Зміст
1. Проблема фальсифікації меду у сучасних умовах
2. Критерії виявлення фальсифікації меду (органолептичні, фізико-хімічні, інструментальні)
3. Існуючі арбітражні та експрес-методи визначення певних показників якості товарів
4. Гігієнічні аспекти фальсифікації меду
5. Удосконалення стандартів з метою створення бар»»»»єрів для фальсифікації
Вступ
Проблема харчування вважається однією з найважливіших проблем, так як життя людини, її здоров»»»»я та праця неможливі без повноцінного харчування. Вже давно вчені розробили теорію збалансованого харчування, згідно якої в раціоні людини повинні міститися не тільки необхідна кількість білків, жирів, вуглеводів, але і такі речовини, як незамінні амінокислоти, вітаміни, мінеральні солі, в визначених, вигідних для людини пропорціях.
Мед містить досить високу кількість мінеральних речовин і мікроелементів: фосфор, залізо, мідь, кальцій, свинець, калій, фтор, цинк і ін. У меді присутні різноманітні вітаміни: B1, B2, В3, РР, В6, С, каротин і інші, котрі дуже повільно руйнуються при збереженні.
Фальсифікація (від латинського falsifico — підробляю), її способи численні і різноманітні: це і грубі, підробки, що легко виявляються, (механічні домішки борошна, крейди й інших замінників), і витончені, котрі дуже важко знайти (наприклад підгодівля бджіл цукровим сиропом). Визначення натуральності бджолиного меду є шляхетною метою, оскільки обгороджує здоров»»»»я людини від впливу різного роду підробок цих продуктів. У будь-якому випадку фальсифікація спрямована на погіршення властивостей меду. Як часто ми бачимо в магазинах красиві баночки з зовсім рідким медом, коли він з часом уже повинний закристалізуватися, чи як часто усередині мед зовсім не той, що на етикетці; чи як часто сорти меду більш дешеві продають під видом найдорожчих сортів.
Саме тому тема курсової роботи “Методи визначення фальсифікації споживчих властивостей меду” є на даний час досить актуальною.
Метою даної курсової роботи є дослідження формування якості меду в сучасних економічних умовах в Україні.
Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:
— розглянути проблему фальсифікації меду у сучасних умовах,
— визначити критерії виявлення фальсифікації меду (органолептичні, фізико-хімічні, інструментальні),
— розглянути існуючі арбітражні та експрес-методи визначення певних показників якості товарів,
— дослідити гігієнічні аспекти фальсифікації меду,
— розглянути удосконалення стандартів з метою створення бар»»»»єрів для фальсифікації,
— зробити відповідні висновки та пропозиції.
Предметом дослідження є якість та фальсифікація меду.
Об»»»»єктом дослідження є якість меду, що реалізується на ВАТ “Севастопольський ринок” м. Києва.
Теоретичною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області товарознавства, експертизи та якості продуктів харчування, закони України.
1. Проблема фальсифікації меду у сучасних умовах
За останні роки ринок бджолиного меду в Україні стабілізувався. Ціни на мед, як і в багатьох інших країнах, перевищують ціни на цукор у 8-10 разів. Тому все гостріше встає проблема всебічної експертизи якості. На сьогоднішній день існуючі показники як по вимогах ветеринарно-санітарної експертизи, так і діючого стандарту, не дозволяють захистити споживача від неякісної (насамперед фальсифікованої) продукції [13].
Мед — продукт ферментації бджолами нектару квіток чи паді, що володіє високими поживними, лікувально-профілактичними і бактерицидними властивостями, високою енергетичною цінністю.
…
На нашу думку, на внутрішньому ринку сертифікацію на мед варто скасувати, оскільки вона не захищає споживача від придбання неякісної продукції. Краще, якщо ветлабораторії на ринках будуть брати проби з конкретної партії, проводити ретельний аналіз і при позитивному результаті видавати свідчення, що дозволяє торгівлю. Продавці повинні розміщати його на видному місці, щоб покупці могли одержати представлення про якість меду. Сертифікат відповідності необхідний при реалізації меду за кордон. У цьому випадку треба обстежувати всю партію меду і саме на неї видати сертифікат, що діє тільки один раз.
Ми також вважаємо, що варто переглянути діючий стандарт на квітковий пилок. У ньому необхідно обов»»»»язково вказати норми вітамінів, гормонів і ферментів. Без цих показників реалізувати мед не можна.
Висновки та пропозиції
Мед — продукт ферментації бджолами нектару квіток чи паді, що володіє високими поживними, лікувально-профілактичними і бактерицидними властивостями, високою енергетичною цінністю.
Мед являє собою солодку ароматну сиропоподібну рідину чи закристалізовану масу різної консистенції і розміру кристалів, безбарвну (білого кольору) чи з забарвленням жовтих, коричневих чи бурих тонів.
За останні роки ринок бджолиного меду в Україні стабілізувався. Ціни на мед, як і в багатьох інших країнах, перевищують ціни на цукор у 8-10 разів. Тому все гостріше встає проблема всебічної експертизи якості. На сьогоднішній день існуючі показники як по вимогах ветеринарно-санітарної експертизи, так і діючого стандарту, не дозволяють захистити споживача від неякісної (насамперед фальсифікованої) продукції.
При проведенні експертизи якості меду можуть виникнути наступні цілі дослідження: визначення його виду; встановлення місця одержання; визначення показників якості; виявлення фальсифікації; установлення терміну збереження; контроль технологічних процесів. Щоб встановити вид меду, експерт повинний визначити для себе задачі і методи, якими він розташовує.
Протягом 2001-2003 років в ВАТ “Севастопольський ринок” виявлено 1,36% фальсифікованого меду. Найбільший відсоток фальсифікованого меду було виявлено в 2002 році 1,53%. Як бачимо відсоток фальсифікованого меду досить низький, що свідчить про досить високу меду, що реалізується на ВАТ “Севастопольський ринок” .
На підприємстві ВАТ “Севастопольський ринок” були виявлені фальсифікацію меду. Протягом 2001-2003 років найбільше було виявлено фальсифікації меду борошном.
Найбільшу небезпеку з погляду поширення і токсичності мають наступні компоненти: токсичні елементи (важкі метали) — ртуть, свинець, миш»»»»як, кадмій; антибіотики; пестициди, що можуть накопичуватися в меді внаслідок безконтрольного використання хімічних засобів захисту рослин; радіонукліди (цезій-137, стронцій-90). Гігієнічна експертиза меду проводиться відповідно до санітарних вимог і норм «Гігієнічні вимоги до якості і безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів», що встановлюють гігієнічні нормативи якості і безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів, а також вимоги по дотриманню зазначених нормативів при звертанні харчової продукції.
Державні стандарти та закони мають захищати споживача від придбання фальсифікованого меду. На кожному місці продажу меду повинна контролюватися його якість ветеринарними лабораторіями, забираючи пробу для аналізу з кожного посуду. Це пов’язано з тим, що на одній пасіці протягом сезону бджоли збирають зовсім різний мед і на кожну партію меду необхідно оформляти сертифікат відповідності. Але в цьому випадку бджоляреві стане ніколи працювати на пасіці, оскільки він буде витрачати час на оформлення паперів. Термін дії нинішніх сертифікатів — один-два роки, отже, такий документ не може гарантувати якість реалізованої продукції, тому що за цей час воно, природно, зміниться. Також потрібно переглянути діючі стандарти на мед з метою запобіганню фальсифікації, що постійно зростає та вдосконалюється нечесними людьми.
Список використаних джерел
1. Правила продажу продовольчих товарів. Затверджено наказом МЗЕЗ від 28.12.94 №237. // Торгуємо за правилами. Спеціальний додаток до “Дебету-Кредиту”. – С31.
2. Габович Р.Д.. Припутана Л.С. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. — К.: Здоров»»»»я, 1987. – 394с.
3. Жук Ю. Т., Жук В. А., Кисляк Н. К., Кушнір М. К., Орлова Н. Я. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів. — К., 2000. — 336 с.
4. Кафаров В.В. Моделирование и системный анализ биохимических производств. — М.: Химия, 1985. – 274 с.
5. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 286с.
6. Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.
7. Технология производства продуктов общественного питания / Под ред. Г. Н. Ловачевой, А. И. Мглинца. М.: Пищепромиздат. — 1981. – 278с.
8. Товарознавство: Опорний конспект лекцій для студ. екон. спец. заоч. та дистанційної форм навч. — К.: Видавництво Європейського університету, 2001. — 69 с.
9. Товарознавство: Терміни та визначення. — Введ. 2001.01.01.- Офіц. вид. — К.: Держстандарт України, 2000. — 24 с.
10.Шевченко В.В. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 544 с.
11.Шепелев А.Ф., Печенежская И.А., Кожухова О.И., Туров А.С. Товароведение и экспертиза зерно-мучных и плодоовощных товаров. / Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: «Феникс», 2002. – 224 с.
12.Шепелев А.Ф., Печенежская И.А., Мхитарян К.Р. Товароведение и экспертиза вкусовых и кондитерских товаров. / Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: «Феникс», 2002. – 544 с.
13.http://www.kontrakty.com.ua
15.http://www.beeland.ru/falsification
