Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретичні основи управління активами та пасивами банку. 5

1.1. Характеристика операцій банку з формування капіталу і банківських зобов’язань. 5

1.2. Характеристика банківських активів. 18

1.3. Економіко-правовий аналіз нормативної бази  з питань управління активами і пасивами банку. 26

Розділ 2. Оцінка стану управління активами і пасивами банку (на прикладі банку «Аваль»)28

2.1. Аналіз структури активів банку. 28

2.2. Аналіз структури зобов»язань та капіталу банку. 42

2.3. Аналіз показників прибутковості банку. 52

Розділ 3. Шляхи покращення управління активами та пасивами банку. 58

3.1. Підвищення прибутковості за рахунок управління активами та пасивами банку  58

3.2. Оцінка ефективності управління активами та пасивами банку “Аваль”  72

Висновки. 78

Список використаних джерел. 81

Додатки. 84

Вступ

Перехід до ринкової економіки вимагає від банків України підвищення ефективності надання банківських послуг, конкурентноздатності і підвищення якості послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Комерційні банки та їх установи працюють на принципах комерційного розрахунку, тобто в процесі виконання своїх функцій вони одержують прибуток. Банківський прибуток є одним з найважливіших показників ефективності функціонування банку, його стабільності. Він формується у результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банків.

Управління активами та пасивами комерційного банку повинно: сприяти отриманню прибутку або створенню умов для його отримання в майбутньому; регулювати значення процентних ставок за депозитними та позиковими операціями та встановлювати їх на рівні, що забезпечує рентабельність банківських операцій та еластичність до витрат; забезпечувати взаємозв’язок  між депозитними операціями та операціями з видачі позик за строками та сумами; підтримувати ліквідність балансу; мінімізувати процентний ризик. В даний час важлива увага в банках приділяється теоретичним та методологічним основам управління активами та пасивами банку.

Усе вище згадане підкреслює величезну роль та значення теми даної дипломної роботи сучасних умовах господарювання. Вибрана тема є досить актуальною для сьогодення, для розвитку економічних процесів на Україні і має першорядну важливість для кожного комерційного банку, який бажає досягти успіху.

Саме тому тема дипломної роботи “Управління активами та пасивами банку” є досить актуальною.

Метою дипломної роботи є розгляд економічного змісту, аналіз та визначення основних напрямків удосконалення управління активами та пасивами комерційному банку.

Завданнями дипломної роботи є розкриття економічного змісту управління активами та пасивами комерційного банку; проведення аналізу активів та пасивів, прибутковості базового комерційного банку; розгляд напрямків вдосконалення управління активами та пасивами комерційного банку.

Теоретичну основу дослідження питань фінансового стану  комерційного банку склали закони України, постанови НБУ, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як:   Мороза А. М., Дзюблюка О. В., Савлука М. І., Луціва Б. Л., Маркової О. М. та інших.

Предметом дослідження є результати діяльності базового комерційного банку.

Об’єкт дослідження – АППБ “Аваль”.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти, монографічні дослідження, періодична економічна література, фінансова звітність АППБ “Аваль”.

Розділ 1. Теоретичні основи управління активами та пасивами банку

1.1. Характеристика операцій банку з формування капіталу і банківських зобов’язань

Комерційні банки з допомогою аналізу своїх балансових даних перевіряють ступінь реалізації основних цільових установок у своїй діяльності: фактори їх доходності, збалансованість структури активних і пасивних операцій з метою підтримання ліквідності, дотримання економічних нормативів, встановлених НБУ, мінімізацію всіх видів банківських ризиків.

..

Станом за 31 грудня 2002 року, АППБ «Аваль» заблокував на поточних рахунках клієнтів суму в розмірі 1778 тис. грн. (2001 рік — 6762 тис. грн.) як забезпечення акредитивів та суму в розмірі 93 тис. грн. (2001 рік — 59 тис. грн.) як забезпечення гарантій, виданих АППБ «Аваль» від імені своїх клієнтів.

Отже, за результатами дослідження можна зробити висновок, що протягом 2002 p. активи АППБ «Аваль» зросли на 129579 тис. грн. або на 13,6%. Це свідчить про розширення діяльності АППБ «Аваль» в 2002 році порівняно з 2001 роком. До складу активів АППБ “Аваль” входить заборгованість інших банків, що свідчить про те, що АППБ “Аваль” розміщує свої кошти в інших банках України та світу.  Станом за 31 грудня 2002 та 2001 років АППБ «Аваль» отримав значну частину депозитів від державних і бюджетних організацій. Станом на кінець 2002 року до загальної суми заборгованості перед клієнтами входили 162025 тис. грн. (17,5% від загальної суми заборгованості перед клієнтами) заборгованості перед п»ятьма клієнтами (2001 рік — 426696 тис. грн. (50%)), це свідчить про те, що банк “Аваль” обслуговує великих клієнтів України.

2.2. Аналіз структури зобов»язань та капіталу банку

За фінансовою звітністю АППБ «Аваль» структура його зобов»язань та капіталу наведена в табл. 2.12.

Таблиця 2.12

Структура та динаміка зобов»язань та капіталу АППБ «Аваль» за 2001-2002 pp., тис. грн.

За даними табл. 2.12 можна бачити, що протягом 2002 р. зобов»язання АППБ «Аваль» зросли на 98237 тис. грн. або на 11,06%, а обсяг власного капіталу зріс на 31342 тис. грн. або на 48,27%. Розглянемо зміни у структурі зобов»язань та капіталу АППБ «Аваль» за окремими статтями.

…

збільшення прибутковості банку.

За рахунок підвищення ефективності управління активами та пасивами АППБ “Аваль” чистий прибуток банку в 2003 році має зрости на 28975 тис. грн. Це відбудеться за рахунок збільшення доходів на 60404 тис. грн. (32,57%) в більшій мірі ніж зростуть витрати на 31429 тис. грн. (31,21%). При цьому за рахунок збільшення чистого прибутку в 2003 році збільшиться доход на активи АППБ «Аваль» на  2,68% та зріс доход на капітал на 8,05%. Що свідчить про покращення управління активами та пасивами АППБ «Аваль» в 2003 році порівняно з 2002 роком.

Отже можна зробити висновок, що в 2003 році за рахунок запропонованих заходів підвищиться ефективність управління активами та пасивами банку “Аваль”, збільшиться прибуток банку на 28975 тис. грн.

Висновки

За результатами виконаної роботи можна зробити висновки. Пасиви банків — частина бухгалтерського балансу, що відображає в грошовому вираженні джерела утворення коштів банку. Залежно від характеру джерел коштів усі пасиви банку різняться за термінами залучення і вартістю. До власних ресурсів, або до банківського капіталу, належать статутний, резервний та інші фонди, які створюються для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської діяльності банку, а також нерозподілений прибуток поточного і минулого років. Власний капітал комерційного банку виконує в основному захисну функцію — страхування інтересів вкладників і кредиторів, а також покриття поточних збитків від банківської діяльності. Функція ж забезпечення оперативної діяльності для власного капіталу є другорядною, її забезпечують головним чином залучені і позичені кошти.

Залучені кошти формують переважну частину ресурсів, які використовуються для виконання активних операцій банків. Як основний елемент грошової маси залучені кошти банків відіграють важливу роль в економіці, тому вони є об»єктом державного регулювання, яке здійснюється у формах обмеження виплачуваної винагороди (відсотків), встановлення норм обов»язкового резервування і деяких нормативів регулювання банківської діяльності (платоспроможності, ліквідності тощо). Залучені кошти банків поділяються на депозитні й недепозитні.

Активи банків — це частина бухгалтерського балансу, що характеризує розміщення й використання залучених банком коштів з метою одержання прибутку і підтримання ліквідності банку.Активи, або вкладення комерційного банку, класифікуються, виходячи зі ступеня їх ліквідності, тобто швидкості, з якою вони можуть бути трансформовані в готівку і залучені до неї засоби, придатні для негайного виконання банком своїх зобов»язань перед вкладниками та іншими кредиторами. З цього погляду всі активи комерційного банку можуть бути розділені на первинні резерви, вторинні резерви, кредити, надані банком, інвестиції в цінні папери, основні засоби банку і нематеріальні ресурси.

В роботі було проведено аналіз структури активів та пасивів АППБ “Аваль”. Протягом 2002 p. активи АППБ «Аваль» зросли на 129579 тис. грн. або на 13,6%. Це свідчить про розширення діяльності АППБ «Аваль» в 2002 році порівняно з 2001 роком.Станом за 31 грудня 2002 року, загальна сума кредитів, що визнані сумнівними та безнадійними та по яким не нараховувались проценти, становила 800 тис. грн. (2001 рік — 1247 тис. грн.), тобто покращилася робота банку з повернення боргів.

До складу активів АППБ “Аваль” входить заборгованість інших банків, що свідчить про те, що АППБ “Аваль” розміщує свої кошти в інших банках України та світу.

Протягом 2002 р. зобов»язання АППБ «Аваль» зросли на 98237 тис. грн. або на 11,06%, а обсяг власного капіталу зріс на 31342 тис. грн. або на 48,27%. Це свідчить про збільшення питомої ваги в структурі пасивів банку капіталу, що свідчить про біль стійкий фінансовий стан в 2002 році порівняно з 2001 роком.

Прибутковість АППБ «Аваль» зросла в 2002 році порівняно з 2001 роком. Про це свідчить збільшення ефективності управління активами та пасивами банку, що вплинуло на збільшення доходів по відсотках в більшій мірі ніж зросли витрати по відсотках. Так в 2002 році доходи по відсотках зросли порівняно з 2001 роком на 23394 тис. грн., в той час як витрати за відсотками зросли на 16083 тис. грн. Отже, управління активами та пасивами АППБ “Аваль”  в 2001-2002 роках можна оцінити позитивно.  Протягом 2002 p. активи АППБ «Аваль» зросли на 129579 тис. грн. або на 13,6%. Це свідчить про розширення діяльності АППБ «Аваль» в 2002 році порівняно з 2001 роком. Також протягом 2002 р. зобов»язання АППБ «Аваль» зросли на 98237 тис. грн. або на 11,06%, а обсяг власного капіталу зріс на 31342 тис. грн. або на 48,27%. Це свідчить про збільшення в структурі пасивів банку частки капіталу банку, тобто більшу фінансову стійкість АППБ «Аваль» в 2002 році порівняно з 2001 роком.

Для збільшення доходів банку АППБ «Аваль» в 2003 році порівняно з 2002 роком потрібно збільшувати частку «працюючих» активів, тобто тих, що приносять доходи, та збільшувати непроцентні доходи за рахунок диверсифікації послуг банку. В 2003 році рівень гепу АППБ «Аваль» зросте на 16600 тис. грн. та чутливість гепу зросте на 0,18 порівняно з 2002 роком. Це свідчить про те, що в 2003 році порівняно з 2002 збільшиться вартість чутливих активів в більшій мірі ніж зросте вартість чутливих пасивів.

За рахунок запропонованих заходів в 2003 році діяльність АППБ «Аваль» по управлінню активами та пасивами повинна покращитися покращиться, так як чистий спред сросте на 1,77 п/п, що свідчить про перевищення процентної ставки, отриманою від розміщення коштів над  оплатою залучених коштів. В 2003 році рівень процентної чистої процентної маржі зросте з 6,54% до 8,09% на 1,55%. В подальшому в АППБ «Аваль» потрібно проводити роботу з підвищення чистої процентної маржі з метою збільшення прибутковості банку.

За рахунок підвищення ефективності управління активами та пасивами АППБ “Аваль” чистий прибуток банку в 2003 році має зрости на 28975 тис. грн. Це відбудеться за рахунок збільшення доходів на 60404 тис. грн. (32,57%) в більшій мірі ніж зростуть витрати на 31429 тис. грн. (31,21%). При цьому за рахунок збільшення чистого прибутку в 2003 році збільшиться доход на активи АППБ «Аваль» на  2,68% та зріс доход на капітал на 8,05%. Що свідчить про покращення управління активами та пасивами АППБ «Аваль» в 2003 році порівняно з 2002 роком.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2001. — Вип. 1. — С. 3.
2. Інструкція про порядок регулювання діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 14.04.98 № 141 (зі змінами і доповненнями) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1998. — Вин. 7. — С. 11.
3. Положення про кредитування. Затверджено постановою Правління НБУ від 28.09.95 № 246 (зі змінами і доповненнями) // Положенння про кредитування. — К.: Банк «Україна», 1998.
4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 р. № 279 (зі змінами і доповненнями) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2000. — № 9. — С. 54.
5. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.
6. Банковское дело / Под ред. В.И. Колосникова. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 464 с.
7. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. — М.: Банки и биржи: Научно-консультационный центр, 1998. — 576 с.
8. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. — М.: Логос, 1998. — 344 с.
9. Болгарія І. Обов»язкові резервні вимоги для банків // Вісник НБУ. — 2000. — № 10. — С. 10.
10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, — 2000. — 243 с.
11. Верхоглядова Н. Оценка и подходы к управлению банковскими рисками // Экономика. Финансы. Право. — 1999. — № 10. — С. 8.
12. Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа. — 2000. — № 1. — С. 13.
13. Волошин І. Розрахунок резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу і повної моделі банку // Вісник НБУ. — 1999. — № 9. — С. 61.
14. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344 с.
15. Гласюк В. Практичні аспекти визначення обсягу кредиту, що надається під заставу // Вісник НБУ. — 2000. — № 8. — С. 15.
16. Голуб В. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ. — 2000. — № 2. — С. 56.
17. Гроші та кредит: Навч.-метод, посіб. для самостійного вивчення дисципліни / За ред. М.І. Мируна. — К.: КНЕУ, 1999. — 76 с.
18. Гроші та кредит: Підручник / За ред. Б.С. Івасіва. — К.: КНЕУ, 1999. — 402 с.
19. Дзюблюк О. Проблеми підвищення ефективності кредитних операцій комерційних банків // Фінанси України. — 2000. — № 9. — С. 55.
20. Дзюблюк О.В. Оцінка ефективності кредитних вкладень комерційних банків // Фінанси України. — 2000. — № 9. — С. 149.
21. Дмитренко М. Управління ризиками в комерційних банках // Вісник НБУ. — 1998. — № 9. — С. 23.
22. Довгорук П. Методи оцінки кредитного ризику в банках // Інформаційний бюлетень Міністерства статистики України. — 1996. — № 11—12. — С. 24.
23. Ильясов С.М. Управление активами и пассивами банков // Деньги и кредит. — 2000. — № 5. — С. 20.
24. Іванова Т, Ризики за активними операціями комерційного банку і його прибутковість // Вісник НБУ. — 1998. — № 12. — С. 40.
25. Клименко Г. Кредитна діяльність комерційних банків України // Економіка України. — 2000. — .№ 3. — С. 34.
26. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Знання, 2000. — 215 с.
27. Матвієнко П. Застава як засіб забезпечення банківських кредитів // Банківська справа. — 2000. — № 5. — С. 45.
28. Олексієнко С. Управління ризиками в системі банківського менеджменту // Банківська справа. — 1998. — № 2. — С. 24.
29. Пернарівський О. Оцінка та регулювання кредитних ризиків у банківському менеджменті // Економіка. Фінанси. Право. — 1999. — № 1. — С. 22.
30. Пернарівський О. Ризик та ліквідність комерційного банку // Вісник НБУ. — 2000. — № 4. — С. 31.
31. Примастка Л.0. Банківський менеджмент. Хеджування ризиків: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1998. — 108 с.
32. Примастка Л.0. Методичні аспекти аналізу ефективності управління портфелями комерційних банків // Банківська справа. — 2000. — № 1. — С. 27.
33. Примастка Л.0. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1999. — 280 с.
34. Пуховкіна М., Клименко В. Основні напрямки регулювання кредитного ризику // Вісник НБУ. — 1999. — № 5. — С. 37.
35. Романенко О. Управління активами і пасивами у процесі керівництва комерційним банком // Вісник НБУ. — 2000. — № 8. — С. 26.
36. Роуз 77.С. Банковский менеджмент: предоставление финансовых услуг: Пер. с англ. — М.: Дело Лтд, 1995. — 743 с.
37. Святко С.А. Проблемні кредити та їх вплив на дохідність банку // Фінанси України. — 1997. — № 2. — С. 75.
38. Скакун Л. Неперервність процесу ризик-менеджменту кредитних операцій банку як основа їх беззбитковості // Банківська справа. — 2000. — № 5. — С. 9.
39. Сусіденко В. Принципи банківського кредитування: зміст і реалізація в умовах перехідної економіки // Банківська справа. — 1999. — № 3. — С. 37.
40. Сусіденко В. Теоретико-методологічні аспекти визначення ефективності кредитної діяльності // Вісник КДЕУ. — 1998. — № 2. — С. 28.
41. Телешова Л. Вибір методу визначення відсоткових доходів від кредитів // Економіст. — 2000. — № 7—8. — С. 31.
42. Тиркало Р.І., Щибиволок 3.1. Фінансовий аналіз комерційного банку: основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг: Навч. посіб. — К.: Слобожанщина, 1999. — 236 с.
43. Чекасов В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 272 с.
44. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2000. — 289 с.
45. Шелудько Н.М. Проблемні кредити і фінансова стійкість банківської сфери // Фінанси України. — 2000. — № 1. — С. 13.
46. Шибалкіна В. Мінімізація кредитного ризику // Банківська справа. — 1998. — № 6. — С. 40.
47. Шибалкіна В. Оптимальні умови банківського кредитування // Банківська справа. — 1998. — № 4. — С. 39.
48. Экономический анализ деятельности банка: Учеб. пособ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 144 с.

Додатки

Додаток А

Активи та зобов»язання основних комерційних банків України за станом на 01.01.2003 (млн. грн.)

* Банки — не члени Асоціації українських банків

** Питома вага активiв кожного банку у загальному обсязi

Додаток Б

Капітал основних комерційних банків України станом на 01.02.2003 (млн. грн.)

* Банки — не члени АУБ

** З урахуванням субординованого борга

*** Питома вага капiталу кожного банку у загальному обсязi

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ   6

1.1. Сутність споживчого кредитування та його необхідність. 6

1.2. Види споживчих кредитів. 16

1.3. Зарубіжний досвід споживчого кредитування. 24

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ БАНКУ „АВАЛЬ”. 31

2.1. Аналіз кредитного портфелю банку „Аваль” щодо споживчих кредитів  31

2.2. Порядок надання споживчих кредитів в банку „Аваль”. 42

2.3. Аналіз кредитоспроможності позичальника. 46

2.4. Контроль за дотриманням позичальником умов кредитної угоди та повернення боргу. 60

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ69

ВИСНОВКИ.. 85

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 88

ДОДАТКИ.. 94

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі економічного розвитку важливе місце у пошуку шляхів виходу України з кризового стану займає подальше удосконалення форм кредиту, формування ефективної кредитної системи.

Значну роль у задоволенні виникаючих потреб населення, підвищенні його життєвого рівня, забезпеченні соціально-економічного розвитку країни відіграє така форма кредиту, як споживчий кредит, що надається населенню для задоволення різноманітних споживчих потреб.

У перші роки державної незалежності України кредити на споживчі потреби майже не надавались. І хоча зараз кредитні установи та торговельні організації дещо активізували свою діяльність на ринку  споживчого кредиту, однак залишається потреба в подальшому дослідженні кредитування населення на споживчі потреби. При цьому слід визначити які фінансові інструменти і механізми для цього слід застосовувати, опрацювати методику кредитування населення на окремі споживчі цілі. Це дозволить, з одного боку, сприяти максимально ефективному задоволенню споживчих потреб населення, а з другого – кредиторам одержати додаткові прибутки.

Теоретичні питання кредитування населення на споживчі потреби досліджені роботах зарубіжних економістів, як Б. Едвардс, Ж. Матук, Е. Рід, П. Роуз, М. Шульте, К.-Д. Якоб; російських – В. Захарова, А. Казімагомедова, О. Лаврушина, Г. Панової, В. Полякова, В.Усоскіна. Безпосередньо для нашої держави важливе теоретичне і практичне значення мають дослідження кредитних відносин, виконані такими українськими вченими В.В. Гончаренком, О.Т. Євтухом, В.Д. Лагутіним, А.М. Морозом, М.Д. Алексієнком, М. І. Савлуком, В.Т. Сусіденком. Проте питання кредитування населення на споживчі потреби в умовах ринкової економіки вимагають подальших досліджень. На особливу увагу заслуговує впровадження нових кредитних продуктів, що надаються населенню України, з врахуванням зарубіжної практики банківських і небанківських кредитно-фінансових установ, а також розвиток ринкової інфраструктури, пов’язаної з наданням споживчих кредитів населенню.

Все це і  обумовило вибір теми дослідження.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є уточнення окремих теоретичних положень споживчого кредиту, обґрунтування шляхів його розвитку в Україні, удосконалення методики кредитування населення на окремі споживчі потреби. Для досягнення цієї мети нами були поставлені такі задачі:

– дослідити теоретико-методологічні  основи споживчого кредиту в умовах ринкової економіки;

– проаналізувати діючу систему кредитування комерційними банками населення на споживчі потреби;

– дослідити основні тенденції споживчого кредитування комерційними банками і небанківськими кредитно-фінансовими установами в умовах сучасної економіки України;

– обґрунтувати необхідність та практичні можливості подальшого розширення споживчого кредиту в Україні;

– обґрунтувати шляхи вдосконалення в умовах перехідної економіки окремих напрямів кредитування населення на споживчі потреби.

Об’єкт дослідження – споживчі кредити, що надаються населенню України.

Предметом дослідження виступають кредитні відносини населення з комерційними банками, торговельними організаціями, кредитними спілками та державою з приводу отримання, використання та погашення споживчого кредиту.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод і системний підхід до вивчення умов і можливостей розвитку споживчого кредиту. Для дослідження стану кредитних взаємовідносин комерційних банків та населення використані різноманітні методи, серед яких метод аналізу і синтезу, статистичні, економіко-математичні, техніко-економічні методи.

Дослідження фактичної структури і стану кредитування населення на споживчі потреби комерційними банками ґрунтується, в першу чергу, на даних їх форм звітності. Важливе значення в процесі дослідження надавалось окремим положенням Законів України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативних документів НБУ. В дослідженні також використані теоретичні і практичні досягнення в банківській сфері України та економічно розвинутих країн світу.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.1. Сутність споживчого кредитування та його необхідність

Необхідно відзначити, що комплексне і різнобічне дослідження споживчого кредиту у вітчизняній економічній літературі в основному припадає на 70—80-і роки, що пояснюється зрослими об­сягами надання споживчих кредитів у цей період.

На вивчення даної проблеми були спрямовані праці B.C. Захарова [32], Ю.С. Крупнова [42], Г.К. Махарадзе [48], С.Н.НІ [54], В.А. Черненко [75] і ряду інших авторів. Особливо слід зазначити дослідження україн­ських економістів М.Д. Алексієнка і В.А. Ольшанського [3], які здійснили глибокий аналіз існуючих точок зору про зміст споживчого кредиту й обґрунтували власне бачення його сутності.

…

Обидва визначення споживчого кредиту не претендують, зрозуміло, на безперечність і повне вира­ження сутності, але, на наш погляд, вони в достатній мірі відображають їхню структуру, виділяють осно­ву сутності і не виходять за рамки сутності кредиту як економічної категорії.

1.2. Види споживчих кредитів

Споживчий кредит займає властиве тільки йому місце у системі кредитних відносин і в практичній діяльності представлений великою сукупністю різноманітних видів, які можна класифікувати за різними ознаками, у тому числі: за видами кредиторів, видами позичальників, методами погашення, термінами користування, характером кругообігу коштів, ступенем покриття кредитом вартості товарів і послуг, забезпеченням, цільовим спрямуванням, методом сплати відсотків, укрупненими об»єктами і т.д. Звичайно, кожен з них має певні особливості в умовах надання споживчого кредиту, користування ним та погашення.

…

Крім того, банк, страхова компанія або інший гарант, відповідальний за погашення кредиту, можуть запропонувати позичальнику свої програми санації оздоровлення діяльності його фірми. У залежності від трудомісткості розробки таких програм ці послуги їхнього ініціатора (банку, страховика, гаранта) можуть бути платними. Рішення про прийняття або неприйняття цих послуг або самих програм позичальник приймає самостійно, але коли в нього відсутні необхідні спеціалісти, спроможні вивести підприємство з кризової ситуації, а він продовжує самовпевнено потребувати пролонгації кредиту, не маючи реальної можливості його погасити, це є серйозною підставою для кредитора, страховика або іншого гаранта для того, щоб не продовжувати термінів погашення кредиту, а вживати всіх припустимих законом заходів до його погашення і відшкодування заподіяного збитку.

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Сучасний стан банківської системи України характеризується низьким рівнем використання існуючих банківських функцій та прогресивних кредитних технологій, що приводить до недостатнього розвитку кредитно-грошових відносин і подальшого стримування економічного зростання в суспільстві. Це обумовлює необхідність суттєвого реформування окремих функцій банківської системи, вдосконалення механізму їх управління.

Цю проблему досліджували зокрема вітчизняні науковці — В. Н. Василенко, М. М. Єрмошенко, В. К. Мамутов, А. М. Мороз, Г. Х. Попов та інші. Але в їх роботах недостатньо висвітлювалися питання розвитку нових кредитних технологій, основаних безпосередньо на взаємодії комерційного банку та фізичної особи.

Нині ж кредитуванням населення на споживчі потреби займається значна частина банків, які функціонують на кредитному ринку України. Але не всі банки надають умови, які б влаштовували середнього громадянина. Причинами цього є високі відсоткові ставки та вимоги до позичальників, а також короткий термін кредитування.

Станом на 01.01.2006 року в Україні почався бум споживчого кредитування. За оцінками фахівців, ринок щорічно збільшується на 20 – 30%.

…

Важливим є те, що ефективне керування вартістю капіталу на внутрішньому ринку України переважно залежить від адміністративних методів керування банківською системою замість економічних. При цьому керуючі дії НБУ повинні здійснюватися з урахуванням того, що навіть незначний адміністративний тиск на передову ланку української економіки замість керування нею може бути сприйнятий як відступ від ринкових принципів демократичного устрою суспільства, що, в свою чергу, може привести до вкрай негативних наслідків.

Такі складні умови державного керування банківською системою обумовлюють найважливішу роль економічної науки у розробці банківських технологій, спроможних вирішити питання створення умов для ефективного функціонування комерційних банків одночасно з дотриманням принципу уникнення значних революційних змін існуючої системи. Не менш важлива роль покладається і на систему освіти держави. Це пов’язане з тим, що деякі прогресивні банківські технології, наприклад, технології споживчого кредитування, неможливо уявити без відповідного рівня економічної освіти і свідомості переважної більшості населення.

У контексті запровадження системи споживчого кредитування необхідний розвиток інфраструктури банківської системи – удосконалення системи електронних платежів і форм розрахунків в економіці, розширення мережі банкоматів, уніфікація кредитних карток – їх акцептування у будь-яких терміналах незалежно від банку-емітента, відкриття в регіонах України процесингових центрів банків для запобігання виникненню помилок при операціях з кредитними картками, розвиток та вдосконалення системи економічної освіти населення.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи вищевикладене можна зробити наступні висновки та пропозиції.

1. На основі існуючих теоретичних положень і методологічних аспектів нами визначено поняття споживчого кредиту у вузькому сенсі, як надання державою, підприємствами, кредитними інститутами і окремими громадянами позичкової вартості (у натуральній, товарній і грошовій формах) населенню для використання її на споживчі потреби на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка, та у широкому сенсі – те ж саме, але не тільки населенню, а й підприємствам (організаціям) для використання на невиробничі  витрати, тобто на будівництво і утримання житлових будинків, баз відпочинку, стадіонів і т.ін.

2. Для цілей кодифікації законодавчих та нормативних актів і створення довідково-інформаційних систем розроблена класифікація споживчого кредиту.

3. Проведений аналіз стану кредитування комерційними банками населення на споживчі потреби виявив ряд особливостей проблемного характеру. На жаль, до цього часу кредити населенню не займають значного місця в кредитних вкладеннях банків, комерційні банки ще не мають цілісної системи споживчого кредитування. Багато кредитів надається в разовому порядку. У більшості банків у ролі позичальників за споживчими кредитами виступають його ж службовці та їх родичі, причому кредитування проводиться на пільгових умовах.

4. Позитивний ефект у розвиток банківського кредитування на споживчі потреби можуть внести: покращення методичного забезпечення організації кредитування шляхом розробки відповідних внутрішньобанківських положень; спрощення процедури оформлення  кредиту; скорочення частки готівкових коштів при видачі і погашенні позички, що призведе до зменшення витрат обігу і посилення контролю за цільовим використанням кредиту; посилення уваги до таких кредитів населенню на поточні потреби, як овердрафт і кредити на основі пластикових карток; розширення обсягів та різновидів кредитів населенню на купівлю та будівництво житла.

5. Позитивний ефект у підвищенні ролі кредитних спілок в кредитуванні населення на споживчі потреби можуть дати такі заходи: створення необхідного законодавчо-нормативного середовища і закріплення кооперативної природи кредитних спілок; запровадження нормативів регулювання їх діяльності; дозвіл кредитним спілкам виконувати більш широкий спектр операцій.

6. Проаналізувавши сучасний стан розвитку та основні проблеми споживчого кредитування на ринку України можна виділити основні напрямки розвитку останнього. Так, розвивати потрібно насамперед короткострокове кредитування населення під купівлю товарів народного споживання. Пов’язано це з тим, що при даному виді кредитування банк несе менший ризик, бо терміни кредитування  невеликі (до року), а суми порівняно незначні. Таке споживче кредитування буде орієнтовано в основному на середній прошарок населення. Другим напрямком, на нашу думку, є розвиток довгострокового кредитування населення, а саме житлового кредитування фізичних осіб, оскільки розвиток саме такого кредитування є перспективним для банків, бо даний ринок на даний момент тільки починає розвиватися і має великі перспективи розвитку для банку, як нового банківського продукту. Окрім цього для банків це ще одна нагода для розширення кола своїх клієнтів.

Чинна система державного пільгового кредитування населення на купівлю (будівництво) житла характеризується цілим рядом негативних моментів. Це – мізерність обсягів надання кредитів, відсутність гласності про діяльність та результати роботи державних органів, які займаються розподілом кредитів, невикористання в ролі джерел фінансування позабюджетних коштів і т.ін. Допомогти у вирішенні вказаних проблем може впровадження пільгового державного кредиту малозабезпеченим і молодим сім’ям та молодим одиноким громадянам на купівлю (будівництво) житла на основі відшкодування державою частини сплачуваних позичальником процентів. В результаті проведеного аналізу з погляду реальних витрат держави була підтверджена його більш висока ефективність у порівнянні з діючою системою державного житлового кредитування населення.

7. Одним із найбільш привабливих і перспективних напрямів банківського кредитування населення на споживчі потреби є надання кредитів під заставу нерухомості, серед яких  певні перспективи можуть бути пов»язані з кредитом із зворотнім ануїтетом, який  надається домовласникам похилого віку у вигляді щомісячних постійних платежів протягом усього терміну дії кредитного договору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України, м. Київ 16 січня 2004 року № 436-IV, діє з 1 січня 2005 року.
2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2001. — Вип. 1. — С. 3.
3. Алексеенко М.Д., Ольшанский В.А. О сущности потребительского кредита // Хозрасчет, финансы и статистика, 1991. – Вып.32. – С. 120-124.
4. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. – М.: Финстатинформ, 1995. – 272 с.
5. Багнюк О. ПриватБанк опять с сюрпризами: Потребительский кредит становится доступнее: [Комерційний банк «ПриватБанк» надав унікальні банківські продукти: миттєву корпоративну картку Blitz Buizness Card і «Товари в розстрочку»] // Деловая Украина. — 2006. — 10 дек., №76(1059). — С.5.
6. Банки й банковские операции: Учебник для вузов /Под ред. Е. Ф. Жукова. -М.: Банки й биржи, ЮНИТИ, 2004. — 471с.
7. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. P.I. Тиркала. — Тернопіль: Карт-бланш, 2001.-314с.
8. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2004. — 478 с.
9. Банковское дело / Под ред. В.И. Колосникова. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 464 с.
10. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. — М.: Банки и биржи: Научно-консультационный центр, 2002. — 576 с.
11. Батракова Л. Г. Анализ процентной политики коммерческого банка: Учебное пособие. — М.: Логос, 2002.-152 с.
12. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. — М.: Логос, 2002. — 344 с.
13. Бритченко І. Г.  Актуальні питання розвитку споживчого кредиту // Вісник соціально-економічних досліджень. — Одеса, 2005. —Вип.11. — С.181–184. — Бп14590-11
14. Бровков С. М., Руденко Л. В. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі: світовий досвід і українська практика. — К.: Агентство «Україна», 2001. — 380 с.
15. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: По­сібник. — К.: Академія, 2001. — 3 20 с.
16. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. по­сібник. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2005.-324 с.
17. Волохов B.I. Оцінка ефективності кредитної діяльності банків // Фінанси України — 2004 р. № 4 С. 115-124.
18. Волошин И.В. Оценка банковских рисков: но­вые подходы. — К.: Эльга, Ника-Центр, 2005. — 216с.
19. Голуб В. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ. — 2000. — № 2. — С. 56.
20. Гриджук Д.М., Олійник В.О. Забезпечення кре­дитних зобов»язань у діяльності банків. — К.: Істина, 2001.-256 с.
21. Гроші та кредит: Навч.-метод, посіб. для самостійного вивчення дисципліни / За ред. М.І. Мируна. — К.: КНЕУ, 2002. — 76 с.
22. Гроші та кредит: Підручник / За ред. Б.С. Івасіва. — К.: КНЕУ, 2004. — 402 с.
23. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І.Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 602 с.
24. Деньги, кредит и банки: Учебник / Под ред. О.И.Лаврушина. — М: Финансы и статистика, 1998. – 448 с.
25. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов./ Под ред. проф. Е. Ф. Жукова. — М.: ЮНИТИ, 2000. — 622с.
26. Дзюблюк О.В. Оцінка ефективності кредитних вкладень комерційних банків // Фінанси України. — 2002. — № 9. — С. 149.
27. Дмитренко М.Г. Управління фінансами комерційних банків.—Черкаси: Брама—ІСУЕП, 2000. — 184с.
28. Дмитренко М.Г., Потлатюк B.C. Кредитування і контроль: Навчально-методичний посібник (у схемах і коментарях).- Кондор, 2005.— 296с.
29. Індиченко П. В. Здобутки та втрати 2005 банківського року // Банківська справа. – 2006. — №1. – С. 38 — 47.
30. Ісайко В. Політика держави у житловому секторі економіки як фактор стабільності українського суспільства // Економіка. Фінанси. Право. – 2005. — №8. – С. 6.
31. Загородній А. Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник – Львів: Вид-цтво Держ. ун. «Львівська політехніка», 1996. – 384 с.
32. Захаров В.С. Потребительский кредит в СССР. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 80 с.
33. Іванов В.М. Гроші та кредит: Курс лекцій.-К.: МАУП, 1999.- 230 с.
34. Іванченко І.Ю. Економічні ризики: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.-304с.
35. Карманов Є.В. Банківське право України: Навч. посібник. — Харків: Консум, 2000. — 464с
36. Клименко Г. Кредитна діяльність комерційних банків України // Економіка України. — 2002. — .№ 3. — С. 34.
37. Ковальчук А.Т. Банківський кредит: правові за­соби повернення. — К.: Знання, 2001. — 150 с.
38. Козюк В.В. Центральний банк і грошово-кредит­на політика. — Тернопіль: Джура, 1999.— 260 с.
39. Кочетков В. М. Основы управления современным коммерческим банком: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1998.-72 с.
40. Кравченко В. Житлова проблема — оголений нерв суспільства // Дзеркало тижня. – 2005. – №18. – С. 15.
41. Кредитний ризик комерційного банку: Навчаль­ний посібник./ В.В. Вітлінський, Я.С. Наконеч­ний, Т.І. Великоіваненко.; За ред. В.В. Вітлінського.- К.: Т-во»Знання», КОО, 2000 р.- 251с.
42. Крупнов Ю.С. Проблемы планирования долгосрочного кредита в СССР: Дис. на соискание ученой степени к.э.н. – М.: МФИ, 1987. – 211 с.
43. Куприйчук В. Потребительские кредиты… через банкоматы // Банковская практика за рубежом. – 2003. — №5. – С.53 – 55.
44. Лагутин В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посібн. — К.: Знання, 2000. — 215 с.
45. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Знання, 2002. — 215 с.
46. Любунь О.С., Грушко B.I. Фінансовий менедж­мент у банку: Навч. посібник для студентів ви­щих навчальних закладів — К.: Видавничий Дім „Слово», 2005. — 296с.
47. Матвієнко П. Застава як засіб забезпечення банківських кредитів // Банківська справа. — 2004. — № 5. — С. 45.
48. Махарадзе Г.К. Потребительский кредит: проблемы, перспективы развития // Известия АН Латвийской ССР. – 1989. — № 1. – С. 17-28.
49. Машина Н.І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004.— 188с.
50. Медолиз М. М., Рибак В. В., Дзюбак І. М., Вороніна І. С. Іно­земні експортні кредити: Посібн. для українського позичальника. — К., 1999. — 98 с.
51. Михайлов Д. М. Международные расчеты и гарантии. — М.: ФБК-ПРЕСС, 1998. — 366 с.
52. Міжнародні розрахунки: Тексти лекцій / Укл. Т. Є. Оболенська. — К.: КНЕУ, 1999. — 128 с.
53. Мороз А.М. Банківські операції: Підручник/ Мороз A.M., Савлук М.І., Пуховкіна М.Ф. та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002.- 476с.
54. Ни С.Н. Потребительский кредит в СССР: Автореф. дис. канд. экон. дис. – М., 1974. – 21 с.
55. Олексієнко М.Д. та ін. Кредит і кредитні право­відносини: економічна природа і практика зако­нодавчого регулювання. — К., 1996.
56. Операції комерційних банків / Р.Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк.— 3-тє видання — К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2004.- 500с.
57. Павлюк С. М. Кредитні ризики та управління ними // Фінанси України. — 2004.- №11.- С.105.
58. Побединська В. Проблеми споживчого кредитування в Україні. // Вісник НБУ. – 2006. – №2. с.42- 43.
59. Потребительское кредитование // Економіка: проблеми теорії та практики. — Д., 2005. — Вип.173. — С.80–83.
60. Примостка Л.О. Фінансовий менеджменту бан­ку: Підручник.— 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2005.- 468с.
61. Пуховкіна М., Клименко В. Основні напрямки регулювання кредитного ризику // Вісник НБУ. — 2002. — № 5. — С. 37.
62. Руденко Л. В. Бухгалтерський облік кредитних операцій бан­ків: Текст лекцій для студентів вищих навчальних закладів. — К.: НМЦ «Укоопосвіта», 1998. — 58 с.
63. Руденко Л. В. Документація, документооборот і контроль в банках: Текст лекцій. — К.: НМЦ «Укоопосвіта», 1998. — 24 с
64. Руденко Л. В. Залучення зовнішніх кредитів як фактор форму­вання інфраструктури промисловості та економічної стабілізації України // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз. збірн. наук, праць. — Дніпропетровськ.: Наука і освіта. — 2000. — Вип.. 24. — С. 3—10.
65. Руденко Л. В. Організація міжнародних кредитно-розрахунко­вих операцій в банках: Навч. посібн. для студентів вищих закладів ос­віти. — Полтава: РВВ ПКІ, 1999. — 235 с.
66. Руденко Л. В. Організація міжнародних кредитно-розрахунко­вих операцій в банках: Посібник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2002. — 376 с.
67. Споживчі кредити стануть дешевшими // Галицькі контракти. – 2005. — №9. – С. 23.
68. Становлення іпотечного кредитування в Україні // Недвижимость. Комфорт. – 2005. — №5. – С. 19.
69. Сусіденко В.Т. Організація і методи управління кредитною діяльністю комерційного банку. – Вінниця: Логос, 1997. – 238 с.
70. Тиркало Р. І. Банківська справа. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – С. 193
71. Тиркало Р.І., Щибиволок З.І. Фінансовий аналіз комерційного банку: основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг: Навч. посіб. — К.: Слобожанщина, 2004. — 236 с.
72. Хмеленко О.В., Вовк В.Я. Кредитування та конт­роль: Навч. посібник. — Харків: ВД „ІНЖЕК», 2005.-240с.
73. Чайковський Я. Робота комерційних банків з проблемними кредитами//Банківська справа № 6.-2001.-С. 50-53.
74. Чекасов В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. — М.: ИНФРА-М, 2002. — 272 с.
75. Черненко В.А. Развитие потребительского кредита в России. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербург. ун-та экономики и финансов, 1994. – 101 с.
76. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2002. — 289 с.
77. Шимкович В. Потребительское кредитование: удача банкира, удобство Климента // Банковская практика за рубежом. – 2003. — №5. – С. 38 – 41.
78. Шибалкіна В. Оптимальні умови банківського кредитування // Банківська справа. — 2006. — № 4. — С. 39.
79. http://www.bank.gov.ua Офіційний сайт НБУ.
80. http://www.ukrstat.gov.ua

ДОДАТКИ

Додаток 1

ЗАЯВКА/АНКЕТА ЗАЯВИТЕЛЯ НА ПОЛУЧЕНИЕ КРЕДИТА

К СВЕДЕНИЮ ЗАЯВИТЕЛЯ:

БАНК оставляет за собой право обращаться к любому лицу, известному или неизвестному Заявителю, которое, как полагает  Банк, может оказать содействие в принятии окончательного решения относительно предоставления или не предоставления кредита Заявителю. Если Заявитель по тем или иным причинам не желает, чтобы кто-либо был осведомлен о настоящей Заявке, то Заявителю следует указать имя (наименование) указанного лица и причину нежелания (например, нынешний работодатель или конкурент): _________________________________________________________________________

БАНК гарантирует, что вся информация, предоставленная клиентом, будет использована строго конфиденциально и только для принятия решения по существу данной заявки.  Заявитель настоящим подтверждает и гарантирует, что вся информация, содержащаяся в Заявке, прилагаемых к ней  документах и изложенная устно, является правдивой и настолько полной, насколько известно Заявителю. Проставляя свою подпись, Заявитель тем самым подтверждает, что он(а) ознакомлен(а) с содержанием настоящей Заявки и полностью понимает ее.

Я _______________________________________удостоверяю, что на дату подачи данной Заявки ко мне отсутствуют какие-либо преследования со стороны правоохранительных органов, уголовные дела, судовые споры и  обременений имущества.

Мне известно об уголовной ответственности за предоставление недостоверной информации с целью получения банковского кредита. Удостоверяю, что вся приведенная информация является верной и актуальной на дату подачи данной заявки, что удостоверяю собственноручно

_____________________                                                    ___________________________

(Подпись Заявителя)                                                                                                                           (Дата подачи Заявки)

Я_______________________________________ не возражаю против получения мо____ мужем/женой банковского кредита и предоставления в залог имущества, которое находится в нашей общей собственности, а также удостоверяю, что на дату подачи данной Заявки ко мне отсутствуют какие либо преследования со стороны правоохранительных органов, уголовные дела, судовые споры и отягощения имущества.

Мне известно об уголовной ответственности предусмотренной ст.ст.190,222 Уголовного Кодекса Украины за предоставление недостоверной информации с целью получения банковского кредита. Удостоверяю, что вся приведенная информация является верной и актуальной на дату подачи данной заявки, что удостоверяю собственноручно

_______________ (Подпись супруга/ супруги Заявителя)                                          ___________ (Дата подачи Заявки)

Расписка

Я_______________________________________________________________________, подтверждаю, что документы (или копии), переданные мною в ____________________АППБ «Аваль» согласно описи, которая является приложением к этой расписке, являются оригиналами (копиями оригиналов), не подделаны и получены мною на законных основаниях.

Также подтверждаю, что имею достаточный объем дееспособности для подписания с АППБ «Аваль» любых договоров.

Об ответственности предусмотренной ст.ст.190,222 Уголовного Кодекса Украины, предупрежден.

«____»___________200_г.                                       ___________________/подпись

Приложение к Расписке

Опись документов, переданных в банк:

«____»___________200_г.                               ___________________подпись

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретичні основи політики комерційного банку на ринку роздрібних послуг. 5

1.1. Поняття роздрібного бізнесу та фактори, що на нього впливають. 5

1.2. Види роздрібного бізнесу. 16

1.3. Сутність політики комерційного банку. 31

Розділ 2. Аналіз політики комерційного банку на ринку роздрібних послуг  35

2.1. Оцінка стану та тенденції формування політики 1КФ АППБ “Аваль” на ринку роздрібних послуг. 35

2.2. Аналіз кредитної та депозитної політики  1КФ АППБ “Аваль” на ринку роздрібних послуг. 43

2.3. Аналіз організації діяльності 1КФ АППБ “Аваль” на ринку роздрібних послуг  58

Розділ 3. Шляхи удосконалення діяльності 1КФ АППБ “Аваль” на ринку роздрібних послуг. 64

3.1. Удосконалення напрямків політики 1КФ АППБ “Аваль” на ринку роздрібних послуг. 64

3.2. Розробка банківського продукту як нового інструменту роздрібних послуг  75

3.3. Розрахунок ефективності впровадження банківського продукту. 85

Висновки і пропозиції92

Список використаних джерел. 98

Додатки. 103

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки вимагає від банків України підвищення ефективності надання банківських послуг, конкурентноздатності і підвищення якості послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу.  В даний час значну частину банківських послуг  банки отримують на ринку роздрібних послуг.

Комерційні банки та їх установи працюють на принципах комерційного розрахунку, тобто в процесі виконання своїх функцій вони одержують прибуток. Банківський прибуток є одним з найважливіших показників ефективності функціонування банку, його стабільності. Він формується у результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банків.

Під роздрібним ринком у банківській діяльності прийнято розуміти ринок окремих осіб (індивідуальний), а також представників малого бізнесу.

Усе вище згадане підкреслює величезну роль та значення теми даної дипломної роботи сучасних умовах господарювання. Вибрана тема є досить актуальною для сьогодення, для розвитку економічних процесів на Україні і має першорядну важливість для кожного комерційного банку, який бажає досягти успіху.

Саме тому тема дипломної роботи “Роздрібні послуги комерційного банку” є досить актуальною.

Метою дипломної роботи є розгляд економічного змісту, аналіз та визначення основних напрямків удосконалення управління роздрібними послугами  комерційному банку.

Завданнями дипломної роботи є розкриття економічного змісту роздрібних послуг комерційного банку; аналізу проведення роздрібних послуг базового комерційного банку і розгляд напрямків вдосконалення управління роздрібними послугами комерційного банку.

Теоретичну основу дослідження питань фінансового стану  комерційного банку склали закони України, постанови НБУ, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як:   Мороза А. М., Дзюблюка О. В., Савлука М. І., Луціва Б. Л., Маркової О. М. та інших.

Предметом дослідження є роздрібні послуги базового комерційного банку.

Об’єкт дослідження – 1КФ АППБ “Аваль”.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти, монографічні дослідження, періодична економічна література, фінансова звітність 1КФ АППБ “Аваль”.

Дипломна робота написана на 100 сторінках.

Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку літератури.

В першому розділі розглянуто  теоретичні основи надання банком роздрібних послуг.  В другому розділі розглянуто Аналіз політики комерційного банку на ринку роздрібних послуг. В третьому розділі розглянуто шляхи удосконалення діяльності 1КФ АППБ “Аваль” на ринку роздрібних послуг.

Дипломна робота містить: 16 таблиць, 12 рисунків, 2 додатки. Список літератури нараховує 80 джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОЛІТИКИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ НА РИНКУ РОЗДРІБНИХ ПОСЛУГ

1.1. Поняття роздрібного бізнесу та фактори, що на нього впливають

Під роздрібним ринком у банківській діяльності прийнято розуміти ринок окремих осіб (індивідуальний), а також представників малого бізнесу.

Характер купівельного поводження в різних сегментах роздрібного ринку має свої особливості. Тому насамперед потрібно відповісти на запитання: «Хто купує?», тобто чітко визначитися із сегментами, що банк обслуговує і/чи має намір обслуговувати. Однак оскільки сегменти, що обслуговуються, можуть бути до нескінченності різноманітні, зупинимося на загальних принципах поводження роздрібної клієнтури.

Розглянемо купівельне поводження в трьох напрямках [37, c. 135]:

А. Фактори, що впливають на клієнта.

Б. Мотиви клієнта.

…

В 2003 році чиста процентна маржа банку зменшилася порівняно з 2002 роком на 3,38 – 2,75 = 0,63%, що погіршило ефективність діяльності 1КФ АППБ “Аваль”.

Рентабельність доходу використовують під час оцінки результатів банківської діяльності.

Рентабельність доходу = чистий прибуток / доходи банку

Рентабельність доходу в 2001році = 2711 /62470 * 100% = 4,34%,

Рентабельність доходу в 2002році = 3383 /72164 * 100% = 4,69%.

Отже, в 2002 році порівняно з 2001 рентабельність доходів зросла на 0,35%.

2.3. Аналіз організації діяльності 1КФ АППБ “Аваль” на ринку роздрібних послуг

АППБ “Аваль” має розгалужену структурну мережу філій та без балансових відділень, що підпорядковуються філіям. В даний час в Україні 1303 відділень АППБ “Аваль”.

АППБ “Аваль” має розгалужену мережу банкоматів в Україні (близько 745) та Києві (106) та 1303 пунктів видачі готівки по всій Україні, що використовуються на ринку роздрібних послуг.

В м. Києві розміщено Центральний офіс АППБ “Аваль”, Київський центральний філіал, 1-а Київська філія та 3, 4, 5 Київські філії. В місті Києві в мережі роздрібних послуг АППБ “Аваль” працюють 64 відділення та встановлено 91 банкомат.

…

Отже, для підвищення ефективності впровадження нового банківського продукту потрібно проводити рекламні акції з залучення клієнтів до отримання кредитів.  Рекламу потрібно здійснювати не тільки в відділеннях банку 1КФ АППБ “Аваль”, а й пресі, на телебаченні та інших засобах.  Витрати на рекламування нового продукту складуть 5,33 тис. грн..

При цьому в 2004 році послуга  буде ефективною. При цьому 1КФ АППБ “Аваль” планує в 2004 році видати кредитів в сумі 5000 тис. грн. При цьому отриманий додатковий прибуток складе 74 тис. грн.

В 2004 за рахунок впровадження нової послуги збільшить процентні доходи за кредитами фізичних осіб на 1000 тис. грн. При цьому процентні витрати за депозитами фізичних осіб зростуть на 900 тис. грн. При цьому чистий процентний дохід за коштами фізичних осіб зросте на 100 тис. грн..

Висновки і пропозиції

Отже, під роздрібним ринком у банківській діяльності прийнято розуміти ринок окремих осіб (індивідуальний), а також представників малого бізнесу.

Досить значний резерв потенційних ресурсів, що мобілізуються банками, є на руках у фізичних осіб.

Роздрібний бізнес банків можна поділити на дві частини: активні та пасивні послуги. Пасивні роздрібні послуги передбачають залучення коштів фізичних осіб. Активні роздрібні послуги передбачають кредитування фізичних осіб.

В даний час 1КФ АППБ “Аваль” є провідним в Україні банком, що пропонує приватним клієнтам максимально повний перелік банківських роздрібних послуг, зокрема — споживче кредитування (у тому числі за спеціальними програмами — товари у розстрочку, автомобілі у кредит), грошові перекази в національній та іноземній валюті з відкриттям і без відкриття рахунку, розміщення коштів на депозитних рахунках, повний набір сучасних платіжних інструментів — пластикові картки міжнародних систем Europay International і Visa International, а також багато іншого (депозитні та поточні рахунки, оренда індивідуальних сейфів, чеки, продаж банківських металів, кастодіальні послуги, платіжні картки, отримання пенсій,  купівля-продаж валюти,  юридичні послуги).

1КФ АППБ “Аваль” пропонує громадянам України споживчі кредити з мінімальними процентними ставками й оптимальним графіком погашення. За допомогою споживчих кредитів 1КФ АППБ “Аваль” можна придбати у кредит автомобілі, будівельні матеріали, побутову техніку та багато чого іншого.

 Роздрібні послуги займають значну частку в кредитних та депозитних операціях 1КФ АППБ “Аваль”.  В структурі активів 1КФ АППБ “Аваль” переважають вкладені кошти. В 2002 році питома вага вкладених коштів складала 56,6%, а в 2003 році вона зросла до 58,9%. Вартість вкладених коштів 1КФ АППБ “Аваль” зросла в 2003 році на 147783,9 тис. грн. (44,9%) порівняно з 2002 роком.

Грошові активи 1КФ АППБ “Аваль” зросли в 2003 році на 43949 тис. грн. (93,2%) порівняно з 2002 роком. За питомою вагою вартість грошових активів зросла з 8,1% до 11,3%. В тому числі вартість грошрвих коштів в обмінних пунктах 1КФ АППБ “Аваль” в 2003 році зменшилася до 293 тис. грн. порівняно з 331 тис. грн. в 2002 році. Грошові кошти в банкоматах зросли з 1400 тис. грн. в 2002 році до 2656 тис. грн. в 2003 році. Що свідчить про розширення мережі банкоматів та збільшення роздрібних послуг.

Кредити надані  фізичним особам 1КФ АППБ “Аваль” в 2002 році зросли з 6861 тис. грн. до 9007 тис. грн. в 2003 році.

В структурі пасивів питома вага зобов’язань в 2003 році зросла з 87,8% до 90,8%. Вартість зобов’язань банку зросла протягом 2003 року на   223593 тис. грн. (43,8%). Це сталося головним чином за рахунок збільшення залучених коштів. Так в 2003 році вартість залучених коштів зросла на 181105 тис. грн. (54,5%). Кошти фізичних осіб до запитання в 1КФ АППБ “Аваль” зросли в 2003 році з 17854 тис. грн. до 25238 тис. грн. Термінові депозити фізичних осіб зросли з 88777 тис. грн. в 2002 році до 120802 тис. грн. в 2003 році. Це свідчить про розширення мережі роздрібних послуг 1КФ АППБ “Аваль” в 2003 році порівняно з 2002.

В 2003 1КФ АППБ “Аваль” отримав доходів на 9694 тис. грн. (15,52%) більше порівняно з 2002 роком. Процентні доходи банку зросли на  7456 тис. (17,87%), а непроцентні доходи зросли на 1325 тис. грн. (6,39%). В складі процентних доходів в 2003 році зменшилися доходи 1КФ АППБ “Аваль” за кредитами фізичних осіб з 994 тис. грн. до 883 тис. грн., тобто на 111 тис. грн. (11,17%). Це пов’язано з зменшенням процентної ставки банку при кредитуванні фізичних осіб з метою розширення роздрібного ринку кредитування.

Чистий прибуток було в 2003 році було отримано на 672 тис. грн. (24,79)% більший ніж в 2002 році, це сталося за рахунок отримання більших доходів в 2003 році ніж в 2002 на 9694 тис. грн. (15,52%), та збільшення витрат на 9022 тис. грн. (15,1%).

АППБ “Аваль” має розгалужену структурну мережу філій та без балансових відділень, що підпорядковуються філіям. В даний час в Україні 1303 відділень АППБ “Аваль”.

АППБ “Аваль” має розгалужену мережу банкоматів в Україні (близько 745) та Києві (106) та 1303 пунктів видачі готівки по всій Україні, що використовуються на ринку роздрібних послуг.

Формування регіональної мережі роздрібних послуг комерційного банку АППБ “Аваль” здійс­нюється для досягнення цим банком певних цілей:  збільшення обсягу продажу банківських послуг, нарощування своєї присутності на даному регіональному ринку, банківського обслуговування своїх клієнтів у даному регіоні і т.ін. Однак у будь-якому випад­ку створення та розвиток регіональної банківської мережі у всіх випадках є ланкою організаційного процесу, а тому підкоряється закономірностям розвитку організаційної структури управлін­ня комерційного банку.

Розвиток регіональної мережі АППБ “Аваль” на даний момент показує, що існуюча схема управління вже не відповідає сучас­ним вимогам ринку. Вимоги до швидкості прийняття рішень, гнучкості тактичних рішень на місцях і одночасно монолітності в здійсненні стратегічних рішень усього банку приводять до не­обхідності зміни існуючої структури керування регіональною ме­режею АППБ “Аваль” на основі створення регіональних центрів відповідальності. На даний час у банку створюються умови для переходу до нової схеми управління регіональною мережею. Нова схема управління передбачає появу нової структурної одиниці — «міжрегіонального центру», основною функцією якої буде управ­ління діяльністю підлеглих регіональних управлінь, а також ви­значення напрямків стратегічного розвитку. Створення міжрегіо­нальних центрів уможливить реалізацію принципу «госпрозра­хункового планування», тобто забезпечення розумного «сполучен­ня центрального керівництва з ініціативою локальних ланок» еко­номічної структури.

Пропозиції:

1. 1КФ АППБ “Аваль” необхідно будувати свою політику залучення коштів від населення, використо­вуючи такі важелі заохочення:

— розширення видів депозитів та урізноманітнення умов їх використання;

— встановлення ставок депозитних процентів під впливом грошового ринку;

— диференціювання депозитних процентів залеж­но від виду, строку вкладу, періоду завчасного повідомлення про його вилучення;

— надання пільг власникам вкладів (наприклад видача кредиту, касово-розрахункове обслуго­вування);

— упровадження обов»язкового страхування депо­зитів громадян у державних органах.

2. Політика 1КФ АППБ “Аваль” на ринку роздрібних послуг банку повинна стосуватися таких питань:

— прийом депозитів;

— здійснення грошових платежів і розрахунків;

— видача кредитів.

На зростання доходів банку 1КФ АППБ “Аваль” впливає :

— підвищення рівня доходності кредитних операцій (процентні доходи);

— збільшення частки «працюючих» активів, тобто тих, що приносять доходи, у загальній сумі активів;

— зростання непроцентних доходів за рахунок диверсифікації послуг 1КФ АППБ “Аваль”.

3. Однією з ключових задач зміцнення ресурсної позиції 1КФ АППБ “Аваль”є управління процентним ризиком, що складається з управління активами, пасивами і співвідношенням активи/пасиви. Управління активами залежить від рівня ліквідності банку, а також від ступеня цінової і нецінової конкуренції. Управління пасивами зв»язано з приступністю коштів для видачі позичок, а управління співвідношенням активи/пасиви залежить від прибутковості роботи банку і його надійності.

Процес створення продукту-новинки в 1КФ АППБ “Аваль” має проходити п»ять основних стадій:

— Пошук ідей (пошук і нагромадження ідей; добір придатних ідей; вироблення задумів розроблювального продукту; добір придатного задуму; формулювання стратегії маркетингу).

— Аналіз маркетингових можливостей (аналіз ринкових можливостей, що відкриваються продуктом-новинкою; аналіз можливостей банку; співвіднесення наявних перспектив з цілями банку).

— Розробка продукту.

— Дослідження продукту в ринкових умовах.

—   Виведення продукту-новинки на ринок (комерціалізація).

4. Для вдосконалення проведення роздрібної політики, потрібно вдосконалити організаційну структуру департаменту регіональної мережі АППБ “Аваль”. При цьому до складу управління клієнтської політики потрібно ввести два відділи: роздрібних послуг та оптових послуг.

5.  Протягом 2003 року в 1КФ АППБ “Аваль” було проведено дослідження ринку роздрібних послуг з метою пошуку ринкової ніші для створення нового банківського продукту. В якості нового банківського продукту 1КФ АППБ “Аваль” пропонуємо надавати довгострокові кредити фізичним особам в інвестиційну діяльність з мінімальною відсотковою ставкою 20% в гривні. Кошти банком будуть залучатися на роздрібному ринку за рахунок депозитів фізичних осіб, що розміщенні терміном понад 3 роки під 18% річних. Кредити будуть надаватися особам, що розмістили кошти на депозитному рахунку в сумі понад 50% від суми кредитування. За результатами проведеного маркетингового дослідження ринку банківських послуг в 2003 році такі послуги в інших банках користувалися попитом. Це пов’язано з тим, що звичайно банки м. Києва надають кредити на ринку роздрібних послу під 23-25% річних. В нашому випадку пропонується кредит під 20% річних. Тому попит на новий банківських продукт буде високим.

6. Для підвищення ефективності впровадження нового банківського продукту потрібно проводити рекламні акції з залучення клієнтів до отримання кредитів.  Рекламу потрібно здійснювати не тільки в відділеннях банку 1КФ АППБ “Аваль”, а й пресі, на телебаченні та інших засобах.  Витрати на рекламування нового продукту складуть 20 тис. грн..

При цьому в 2004 році послуга  буде ефективною. При цьому 1КФ АППБ “Аваль” планує в 2004 році видати кредитів в сумі 5000 тис. грн. При цьому отриманий додатковий прибуток складе 74 тис. грн.

7. В 2004 за рахунок впровадження нової послуги збільшить процентні доходи за кредитами фізичних осіб на 1000 тис. грн. При цьому процентні витрати за депозитами фізичних осіб зростуть на 900 тис. грн. При цьому чистий процентний дохід за коштами фізичних осіб зросте на 100 тис. грн..

Список використаних джерел

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2001. — Вип. 1. — С. 3.
2. Господарський кодекс України, м. Київ 16 січня 2003 року № 436-IV, діє з 1 січня 2004 року.
3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72. Бібліотека “Фактора”. Касові операції. – Х.: Фактор, 2001. – С86.
4. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу уста­новами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 69. Бібліотека “Фактора”. Касові операції. – Х.: Фактор, 2001. – С130.
5. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу уста­новами банків України, затверджена постано­вою Правління НБУ від 12.03.01 р. № 69, зі змінами і доповнен­нями.// Вісник НБУ – 2001. – №7. – С21.
6. Правила організації розрахунково-касового обслуговуван­ня комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного бан­ку України та комерційними банками у національній валюті, затверджені постановою Правління НБУ від 05.02.2001 р. № 44.// Вісник НБУ – 2001. – №3. – С17.
7. Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 29.03.2001 за № 135.//Все про бухгалтерський облік. — 2001. — №54. — С. 10-31.
8. План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвер­джений постановою Правління НБУ від 21.11.97 за №388 (в редакції постанови Правління НБУ 16.12.98 за № 520) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності.— 1999.— Вип. 1,ч. 1. — С. 15—36.
9. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комер­ційних банків України, затверджена постановою Правління НБУ 21.11.97 за № 388 (в редакції постанови Правління НБУ від 16.12.98 за № 520 // Законодавчі і норма­тивні акти з банківської діяльності. — 1998. — Вип. 1, ч. 2.— С 3; 1999. — Вип. 1. —С. 26—39.
10. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних бан­ків, затверджена постановою Правління НБУ від 14.04.98 за № 141 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1998. — Вип. 7. — С. 11—69.
11. Положення про організацію бухгалтерського обліку за звітності в банківських установах України, затверджено постановою Правління НБУ 30.12.98 за № 566 // За­конодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1999. — Вип. 3. — С.
12. Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України. Затверджено Постанова Правління Національного банку України
    № 114 від 20.03.98 р. (реєст. № 548 від 27.05.98 р.
13. Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України. Затверджено Постанова Правління Національного банку України № 358 від 20.07.99 р.
14. Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України. Затверджений Постановою ВРУ №2740-ІІІ від 20.09.2001.// Відомості Верховної Ради України. — 2001, — № 12. — С. 24.
15. Банки й банковские операции: Учебник для вузов /Под ред. Е. Ф. Жукова. -М.: Банки й биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471с.
16. Банки й банковские операции: Учебник для вузов /Под ред. Е. Ф. Жукова. -М.: Банки й биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471с.
17. Банківська енциклопедія /За ред. А. М. Мороза. -К.: Ельтон, 1993. — 333с.
18. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2003. — 478 с.
19. Банківські операції: Підручник /А. М. Мороз, М.І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. А. М. Мороза. -К.: КНЕУ, 2000. — 384с.
20. Банковский надзор й аудит: Учебное пособие /Под ред. И. Д. Мамоновой. -М.: Инфра-М, 1995. — 112с.
21. Банковское дело / Под ред. В.И. Колосникова. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 464 с.
22. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. — М.: Банки и биржи: Научно-консультационный центр, 1998. — 576 с.
23. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. — М.: Логос, 1998. — 344 с.
24. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, — 2000. — 243 с.
25. Велш Глен А., Шорт Даніел Г. Основи фінансового обліку / Перекл. з англ. О. Мінім, О. Ткач. — К.: Основи, 1997. — 943 с.
26. Верхоглядова Н. Оценка и подходы к управлению банковскими рисками // Экономика. Финансы. Право. — 1999. — № 10. — С. 8.
27. Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа. — 2000. — № 1. — С. 13.
28. Волошин І. Розрахунок резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу і повної моделі банку // Вісник НБУ. — 1999. — № 9. — С. 61.
29. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344 с.
30. Гласюк В. Практичні аспекти визначення обсягу кредиту, що надається під заставу // Вісник НБУ. — 2000. — № 8. — С. 15.
31. Голов С. Ф., Єфіменко В. І. Фінансовий та управлінський облік. — К.: ТОВ «Автоінтерсервіс», 1996. — 544 с.
32. Голуб А., Семенюк Л., Смовженко Т. Гроші, кредит, банки. – Львів: Центр Європи, 1997. – 312 с.
33. Голуб В. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ. — 2000. — № 2. — С. 56.
34. Гроші та кредит: Навч.-метод, посіб. для самостійного вивчення дисципліни / За ред. М.І. Мируна. — К.: КНЕУ, 1999. — 76 с.
35. Гроші та кредит: Підручник / За ред. Б. С. Івасіва. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 510 с.
36. Давидов Г.М. Аудит: Навч.посіб. – К.: Знання, 2002. – 363 с.
37. Дерій В. А. Контроль і ревізія: Курс лекцій. — Бучач: МІФ, 2000. — 54 с.
38. Дерій В. А., Кізима А. Я. Аудит: Курс лекцій / Тернопільська академія народного господарства. — Т.: ТАНГ, 2001. — 76 с.
39. Дзюблюк О. В. Комерційні банки в умовах переходу до ринкових відносин. -Тернопіль: ТАНГ, 1996. — 140с.
40. Дзюблюк О. Проблеми підвищення ефективності кредитних операцій комерційних банків // Фінанси України. — 2000. — № 9. — С. 55.
41. Дмитренко М. Управління ризиками в комерційних банках // Вісник НБУ. — 1998. — № 9. — С. 23.
42. Довгорук П. Методи оцінки кредитного ризику в банках // Інформаційний бюлетень Міністерства статистики України. — 1996. — № 11—12. — С. 24.
43. Долан   Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. – СПб. : Оркестр, 1997. – 248 с.
44. Дорош Н. І. Аудит: методологія і організація. — К.: Товариство «Знання» КОО, 2001. — 402 с.
45. Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка. За ред. З. Ватаманюка. – К.: Альтернативи, 2001. – 606 с.
46. Ильясов С.М. Управление активами и пассивами банков // Деньги и кредит. — 2000. — № 5. — С. 20.
47. Іванова Т, Ризики за активними операціями комерційного банку і його прибутковість // Вісник НБУ. — 1998. — № 12. — С. 40.
48. Індиченко П. В. Здобутки та втрати 2001 банківського року // Банківська справа. – 2002. — №1. – С. 38 — 47.
49. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік у комерційних банках України: Навчальний посібник. -К.: КНЕУ, 2001. – 636 с.
50. Клименко Г. Кредитна діяльність комерційних банків України // Економіка України. — 2000. — .№ 3. — С. 34.
51. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств/ Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001. – 336 с.
52. Кочетков В. М. Основи управлення современным коммерческим банком: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1998. — 72 с.
53. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Знання, 2000. — 215 с.
54. Матвієнко В. Держава і банки. -К.: Демократична Україна, 1996. — 159с.
55. Матвієнко П. Застава як засіб забезпечення банківських кредитів // Банківська справа. — 2000. — № 5. — С. 45.
56. Мороз Ю.Н. Вексельное дело. -К.: Лад, Наукова думка, 1994. — 472с.
57. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник /За ред. А.М. Мороза, М.Ф. Пуховкіної. -К.: КНЕУ, 1999. — 368с.
58. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М.Вознюк. – К.: Алеута, 2003. – 500 с.
59. Основи банковского дела /Под ред. А.Н. Мороза. -К.: Либра, 1994. — 330с.
60. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави: Монографія. — К.: «НІОС», 1997. — 176 с.
61. Пернарівський О. Оцінка та регулювання кредитних ризиків у банківському менеджменті // Економіка. Фінанси. Право. — 1999. — № 1. — С. 22.
62. Пернарівський О. Ризик та ліквідність комерційного банку // Вісник НБУ. — 2000. — № 4. — С. 31.
63. Примостка Л.0. Банківський менеджмент. Хеджування ризиків: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1998. — 108 с.
64. Примостка Л.0. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1999. — 280 с.
65. Пуховкіна М., Клименко В. Основні напрямки регулювання кредитного ризику // Вісник НБУ. — 1999. — № 5. — С. 37.
66. Романенко О. Управління активами і пасивами у процесі керівництва комерційним банком // Вісник НБУ. — 2000. — № 8. — С. 26.
67. Святко С.А. Проблемні кредити та їх вплив на дохідність банку // Фінанси України. — 1997. — № 2. — С. 75.
68. Скакун Л. Неперервність процесу ризик-менеджменту кредитних операцій банку як основа їх беззбитковості // Банківська справа. — 2000. — № 5. — С. 9.
69. Словник банківських термінів. Банківська справа: термінологічний словник /А. Загородній, О. Сліпушко, Г. Вознюк, Т. Смовженко. -К.: Вид-во «Аконіт», 2000. — 605с.
70. Спицын И.О. Маркетинг в банке. Тернополь: А.О. «Тарнекс», 1993. – 655 с.
71. Телешова Л. Вибір методу визначення відсоткових доходів від кредитів // Економіст. — 2000. — № 7—8. — С. 31.
72. Тиркало Р. І. Банківська справа. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314с.
73. Тиркало Р.І., Щибиволок 3.1. Фінансовий аналіз комерційного банку: основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг: Навч. посіб. — К.: Слобожанщина, 1999. — 236 с.
74. Чекасов В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 272 с.
75. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2000. — 289 с.
76. Шибалкіна В. Оптимальні умови банківського кредитування // Банківська справа. — 2002. — № 4. — С. 39.
77.  http://bank.gov.ua/Statist/VKLADY/vkl.htm
78. www.aval.kiev.ua
79. www.uabanker.net
80. www.aub.com.ua

Додатки

Додаток А

Додаток Б