Зміст
1. Фізичні показники якості деревини
1.1. Фізичні властивості деревини
1.2. Фізичні методи дослідження деревини
2. Хімічні показники якості деревини
2.1. Хімічні властивості деревини
2.2. Хімічні методи дослідження деревини
Вступ
В даний час в економіці спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. У розвинутих країнах управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.
Якість продукції (включаючи новизну, технічний рівень, відсутність дефектів при виконанні, надійність в експлуатації) є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його досліджень, але й в експлуатації, а для складних видів устаткування – з наданням визначеного гарантійного терміну після установки устаткування на підприємстві замовника. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та експлуатації.
Саме тому тема курсової роботи “Фізико-хімічні властивості деревини” є на даний час досить актуальною.
Метою даної курсової роботи є розгляд фізико-хімічних властивостей деревини.
Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:
— розгляду фізичних властивостей деревини;
— розгляду хімічних властивостей деревини;
— дослідження механічних властивостей деревини.
1. Фізичні показники якості деревини
1.1. Фізичні властивості деревини
Властивості деревини, що виявляються при дослідженнях, що не приводять до зміни хімічного складу, називаються фізичними [8, c. 57].
1. Зовнішній вигляд деревини.
Він характеризується наступними властивостями: кольором, блиском, текстурою і макроструктурою.
Під кольором деревини розуміють визначене зорове відчуття, що залежить, в основному, від спектрального складу відбитого нею світлового потоку. Колір — одна з найважливіших характеристик зовнішнього вигляду деревини. Його враховують при виборі порід для внутрішньої обробки приміщень, виготовленні меблів, музичних інструментів, художніх виробів і т.д.
Забарвлення деревини залежить від породи, віку дерева, клімату району виростання. Деревина може змінювати колір при витримці під впливом повітря і світла, при поразці грибами, а так само при тривалому перебуванні під водою. Проте, колір багатьох порід настільки характерний, що може служити одним з ознак при їхньому розпізнаванні.
…
Питома міцність при стиску і статичному вигині в хвойних порід вище, ніж у листяних. Значно вище в хвойних порід і питома твердість. По інших властивостях питомі характеристики в деревини листяних порід вище, ніж у хвойних.
Питомі характеристики деревини мають особливе значення, коли від чи виробу конструкції потрібно висока міцність при малій вазі. Це важливо для транспортного машинобудування, авіабудування, суднобудування й в інших випадках.
2. Хімічні показники якості деревини
2.1. Хімічні властивості деревини
Деревина складається переважно з органічних речовин (99% загальної маси). Елементний хімічний склад деревини різних порід практично однаковий. Абсолютно суха деревина в середньому містить 49% вуглецю, 44% кисню, 6% водню, 0,1-0,3% азоту. При спалюванні деревини залишається її неорганічна частина — зола. До складу золи входять кальцій, калій, натрій, магній і інші елементи [15, c. 67].
Перераховані хімічні елементи утворюють основні органічні речовини: целюлозу, лігнін і геміцелюлози.
…
де а – об’єм розчину H2SO4 концентрації 0,1 моль/дм3 налитий дисцилянт в прийомну колбу, см3,
b – об’єм розчину NaOH концентрації 0,1 моль/дм3 витрачений на титрування надлишку H2SO4, см3,
с — об’єм розчину NaOH концентрації 0,1 моль/дм3 витрачений на титрування розчину після додавання нейтрального формаліну, см3,
1,4 – маса азоту еквівалентна до 1 см3 розчину лугу концентрації 0,1 моль/дм3, мг,
m – маса наважки деревини, г.
Висновки
Властивості деревини, що виявляються при дослідженнях, що не приводять до зміни хімічного складу, називаються фізичними.
Зовнішній вигляд деревини, характеризується наступними властивостями: кольором, блиском, текстурою і макроструктурою.
Запах деревини залежить від кількості ефірних олій, смол і дубильних речовин. Деревина тільки що зрубаного чи дерева відразу після її механічної обробки має сильний запах, у хвойних порід більш сильний запах, чиму деревини листяних порід.
Для оцінки якості деревини по зовнішньому вигляді використовують такі характеристики, як ширина річних шарів і зміст пізньої деревини.
Деревина складається переважно з органічних речовин (99% загальної маси). Елементний хімічний склад деревини різних порід практично однаковий. Абсолютно суха деревина в середньому містить 49% вуглецю, 44% кисню, 6% водню, 0,1-0,3% азоту. При спалюванні деревини залишається її неорганічна частина — зола. До складу золи входять кальцій, калій, натрій, магній і інші елементи.
Застосування деревини як конструкційний матеріал обумовлено здатністю пручатися дії зусиль, тобто механічними властивостями.
Розрізняють наступні властивості деревини, що виявляються під впливом механічних навантажень: міцність — здатність пручатися руйнуванню, деформативність — здатність пручатися зміні розмірів і форми, технологічні й експлуатаційні властивості.
Список використаних джерел
1. Агбаш В.Л., Елизарова В.Ф., Лойко Д.П. и др. Товароведение непродовольственных товаров. — М.: Экономика, 1989. – 495 с.
2. Алексеев Н.Е. Товароведение хозяйственных товаров. М., Экономика, 1989.- 268 с.
3. Васильева М.Н., Негапетьянц К.В. (ред.). Коммерческое товароведение и экспертиза. – М.: Призма, 1997.
4. Жук Ю. Т., Жук В. А., Кисляк Н. К., Кушнір М. К., Орлова Н. Я. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів. — К., 2000. — 336 с.
5. Малышева А. С., Нарышкина И. В., Ермаков Б. П. Культтовары. Товароведение. М.: Экономика, 1982.
6. Мареев Ю. И., Трепелъ В. А., Шмелъкин А. Ф. Товароведение хозяйственных товаров. М.: Экономика, 1980.
7. Моисеенко Н.С. Товароведение непродовольственных товаров: Учебное пособие . Часть 1. – Ростов н/Д: Фенікс, 2003. – 344 с.
8. Моисеенко Н.С. Товароведение непродовольственных товаров: Учебное пособие . Часть 2. – Ростов н/Д: Фенікс, 2003. – 288 с.
9. Перченкова В.И. Основы товароведения непродовольственных товаров. – М.: Экономика, 1991
10.Пугачевський Г. Ф., Семак Б. Д. Товарознавство непродовольчих товарів: Підручник для студ. вищ. закл. освіти. — К., 1999.
11.Справочник товароведа. Непродовольственные товары. М., Экономика, 1990. Т. 2. – 400 с.
12.Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.
13.Товароведение и организация торговли непродовольственными товарамии / Под ред. А. Н. Неверова. М.: 2000.
14.Товарознавство непродовольчих товарів: Навч. посібник для самостійної роботи студ. товарознавчо-комерційного профілю вищих навч. закл. — Л., 2001.
15.Товарознавство: Опорний конспект лекцій для студ. екон. спец. заоч. та дистанційної форм навч. — К.: Видавництво Європейського університету, 2001. — 69 с.
16.Товароведение культоваров./ Байбеков Ш.С., Голодницкий А. Б., Ковалева В.А. – М.: Экономика, 1983. – 360 с.
