Зміст
1. Поняття якості та конкурентоспроможності макаронних виробів
2. Визначення показників якості макаронних виробів та побудова типового “дерева властивостей”
Вступ
В даний час в економіці спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. У розвитих країнах управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.
Якість продукції (включаючи новизну, технічний рівень, відсутність дефектів при виконанні, надійність в експлуатації) є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його іспитів, але й в експлуатації, а для складних видів устаткування – з наданням визначеного гарантійного терміну після установки устаткування на підприємстві замовника. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та експлуатації.
Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність макаронних виробів на ринку України” є на даний час досить актуальною.
Метою даної курсової роботи є оцінка формування якості макаронних виробів в сучасних економічних умовах в Україні.
Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:
— розгляд поняття якості та конкурентоспроможності макаронних виробів;
— визначення показників якості макаронних виробів та побудова типового “дерева властивостей”;
— розгляд існуючих методів дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності макаронних виробів;
— визначення комплексного показника якості та інтегрованого показника відповідної конкурентоспроможності макаронних виробів;
— зробити відповідні висновки та пропозиції.
Предметом дослідження якість та конкурентоспроможність макаронних виробів.
Об»єктом дослідження є товарних ринок України.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.
В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.
1. Поняття якості та конкурентоспроможності макаронних виробів
Якість реалізованої продукції — одна з вимог ринку товарів. Останнім часом збільшується попит на екологічно чисті продовольчі товари, тому питанням якості продукції придається особливе значення.
В умовах командно-адміністративної системи управління якістю продукції здійснювалося директивними методами і базувалося на стандартизації, бездефектності праці, атестації. Асортимент продукції, що випускається, визначався держзамовленням і не задовольняв запити торгівлі. Відсутність конкуренції привело до того, що виробники не були зацікавлені в гарантіях якості товарів. З переходом до ринку відношення до якості продукції кардинально міняється. При цьому в першу чергу зважуються наступнізадачі:[1]
….
Рис. 2.1. “Дерево властивостей” макаронних виробів
3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності макаронних виробів
Конкурентоспроможність товару — це сукупна відносна характеристика товару, яка показує відмінність товару в кращий бік від товару конкретна за ступенем його якості і задоволення потреби, а також за затратами на виробництво товару і його споживання.Оцінка конкурентоспроможності включає такі етапи:
1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного товару — зразка. Помилка на цьому етапі може призвести до викривлення результатів всієї роботи.
2. Визначення набору порівнювальних параметрів спільних товарів. В цьому випадку виходять з того, що частина параметрів характеризує споживчі властивості (якості) товару (його споживача вартість), а інша частина — то його економічні властивості (вартість). Споживчі властивості визначається набором «жорстких» і «м»яких» споживчих параметрів.
«Жорсткі» параметри описують найважливіші функції товару і пов»язані з ними основні характеристики. Найбільш представницькою групою «жорстких» параметрів є технічні.
…
Розрахувавши інтегральний показник конкурентоспроможності бачимо, що найбільш конкурентоспроможною є Хмельницька макаронна фабрика ІП = 1,112, потім йде Чернігівська макаронна фабрика ІП = 0,987 та “Боніта” ІП = 0,843.
Висновки та пропозиції
Якість продукції тісно пов»язана з її конкурентноздатністю, що характеризується відповідністю споживчих і вартісних показників товару показникам товару-аналога конкурента. Отже, конкурентноздатність визначається шляхом порівняння товарів однорідної властивості, що задовольняють ту саму потребу. Факторами, що впливають на конкурентноздатність товару, вважаються: корисність, надійність, упакування, ціна, передпродажний сервіс і ін.
У нинішніх умовах вирішальне значення у твердженні конкурентних позицій на ринку має концепція продукції. Вона торкається інтересів як виробника, так і торгового підприємства і включає сучасні вимоги до якості товарів; стратегію відновлення продукції; виявлення позицій конкурентів; управління якістю на етапах виробництва і доведення товарів до споживачів; систему показників оцінки якості товарів.
Сировиною для макаронного виробництва служить пшеничне борошно вищого чи 1-го сорту, отримане макаронним помелом із твердої пшениці (дурум) чи з м»якоївисокоскловидної пшениці. Макаронне борошно повинне містити значну кількість клейковини (30% і більш). Допускається вироблення виробів із хлібопекарського пшеничного борошна, у якому кількість клейковини відповідної якості повинно бути не менше 28%.
У зв»язку з недостатньою кількістю високоякісної сировини (макаронного борошна з твердої пшениці) розробляють нові технології, що дозволяють робити із середньо- і низькоякісної сировини вироби високої якості.
У залежності від якості і сорту борошна макаронні вироби підрозділяють на групи — А, Б, В та класи 1-й і 2-й. Виробу групи А — з борошна з твердої пшениці (дурум); групи Б — з борошна з м»якої пшениці; групи В — із хлібопекарського пшеничного борошна; 1-й клас — вироби з борошна вищого сорту і 2-й клас — вироби з борошна 1-го сорту.
При внесенні смакових добавок чи збагачувачів групу і клас виробів доповнюють назвою добавки чи збагачувача, наприклад група А 1-й клас яєчний, група А 2-й клас томатний.
Макаронні вироби всіх груп і класів підрозділяють на чотири типи: трубчасті вироби — у виді трубок різної довжини і діаметра; ниткоподібні — у виді ниток різні довжини і перетини; стрічкоподібні — у виді стрічок різної довжини і ширини; фігурні — пресовані і штамповані різноманітної форми і малюнка.
Колір макаронних виробів залежить від виду використовуваного борошна. Вироби групи А повинні мати однотонний, із кремоватимчи жовтуватим відтінком колір, без слідів непромішування. Вироби групи Б и В — однотонному, відповідному сорту борошнаколір, без слідів непромішування. Колір виробів з добавками повинен відповідати внесеній добавці. Поверхня усіх виробів повинна бути гладка, допускається незначна шорсткість. Форма повинна відповідати найменуванню виробу. Допускаються невеликі вигини і скривлення, що не погіршують товарний вид макаронів, пер, вермішелі і локшини.
Лом, крихта і деформовані вироби погіршують зовнішній вигляд і знижують якість макаронних виробів. Кількість їх залежить від типу, виду, класу, групи, а також використовуваного упакування (фасованічирозвісні) і знаходиться в межах: крихти — від 2,0 до 15%; лому від 4 до 17,5; деформованих виробів — від 1,5 до 15%.
Оцінка конкурентоспроможності включає такі етапи:
1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного товару — зразка. Помилка на цьому етапі може призвести до викривлення результатів всієї роботи.
2. Визначення набору порівнювальних параметрів спільних товарів. В цьому випадку виходять з того, що частина параметрів характеризує споживчі властивості (якості) товару (його споживача вартість), а інша частина — то його економічні властивості (вартість).
Київська, Сімферопольська, Донецька фабрики, луцьке підприємство «Боніта» і «Українські макарони» (генеральний дистриб’ютор Хмельницької й Чернігівської фабрик) контролюють більше двох третин вітчизняного ринку. Їхня конкурентна перевага — потужні (10—30 т/зміну) імпортні лінії з технологією «турботерматик», яка є останнім словом у сфері забезпечення якості.
Практично всі макарони, які випускають в Україні, не можуть конкурувати за якістю з елітними (переважно італійськими) макаронами, виготовленими з борошна-крупки, змеленого з пшениці твердих сортів. Нині її засівають заледве 10 тис. га в степовій зоні на Правобережжі, де є необхідні кліматичні умови.
В роботі було проведено аналіз конкурентоспроможності макаронних виробів, що реалізуються в місті Києві. За еталон прийнято найбільш конкурентоспроможний товар – макаронні вироби Київської макаронної фабрики. Аналіз конкурентоспроможності було проведено для макаронних виробів Хмельницької, Чернігівської макаронних фабрик та підприємства “Боніта”. За функціональними параметрами найбільш конкурентоспроможною є продукція підприємства “Боніта” 0,958, потім йде Хмельницька макаронна фабрика 0,898 та Чернігівська макаронна фабрика 0,873. За естетичними ознаками найбільш конкурентноздатною є Чернігівська макаронна фабрика 0,93, потім “Боніта” 0,88 та Хмельницька макаронна фабрика 0,87. За економічними показниками найкраще положення має Хмельницька макаронна фабрика за рахунок найменшої вартості транспортування. Розрахувавши інтегральний показник конкурентоспроможності бачимо, що найбільш конкурентоспроможною є Хмельницька макаронна фабрика 1,112, потім йде Чернігівська макаронна фабрика 0,987 та “Боніта” 0,843.
Список використаних джерел
1. Афанасьев М.П. Маркетинг. Стратегия и практика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995-120 с.
2. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.
3. Голубков ЕЛ., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д. Маркетинг выбор лучшего решения. М.: Экономика, 1993. — 221 с.
4. Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.
5. Єнакієв І. “Цеховики” програють фабрикантам на макаронному ринку//Галицькі контракти, 2002. — №10 – С28-32.
6. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. — М. : Международные отношения, 1999 — 416 с.
7. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.
8. Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.
9. Технология производства продуктов общественного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.
10. Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.
11. Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.
12. Фомин В.Н. Качество продукции и маркетинг. 1991. – 348 с.
13. Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.
14. Энгетлер П. Рыночная экономика для начинающих бизнесменов. —К.: МП «Вик». 1992. – 214с.
15. Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.
