Зміст
1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів
2. Визначення показників якості коньяків та побудова типового “дерева властивостей”
Вступ
В даний час в економіці спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. У розвитих країнах управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.
Якість продукції (включаючи новизну, технічний рівень, відсутність дефектів при виконанні, надійність в експлуатації) є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його іспитів, але й в експлуатації, а для складних видів устаткування – з наданням визначеного гарантійного терміну після установки устаткування на підприємстві замовника. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та експлуатації.
Конкуренція являє собою різноманітні форми суперництва господарських суб’єктів на споживчому ринку за кращі умови реалізації товарів. Комерційна діяльність будь-якого підприємства здійснюється на споживчому ринку. Предметом купівлі-продажу на споживчому ринку виступають товари та послуги, котрі призначені для того, щоб задовольнити попит населення. Реалізуючи різноманітні групи товарів і надаючи ті або інші додаткові послуги населенню, підприємства є активними учасниками споживчого ринку.
Для кожного підприємства дуже важливо визначити, якнайкраще позиціонувати свій конкретний товар, щоб вести конкурентну боротьбу в тривалому періоді.
Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність коньяків” є на даний час досить актуальною.
Метою даної курсової роботи є дослідити ринок коньяків та основні споживчі властивості даного товару, показники якості та конкурентоспроможності.
В курсовій роботі вирішуються наступні завдання:
розгляд теоретичних основ якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів,
дослідження методології визначення якості коньяків,
розгляд існуючих методів дослідження показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів та
визначення показників якості та конкурентоспроможності коньяків на ринку.
Предметом дослідження є якість та конкурентоспроможність коньяків.
Об»єктом дослідження є товарний ринок коньяків в Україні.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області товарознавства, маркетингу, закони України.
В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.
1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів
Кожний товар є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і відповідають певним потребам людини. Корисність будь-яких речей відбиває їх споживну вартість. Споживна вартість того або іншого товару мусить бути оцінена, тобто визначена його якість. Отже, споживна вартість і якість виробів безпосередньо зв»язані між собою. Проте це не тотожні поняття, оскільки одна і та ж споживна вартість може бути корисною не в однаковій мірі. На відміну від споживної вартості якість продукції характеризує ступінь її придатності для споживання, тобто кількісну сторону суспільної споживної вартості [17, с. 64].
Якість безпосередньо пов’язана з тією користю, яку споживач здобуває від товару чи послуги. Отже, вона щільно пов’язана зі споживчою вартістю та задоволенням. У вузькому значенні цього слова якість можна визначити як “відсутність дефектів”. Проте більшість орієнтованих на споживача компаній виходять за межі цього визначення. Вони розглядають якість з точки зору задоволення споживача.
…
Екологічність коньяку включає показники безпеки для здоров’я людини: вміст нітратів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Екологічність тари характеризується рівнем міграції шкідливих речовин з тари в коньяк та рівнем забруднення навколишнього середовища.
Економічність включає показники якості коньяку та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність коньяку характеризується вартістю самого коньяку та вартістю транспортування до споживача. Економічність тари характеризується вартістю тари та вартістю транспортування тари до виробника коньяку.
3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів
Для дослідження показників якості та конкурентоспроможності можуть використовуватися методи дослідження: реєстраційні, вимірювальні, розрахунково-аналітичні та експертні.
Рівень якості — це кількісна характеристика міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня [6, c. 89].
Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу знаходять шляхом обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають ступінь його відповідності сучасним вимогам. Тому поряд з цим визначають відносний рівень якості окремих видів вироблюваної (проектованої) продукції, порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.
…
лікеро-горілчаний завод » відповідно для яких ФП = 0,436 та 0,414. За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є коньяк ТОВ «Сімферопольський горілчаний завод» СП = 0,45, потім ВАТ «Немирівський горілчаний завод» та ЗАТ «Донецький лікеро-горілчаний завод » відповідно для яких СП = 0,4325 та 0,4175.
За економічними показниками найбільша вартість в коньяку ВАТ «Немирівський горілчаний завод» за рахунок великої вартості перевезень та ЗАТ «Донецький лікеро-горілчаний завод » за рахунок вищої ціни продукції.
За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті коньяки ТОВ «Сімферопольський горілчаний завод», на другому ЗАТ «Донецький лікеро-горілчаний завод» та на третьому ВАТ «Немирівський горілчаний завод».
Висновки та пропозиції
За результатами проведеної роботи можна зробити такі висновки та пропозиції.
Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.
Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому. Якість продукції тісно пов»язана з її конкурентноздатністю, що характеризується відповідністю споживчих і вартісних показників товару показникам товару-аналога конкурента. Отже, конкурентноздатність визначається шляхом порівняння товарів однорідної властивості, що задовольняють ту саму потребу. Факторами, що впливають на конкурентноздатність товару, вважаються: оновлюваність, корисність, надійність, упакування, ціна, передпродажний сервіс і ін.
“Дерево властивостей” включає такі показники, як функціональність, естетичність, екологічність та економічність. Функціональність включає показники якості коньяку та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. До показників якості коньяку під час товароруху слід віднести: загальний вигляд, колір, консистенція, смак, запах. До показників якості коньяків під час використання за призначенням слід віднести: харчову цінність, біологічну ефективність, енергетичну цінність. До функціональних показників якості тари включають: надійність, міцність, матеріал тари, можливість повторного використання тари або утилізації.
Естетичність включає показники якості коньяку: зовнішній вигляд, колір коньяків, консистенція.
Екологічність коньяку включає показники безпеки для здоров’я людини: вміст радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Екологічність тари характеризується рівнем міграції шкідливих речовин з тари в коньяк та рівнем забруднення навколишнього середовища.
Економічність включає показники якості коньяку та упаковки під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність коньяків характеризується вартістю самого коньяку та вартістю транспортування до споживача. Економічність упаковки характеризується вартістю упаковки та вартістю транспортування тари та упаковки до виробника коньяку.
Для визначення рівня якості виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових виробів застосовують ряд методів: об»єктивний, органолептичний методи використовують для визначення абсолютного рівня якості, а диференційований і комплексний — відносного рівня якості окремих видів продукції.
Для розрахунку рівня якості застосовують диференціальний, комплексний або змішаний методи.
Комплексний метод застосовують, коли необхідно охарактеризувати рівень якості продукції одним узагальнюючим показником, що являє собою функцію від одиничних показників якості.
При змішаному методі оцінки рівня якості продукції застосовують одиничні та комплексні показники якості.
Оцінка конкурентоспроможності включає такі етапи:
1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного товару — зразка. Помилка на цьому етапі може призвести до викривлення результатів всієї роботи.
2. Визначення набору порівнювальних параметрів спільних товарів. В цьому випадку виходять з того, що частина параметрів характеризує споживчі властивості (якості) товару (його споживача вартість), а інша частина — то його економічні властивості (вартість).
Визначили комплексні показники якості за функціональними та естетичними показниками. До функціональних показників віднесли харчову цінність, смакові якості, запах, термін зберігання. До естетичних показників віднесли колір, консистенцію, дизайн упаковки. Оцінку якості за функціональними та естетичними показниками визначили за десятибальною системою. Вагомість параметрів визначено за результатами значимості показників для споживачів коньяку.
Якість коньяку насамперед залежить від якості сировини, що надходить на виробниче підприємство. Виробники , укладаючи договір на постачання продовольчих товарів чи товарів матеріально-технічного постачання, повинні бути впевнені в постачальнику. На підприємствах, що переробляє і випускає продукти харчування, повинна впроваджуватися система управління якістю продукції. Система якості є не тільки засобом забезпечення якості товарів, але і критерієм оцінки надійності постачальника.
Переконатися в доброякісності товару можна двома способами. Перший — це перевірка, контроль самого товару. Такий спосіб цілком прийнятний, коли закуповується невелика кількість товару. Але якщо мова йде про оптову покупку, то навіть при суцільному контролі, у силу випадкових факторів, можна пропустити товар з дефектом.
В останні роки усе більше застосування знаходить інший спосіб: перевірка не товару, а здатність підприємства випускати продукцію з якістю, що задовольняє споживача.
Наріжним принципом системи якості має бути охоплення всіх стадій життєвого циклу продукції, чи етапи «петлі якості». Для підприємства виробника коньяку можна вказати наступні етапи «петлі якості»:
1. Маркетинг, пошуки і вивчення ринку.
2. Розробка технічних вимог до продукції, стандартів підприємства.
3. Матеріально-технічне постачання.
4. Підготовка і розробка виробничих процесів.
5. Виробництво.
6. Контроль, перевірка якості.
7. Технічна допомога й обслуговування.
8. Реалізація і розподіл готової продукції.
За характером впливу на етапи «петлі якості» у системі якості виділяються три напрямки:
— забезпечення якості;
— управління якістю;
— поліпшення якості.
Забезпечення якості являє собою сукупність планованих і систематично проведених заходів для виконання кожного етапу «петлі якості», щоб продукція задовольняла вимогам до якості.
Управління якістю включає методи і діяльність оперативного характеру. До них відносяться: керування процесами, виявлення різного роду недоліків у продукції, виробництві й усунення цих недоліків і їхніх причин, що викликали.
Поліпшення якості — це постійна діяльність, спрямована на підвищення якості продукції, зниження витрат на нього, удосконалювання виробництва.
Об»єктом процесу поліпшення якості може бути будь-як елемент виробництва, наприклад, технологічний процес, упровадження наукової організації праці, сучасного устаткування, забезпечення інвентарем, інструментами, підвищення кваліфікації кадрів і т.д. Постійне поліпшення якості прямо зв»язано з підвищенням конкурентноздатності продукції.
Керівництво підприємства виробника коньяку повинно розробляти і визначати політику в області якості, забезпечувати ув»язування з іншими видами діяльності і здійснювати контроль за її реалізацією на підприємстві. Всі елементи системи якості повинні бути предметом постійної і регулярної перевірки й оцінки.
Список використаних джерел
1. Митний кодекс. // ВВР — 2004. — №2. — С.28-32.
2. Закон України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”, затверджений Постановою ВРУ №481/95 від 19.12.95 р. (зі змінами і доповненнями)//ВВР — 2004. — №4. — С.35-37.
3. Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої”затверджений Постановою ВРУ №178/96 від 07.04.96 р. (зі змінами і доповненнями)//ВВР — 2003. — №11. — С.15-17.
4. Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 1982. – 424с.
5. Балабанов И.Т. Внешнеэкономические связи: Учеб. пособие для вузов. – 2-е издание. – М.:, 2001. – 354 с.
6. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В., Пархоменко В.М. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. — Житомир: ПП Рута, 2002.-544 с.
7. Габович Р.Д.. Припутана Л.С. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. — К.: Здоров»я, 1987. – 394с.
8. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.
9. Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.
10. Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.
11. Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.
12. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. — М. : Международные отношения, 1999 — 416 с.
13. Костюченко В.В. Організація бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – №4. – С. 20–24.
14.Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.
15. Макеева Е. А. Менеджмент внешнеэкономической деятельности: Курс лекций. – Одеса. Астропринт, 2001. – 196 с.
16. Микулович Л. С. и др. Товароведение продовольственных товаров. — Минск: БГЭУ, 1998. – 422 с.
17. Николаева М. А. Товароведение плодов и овощей. М.: Экономика, 1990. – 285 с.
18. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.
19. Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1991.- 304с.
20. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. Практикум: Учеб. пособие для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 218с.
21. Переколина Н.С. Качество в системе маркетинга. — М: Система, 2002. – 384с.
22. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с.
23. Половцева Ф.П. Коммерческая деятельность: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 248с.
24. Правила продажу продовольчих товарів. Затверджено наказом МЗЕЗ від 28.12.94 №237. // Торгуємо за правилами. Спеціальний додаток до “Дебету-Кредиту”. – С31.
25. Сакал А.П. Оформление товаров на экспорт // Вестник Аудитора Украины (Приложение к Бизнес–Информ). – 2002. – №8 (35). – С. 13.
26. Слепнева А. С. и др. Товароведение плодоовощных, зерномучных, кондитерских и вкусовых товаров: Учебник для товароведческих отделений техникумов советской торговли и потребительской кооперации/А. С. Слепнева, А. Н. Кудяш, П. Ф. Пономарев. — 2-е изд., переработанное. — М.: Экономика, 1987. – 341 с.
27. Современная энцеклопедия. Сад и огород/Насекайло О.Л., Баранова Н.А. – Мн.: Современный литератор, 2000. – 816 с.
28. Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.
29. Технология производства продуктов общественного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.
30. Ткаченко Н., Лагода Т. Облік експортно–імпортних операцій // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – №9. – С. 2–8.
31. Ткаченко Н.. Контракт (договор) купли–продажи во внешнеэкономической деятельности. Налогообложение, учет и бухгалтерские проводки // Бизнес: Документы, комментарии, консультации. – 2001. – №6 (213). – С. 26–29.
32. Торговое дело: экономика, маркетинг, организация: Учебник / Под общ. ред. проф. Л. А. Брагина и проф. Т. П. Данько. — М.: ИНФРА-М, 2002. – 560 с.
33. Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.
34. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. Посібник/ Під.заг.ред. А.І. Кредісова/ Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим. – К, 1997.– 448с.
35. Фасоляк Н.Д. Управление производственными запасами. – М.; Экономика, 1998. – 271 с.
36. Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.
37. Фоменко Е.Л. Особенности осуществления внешнеэкономической деятельности, ведение бухгалтерского учета и налогообложение валютных операций в Украине. – Одесса: Альянс, 1994. – 283 с.
38. Фомин В.Н. Качество продукции и маркетинг. 1991. – 348 с.
39. Шандезон Ш., Лансестр А. Методы продажи. — М.: Прогресс-Универс, 1999. – 428с.
40. Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.
41. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза зерномучных и плодоовощных товаров. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2002 – 224 с.
42. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза вкусовых и кондитерських товаров. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2002 – 524 с.
43. Шук Р. Как стать профессиональным коммерсантом / Пер. с англ. — СПб.: Питер пресс, 1999. – 468с.
44. Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.
