Зміст
1. Поняття якості та конкурентоспроможності
2. Визначення показників якості та побудова типового дерева властивостей
3. Існуючі методи дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності
Вступ
В Україні на даний час розвитку ринкових відносин спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. Управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.
Якість та конкурентоспроможність овочевих культур залежить від ряду факторів та в значній мірі впливає на здоров’я людини.
Якість овочевих культур є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості товарів, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його використання. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та реалізації.
Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність капустяних овочів на ринку України” є на даний час досить актуальною.
Метою даної курсової роботи є оцінка формування якості капустяних овочів в сучасних економічних умовах в Україні.
Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:
— розгляд поняття якості та конкурентоспроможності капустяних овочів;
— визначення показників якості та побудова типового “дерева властивостей” капустяних овочів;
— розгляд існуючих методів дослідження комплексних показників якості та конкурентоспроможності капустяних овочів;
— визначення комплексного показника якості та інтегрованого показника відповідної конкурентоспроможності капустяних овочів;
— зробити відповідні висновки та пропозиції.
Предметом дослідження якість та конкурентоспроможність капустяних овочів.
Об»єктом дослідження є товарних ринок капустяних овочів України.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.
В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.
1. Поняття якості та конкурентоспроможності
Конкурентноздатність товару — це сукупність характеристик продукту і супутніх його продажу і споживанню послуг, що відрізняють його від продуктів аналогів по ступені задоволення потреб споживача, за рівнем витрат на його придбання й експлуатацію. Це здатність товару відповідати очікуванням споживачів, здатність товару бути проданим.
Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому [20].
Усі товари повинні відповідати визначеним вимогам, під якими розуміють особливості товару, що обумовлюють його використання за призначенням за певних умов і протягом заданого часу.
Вимоги до товарів різні через розмаїтість виконуваних ними функцій і умов використання. Між рівнем вимог до властивостей товарів і якістю їх існує визначена диспропорція, завдяки якій асортимент товарів постійно обновляється, а їхня якість підвищується. Вимоги до товарів підрозділяють на поточні і перспективні, загальні і специфічні. Поточні — це вимоги, пропоновані до продукції серійного виробництва, що випускається, і обумовлені можливостями виробництва і характером попиту. Поточні вимоги регламентуються державними стандартами і технічними умовами. Перспективні — це вимоги, розроблювальні на основі прогнозів використання нових видів сировини і матеріалів, нових технологій і методів виробництва. Перспективні вимоги згодом переходять у поточні; з»являються вимоги більш високого рівня. Уточнення і зміна поточних вимог, розробка перспективних вимог до товарів є одними з головних задач товарознавства. Загальні — це вимоги до одного чи переважної більшості товарів. До них відносяться такі вимоги, як найбільш повна відповідність товару призначенню і ступінь виконання основної функції, а також зручність користування, нешкідливість для людини, естетичні вимоги.
…
Якщо К<1, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.
Якщо К>1, то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.
4. Визначення комплексного показника якості та інтегрального показника конкурентоспроможності капустяних овочів
Нинішній рік видався ще посушливішим і спекотнішим, ніж минулий, а отже, ще менше сприятливим для овочівників. «Дуже мало вродило помідорів, набагато менше торішнього врожай огірків, а середньостигла капуста настільки постраждала від спеки, що ціни на неї втричі вищі, ніж на ранню», — говорить більшість аграріїв.
…
Як видно з табл. 4.2. за функціональними параметрами найбільш якісним є сорт Білоруська ФП = 0,873, потім Гако та Амагер відповідно для яких ФП = 0,852 та 0,85. За естетичними параметрами найбільш якісним є сорт Білоруська СП = 0,93, потім Гако та Амагер відповідно для яких СП = 0,87 та 0,855.
За економічними показниками найбільша вартість в Гако за рахунок великої вартості перевезень та Амагер за рахунок вищої ціни продукції.
За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті капуста сорту Білоруська, на другому Амагер та на третьому Гако.
Висновки та пропозиції
Якість товару є основною складовою його конкурентноздатності. При визначенні якості продукту варто намагатися виділити найбільш кращі властивості товару для споживача. Варто мати на увазі, що додати всі бажані якості товару практично неможливо, та й не має змісту з погляду вимог конкретних сегментів ринку, а також з погляду забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми в цілому.
При визначені показників якості свіжих капустяних овочів визначають загальні показники і специфічні. Білокачанна, червонокачанна, савойська капуста: визначають довжину корінця, щільність качана, відзначають наявність листів, що покривають капусту. Маса капустини білокачанної ранньої повинна бути не менш 400 г, пізньої (після 1 вересня) — не менш 800, а з 1 лютого — не менш 600 г. Качан повинний бути щільним, савойської — менш щільним, тому що в неї листи гофровані і прилягають нещільно. Відбраковують качани, уражені капустяним метеликом, крапковим некрозом тканин, судинним бактеріозом, стусаном і гризунами.
Приймання по якості проводять на складі одержувача. Вид контролю — суцільний чивибірковий — установлюється стандартами. У випадку невідповідності виробів вибірки вимогам нормативно-технічної документації відбирають повторну вибірку в подвоєному розмірі. При відхиленні виробів повторної вибірки від вимог викликають представника виготовлювача, а при його неявці — експерта бюро товарних експертиз.
Якісна експертиза — це оцінка якісних характеристик товару експертами для установлення відповідності їхнім вимогам нормативних документів. Проводять цю експертизу з метою визначення якості товару в товарній партії при здаванні-прийнятті, чи після тривалого збереження, чи при виявленні схованих технологічних дефектів у процесі збереження, коли звичайні терміни пред»явлення претензій постачальнику минули. Крім того, експертиза по якості застосовується при оцінці зразків нових товарів перед постановкою їх на серійне виробництво. Для харчових продуктів якісна експертиза тільки за органолептичними показниками називається дегустацією.
При проведенні приймальної експертизи по якості експерти повинні дотримувати основних правил, що включають наступні положення:
1. Перед початком експертизи необхідно ознайомитися з усіма нормативними документами (стандартами на конкретні види продукції, упакування і маркірування, методи іспитів).
2. Якість товарів необхідно визначати відповідно до вимог діючих стандартів, договорів. При необхідності прийняті товари можуть оцінюватися шляхом зіставлення з зразками чи еталонами. Вибір показників якості визначається цілями й умовами проведення експертизи. Найчастіше експерти обмежуються оцінкою органолептичних показників і деяких фізико-хімічних показників, використовуючи найпростіші засоби вимірів. Перевірка мікробіологічних і складних фізико-хімічних показників може бути рекомендована експертом лише в окремих випадках після завершення приймання по якості.
3. Для оцінки якості повинна бути відібрана вибірка чи об»єднана проба, розмір якої повинний бути не менш установлених норм.
4. При неоднорідності товарної партії, що включає товари різної якості (стандартні, 1-го чи інших сортів, нестандартні, брак, відхід), експерт повинний виявити процентний вміст кожної фракції. При виявленні дефектних товарів експерт повинний відібрати зразки товарів з найбільш характерними дефектами й установити причини їхнього виникнення. Доцільно направити зразки дефектної продукції в іспитову лабораторію для виявлення їхнього виду і причин виникнення. В акті експертизи повинно бути відбитий процентний вміст продукції з різними дефектами.
5. При виявленні причин невідповідності якості експерт повинний вказати в акті стан тари і пакувальних матеріалів (їхню цілісність, надійність, достатність).
6. Експерт не повиннийпроводити приймальну експертизу, якщо порушена цілісність товарної партії чи пред»явлені знеособлені товари, а також розпакованічи без товарно-супровідних документів.
Під час виконання роботи було проведено аналіз конкурентоспроможності капустяних овочів, що реалізуються в місті Києві. За еталон приймемо найбільш конкурентоспроможний товар – білокачанну капусту сорту Московська пізня. Аналіз конкурентоспроможності проведено для капустяних овочів таких, як білокачанна Білоруська, червонокачанна Гако, білокачанна Амагер. За функціональними параметрами найбільш якісним є сорт Білоруська ФП = 0,873, потім Гако та Амагер відповідно для яких ФП = 0,852 та 0,85. За естетичними параметрами найбільш якісним є сорт Білоруська СП = 0,93, потім Гако та Амагер відповідно для яких СП = 0,87 та 0,855. За економічними показниками найбільша вартість в Гако за рахунок великої вартості перевезень та Амагер за рахунок вищої ціни продукції. За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті капуста сорту Білоруська, на другому Амагер та на третьому Гако.
Список використаних джерел
1. Правила продажу продовольчих товарів. Затверджено наказом МЗЕЗ від 28.12.94 №237. // Торгуємо за правилами. Спеціальний додаток до “Дебету-Кредиту”. – С31.
2. Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. — М.: Экономика, 1982. – 424с.
3. Афанасьев М.П. Маркетинг. Стратегия и практика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995-120 с.
4. Власова В.М., Волков Д.М. и др. Основы предпринимательской деятельности. — М.: Финансы и статистика, 1994. – 357с.
5. Габович Р.Д.. Припутана Л.С. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. — К.: Здоров»я, 1987. – 394с.
6. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. М: Внешторгиздат, 1990. — 264 с.
7. Голубков ЕЛ., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д. Маркетинг выбор лучшего решения. М.: Экономика, 1993. — 221 с.
8. Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд. стандартов., 2000. – 324с.
9. Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.
10. Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Минск: НПЖ “Финансы, учет, аудит”, 1997 — 463 с.
11. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. — М. : Международные отношения, 1999 — 416 с.
12. Кафаров В.В. Моделирование и системный анализ биохимических производств. — М.: Химия, 1985. – 274 с.
13. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М. : Прогресс, 2000 — 736 с.
14. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.
15. Ноздрев Р.Б.. Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке . -М: Финансы и статистика, 1991.- 304с.
16. Огляд ринку: Неврожай «консерваторам» не зашкодить. // Галицькі контракти, 2002, №33.
17. Переколина Н.С. Качество в системе маркетинга. — М: Система, 1992. – 384с.
18. Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.
19. Технология производства продуктов общественного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.
20. Управление качеством / под ред. С. Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 1998. – 364 с.
21. Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. — М.: Экономика, 1986.- 410с.
22. Фомин В.Н. Качество продукции и маркетинг. 1991. – 348 с.
23. Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.
24. Энгетлер П. Рыночная экономика для начинающих бизнесменов. -К.: МП «Вик». 1992. – 214с.
25. Юдонов А.О. Конкуренция: теория и практика. — М.: «Акалис , 1996. – 314с.
Додатки