Зміст

 

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності молока. 5

 

2. Визначення показників якості молока та побудова типового “дерева властивостей”. 12

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності молока. 17

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності молока. 28

 

Висновки та пропозиції38

 

Список використаних джерел. 40

Вступ

 

 

Проблема харчування вважається однією з найважливіших проблем, так як життя людини, її здоров»я та праця неможливі без повноцінного харчування. Вже давно вчені розробили теорію збалансованого харчування, згідно якої в раціоні людини повинні міститися не тільки необхідна кількість білків, жирів, вуглеводів, але і такі речовини, як незамінні амінокислоти, вітаміни, мінеральні солі, в визначених, вигідних для людини пропорціях.

Молочним продуктам, враховуючи їх біологічну повноцінність, в організації правильного харчування відводиться першорядна роль. Це в певній мірі відноситься і до сиру, харчувальна цінність, якого обумовлена високою концентрацією в ньому молочних білків та жирів, наявність незамінних амінокислот, солей кальцію та фосфору, так необхідних для нормального розвитку організму.

Проблема підвищення якості одна з головних задач розвитку економіки нашої країни. В останні роки у всіх передових у технічному відношенні країнах відзначається зростаючий інтерес до підвищення якості продукції.

Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність молока” є на даний час досить актуальною.

Метою даної курсової роботи є оцінка стану якості та конкурентоспроможності молока в сучасних економічних умовах в Україні.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:

— розгляд поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів та зокрема молока;

— визначення показників якості молока та побудова типового “дерева властивостей”;

— вивчення існуючих методів дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності молока;

— визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності молока;

— підведення підсумків виконаної роботи.

Предметом дослідження якість та конкурентоспроможність молока.

Об»єктом  дослідження є товарних ринок молока України. В роботі провели дослідження зразків молока в 1 літровій паперовій упаковці Київських молочних заводів №1 (7 я), №2 (Галактон), №3 (Вім-Біль-Дан) та Уманського молокозаводу (Словяночка).

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області товарознавства, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

 

 

 

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності молока

 

Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому.

Якість реалізованої продукції — одна з вимог ринку товарів. Останнім часом збільшується попит на екологічно чисті продовольчі товари, тому питанням якості продукції придається особливе значення.

…

Естетичність включає показники якості молока:  колір молока, запах.

Екологічність молока включає показники  безпеки для здоров’я людини: вміст нітратів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Екологічність тари характеризується рівнем міграції шкідливих речовин з тари в молоко та рівнем забруднення навколишнього середовища.

Економічність включає показники якості молока та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність молока характеризується вартістю самого молока та вартістю транспортування до споживача. Економічність тари характеризується вартістю тари та вартістю транспортування тари до виробника молока.

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності молока

 

Для дослідження показників якості та конкурентоспроможності молока можуть використовуватися методи дослідження: реєстраційні, вимірювальні, розрахунково-аналітичні та експертні [26, c. 178].

Приймання за якістю проводять на складі одержувача. Вид контролю — суцільний чивибірковий — установлюється стандартами. У випадку невідповідності виробів вибірки вимогам нормативно-технічної документації відбирають повторну вибірку в подвоєному розмірі. При відхиленні виробів повторної вибірки від вимог викликають представника виготовлювача, а при його неявці — експерта бюро товарних експертиз.

За результатами перевірки складають акт про фактичну якість і комплектності товарів, на підставі якого висувають претензії виготовлювачу.

У залежності від області професійної діяльності розрізняють наступні найважливіші групи експертизи: торгова, товарознавча, технологічна, судова, юридична, лікарсько-трудова, медична, бухгалтерська (аудиторська), екологічна й ін.

…

За економічними показниками найбільша вартість в молока 7 я за рахунок великої вартості перевезень та Вім-Біль-Дан за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  молоко  Галактон, на другому Вім-Біль-Дан та на третьому 7 я.

 

Висновки та пропозиції

 

Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому.

Випуск і реалізація продукції підвищеної якості адекватно відображають соціально-економічні інтереси як виробника, так і торгівлі. Від якості продукції багато в чому залежать конкурентні можливості торгового підприємства, його товарна і цінова політика, успіх у комерційній справі і розміри прибутку.

Конкурентоспроможність товару — це сукупна відносна характеристика товару, яка показує відмінність товару в кращий бік від іншого товару, конкретна за ступенем його якості і задоволення потреби, а також за затратами на виробництво товару і його споживання.

В молоці міститься більш 120 різних компонентів, в тому числі 20 амінокислот, 64 жирні кислоти, 40 мінеральних речовин, 15 вітамінів, десятки ферментів та інше.

Найбільш поживною складовою частиною молока є білки, що складають близько 3,3%, у тому числі казеїну — 2,7%, альбуміну — 0,4%, глобуліну — 0,12%. Казеїн міститься у виді кальцієвої солі (казеінату кальцію), відноситься до складних білків фосфопротеіну, додає молоку білий колір. У свіжому молоці казеїн утворює колоїдний розчин; у кислому середовищі молочна кислота відщіплює від молекули казеїну кальцій, вільна казеїнова кислота випадає в осад, і утворюється молочнокислий згусток.

“Дерево властивостей” молока включає такі показники, як  функціональність, естетичність, екологічність та економічність. Функціональність включає показники якості молока та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. До показників якості молока під час товароруху слід віднести: термін зберігання, жирність, можливість збереження харчової цінності. До показників якості молока під час використання за призначенням слід віднести: смакові якості, запах, харчову цінність, можливість використання для переробки. До функціональних показників якості тари включають: надійність, міцність, матеріал тари,  можливість повторного використання тари або утилізації.

Естетичність включає показники якості молока:  колір молока, запах.

Екологічність молока включає показники  безпеки для здоров’я людини: вміст нітратів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Екологічність тари характеризується рівнем міграції шкідливих речовин з тари в молоко та рівнем забруднення навколишнього середовища.

Економічність включає показники якості молока та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність молока характеризується вартістю самого молока та вартістю транспортування до споживача. Економічність тари характеризується вартістю тари та вартістю транспортування тари до виробника молока.

Провели аналіз конкурентоспроможності молока, що реалізуються в місті Києві. За еталон прийняли найбільш конкурентоспроможний товар – молоко Словяночка. Аналіз конкурентоспроможності провели для молока Київських молочних заводів №1 (7 я), №2 (Галактон), №3 (Вім-Біль-Дан).

За функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є молоко  Галактон  ФП = 0,9, потім 7 я та Вім-Біль-Дан відповідно для яких ФП = 0,872 та 0,828.  За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є молоко Галактон СП = 0,93, потім 7 я та Вім-Біль-Дан відповідно для яких СП = 0,865 та 0,835. За економічними показниками найбільша вартість в молока 7 я за рахунок великої вартості перевезень та Вім-Біль-Дан за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  молоко  Галактон, на другому Вім-Біль-Дан та на третьому 7 я.

 

Список використаних джерел

 

1.     Гігієнічні   вимоги  до  якості  продовольчої  сировини  та  харчових продуктів. СанПін 2.3.2 560-96.

2.     Горбатова К.К. Биохимия молока и молочных продуктов. — М.: Легкая пром-сть, 1984.

3.     Горбатова С.Г. Биохимия молока и молочных продуктов. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2001 – 180 с.

4.     Довідник по прийому, зберіганню та реалізації продовольчих товарів тваринного походження. Т.2. — К.: Техніка, 1990.

5.     Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.

6.     ДСТУ 2212-93. Молочна промисловість. Молоко і кисломолочні продукти. Терміни та визначення.

7.     Колесник А.А., Елиззарова Л.Г. Теоретические основы товароведения продовольственных товаров. – М.: Экономика, 1990 – 287 с.

8.     Липатов Н.Н., Рогов И.А. Методология проектирования продуктов питания с требуемым комплексом показателей пищевой ценности. // Известия вузов. Сер. Пищевая технология.- 1987г №2.- С.9,

9.     Ловачев Л.Н., Волков М.А., Церевитинов О.Б. Снижение потерь продовольственных товаров при хранении. — М.: Экономика, 1981.

10.Малиновський Б, Володченко О. Молочні ріки виходять з берегів. // Галицькі контракти, 2002 — №15.

11.Машкін М.І. Первинна обробка і переробка молока. – К.: Урожай, 1994.

12.Молоко  пастеризоване  для  дитячого  харчування.   Технічні  умови 2016-91.

13.Рудавская А.Б. и др. Молочно-фруктовые прохладительные напитки: Справочник. — К.: Урожай, 1990.

14.Рудавська Г.Б. Питне молоко: Конспект лекції. — К.: КДТЕУ, 1995.

15.Рудавська Г.Б. Товарознавство молочних та яєчних товарів: Підручник. – К. : КДТЕУ, 2000. 251 с. 

16.Справочник товароведа продовольственных товаров. Т. 2. — М.: Экономика, 1987.

17.Твердохлеб Г.В. Технология молока и молочних продуктов. — К.: Выщашк., 1988.

18.Твердохлеб Г.В., Диланян З.Х. Технология молока и молочных продуктов. – М.: Агрогпримиздат, 1991.

19.Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.

20.Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.

21.Химический состав пищевых продуктов: Справ, табл. — М.: Агропромиздат, 1987.

22.Храмцов  А.Г.  Продукты  из  обезжиренного  молока,  пахты  и молочной сыворотки. — М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1982.

23.Чопенко В. Утопленик в молочній річці.\ Дзеркало тижня, №18.

24.Шаманова Г.П. Производство продуктов детского питання на молочной основе. — ?.: Агропромиздат, 1987.

25.Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.

26.Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза молока и молочных продуктов. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2001 – 128 с.

27.Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза мясных, молочных и рыбных товаров. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2002 – 412 с.

28. Шидловская Е.А. Органолептические свойства молока и молочных продуктов. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2000 – 240 с.

 

Зміст

 

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності макаронних виробів. 5

 

2. Визначення показників якості макаронних виробів та побудова типового “дерева властивостей”. 16

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності макаронних виробів. 20

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрованого показника відповідної конкурентоспроможності макаронних виробів. 25

 

Висновки та пропозиції27

 

Список використаних джерел. 30

Вступ

 

 

В даний час в економіці спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. У розвитих країнах управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.

Якість продукції (включаючи новизну, технічний рівень, відсутність дефектів при виконанні, надійність в експлуатації) є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його іспитів, але й в експлуатації, а для складних видів устаткування – з наданням визначеного гарантійного терміну після установки устаткування на підприємстві замовника. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та експлуатації.

Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність макаронних виробів на ринку України” є на даний час досить актуальною.

Метою даної курсової роботи є оцінка формування якості макаронних виробів в сучасних економічних умовах в Україні.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:

— розгляд поняття якості та конкурентоспроможності макаронних виробів;

— визначення показників якості макаронних виробів та побудова типового “дерева властивостей”;

— розгляд існуючих методів дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності макаронних виробів;

— визначення комплексного показника якості та інтегрованого показника відповідної конкурентоспроможності макаронних виробів;

— зробити відповідні висновки та пропозиції.

Предметом дослідження якість та конкурентоспроможність макаронних виробів.

Об»єктом  дослідження є  товарних ринок України.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

 

 

 

 

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності макаронних виробів

 

 

Якість реалізованої продукції — одна з вимог ринку товарів. Останнім часом збільшується попит на екологічно чисті продовольчі товари, тому питанням якості продукції придається особливе значення.

В умовах командно-адміністративної системи управління якістю продукції здійснювалося директивними методами і базувалося на стандартизації, бездефектності праці, атестації. Асортимент продукції, що випускається, визначався держзамовленням і не задовольняв запити торгівлі. Відсутність конкуренції привело до того, що виробники не були зацікавлені в гарантіях якості товарів. З переходом до ринку відношення до якості продукції кардинально міняється. При цьому в першу чергу зважуються наступнізадачі:[1]

….

 

Рис. 2.1. “Дерево властивостей” макаронних виробів

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності макаронних виробів

 

Конкурентоспроможність товару — це сукупна відносна характеристика товару, яка показує відмінність товару в кращий бік від товару конкретна за ступенем його якості і задоволення потреби, а також за затратами на виробництво товару і його споживання.Оцінка   конкурентоспроможності включає такі етапи:

1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного  товару  — зразка. Помилка на цьому етапі може призвести до викривлення     результатів всієї роботи.

2. Визначення набору порівнювальних параметрів спільних товарів. В цьому випадку виходять з того, що частина параметрів характери­зує споживчі властивості (якості) товару (його споживача вартість), а інша частина — то його економічні властивості (вартість). Споживчі властивості визначається набором «жорстких» і «м»яких» споживчих параметрів.

«Жорсткі» параметри описують найважливіші функції товару і пов»язані з ними основні характеристики. Найбільш представницькою групою «жорстких» параметрів є технічні.

…

Розрахувавши інтегральний показник конкурентоспроможності бачимо, що найбільш конкурентоспроможною є  Хмельницька макаронна фабрика ІП = 1,112, потім йде Чернігівська макаронна фабрика ІП = 0,987 та “Боніта” ІП = 0,843.

 

 

 

 

 

Висновки та пропозиції

 

 

 

 

 

Якість продукції тісно пов»язана з її конкурентноздатністю, що характеризується відповідністю споживчих і вартісних показників товару показникам товару-аналога конкурента. Отже, конкурентноздатність визначається шляхом порівняння товарів однорідної властивості, що задовольняють ту саму потребу. Факторами, що впливають на конкурентноздатність товару, вважаються: корисність, надійність, упакування, ціна, передпродажний сервіс і ін.

У нинішніх умовах вирішальне значення у твердженні конкурентних позицій на ринку має концепція продукції. Вона торкається інтересів як виробника, так і торгового підприємства і включає сучасні вимоги до якості товарів; стратегію відновлення продукції; виявлення позицій конкурентів; управління якістю на етапах виробництва і доведення товарів до споживачів; систему показників оцінки якості товарів.

Сировиною для макаронного виробництва служить пшеничне борошно вищого чи 1-го сорту, отримане макаронним помелом із твердої пшениці (дурум) чи з м»якоївисокоскловидної пшениці. Макаронне борошно повинне містити значну кількість клейковини (30% і більш). Допускається вироблення виробів із хлібопекарського пшеничного борошна, у якому кількість клейковини відповідної якості повинно бути не менше 28%.

У зв»язку з недостатньою кількістю високоякісної сировини (макаронного борошна з твердої пшениці) розробляють нові технології, що дозволяють робити із середньо- і низькоякісної сировини вироби високої якості.

У залежності від якості і сорту борошна макаронні вироби підрозділяють на групи — А, Б, В та класи 1-й і 2-й. Виробу групи А — з борошна з твердої пшениці (дурум); групи Б — з борошна з м»якої пшениці; групи В — із хлібопекарського пшеничного борошна; 1-й клас — вироби з борошна вищого сорту і 2-й клас — вироби з борошна 1-го сорту.

При внесенні смакових добавок чи збагачувачів групу і клас виробів доповнюють назвою добавки чи збагачувача, наприклад група А 1-й клас яєчний, група А 2-й клас томатний.

Макаронні вироби всіх груп і класів підрозділяють на чотири типи: трубчасті вироби — у виді трубок різної довжини і діаметра; ниткоподібні — у виді ниток різні довжини і перетини; стрічкоподібні — у виді стрічок різної довжини і ширини; фігурні — пресовані і штамповані різноманітної форми і малюнка.

Колір макаронних виробів залежить від виду використовуваного борошна. Вироби групи А повинні мати однотонний, із кремоватимчи жовтуватим відтінком колір, без слідів непромішування. Вироби групи Б и В — однотонному, відповідному сорту борошнаколір, без слідів непромішування. Колір виробів з добавками повинен відповідати внесеній добавці. Поверхня усіх виробів повинна бути гладка, допускається незначна шорсткість. Форма повинна відповідати найменуванню виробу. Допускаються невеликі вигини і скривлення, що не погіршують товарний вид макаронів, пер, вермішелі і локшини.

Лом, крихта і деформовані вироби погіршують зовнішній вигляд і знижують якість макаронних виробів. Кількість їх залежить від типу, виду, класу, групи, а також використовуваного упакування (фасованічирозвісні) і знаходиться в межах: крихти — від 2,0 до 15%; лому від 4 до 17,5; деформованих виробів — від 1,5 до 15%.

Оцінка   конкурентоспроможності включає такі етапи:

1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного  товару  — зразка. Помилка на цьому етапі може призвести до викривлення     результатів всієї роботи.

2. Визначення набору порівнювальних параметрів спільних товарів. В цьому випадку виходять з того, що частина параметрів характери­зує споживчі властивості (якості) товару (його споживача вартість), а інша частина — то його економічні властивості (вартість).

Київська, Сімферопольська, Донецька фабрики, луцьке підприємство «Боніта» і «Українські макарони» (генеральний дистриб’ютор Хмельницької й Чернігівської фабрик) контролюють більше двох третин вітчизняного ринку. Їхня конкурентна перевага — потужні (10—30 т/зміну) імпортні лінії з технологією «турботерматик», яка є останнім словом у сфері забезпечення якості.

Практично всі макарони, які випускають в Україні, не можуть конкурувати за якістю з елітними (переважно італійськими) макаронами, виготовленими з борошна-крупки, змеленого з пшениці твердих сортів. Нині її засівають заледве 10 тис. га в степовій зоні на Правобережжі, де є необхідні кліматичні умови.

В роботі було проведено аналіз конкурентоспроможності макаронних виробів, що реалізуються в місті Києві. За еталон прийнято найбільш конкурентоспроможний товар – макаронні вироби Київської макаронної фабрики. Аналіз конкурентоспроможності було проведено для макаронних виробів Хмельницької, Чернігівської макаронних фабрик та підприємства “Боніта”. За функціональними параметрами найбільш конкурентоспроможною є продукція  підприємства “Боніта” 0,958, потім йде Хмельницька макаронна фабрика 0,898 та Чернігівська макаронна фабрика  0,873. За естетичними ознаками найбільш конкурентноздатною є Чернігівська макаронна фабрика 0,93, потім  “Боніта” 0,88 та Хмельницька макаронна фабрика 0,87. За економічними показниками найкраще положення має Хмельницька макаронна фабрика за рахунок найменшої вартості транспортування. Розрахувавши інтегральний показник конкурентоспроможності бачимо, що найбільш конкурентоспроможною є  Хмельницька макаронна фабрика 1,112, потім йде Чернігівська макаронна фабрика 0,987 та “Боніта” 0,843.

 

Список використаних джерел

 

1.       Афанасьев М.П. Маркетинг. Стратегия и практика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995-120 с.

2.       Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.

3.       Голубков ЕЛ., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д. Маркетинг выбор лучшего решения. М.: Экономика, 1993. — 221 с.

4.       Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.

5.        Єнакієв І. “Цеховики” програють фабрикантам на макаронному ринку//Галицькі контракти, 2002. — №10 – С28-32. 

6.       Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. — М. : Международные отношения, 1999 — 416 с.

7.       Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.

8.       Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.

9.   Технология производства продуктов обще­ственного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.

10.   Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.

11.   Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.

12.   Фомин В.Н.  Качество продукции и маркетинг.  1991. – 348 с.

13.   Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.

14.   Энгетлер П. Рыночная экономика для начинающих бизнесменов. —К.: МП «Вик». 1992. – 214с.

15.   Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.

 

Зміст

 

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності карамелі5

 

2. Визначення показників якості карамелі побудова типового дерева властивостей  8

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності карамелі19

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності карамелі30

 

Висновки. 35

 

Список літератури. 38

Вступ

 

 

В даний час в економіці спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. У розвитих країнах управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.

Якість продукції (включаючи новизну, технічний рівень, відсутність дефектів при виконанні, надійність в експлуатації) є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його іспитів, але й в експлуатації, а для складних видів устаткування – з наданням визначеного гарантійного терміну після установки устаткування на підприємстві замовника. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та експлуатації.

Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність карамелі на ринку України” є на даний час досить актуальною.

Метою даної курсової роботи є оцінка формування якості карамелі в сучасних економічних умовах в Україні.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:

— розгляд поняття якості та конкурентоспроможності карамелі;

— визначення показників якості карамелі та побудова типового “дерева властивостей”;

— розгляд існуючих методів дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності карамелі;

— визначення комплексного показника якості та інтегрованого показника відповідної конкурентоспроможності карамелі;

— зробити відповідні висновки та пропозиції.

Предметом дослідження якість та конкурентоспроможність карамелі.

Об»єктом  дослідження є  товарних ринок України.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

1. Поняття якості та конкурентоспроможності карамелі

 

 

Якість реалізованої продукції — одна з вимог ринку товарів. Останнім часом збільшується попит на екологічно чисті продовольчі товари, тому питанням якості продукції придається особливе значення.

Конкурентоспроможність товару — це сукупна відносна характеристика товару, яка показує відмінність товару в кращий бік від товару конкретна за ступенем його якості і задоволення потреби, а також за затратами на виробництво товару і його споживання.Оцінка   конкурентоспроможності включає такі етапи:

….

n — число оцінюваних показників.

Коефіцієнт вагомості показника визначається експертним або аналітичним (неекспертним) методами.

Таким чином метод кваліметричної оцінки включає ряд послідовних етапів: формування еталонної множини показників, визначення коефіцієнтів вагомості, еталонних і бракувальних значень показників якості, підбір методик для оцінки величини кожного показника.

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності карамелі

 

У загальному вигляді конкурентоспроможність товару характеризується його споживчими властивостями та ціною споживання і математично може бути представлена наступною формулою:

К = Р/С,

де Р — корисний ефект від використання товару (споживчі властивості товару);

С — витрати на придбання і використання товару (ціна споживання).

Споживчі властивості товару характеризуються набором функціональних та естетичних показників.

Ціна споживання характеризується витратами на виробництво товару, його транспортування, зберігання, реалізацію і таке інше.

…

Як видно з табл. 4.1. за функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є карамель виробництва Вінницької КФ ФП = 0,9, потім Світоч та Хмельницької КФ відповідно для яких ФП = 0,872 та 0,828.  За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є карамель виробництва Вінницької КФ СП = 0,93, потім Світоч та Хмельницької КФ відповідно для яких СП = 0,865 та 0,835.

За економічними показниками найбільша вартість в карамелі Світоч  за рахунок великої вартості перевезень та Хмельницької КФ за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  карамель Вінницької КФ, на другому Хмельницької КФ та на третьому Світоч.

Висновки

 

Карамель досить поширена серед кондитерських товарів. Харчова цінність карамелі обумовлена високим вмістом вуглеводів (76-90%), жирів (0,1-10%), білків (0,1-1,8%), невеликою кількістю мінеральних речовин (К, Са, Mg, P, Fe). Карамельна маса складається в основному з вуглеводів.

Карамель готують з начинками: фруктово-ягідними, желейною, медяною, молочною, лікерною, шоколадною, марципановою, горіховою, шоколадно-горіховою, прохолодною, збивною.

Форма карамельних виробів повинна бути відповідною даному виду виробів, без деформації і перекосу шва. Для карамелі, виготовленої на формувально-завертальних машинах, допускається невелика деформація і нерівний зріз.

Колір карамелі повинен бути властивим найменуванню. Фарбування рівномірне. Оболонка з незабарвленої карамельної маси повинна бути світлою (за винятком молочної). Темний колір незабарвленої карамелі — це показник небажаних змін її складу при уварюванні.

Смак і запахли карамелі повинні відповідати найменуванню, не мати стороннього присмаку і запаху. Карамель, що містить жир, не повинна мати салистого, прогірклогочи іншого неприємного присмаку. Сполучення смакових властивостей начинки й оболонки в карамелі з начинкою повинне бути гармонійним. При недостатнімчинерівномірному дозуванні есенції можливий слабовираженийчи надмірно сильний негармонійний запах. Не допускаються підгорілий присмак фруктових начинок, смак зіпсованих жирів у горіхових.

На якість карамелі значно впливають консистенція й однорідність начинки. Дефекти консистенції начинок: рідких — зацукровування, надмірна в»язкість; помадних — наявність великих кристалів, що погіршують консистенцію; горіхових і марципанових — недостатнє розтирання маси й ін. Співвідношення начинки й оболонки впливає на смакові достоїнства і харчову цінність карамелі. Начинка більш цінна, чим сама карамельна маса. Норми змісту начинки встановлені в залежності від розміру карамелі: у більш великої — до 100 шт. в 1 кг — на частку начинки повинно приходитися не менш 33%, у дрібної — більш 200 шт. в 1 кг — не менш 17%.

Дефектами карамелі є:

Наявність сторонніх присмаків і запахів: присмак карамелізованогоцукру (зайве уварювання начинки), прогірклий, салистий присмак (можливий у жиромістких начинок), присмак металу й ін.

Липка поверхня (прилипання обгортки до корпуса) — наслідок збереження карамелі при підвищеній відносній вологості повітря (більш 75%), перепадів температур при збереженні, підвищеного вмісту речовин, що редукують, вологи в карамельній масі.

Тріщини на поверхні, нечіткий малюнок, заусенці, відбитікути карамелі — результат порушення технології виробництва.

Зацукровування — спостерігається в карамелі при збереженні в дуже сухому приміщенні, а також при недоліку в ній речовин, що редукують; починається з поверхні, а потім проникає усередину. Карамель стає непрозорою, фарбування її мутніє.

Експертиза якості карамельних виробів проводиться на основі визначення органолептичних, фізико-хімічних і мікробіологічних показників методами, викладеними в державних стандартах. Органолептичну оцінку проводять за ДСТ 5897—90, визначення вологості — ДСТ 5900—73, кислотності — ДСТ 5898-87, масової частки золи — ДСТ 5901-87, токсичних елементів — ДСТ 26927-86, ДСТ 26930-26934-86.

Форму і поверхню виробів оглядають при гарномувисвітленні. Звертають увагу на наявність битих і деформованих виробів, тріщин і відкритих швів, наявність грудок. Відзначають, суха чи карамель липка по стані поверхні. Візуально оглядають виразність фарбування, її рівномірність, а для обсипних видів — якість обсипання. Фарбування може бути однотонноїчи складатися з декількохкольорів (смужки, жилки, суміш і ін.). Смак і аромат карамельних виробів визначають випробуванням. Відзначають виразність смаку, наявність неприємних чи сторонніх присмаків і запахів, надмірно різкого запаху і смаку есенцій. 

Для розрахунку рівня якості карамелі застосовують диференціальний, комплексний або змішаний методи.

В роботі було проведено аналіз конкурентоспроможності карамелі, що реалізуються в місті Києві. Оцінку проведено за десятибальною системою. За допомогою опитування споживачів було визначено коефіцієнти вагомості окремих показників. За еталон прийнято найбільш конкурентоспроможний товар – карамель Київської кондитерської фабрики ім. К.Маркса “Рошен”.

Аналіз конкурентоспроможності проведено карамелі торгових марок “Світоч”, Хмельницької кондитерської фабрики та Вінницької кондитерської фабрики.

За функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є карамель виробництва Вінницької КФ ФП = 0,9, потім Світоч та Хмельницької КФ відповідно для яких ФП = 0,872 та 0,828.  За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є карамель виробництва Вінницької КФ СП = 0,93, потім Світоч та Хмельницької КФ відповідно для яких СП = 0,865 та 0,835.

За економічними показниками найбільша вартість в карамелі Світоч  за рахунок великої вартості перевезень та Хмельницької КФ за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  карамель Вінницької КФ, на другому Хмельницької КФ та на третьому Світоч.

Список літератури

 

1.      Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 1982. – 424с.

2.      Афанасьев М.П. Маркетинг. Стратегия и практика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995-120 с.

3.      Бавимося солоденьким. // Галицькі контракти, 2002, №42. 

4.      Власова В.М.,  Волков Д.М.  и  др.  Основы  предпринимательской деятельности. — М.: Финансы и статистика, 1994. – 357с.

5.      Габович   Р.Д..   Припутана   Л.С.   Гигиенические   основы   охраны продуктов питания от вредных химических веществ. — К.: Здоров»я, 1987. – 394с.

6.      Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.

7.      Голубков ЕЛ., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д. Маркетинг выбор лучшего решения. М.: Экономика, 1993. — 221 с.

8.      Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.

9.      Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.

10.Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.

11.Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. — М. : Международные отношения, 1999 — 416 с.

12.Кафаров В.В. Моделирование и системный анализ биохимических производств. — М.: Химия, 1985. – 274 с.

13.Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.

14.Липатов Н.Н., Рогов И.А. Методология проектирования продуктов питания с требуемым комплексом показателей пищевой ценности. // Известия вузов. Сер. Пищевая технология.- 1987г №2.- С.9,

15.Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.

16.Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1991.- 304с.

17.Переколина Н.С. Качество в системе маркетинга. — М: Система, 1992. – 384с.

18.Правила продажу продовольчих товарів. Затверджено наказом МЗЕЗ від 28.12.94 №237. // Торгуємо за правилами. Спеціальний додаток до “Дебету-Кредиту”. – С31.

19.Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.

20.Технология производства продуктов обще­ственного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.

21.Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.

22.Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.

23.Фомин В.Н.  Качество продукции и маркетинг.  1991. – 348 с.

24.Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.

25.Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза вкусовых и кондитерских товаров. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2002 – 540 с.

26.Энгетлер П. Рыночная экономика для начинающих бизнесменов. -К.: МП «Вик». 1992. – 214с.

 

Зміст

 

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності5

 

2. Визначення показників якості та побудова типового дерева властивостей  9

 

3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності14

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника конкурентоспроможності капустяних овочів. 26

 

Висновки та пропозиції33

 

Список використаних джерел. 36

 

Додатки. 38

Вступ

 

В Україні на даний час розвитку ринкових відносин спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. Управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.

Якість та конкурентоспроможність овочевих культур залежить від ряду факторів та в значній мірі впливає на здоров’я людини.

Якість овочевих культур є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості товарів, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його використання. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та реалізації.

Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність капустяних овочів на ринку України” є на даний час досить актуальною.

Метою даної курсової роботи є оцінка формування якості капустяних овочів в сучасних економічних умовах в Україні.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:

— розгляд поняття якості та конкурентоспроможності капустяних овочів;

— визначення показників якості та побудова типового “дерева властивостей” капустяних овочів;

— розгляд існуючих методів дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності капустяних овочів;

— визначення комплексного показника якості та інтегрованого показника відповідної конкурентоспроможності капустяних овочів;

— зробити відповідні висновки та пропозиції.

Предметом дослідження якість та конкурентоспроможність капустяних овочів.

Об»єктом  дослідження є товарних ринок капустяних овочів України.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності

 

 

Конкурентноздатність товару — це сукупність характеристик продукту і супутніх його продажу і споживанню послуг, що відрізняють його від продуктів аналогів по ступені задоволення потреб споживача, за рівнем витрат на його придбання й експлуатацію. Це здатність товару відповідати очікуванням споживачів, здатність товару бути проданим.

Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому [20].

Усі товари повинні відповідати визначеним вимогам, під якими розуміють особливості товару, що обумовлюють його використання за призначенням за певних умов і протягом заданого часу.

Вимоги до товарів різні через розмаїтість виконуваних ними функцій і умов використання. Між рівнем вимог до властивостей товарів і якістю їх існує визначена диспропорція, завдяки якій асортимент товарів постійно обновляється, а їхня якість підвищується. Вимоги до товарів підрозділяють на поточні і перспективні, загальні і специфічні. Поточні — це вимоги, пропоновані до продукції серійного виробництва, що випускається, і обумовлені можливостями виробництва і характером попиту. Поточні вимоги регламентуються державними стандартами і технічними умовами. Перспективні — це вимоги, розроблювальні на основі прогнозів використання нових видів сировини і матеріалів, нових технологій і методів виробництва. Перспективні вимоги згодом переходять у поточні; з»являються вимоги більш високого рівня. Уточнення і зміна поточних вимог, розробка перспективних вимог до товарів є одними з головних задач товарознавства. Загальні — це вимоги до одного чи переважної більшості товарів. До них відносяться такі вимоги, як найбільш повна відповідність товару призначенню і ступінь виконання основної функції, а також зручність користування, нешкідливість для людини, естетичні вимоги.

…

Якщо К<1, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

Якщо К>1, то досліджуваний товар має вищу конкурен­тоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

 

4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника конкурентоспроможності капустяних овочів

 

Нинішній рік видався ще посушливішим і спекотнішим, ніж минулий, а отже, ще менше сприятливим для овочівників. «Дуже мало вродило помідорів, набагато менше торішнього врожай огірків, а середньостигла капуста настільки постраждала від спеки, що ціни на неї втричі вищі, ніж на ранню», — говорить більшість аграріїв.

…

Як видно з табл. 4.2. за функціональними параметрами найбільш якісним є  сорт Білоруська ФП = 0,873, потім Гако та Амагер відповідно для яких ФП = 0,852 та 0,85.  За естетичними параметрами найбільш якісним є сорт Білоруська СП = 0,93, потім Гако та Амагер відповідно для яких СП = 0,87 та 0,855.

За економічними показниками найбільша вартість в Гако за рахунок великої вартості перевезень та Амагер за рахунок вищої ціни продукції.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  капуста сорту Білоруська, на другому Амагер та на третьому Гако.

Висновки та пропозиції

 

Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому.

При визначені показників якості свіжих капустяних овочів визначають загальні показники і специфічні. Білокачанна, червонокачанна, савойська капуста: визначають довжину корінця, щільність качана, відзначають наявність листів, що покривають капусту. Маса капустини білокачанної ранньої повинна бути не менш 400 г, пізньої (після 1 вересня) — не менш 800, а з 1 лютого — не менш 600 г. Качан повинний бути щільним, савойської — менш щільним, тому що в неї листи гофровані і прилягають нещільно. Відбраковують качани, уражені капустяним метеликом, крапковим некрозом тканин, судинним бактеріозом, стусаном і гризунами.

Приймання по якості проводять на складі одержувача. Вид контролю — суцільний чивибірковий — установлюється стандартами. У випадку невідповідності виробів вибірки вимогам нормативно-технічної документації відбирають повторну вибірку в подвоєному розмірі. При відхиленні виробів повторної вибірки від вимог викликають представника виготовлювача, а при його неявці — експерта бюро товарних експертиз.

Якісна експертиза — це оцінка якісних характеристик товару експертами для установлення відповідності їхнім вимогам нормативних документів. Проводять цю експертизу з метою визначення якості товару в товарній партії при здаванні-прийнятті, чи після тривалого збереження, чи при виявленні схованих технологічних дефектів у процесі збереження, коли звичайні терміни пред»явлення претензій постачальнику минули. Крім того, експертиза по якості застосовується при оцінці зразків нових товарів перед постановкою їх на серійне виробництво. Для харчових продуктів якісна експертиза тільки за органолептичними показниками називається дегустацією.

При проведенні приймальної експертизи по якості експерти повинні дотримувати основних правил, що включають наступні положення:

1. Перед початком експертизи необхідно ознайомитися з усіма нормативними документами (стандартами на конкретні види продукції, упакування і маркірування, методи іспитів).

2. Якість товарів необхідно визначати відповідно до вимог діючих стандартів, договорів. При необхідності прийняті товари можуть оцінюватися шляхом зіставлення з зразками чи еталонами. Вибір показників якості визначається цілями й умовами проведення експертизи. Найчастіше експерти обмежуються оцінкою органолептичних показників і деяких фізико-хімічних показників, використовуючи найпростіші засоби вимірів. Перевірка мікробіологічних і складних фізико-хімічних показників може бути рекомендована експертом лише в окремих випадках після завершення приймання по якості.

3. Для оцінки якості повинна бути відібрана вибірка чи об»єднана проба, розмір якої повинний бути не менш установлених норм.

4. При неоднорідності товарної партії, що включає товари різної якості (стандартні, 1-го чи інших сортів, нестандартні, брак, відхід), експерт повинний виявити процентний вміст кожної фракції. При виявленні дефектних товарів експерт повинний відібрати зразки товарів з найбільш характерними дефектами й установити причини їхнього виникнення. Доцільно направити зразки дефектної продукції в іспитову лабораторію для виявлення їхнього виду і причин виникнення. В акті експертизи повинно бути відбитий процентний вміст продукції з різними дефектами.

5. При виявленні причин невідповідності якості експерт повинний вказати в акті стан тари і пакувальних матеріалів (їхню цілісність, надійність, достатність).

6. Експерт не повиннийпроводити приймальну експертизу, якщо порушена цілісність товарної  партії  чи пред»явлені знеособлені товари, а також розпакованічи без товарно-супровідних документів.

Під час виконання роботи було проведено аналіз конкурентоспроможності капустяних овочів, що реалізуються в місті Києві. За еталон приймемо найбільш конкурентоспроможний товар – білокачанну капусту сорту Московська пізня. Аналіз конкурентоспроможності проведено для капустяних овочів таких, як білокачанна Білоруська, червонокачанна Гако, білокачанна Амагер. За функціональними параметрами найбільш якісним є  сорт Білоруська ФП = 0,873, потім Гако та Амагер відповідно для яких ФП = 0,852 та 0,85.  За естетичними параметрами найбільш якісним є сорт Білоруська СП = 0,93, потім Гако та Амагер відповідно для яких СП = 0,87 та 0,855. За економічними показниками найбільша вартість в Гако за рахунок великої вартості перевезень та Амагер за рахунок вищої ціни продукції. За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  капуста сорту Білоруська, на другому Амагер та на третьому Гако.

 

Список використаних джерел

 

1.            Правила продажу продовольчих товарів. Затверджено наказом МЗЕЗ від 28.12.94 №237. // Торгуємо за правилами. Спеціальний додаток до “Дебету-Кредиту”. – С31.

2.            Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 1982. – 424с.

3.       Афанасьев М.П. Маркетинг. Стратегия и практика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995-120 с.

4.            Власова В.М.,  Волков Д.М.  и  др.  Основы  предпринимательской деятельности. — М.: Финансы и статистика, 1994. – 357с.

5.            Габович   Р.Д..   Припутана   Л.С.   Гигиенические   основы   охраны продуктов питания от вредных химических веществ. — К.: Здоров»я, 1987. – 394с.

6.            Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.

7.       Голубков ЕЛ., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д. Маркетинг выбор лучшего решения. М.: Экономика, 1993. — 221 с.

8.            Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.

9.            Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.

10.   Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.

11.       Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. — М. : Международные отношения, 1999 — 416 с.

12.       Кафаров В.В. Моделирование и системный анализ биохимических производств. — М.: Химия, 1985. – 274 с.

13.   Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.

14.       Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.

15.       Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1991.- 304с.

16.       Огляд ринку: Неврожай «консерваторам» не зашкодить. // Галицькі контракти, 2002, №33. 

17.       Переколина Н.С. Качество в системе маркетинга. — М: Система, 1992. – 384с.

18.   Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.

19.   Технология производства продуктов обще­ственного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.

20.   Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.

21.       Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.

22.   Фомин В.Н.  Качество продукции и маркетинг.  1991. – 348 с.

23.   Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.

24.   Энгетлер П. Рыночная экономика для начинающих бизнесменов. -К.: МП «Вик». 1992. – 214с.

25.   Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.

Додатки

 

Додаток А

Капуста білокачанна

 

 

Савойська капуста

 

Брюссельська капуста

 

Кольрабі

 

Зміст

 

Вступ. 3

 

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів. 5

 

2. Характеристика показників якості заморожених креветок та побудова типового «дерева властивостей». 10

 

3. Методологія   та   методи   дослідження   комплексних   показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів. 13

 

4. Визначення комплексного показника якості та   інтегрального показника відносної конкурентоспроможності заморожених креветок. 24

 

5. Шляхи підвищення якості та забезпечення конкурентоспроможності продовольчих товарів на ринку     України. 29

 

Висновки та пропозиції34

 

Список використаних джерел. 39

 

Додатки. 41

Вступ

 

В умовах ринку перед підприємствами постає багато питань. Функціонування підприємств поєднуються зі змінами як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі його діяльності, що обумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення цільової функції його діяльності, обґрунтування економічних передумов  досягнення оптимальних резервів прибутку, які забезпечують конкурентоспроможність підприємства на ринку і визначають перспективи його розвитку.

В умовах ринку підприємства зіткнулися з багатьма чинниками імовірнісного характеру, що викликає необхідність відмови від жорсткого планування і переходу до гнучкої системи економічного регулювання його діяльності. Реалізація цієї задачі пов’язана з розробкою стратегії діяльності підприємства, в якій визначаються мета і задачі діяльності підприємства, його ресурсне забезпечення, шляхи досягнення, цілі і методи вирішення задач. Від  підприємств вимагається формування методів ефективної роботи в умовах розвитку конкуренції.

Досвід останніх часів показує, що далеко не всі підприємства готові до ведення конкурентної боротьби. Навіть при тому, що багато з них є власниками конкурентоспроможної продукції (що саме по собі дуже важливо), багатьом з них не завжди вдається реалізовувати цю перевагу з-за відсутності практики використання всього комплексу засобів досягнення конкурентоспроможності на ринку. Разом з тим, кон’юнктурна ситуація з кожним роком все більш ускладнюється поступовим розширенням територій ринку і залученням західних фірм, що мають значний досвід в умовах жорсткої конкуренції.

Конкуренція являє собою різноманітні форми суперництва господарських суб’єктів на споживчому ринку за кращі умови реалізації товарів. Комерційна діяльність будь-якого підприємства здійснюється на споживчому ринку. Предметом купівлі-продажу на споживчому ринку виступають товари та послуги, котрі призначені для того, щоб задовольнити попит населення. Реалізуючи різноманітні групи товарів і надаючи ті або інші додаткові послуги населенню, підприємства є активними учасниками споживчого ринку.

Для кожного підприємства дуже важливо визначити, якнайкраще  позиціонувати свій конкретний товар, щоб вести конкурентну боротьбу в тривалому періоді.

Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність замороженої креветки” є на даний час досить актуальною.

Метою даної курсової роботи є дослідити основні споживчі властивості замороженої креветки, показники якості та конкурентоспроможності.

В курсовій роботі вирішуються наступні завдання:

— розгляд теоретичних основ якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів,

— дослідження методології визначення якості замороженої креветки,

— розгляд існуючих методів дослідження показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів,

— визначення показників якості та конкурентоспроможності замороженої креветки на ринку,

— розгляд шляхів підвищення якості та забезпечення конкурентоспромож­ності продовольчих товарів на ринку України.

Предметом дослідження є якість та конкурентоспроможність замороженої креветки.

Об»єктом  дослідження є заморожені креветки, що реалізуються в магазині „Сільпо” м. Києва.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області товарознавства, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

1. Поняття якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів

 

Кожний товар є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і відповідають певним потребам людини. Корисність будь-яких речей відбиває їх споживну вартість. Споживна вартість того або іншого товару мусить бути оцінена, тобто визначена його якість. Отже, споживна вартість і якість виробів безпосередньо зв»язані між собою. Проте це не тотожні поняття, оскільки одна і та ж споживна вартість може бути корисною не в однаковій мірі. На відміну від споживної вартості якість продукції характеризує ступінь її придатності для споживання, тобто кількісну сторону суспільної споживної вартості [17, с. 64]

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

…

Естетичність включає показники якості креветки:  колір креветки, запах.

Екологічність креветки включає показники  безпеки для здоров’я людини: вміст нітратів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Екологічність тари характеризується рівнем міграції шкідливих речовин з тари в креветки та рівнем забруднення навколишнього середовища.

Економічність включає показники якості креветки та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність креветки характеризується вартістю самого креветки та вартістю транспортування до споживача. Економічність тари характеризується вартістю тари та вартістю транспортування тари до виробника креветки.

 

3. Методологія   та   методи   дослідження   комплексних   показників якості та конкурентоспроможності продовольчих товарів

 

Для дослідження показників якості та конкурентоспроможності  можуть використовуватися методи дослідження: реєстраційні, вимірювальні, розрахунково-аналітичні та експертні.

Рівень якості — це кількісна характеристика міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня [9, c. 89].

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу знаходять шляхом обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають ступінь його відповідності сучасним вимогам. Тому поряд з цим визначають відносний рівень якості окремих видів вироблюваної (проектованої) продукції, порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.

…

Необхідно уникати надлишків запасів або їх недостатніх обсягів, що  можуть виникати результаті:

наявності помилок в розрахунках планової потреби товарів;

перевитрачання цих засобів (в зв’язку з продажем великої партії товару), значного відхилення фактичних витрат від планових;

значного відхилення фактично отриманого їх обсягу від розрахункового (планового, договірного);

недотримання постачальниками, у випадках невиконання, договірних зобов»язань (порушення термінів, зниження якості тощо).

Своєчасне поповнення запасів товарів створює умови для зростання обсягу продукції і товарообороту і, отже, відносного зниження витрат обороту. За умов все більшого підвищення організації праці  зменшується чисельність працівників, підвищується продуктивність їх праці, що сприяє також зниженню затрат.

Приймання  заморожених креветок в магазині “Сільпо” є важливою складовою частиною торгового процесу. Товари одержують по кількості і якості. В “Сільпо” при прийманні заморожених креветок по кількості перевіряється відповідність фактичної наявності товару даним, що містяться в транспортних, супровідних і/чи розрахункових документах, а при прийманні по якості — вимогам до якості товарів, передбаченим у договорі.

Висновки та пропозиції

 

 

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Певна кількість продукції кращої якості здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та ж або навіть більша кількість виробів гіршого ґатунку. Це означає, що підвищення якості продовольчих товарів у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню їх виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці. Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому.

Поліпшення якості товарів є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить, що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого ґатунку, навіть якщо досягнення останнього зв»язане з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується. Всіляке ж зменшення витрат праці означає зростання його продуктивності.

Конкурентоспроможність товару — це сукупна відносна характеристика товару, яка показує відмінність товару в кращий бік від товару, конкретна за ступенем його якості і задоволення потреби, а також за затратами на виробництво товару і його споживання. Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому. Якість продукції тісно пов»язана з її конкурентноздатністю, що характеризується відповідністю споживчих і вартісних показників товару показникам товару-аналога конкурента. Отже, конкурентноздатність визначається шляхом порівняння товарів однорідної властивості, що задовольняють ту саму потребу. Факторами, що впливають на конкурентноздатність товару, вважаються: оновлюваність, корисність, надійність, упакування, ціна, передпродажний сервіс і ін.

У м»ясі креветок високий вміст незамінних білкових амінокислот. Багато і в ньому і вітамінів групи В (B1, B2, B12 і пантотенова кислота), а також мікроелементів, дуже  потрібних  для  нормальної  життєдіяльності  людини кобальт, цинк, марганець, калій, натрій, йод, мідь, залізо, фосфор, магній і т.д.).

“Дерево властивостей” замороженої креветки включає такі показники, як  функціональність, естетичність, екологічність та економічність. Функціональність включає показники якості креветки та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. До показників якості креветки під час товароруху слід віднести: термін зберігання, смак, можливість збереження харчової цінності. До показників якості креветки під час використання за призначенням слід віднести: смакові якості, запах, харчову цінність, можливість використання для переробки та виготовлення страв. До функціональних показників якості тари включають: надійність, міцність, матеріал тари, можливість повторного використання тари або утилізації.

Естетичність включає показники якості креветки:  колір креветки, запах.

Екологічність креветки включає показники  безпеки для здоров’я людини: вміст нітратів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин. Екологічність тари характеризується рівнем міграції шкідливих речовин з тари в креветки та рівнем забруднення навколишнього середовища.

Економічність включає показники якості креветки та тари під час товароруху та під час використання за призначенням. Економічність креветки характеризується вартістю самого креветки та вартістю транспортування до споживача. Економічність тари характеризується вартістю тари та вартістю транспортування тари до виробника креветки.

Для розрахунку рівня якості застосовують диференціальний, комплексний або змішаний методи.Рейтинг товару — ступінь переваги одного товару над іншим в тих умовах, в яких здійснюється експлуатація або використання товару споживачем.

Оцінка   конкурентоспроможності включає такі етапи:

1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного  товару  — зразка. Помилка на цьому етапі може призвести до викривлення     результатів всієї роботи.

2. Визначення набору порівнювальних параметрів спільних товарів. В цьому випадку виходять з того, що частина параметрів характери­зує споживчі властивості (якості) товару (його споживача вартість), а інша частина — то його економічні властивості (вартість). Споживчі властивості визначається набором «жорстких» і «м»яких» споживчих параметрів.

Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного товару. Одним із варіантів комплексної оцінки якості може слугувати інтегральний показник, який обчислюється шляхом зіставлення корисного ефекту від споживання певного товару і загальної величини витрат на його створення і споживання. В окремих випадках для комплексної оцінки якості застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням при її обчисленні коефіцієнтів вагомості усіх розрахункових показників. У загальному вигляді конкурентоспроможність товару характеризується його споживчими властивостями та ціною. Розрахунок інтегрального показника відносної конкуренто­спроможності товару базується на порівнянні параметрів досліджу­ваного товару з параметрами товару, який найбільш повно відображає вимоги споживачів.

Провели визначення комплексного показника якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності замороженої креветки, що реалізується в магазині „Сільпо”. Проведемо дослідження якості товару п’яти постачальників замороженої креветки: ВАТ „Морепродукти” (м. Севастопіль), ТОВ „Тритон” (м. Одеса), ЗАТ „Дубрава”, ТОВ „Арис”, ТОВ „Бараккуда” (м. Київ). 

Найбільший інтегральний показник якості мають заморожені креветки ТОВ «Тритон».

За функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є заморожені креветки ТОВ «Тритон»  ФП = 0,45, потім ВАТ «Морепродукти» та на останньому місці ЗАТ «Дубрава» відповідно для яких ФП = 0,44 та 0,41.  За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є креветки ТОВ «Тритон» СП = 0,45, потім ВАТ «Морепродукти» та на останньому місці ЗАТ «Дубрава » відповідно для яких СП = 0,43 та 0,42. За економічними показниками найбільша вартість в креветки ТОВ „Барраккуда” за рахунок вищої ціни продукції та ВАТ „Морепродукти” за рахунок високої вартості перевезень.

За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті  заморожені креветки ТОВ «Тритон», на другому ЗАТ «Дубрава» та на останньому ВАТ «Морепродукти».

До важливих і ефективних способів цілеспрямованого підвищення якості заморожених креветок та їх конкурентоспроможності відносять поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації та забезпечення заданого рівня якості. Адже саме стандарти й технічні умови відображають сучасні вимоги споживачів до якісних характеристик. Нагальною потребою є розробка й використання різноманітних форм і методів дійового соціально-економічного впливу на всю низку процесів формування й забезпечення виробництва високоякісної та конкурентоспроможної продукції. Формами та методами економічного впливу на ці процеси є передовсім узгоджена система прогнозування й планування якості продукції, установлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів, достатньо потужна мотивація праці всіх категорій працівників підприємства, а формами впливу соціального — усебічна активізація людського чинника, проведення ефективної кадрової політики, створення належних умов праці та життєдіяльності.

Проаналізувавши можливі стратегії диференціації нерибних морепродуктів в магазині „Сільпо”, можна зробити висновок, що найдоцільнішим типом стратегії буде те, що об»єднує в собі всі можливі переваги. Саме вся сукупність основних конкурентних переваг продукції компанії має бути застосована при її позиціювання на ринку.

Структура асортименту морожених морепродуктів в магазині “Сільпо” повинна  формуватися під впливом наступних основних факторів:

наявність платоспроможного попиту на товар;

кон’юнктура споживчого ринку;

наявність пропозиції даного товару з боку виробників.

Найбільший вплив на структуру здійснює наявність платоспроможного попиту на товар, і це зрозуміло, тому що прибутки приносить той товар, що продається, а не той, що лежить на полицях. Саме швидкість процесу реалізації визначає доцільність закупівлі наступної партії даного товару.

 

Список використаних джерел

 

1.     Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 2001.– 424с.

2.     Амиров Ю.Д., Печенкин А.Н. Оценка качества продукции и рыночная экономика // Стандарты и качество. 2002. — №10. с. 53-55.

3.     Богатин Ю.В. Экономическая оценка качества и эффективности работы предприятия. М.: Изд. Стандартов. 2003. — 150с.

4.     Богатырев А.А., Филиппов Ю.Д. Стандартизация статистических методов управления качеством. М.: Изд. Стандартов. 1989. — 121с.

5.     Версан В.Г., Чайка И.И. Системы управления качеством продукции. М.: Изд.стандартов. 1998. — 150с.

6.     ГОСТ 7631-85. Рыба, морские млекопитающие, морс­кие беспозвоночные и продукты их переработки. Правила при­емки, органолептические методы оценки качества, методы от­бора проб для лабораторных испытаний.

7.     ГОСТ 7636-85. Рыба, морские млекопитающие, морские беспозвоночные и продукты их переработки. Методы анализа.

8.     Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.

9.     Жук Ю. Т., Жук В. А., Кисляк Н. К., Кушнір М. К., Орлова Н. Я. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів. — К., 2000. — 336 с.

10.Колесник А.А., Елиззарова Л.Г. Теоретические основы товароведения продовольственных товаров. – М.: Экономика, 1990 – 287 с.

11.Кононенко И. Е., Ольшанская И. 3., Дмитриева А. Б. и др. Товароведение пищевых продуктов. — М.: Экономика, 1983.

12.Крылова Г.Д. Зарубежный опыт управления качеством. М.: Изд. Стандартов. 1992. — 140с.

13.Леонов И.Г., Аристов О.В. Управление качеством продукции. М.: Изд. Стандартов. 1990. — 200с.

14.Микулович Л. С. и др. Товароведение продовольствен­ных товаров. — Минск: БГЭУ, 1998.

15.Мюллер К. Некоторые аспекты внедрения системы качества в промышленности // Стандарты и качество. — 1998. — №3 — С. 58-64.

16.Николаева ?. ?., Лычников Д.С. и др. Идентификация и фальсификация пищевых продуктов. — М.: Экономика. 1996.

17.Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.

18.Новые подходы к обеспечению качества рыбной продукции // Рыбное хозяйство. — №1, — 2003 – С. 57.

19.Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1999.- 304с.

20.Основные проблемы рыбного хозяйства и охраны рыбохозяйственных водоемов Азово-Черноморского бассейна:Сб. науч. тр. (1993-1995 гг.)/Азов. НИИ рыб. хоз-ва; Отв.ред. Макаров Э.В.-Ростов н/Д,1997.-484 с.:

21.Прохорова Н. Г., Никифорова И. С., Новикова А. М. Продовольственные товары. Товароведение. — М.: Экономи­ка, 1985.

22.Сафронова Т. М. Органолептическая оценка рыбной про­дукции. М.: Агропромиздат, 1985.

23.Тылкин В. Б., Кононенко И. Е., Дмитриева А. Б. и др. Товароведение пищевых продуктов: Учебник для технологи­ческих факультетов торговых вузов. — М.: Экономика, 1980.

24.Фасоляк Н.Д. Управление производственными запасами. – М.; Экономика, 1998. – 271 с.

25.Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.

26.Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 544 с.

27.Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза мясных, молочных и рыбных товаров. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2004 – 412 с.

28.Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза рыбы и рыбных товаров. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2003 – 160 с.

 

 

 

Додатки

 

Додаток А

“Дерево властивостей” замороженої креветки