка виступає за краї печива	Менш пориста з пустотами, пропечене, начинка виступає за краї печива	Рівномірно пористий, без пустот, пропечене, консистенція досить щільна, не крихка, начинка виходить за краї	Рівномірно пористий, без пустот, пропечене, консистенція щільна, не крихка, начинка не виступає за краї печива