Рубрика: Матеріали для самостіного написання диплому | Добавить комментарий

Зміст і методи оцінювання ефективності

Процес діяльності компанії здійснюється за належної взаємодії трьох визна­чальних її чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує су­спільне корисну продукцію або надає виробничі й побутові послу­ги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого — такі чи такі результати виробництва (діяльності). Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його викорис­тання.

Ефективність виробництва компанії — це комплексне відбиття кінце­вих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

Сутнісна характеристика ефективності виробництва (продуктив­ності системи) знаходить відображення в загальній методології її визначення, формалізована форма якої має вигляд:

Ефективність (продуктивність) = Результати / Ресурси (витрати)

Результативність виробництва як найважливіший компонент для визначення його ефективності не варто тлумачити однозначно. Необхідно розрізняти:

1) кінцевий результат процесу виробництва;

2) кінцевий народногосподарський результат роботи підприєм­ства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки.

Перший відбиває матеріалізований результат процесу виробниц­тва, що вимірюється обсягом продукції в натуральній і вартісній формах;

другий включає не тільки кількість виготовленої продукції, а також її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу вироб­ництва (виробничо-господарської діяльності підприємства) за пев­ний період часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності — прибуток (при­бутковість).

Ефективність виробництва (продуктивність сис­теми) має поліморфність визначення й застосу­вання для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є виокремлювання за окремими ознаками (класифікація) відповідних видів ефективності (продуктивності), кожний з яких має певне практичне значення для систе­ми господарювання (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Видова класифікація ефективності за окремими ознаками
Класифікаційна ознака
Ефективність
Одержаний результат (наслідки)

 

• Економічна

• Соціальна

Місце одержання ефекту

 

• Локальна (комерційна)

• Народногосподарська

Метод розрахунку

 

• Абсолютна

• Порівняльна

Ступінь збільшення ефекту

 

• Первинна

• Мультиплікаційна

• Синергічна

Структура організації виробництва

 

• Робочого місця

• Виробничого підрозділу (дільниці, цеху, виробництва)

• Підприємства в цілому

Тип економічного зростання виробництва • Екстенсивного розвитку

• Інтенсивного розвитку

Напрям інноваційно-інвестиційної діяльності

 

• Науки, техніки і технології

• Організаційно-управлінських інновацій

• Інвестиційних проектів і програм

Характер витрат

 

• Поточних витрат

• Одноразових (капітальних) витрат

Об’єкт оцінки

 

• Повна (інтегральна)

• Часткова (окрема)

• Чинникова (багаточинникова)

Масштаб міжнародного співробітництва

 

• Зовнішньоекономічної діяльності

• Діяльності спільних підприємств і транснаціональних корпорацій

 

Відповідні види ефективності виокремлюються переважно на підставі одержуваних ефектів (резуль­татів) господарської діяльності компанії. У зв’язку з цим виникає необхідність навести сутнісно-змістову характерис­тику окремих видів ефективності.

Економічну ефективність відображають через різні вартіс­ні показники, що характеризують проміжні та кінцеві резуль­тати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі. До таких показників належать: обсяг то­варної, чистої або реалізованої продукції; величина одержано­го прибутку, рентабельність виробництва (виробів); економія тих чи тих видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості продукції; продуктивність праці тощо.

Соціальна ефективність полягає у скороченні тривалості ро­бочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкіл­ля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, а й негативними (безробіття, посилен­ня інфляції, погіршання екологічних показників).

Локальна (комерційна) ефективність визначає конкретний ре­зультат виробничо-господарської чи іншої діяльності підприємства, унаслідок якої воно має певний зиск (дохід, прибуток).

Коли ж виробництво продукції на даному підприємстві потре­бує додаткових витрат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві зв’язане з меншими експлуатаційними витра­тами або іншими позитивними наслідками діяльності, то кажуть про народногосподарську ефективність, тобто сукупний ефект у сфе­рах виробництва та споживання відповідних виробів (послуг).

Абсолютна ефективність характеризує загальну або питому (у розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) ефективність діяль­ності підприємства (організації) за певний проміжок часу.

Порівняльна ефективність відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибору ліпшого з них; рівень порівняльної ефективності відбиває економічні та соціальні пере­ваги вибраного варіанта здійснення господарських рішень (напрям­ку діяльності) проти інших можливих варіантів.

Абсолютна й порівняльна ефективність доповнюють одна одну. Визначення економічно найбільш вигідного варіанта господарю­вання завжди базується на зіставленні показників абсолютної ефек­тивності, а її аналітична оцінка здійснюється порівнянням запла­нованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їхньої динаміки за певний період.

Первинна ефективність — це початковий одноразовий ефект, що його одержано внаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства (організації), запровадження прибуткових технічних, організаційних або економічних заходів.

Первинна (початкова) ефективність майже завжди примно­жується завдяки багатоспрямованому та багаторазовому викорис­танню названих заходів не лише на даному, а й на інших підприє­мствах, в інших сферах діяльності. Тоді можна казати про так зва­ну мультиплікаційну ефективність, яка виявляється здебільшого в кількох специфічних формах — дифузійному й резонансному ефектах, а також ефектах «стартового вибуху», супровідних мож­ливостей та акселерації.

Дифузійний ефект реалізується тоді, коли певне господарсь­ко-управлінське рішення, нововведення технічного, організаційно­го, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, унаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприк­лад, перед тим, як метод безперервного розливання рідкого металу знайшов широке застосування в чорній металургії, ним досить три­валий час користувалися на підприємствах кольорової металургії).

Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у вироб­ничій сфері (наприклад одержання синтетичного волокна високої якості уможливило виробництво нових видів тканини, а відтак — нових видів одягу тощо).

Ефект «стартового вибуху» — це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій самій або в іншій галузі виробництва чи діяльності (переконливий приклад — застосування економіко-математичних методів і моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки).

У процесі створення будь-яких матеріальних цінностей з’яв­ляються супровідні можливості з певним ефектом. Такі можли­вості виявляються у вигляді різних проміжних і побічних резуль­татів (ефектів), використання виробничих і побутових відходів тощо.

У будь-якій діяльності має місце також ефект акселерації (від лат. accelero — прискорюю), який означає прискорення темпів поширення і застосування якогось конкретного позитив­ного результату.

Межі між окремими формами мультиплікаційної ефективності є досить умовними, рухливими та відносними. Діалектичний взає­мозв’язок цих форм полягає в тім, що всі вони разом формують загальний інтегральний ефект від практичної реалізації того чи того управлінського рішення.

Синергічна ефективність (від гр. synergos — діючий спільно) виражає такий комбінований вплив сукупності тих чи тих інно­вацій на фінансово-економічний стан суб’єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.

Процес вимірювання очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства (організації) методологічно пов’язаний передовсім із визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників.

Критерій — це головна відмітна ознака й визначальна міра віро­гідності пізнання суті ефективності виробництва (діяльності), відпо­відно до якого здійснюється кількісна оцінка рівня цієї ефективності. Правильно сформульований критерій має якнайповніше характеризувати суть ефективності як економічної категорії і бути єдиним для всіх ланок суспільного виробництва чи господарської діяльності.

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяль­ності) полягає в тім, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) — трудових, матеріальних і фінансових — досягати максимально мож­ливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходя­чи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності ви­робництва (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці. Кількісна визначеність і зміст крите­рію відображаються в конкретних показниках ефективності вироб­ничо-господарської та іншої діяльності суб’єктів господарювання.

Формуючи систему показників ефективності діяльності суб’єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних прин­ципів, а саме:

забезпечення органічного взаємозв’язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

відображення ефективності використання всіх видів застосо­вуваних ресурсів;

можливості застосування показників ефективності до управ­ління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);

виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва (діяльності).

Система показників ефективності виробництва (діяльності), що її побудовано на підставі зазначених принципів, має включати кілька груп:

1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяль­ності);

2) показники ефективності використання праці (персона­лу);

3) показники ефективності використання виробничих (основ­них та оборотних) фондів;

4) показники ефективності використан­ня фінансових коштів (оборотних коштів та інвестицій). Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Система показників ефективності
Узагальнюючі показники

 

Показники ефективності використання
праці (персоналу) виробничих фондів фінансових коштів
• Рівень задоволен­ня потреб ринку

• Виробництво чис­тої   продукції   на одиницю витрат ре­сурсів

• Прибуток на одиницю загальних ви­трат

• Рентабельність виробництва • Витрати на оди­ницю товарної продукції

• Частка   приросту продукції за раху­нок   інтенсифікації виробництва

• Народногосподар­ський ефект використання    одиниці продукції

 

• Темпи зростання продуктивності праці

• Частка приросту продукції за рахунок зростання про­дуктивності праці

• Відносне   вивіль­нення працівників

• Коефіцієнт вико­ристання  корисно­го фонду робочого часу

• Трудомісткість одиниці продукції

• Зарплато-місткість одиниці продукції

 

• Загальна фондовіддача (за обсягом продукції)

• Фондовіддача активної частини ос­новних фондів

• Рентабельність ос­новних фондів

• Фондомісткість одиниці продукції

• Матеріало-місткість одиниці продукції

• Коефіцієнт   використання    найважливіших видів си­ровини    й    мате­ріалів

 

 

• Оборотність оборотних коштів

• Рентабельність оборотних коштів

• Відносне вивільнення     оборотних коштів

• Питомі капітальні вкладення (на оди­ницю приросту потужності або продукції)

• Рентабельність інвестицій

• Строк    окупності вкладених   інвестицій

 

 

Рівень рентабельності може бути визначений як процентне від­ношення суми одержаного прибутку до будь-якого показника: обсягу реалізації продукції, величини витрат обертання, середнього розміру основ­них фондів і оборотних коштів, суми коштів фонду оплати праці то­що. В умовах ринкової економіки та різноманітних форм власності виникає потреба в оцінці рентабельності капіталу.

Рентабельність — це відносний показник ефективності робо­ти підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відно­шення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресур­си (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рента­бельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

 

Загалом коефіцієнт прибутковості визначається відношенням прибут­ку до капіталу, що інвестується, і розраховується за формулою

КП = П / К ,

де: КП — коефіцієнт прибутковості;

П — прибуток; К — капітал.

Але слід зазначити, що ми відобразили загальну концепцію розрахунку показника. На сьогодні не існує єдиного загально­прийнятого показника ефективності капіталу для розрахунку ко­ефіцієнта прибутковості.

У чисельнику формули може бути балансовий, операційний чистий прибуток, у знаменнику — середні показники загального капіталу (загальні активи), основного капіталу (довгострокові ак­тиви), оборотного капіталу (поточні активи).

При розрахунку коефіцієнта прибутковості можуть використо­вуватися і дані пасиву балансу. Таким чином, можна знайти коефі­цієнт прибутковості загального, власного, акціонерного, перманен­тного капіталів. Вибір бази розрахунку показника прибутковості залежить від поставленої мети аналізу.

Коефіцієнт прибутковості, розрахований для основного та оборотного капіталу, дасть змогу володіти інформацією про ефективність інвестицій в ці активи. У разі розрахунку коефіцієнта прибутковості для власного, акціонерного та перманентного ка­піталів характеризується рівень прибутковості власників підприємства, прибутковість власного і довгострокового залученого капіталу.

Використання всіх показників, які представляють інтерес і формуються з зовнішніх та внутрішніх джерел, дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення та фінансового аналізу, орієнтовану на прийняття стратегічних рішень, на формування ефективної політики управління діяльністю.

Рубрика: Аналітична частина диплому, Проектна частина диплому | Метки: , | Добавить комментарий

Показники, що характеризують власний капітал підприємства

Формування системи аналітичних показників, що характеризують власний капітал підприємства, спрямовано на забезпечення інформаційних потреб стратегічного управління динамічними процесами, які визначають зміни абсолютної величини, складу і структури власного капіталу й зобов’язань підприємства, а саме: надати кількісну оцінку надходженням та вилученню (витрачанню) фінансових ресурсів протягом досліджуваного періоду, оцінити їх вплив на зміну абсолютної величини, складу і структури капіталу, визначити інтенсивність руху капіталу за загальним обсягом та складовими.
Аналіз власного капіталу підприємства, який характеризує рух капіталу підприємства, має включати наступні групи:
— показники залишків капіталу на початок і кінець досліджуваного періоду, обсягів надходження та використання капіталу протягом періоду;
— показники інтенсивності руху капіталу.
Ці показники показують інформаційну базу факторного аналізу власного капіталу. В той же час показники інтенсивності руху власного капіталу застосовуються також для порівняння оборотів з надходження і витрачання капіталу та оцінки на цій основі потенційних можливостей подальшого розвитку підприємства або згортання його діяльності.
Джерелами первинної інформації для розрахунку показників, що характеризують власний капітал, є баланс, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності та дані поточного обліку підприємства.
Стандарти аналізу власного капіталу (критерії оцінки) абсолютних змін активів і капіталу внаслідок руху капіталу встановлюються, виходячи зі стратегії розвитку підприємства, а саме залежно від стратегії в стандартах контролю мають відбиватись стратегічні пріоритети управління.
Розробляються стандарти аналізу структури власного капіталу відповідно до критичних значень коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.
Стандарти аналізу інтенсивності руху капіталу визначаються, виходячи з поточних потреб та стратегічних напрямів розвитку підприємства.
Характер управлінських рішень за результатами аналізу власного капіталу обумовлюється параметрами виявленого відхилення та терміном, протягом якого воно спостерігається. Управлінські рішення за результатами аналізу руху власного капіталу залежать від причини виявленого відхилення.
За звичайних умов відхилення фактичних характеристик елементів балансової моделі, яка характеризує рух капіталу, від стандартів аналізу, що не перевищують 10–15% встановленого критерію, не потребують втручання. Якщо відхилення перевищили 15-відсоткову позначку, необхідно вжити заходів для усунення їх причини і нормалізувати фінансовий стан підприємства.

Рубрика: Аналітична частина диплому, Стаття | Метки: , , | Добавить комментарий

Розмістіть резюме і робота знайде Вас сама.

 

Відвідайте ведучий український портал по пошуку роботи. Тільки тут найбільша кількість перспективних вакансій від кращих національних і міжнародних компаній. Більш 800 000 кращих фахівців, менеджерів середньої і вищої ланки розміщають свої резюме на порталі і роблять успішну кар’єру.
Досвід, накопичений за роки роботи на національному ринку інтернет-рекрутинга, а також досвід польських партнерів дозволили порталові більш конкретно окреслити напрямок роботи і подальшого розвитку. З порталу «для всіх», він перетворився в основну площадку для пошуку висококласних фахівців, а також менеджерів середньої і вищої ланки. Професіоналів саме такого рівня шукають і знаходять на порталі роботодавці.
На сьогоднішній день портал  є ведучим професійним порталом України, послугами якого користується абсолютна більшість відомих національних і міжнародних компаній. Динаміка розвитку Інтернет і ринку в цілому постійно надихає команду порталу до нових рішень, удосконаленню інтерфейсу і поліпшенню сервісу.

Розмістіть резюме і робота знайде Вас сама.

Рубрика: Організаційні моменти, Продаж дипломних робіт | Метки: , | Добавить комментарий

Структура сайту

Выиграйте ноутбук Dell

Просто СКАЧАЙТЕ пробний урок БЕСПЛАТНО!

На сайті Ви можете ознайомитися з принципами і методами самостійного написання дипломних робіт

та

придбати Готові дипломні роботи з наступних предметів (тем) :

економіка підприємства,

ЗЕД,

фінанси підприємства,

менеджмент,

фінансова стійкість,

управління капіталом підприємства,

управління активами підприємства,

управління витратами,

управління доходами,

управління прибутком,

управління якістю продукції,

управління конкурентоспроможністю підприємства,

управління персоналом, менеджмент персоналу,

торгівля, комерційна діяльність,

логістика,

управління запасами,

маркетинг,

готельне господарство,

туризм,

ресторанне господарство, громадське харчування,

страхування, страхові компанії,

інновації,

інвестиції,

ефективність діяльності підприємства,

аналіз господарської діяльності, аналіз фінансового стану,

товарна політика,

товарознавство : (курсові з товарознавства та дипломи з товарознавства), (товарознавство непродовольчих товарів та товарознавство продовольчих товарів),

цінова стратегія,

банківська справа,

облік, аналіз і аудит: бухоблік курсова, бухоблік диплом,

аудит,

контроль

консалтинг.

Всі Дипломні та курсові роботи виконані мною і здавалися в Вузи України і Росії.

Придбати дипломні та курсові роботи можна в форматі *.doc.

Також є в наявності багато контрольних робіт, рефератів, звітів з практики та інших робіт.

Пишіть на vlynko@yandex.ru

Рубрика: Готові дипломні роботи, Матеріали для самостіного написання диплому, Організаційні моменти | Метки: | Добавить комментарий