Зміст
1. Організація і методика аудиту операцій з коштами в касі в іноземній валюті
2. Організація і методика аудиту операцій на рахунках у банку в іноземній валюті
3. Організація і методика аудиту розрахунків із підзвітними особами
Вступ
Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т.д.
Важлива роль в реалізації цієї задачі відводиться організації аудиту на підприємстві, аудиту грошових коштів в іноземній валюті.
Вільні грошові кошти підприємств повинні обов»язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає гроші. Готівку, необхідну для забезпечення господарської діяльності, підприємства зберігають у своїх касах. Частина грошових коштів видається під звіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв»язку з виконанням доручень адміністрації підприємства. Розрахунки між підприємствами і організаціями здійснюються як правило без участі готівки, шляхом перерахування коштів з рахунка в банку свого підприємства на відповідні рахунки інших підприємств. Це виключає використання в розрахунках готівки і пов»язаних з ними витрат на охорону, транспортування, але не виключає самої готівки з розрахункових операцій. Розрахунки і платежі здійснюються як правило за допомогою грошових коштів.
Необхідність проведення аудиту обумовлюється потребою користувачів інформації про реальний фінансовий стан суб»єкта господарювання. Користувачами цієї інформації можуть бути:
— уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади;
— власники, засновники господарюючого суб»єкта;
— інші юридичні та фізичні особи, які мають матеріальну зацікавленість у результатах господарсько-фінансової діяльності суб»єкта господарювання (кредитори, інвестори, постачальники та інші особи).
Усе вище згадане підкреслює величезну роль та значення теми даної курсової роботи сучасних умовах господарювання. Вибрана тема є досить актуальною для сьогодення, для розвитку економічних процесів на Україні і має першорядну важливість для кожного підприємства, який бажає досягти успіху.
Усе вище згадане підкреслює величезну роль та значення теми даної курсової роботи сучасних умовах господарювання. Саме тому тема курсової роботи “Організація і методика аудиту грошових коштів в іноземній валюті” є досить актуальною.
Метою курсової роботи є розгляд основ організації і методики аудиту грошових коштів в іноземній валюті.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
— розглянути організацію та методику аудиту касових операцій в іноземній валюті;
— розглянути організацію та методику аудиту грошових коштів на рахунках в банку в іноземній валюті;
— розглянути організацію та методику аудиту розрахунків з підзвітними особами в іноземній валюті;
— за результатами роботи зробити відповідні висновки.
1. Організація і методика аудиту операцій з коштами в касі в іноземній валюті
Операції в іноземній валюті підлягають суцільній перевірці. Готівка в іноземній валюті, яку одержують підприємства із власних поточних рахунків, має витрачатися виключно на визначені в чеку цілі. Розрахунки готівкою в іноземній валюті підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги.
Ліміти залишку готівки в касі встановлюються усім підприємствам, що мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції готівкою. Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюють комерційні банки за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму роботи підприємства, віддаленості його від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки (надходжень) та графіка заїзду інкасаторів [26, c. 56].
….
Особливу увагу звертають на повноту зарахування на транзитні валютні рахунки валютної виручки, що надійшла на адресу підприємства.
Ретельно вивчають обґрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках у дебет рахунків витрат, прибутків і збитків тощо.
Кожний випадок порушення кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку перевіряється за первинними документами для того, щоб з»ясувати, чи не призвело це до навмисного перекручення облікових і звітних даних.
Під час перевірки операцій за поточним рахунком в іноземній валюті слід врахувати, що суб»єкти господарювання можуть здійснювати скупку, обмін, продаж валюти за ліцензією Національного банку України в установленому законом порядку.
3. Організація і методика аудиту розрахунків із підзвітними особами
В умовах формування ринкової інфраструктури великого значення набуває аудит дотримання законодавчих норм щодо здійснення розрахункових операцій, зокрема розрахунків із підзвітними особами.
Основними завданнями аудиту розрахунків із підзвітними особами є: перевірка дотримання правил видання авансів; контроль за своєчасністю здавання авансових звітів; перевірка правильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум. Крім того, завданням аудиту є: виявлення незаконних і недоцільних з господарського погляду витрат.
Джерелами аудиту є: накази і розпорядження по підприємству, авансові звіти з прикладеними до них виправдувальними документами про використання підзвітних сум, звіти касира з прикладеними прибутковими і видатковими касовими документами, Головна книга, баланс підприємства, дані аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Сальдо цього рахунка може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнено: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, кредитове сальдо — у складі зобов»язань балансу підприємства. Аудитор перевіряє, чи підзвітна особа протягом трьох днів після повернення з відрядження або після виконання доручення подала авансовий звіт про використання підзвітних сум; чи до авансового звіту додані: посвідчення на відрядження, оформлене в установленому порядку (з відмітками про вибуття і прибуття), залізничний та інші квитки, копії товарних чеків, приймальні акти або розписки осіб, що прийняли від підзвітної особи придбані цінності тощо [26, c. 78].
…
Останнім етапом аудиту розрахунків з підзвітними особами є перевірка достовірності записів, пов»язаних з обліком підзвітних сум. Вона встановлюється шляхом зіставлення записів у журналі-ордері № 7 з авансовими звітами та касовими документами. Дані журналу-ордера № 7 мають збігатися з даними Головної книги та балансу підприємства.
Висновок
Операції за рухом грошових коштів в іноземній валюті підлягають суцільній перевірці. Готівка в іноземній валюті, яку одержують підприємства із власних поточних рахунків, має витрачатися виключно на визначені в чеку цілі. Розрахунки готівкою в іноземній валюті підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги.
При перевірці касових операцій в іноземній валюті аудитор використовує нормативні документи, затверджені відповідними міністерствами і відомствами, первинні документи щодо приймання і видачі готівки, касові книги і звіти касира, книги аналітичного обліку цінностей, що зберігаються в касі, облікові регістри за рахунком 302 «Каса в іноземній валюті» і для зустрічної перевірки за рахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті», 332 «Грошові документи в іноземній валюті», 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».
Джерелами даних для аудиту операцій на рахунках у банках в іноземній валюті є виписки банку з особових рахунків і прикладені до них виправдувальні документи, а також записи в облікових регістрах за рахунком 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».
Здійснюючи перевірку операцій на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», слід встановити, чи відповідають залишки коштів, відображені у виписці банку, залишку коштів, який значиться за обліком; повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів; правильність операцій і справжність банківських виписок і первинних документів, правильність кореспонденції рахунків за операціями на поточних рахунках в іноземній валюті й записів у облікових регістрах. Особливу увагу звертають на повноту зарахування на транзитні валютні рахунки валютної виручки, що надійшла на адресу підприємства.
Ретельно вивчають обґрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках у дебет рахунків витрат, прибутків і збитків тощо.
Кожний випадок порушення кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку перевіряється за первинними документами для того, щоб з»ясувати, чи не призвело це до навмисного перекручення облікових і звітних даних.
Під час перевірки операцій за поточним рахунком в іноземній валюті слід врахувати, що суб»єкти господарювання можуть здійснювати скупку, обмін, продаж валюти за ліцензією Національного банку України в установленому законом порядку.
Основними завданнями аудиту розрахунків із підзвітними особами є: перевірка дотримання правил видання авансів; контроль за своєчасністю здавання авансових звітів; перевірка правильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум. Крім того, завданням аудиту є: виявлення незаконних і недоцільних з господарського погляду витрат.
Джерелами аудиту є: накази і розпорядження по підприємству, авансові звіти з прикладеними до них виправдувальними документами про використання підзвітних сум, звіти касира з прикладеними прибутковими і видатковими касовими документами, Головна книга, баланс підприємства, дані аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами».
Список використаних джерел
1. Про аудиторську діяльність: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 22 квітня 1993р. №23//Відомості Верховної Ради України. – 1993, №23.-С.12-15.
2. Андреев БД. Практический аудит. — М.: Экономика, 1994. — 366 с.
3. Аудит и ревизия / Под ред. А.Л. Бавдея, И.Н. Белого, Н.П. Дробышевского. — Минск: Мисанта, 1994. — 221 с.
4. Аудит. Учебник для вузов / В. И. Подольский. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 291 с.
5. Аудит: Конспект лекцій / Міжнародний науково-технічний ун-т / О. А. Петрик (укл.). — К., 1999. – 258 с.
6. Аудит: Практ. пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В. Савченко и др.; Под ред. А. Кузьминского. — К.: Учетин-форм, 1996. — 283 с.
7. Бавдей А.Л., Белый И.Н. Аудит и ревизия: Справочное пособие / И.Н. Белый (ред.). — Минск: ООО «Мисанта», 1999. — 220 с.
8. Білик М. Д., Полятикіна Л. І. Основи аудиту. — Суми: Слобожанщина, 1999. — 295 с.
9. Білуха М. Т. Аудит у бізнесі. (Посібник для бізнесменів). – Дніпропетровськ: Преском, 1994. – 394 с.
10. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. – К: Вища школа, 1994. – 364 с.
11.Білуха М.Т. Курс аудиту. — К.: Вища пік.: Т-во «Знання», КОО, 1998. — 573 с.
12.Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2000. — 608 с.
13.Давидов Г.М. Аудит: Навч.посіб. – К.: Знання, 2002. – 363 с.
14.Дерій В. А. Контроль і ревізія: Курс лекцій. — Бучач: МІФ, 2000. — 54 с.
15.Дерій В. А., Кізима А. Я. Аудит: Курс лекцій / Тернопільська академія народного господарства. — Т.: ТАНГ, 2001. — 76 с.
16.Дорош Н. І. Аудит: методологія і організація. — К.: Товариство «Знання» КОО, 2001. — 402 с.
17.Жила В.Г. Ревізія та аудит. — К.: МАУП. 1998. — 96 с.
18.Зубілевич С. Вимоги до аудиту в умовах реформування обліку і звітності в Україні//Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №10. -С.38-42.
19.Кольга В.Д., Парпалига М.Д. Аудит в Україні. – К.: Літера, 1998. – 378 с.
20.Крамаровский Л.М. Ревизия и контроль. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 299 с.
21.Кузьмінський АМ., Сопко В.,Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. — К.: Вища шк., 1999. — 223 с.
22.Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К: Каравела, 2002. – 504 с.
23.Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит. — К.: ТОВ «ШОС», 2002. — 224 с.
24.Рудницъкий B.C. Методологія і організація аудиту. — Тернопіль: Економічна думка, 2001. — 192 с.
25.Терехов АА., Терехов МА. Контроль и аудит: основные методические приемы и технология. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 208 с.
26.Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – К:. Знання-Прес, 2004. – 253 с.
