Зміст

 

Вступ. 3

 

Розділ 1. Теоретичні основи підвищення прибутковості підприємства. 7

1.1 Поняття та економічна сутність прибутковості підприємства. 7

1.2 Сутність та принципи розробки політики управління прибутковістю підприємства. 18

1.3 Фактори, що впливають на прибуток і рентабельність підприємства  25

 

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства. 33

2.1 Організація виробництва на підприємстві33

2.2 Сировинна база Хлібокомбінату № 12. 36

2.3. Інфраструктура підприємства. 38

2.4 Технологія хлібобулочних виробів. 44

 

Розділ 3. Аналіз прибутковості підприємства Хлібокомбінат №12. 50

3.1 Аналіз динаміки та структури джерел формування прибутку підприємства  50

3.2 Оцінка факторів, що впливають на прибутковість    підприємства. 56

 

Розділ 4. Визначення напрямків підвищення прибутковості Хлібокомбінату №12  70

4.1 Методи планування та прогнозування прибутку підприємства. 70

4.2 План формування та використання прибутку на 2006 рік. 84

4.3 Розробка пропозицій щодо мобілізації резервів зростання прибутковості91

 

Висновки та пропозиції105

Список використаних джерел. 112

Додатки. 115

Вступ

 

Актуальність теми дослідження.Побудова ринкової моделі економіки зумовлює необхідність глибшого дослідження низки важливих складових фінансової системи, зокрема, фінансів підприємницьких структур. Провідне місце у фінансовому забезпеченні їх діяльності належить прибутку. Він найповніше характеризує ефективність господарської діяльності підприємств, їх фінансові можливості й у кінцевому підсумку визначає рівень фінансової стабільності в державі та є джерелом підвищення рівня суспільного добробуту населення. Розвиток теорії шляхів зростання прибутку підприємства здійснювався за двома провідними напрямами: компенсаторним та функціональним. Перший із них пояснює походження прибутку як винагороду, плату підприємцю, власникам підприємства за вкладений капітал, прийняття ризику, а також успішне виконання економічних та управлінських функцій. Друга група функціональних теорій належить до об»єктивних концепцій, у яких визначальну роль у створенні прибутку відведено економічному середовищу: монопольному становищу підприємства, кон»юнктурному та інституціональному поясненню виникнення прибутку. Західні концепції сутності та шляхів зростання прибутку доповнюються технологічними та інноваційними теоріями. Зміст їх полягає у тому, що прибутковість, вища за середній рівень, пояснюється результатами застосування новітніх методів виробництва й різних новововведень. Саме це і породжує різницю між існуючими цінами і витратами, зниження яких генерує прибуток.

З теоретичної точки зору прибуток у трансформаційний період виступає як об»єкт та інструмент управління, в якому сконцентровано інтереси майже всіх суб»єктів економічної діяльності. Він є джерелом фінансових ресурсів суб»єктів господарювання та держави. Як особливе джерело формування й поповнення фінансових ресурсів підприємницьких структур прибуток із переходом до ринкової економіки є тією частиною грошових нагромаджень підприємства, яка сприяє розширенню виробництва та підвищенню добробуту акціонерів. В цьому полягає відтворювальна та стимулююча функція прибутку. Як важливий показник оцінки фінансових результатів діяльності суб»єкта господарювання, його фінансового стану і перспектив розвитку прибуток є показником ефективності функціонування підприємства в цілому й фінансових можливостей держави. Саме тому він виконує контролюючу функцію та сигналізує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва, доцільності змін у ціновій політиці, розширення асортименту товарів.

Прибуток значно впливає на величину фінансових ресурсів держави, зокрема, бюджетних ресурсів і фінансів суб»єктів господарювання. Він характеризує економічні й соціальні процеси та явища, впливає на визначення загальноекономічних пропорцій, рівень фінансового забезпечення суспільного виробництва, темпи нагромадження. Взаємозв»язок прибутку з макроекономічними показниками найповніше відображено на всіх стадіях руху ВВП: при створенні, розподілі та використанні.

Створений у всіх секторах економіки прибуток є важливим узагальнюючим фінансовим показником. На макрорівні прибуток — це один із важелів реалізації регулятивних функцій держави й елемент системи впливу на збільшення сукупного попиту в умовах жорстких бюджетних обмежень. Він стає каталізатором економічного зростання та структурної перебудови відтворювальних факторів економічної системи.

Як активний та універсальний інструмент державного регулювання економічних і соціальних процесів у державі, прибуток концентрує інтереси підприємницьких структур, окремих учасників господарської діяльності, різноманітних ланок економіки. Саме в даній економічній категорії знаходить відображення ціла низка як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Суттєве значення мають внутрішні фактори, які безпосередньо залежать від організації функціонування підприємницьких структур, форм власності та видів діяльності.

Формування, використання та зростання прибутку підприємства має свої особливості в умовах трансформації економіки до ринкових засад господарювання. Сьогодні в економіці України питання одержання прибутку і підвищення ефективності виробництва вельми актуальні.

Все це зумовлює необхідність поглибленого дослідження теоретичних засад зростання прибутковості підприємства, її впливу на темпи і пропорції суспільного відтворення. На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення і практичного обґрунтування рекомендацій щодо активізації ролі прибутковості підприємства в економічній системі.

В науковій літературі проблема шляхів зростання прибутковості підприємства досліджена ще недостатньо. Значна кількість праць належить представникам науки соціалістичної доби. Зокрема, це роботи Д.А. Аллахвердяна, Е.О. Вознесенського, Г.В. Базарової, В.К. Сенчагова, А.А. Бірмана, В.М. Родіонової, які відображають економічні умови того часу та мають відповідний ідеологічний відтінок.

Значний внесок у розв»язання проблем нефінансового сектору економіки, зростання прибутку підприємства в системі забезпечення діяльності підприємницьких структур внесли українські економісти О.Д. Василик, З.С. Варналій, З.М. Васильченко, С.Ф. Голов, B.I. Грушко, A.I. Даниленко, Л.І. Данилова, М.Я. Дем»яненко, О.Д. Заруба, М.Я. Коробов, A.M. Поддєрьогін, С.Ф. Покропивний, Н.М. Ушакова С.І. Юрій та інші. На окрему увагу заслуговують праці І.О. Бланка, в яких розглядаються сучасні шляхи зростання прибутку та прибутковості підприємства в процесі його діяльності.

Мета і завдання дослідження.Метою даної роботи є комплексне теоретичне обґрунтування основних шляхів зростання прибутковості підприємства, а також розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення формування, планування, розподілу прибутку на прикладі базового підприємства.

Поставлена мета даної роботи зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

— розкрити поняття та економічну сутність прибутковості підприємства;

— розглянути сутність та принципи розробки політики управління прибутковістю підприємства;

— розглянути фактори, що впливають на прибутковість підприємства;

— провести аналіз динаміки та структури джерел формування прибутку підприємства;

— провести оцінку факторів, що впливають на прибутковість підприємства;

— здійснити планування прибутку та прибутковості підприємства;

— зробити розробку пропозицій по мобілізації резервів зростання прибутковості.

Об»єкт дослідження— господарська діяльність базового підприємства Хлібокомбінат №12 пов»язана із створенням, використанням прибутку та підвищенням прибутковості.

Предмет дослідженняданої роботи — фінансові відносини, які виникають у процесі створення, використання та підвищення прибутку на базовому підприємстві в умовах економічної трансформації.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

Обсяг та структура роботи.Структура даної роботи обумовлена темою, актуальністю та окресленими завданнями дослідження. Отже, робота складається із вступу, 4 розділів, висновків та списку використаних джерел.

Розділ 1. Теоретичні основи підвищення прибутковості підприємства

 

1.1 Поняття та економічна сутність прибутковості підприємства

 

В умовах ринкової економіки прибуток на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено іманентно притаманною капіталу тенденцією до самозростання [25, c. 157].

Заперечуючи експлуататорське походження прибутку, сучасні дослідники виводять його сутність із природи підприємницької діяльності, трактуючи прибуток як: плату за послуги підприємця, ініціативу поєднання економічних ресурсів; винагороду за новаторство, нововведення, управлінський талант підприємця; плату за ризик та невизначеність підприємницької діяльності; форму доходу підприємця, який здійснив капіталовкладення з метою досягнення комерційного успіху, тощо [18, c. 67].

У сучасній економічній теорії значна увага приділяється аналізу прибутку підприємства, яке діє в умовах різних типів ринкових структур. При цьому прибуток трактується як виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим доходом) і сукупними витратами фірми.

Прибуток як економічний показник являє собою різницю між ці­ною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обся­гом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції.

….

Отже, прибуток — це складна економічна категорія, багатогранна за своєю сутністю та конкретними формами вияву. Еволюція наукових уявлень про природу та джерела прибутку відображає розвиток теоретичних досліджень сутності та динаміки руху капіталу. На формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів. Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками — прибутком і рентабельністю. При­буток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показ­ником рентабельності.

1.2 Сутність та принципи розробки політики управління прибутковістю підприємства

 

 

Висока роль прибутковості в розвитку підприємства та в забезпеченні інтересів його власників та персоналу визначають необхідність ефективного та постійного управління нею.

Управління прибутковістю являє собою процес вироблення та прийняття управлінських рішень по всіх основних аспектах її формування, розподілу та використання на підприємстві [12, c. 51].

Забезпечення ефективного управління прибутковістю підприємства визначає ряд вимог до цього процесу, основними з яких є:

1. Інтегрованість з загальною системою управління підприємством. В якій би сфері своєї діяльності підприємство не приймало управлінське рішення, воно прямо чи опосередковано впливає на прибуток. Управління прибутком безпосередньо пов»язане з виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу, інвестиційним менеджментом, фінансовим менеджментом та деякими іншими видами функціонального менеджменту. Це визначає необхідність органічної інтегрованості системи управління прибутком з загальною системою управління підприємством.

…

Одним із етапів розробки ефективної політики управління прибутковістю є визначення регіональної спрямованості розвитку підприємства. Мається на увазі, що підприємство може розташувати свої магазини або у центрі міста, або на околиці, або в іншому регіоні чи, навіть, країні. При виборі місця розташування підприємство повинно проаналізувати систему оподаткування прибутку аналогічних підприємств, що діє в даному регіоні, кон’юнктуру ринку, можливості отримання бажаного рівня прибутковості тощо.

Таким чином, розробка політики управління прибутковістю підприємства є багаторівневим, складним процесом, потребує уваги з сторони керівництва та певного фінансування. Однак значення цього процесу важко переоцінити. Його результатом є стабільний розвиток підприємства, ефективність його діяльності, зміцнення конкурентних позицій на ринку тощо.

1.3 Фактори, що впливають на прибуток і рентабельність підприємства

 

Прибуток підприємства як результативний показник його діяльності, залежить від співвідношення між розміром доходів підприємства і витратами на здійснення діяльності.

Визначення фінансового результату як процесу розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду поділяється на такі етапи:

1) визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг);

2) визначення валового прибутку (збитку);

3) визначення — прибутку (збитку) від операційної діяльності;

4) розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;

5) визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;

6) визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

….

Таким чином, слід зазначити, що резерви збільшення прибутку є дуже різноманітними і виникають в різних напрямках діяльності підприємства. При цьому, пошук резервів збільшення прибутку передбачає дослідження та розробку стратегій управління такими боками діяльності підприємства, як реалізація продукції; формування та понесення витрат; величина та ставки податкових платежів підприємства; склад та оборотність його операційних активів; продуктивність праці персоналу; операційні ризики, пов’язані з діяльністю підприємства. Взагалі ж за результатами розгляду економічної сутності, напрямків формування та пошуку резервів збільшення прибутку торговельного підприємства слід відмітити, що дана категорія є дуже різноманітною, багатоаспектною і вимагає до себе дуже значної уваги, так як саме прибуток є кінцевою метою функціонування підприємства і забезпечує його подальший розвиток.

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

 

2.1 Організація виробництва на підприємстві

 

Дочірнє підприємство АТ “Київхлiб” Хлiбокомбiнат №12, знаходиться за адресою м. Київ, вул. Чаадаєва, 5. Підприємство було здано в експлуатацію в 1976 роцi. Споруджено його за проектом Київського інституту “Укрдiпрохарчопром”. Підприємство має два основних виробництва: хлібобулочне та кондитерське. Хлібобулочний цех було введено в дiю в 1976 роцi, а кондитерський — через чотири роки. Проектна потужність комбінату становила 112 тонн хлібобулочних i 12 тонн кондитерських виробів за добу.

…

З циркуляційного столу хліб вручну вкладається на лотки по 9 штук.

В разі несвоєчасної реалізації, за терміном зберігання хлібу, чи у випадку браку під час транспортування та реалізації хліб, за домовленістю реалізатора і Хлібокомбінату №12, повергається на завод. На заводі з нього готують мочку і дозують згідно рецептури в тістомісильну машину.

 

Розділ 3. Аналіз прибутковості підприємства Хлібокомбінат №12

 

3.1 Аналіз динаміки та структури джерел формування прибутку підприємства

 

Проведемо динаміки та структури джерел формування прибутку підприємства Хлібокомбінат №12 в 2003-2005 роках (табл. 3.1).

…

Отже, в 2004 році чистий прибуток Хлібокомбінат №12зріс порівняно з 2003 роком на 383,7 тис. грн., за рахунок збільшення обсягу продаж зріс на 24,9 тис. грн., за рахунок зміни питомої ваги продукції зріс на 141,1 тис. грн., за рахунок збільшення витрат зменшився на 822,5 тис. грн. та за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції зріс на 1040,2 тис. грн.. В 2005 році чистий прибуток Хлібокомбінат №12зменшився порівняно з 2004 роком на 438,2 тис. грн., за рахунок зменшення обсягу продаж зменшився на 71 тис. грн., за рахунок зміни питомої ваги продукції зменшився на 61,3 тис. грн., за рахунок зменшення витрат зріс на 668,9 тис. грн. та за рахунок зменшення виручки від реалізації продукції зменшився на 974,8 тис. грн..

Позитивний вплив на зростання рівня прибутковості загального капіталу Хлібокомбінат №12 в 2004 році  відбувся за рахунок підвищення прибутковості реалізованої продукції (0,0124) та за рахунок сповільнення обертання загального капіталу (- 0,0029). Сумарний вплив складає  0,0094. Вплив на зменшення рівня прибутковості загального капіталу Хлібокомбінат №12 в 2005 році  відбувся за рахунок зменшення прибутковості реалізованої продукції (-0,0149) та за рахунок прискорення обертання загального капіталу ( 0,0012), при цьому сумарний вплив складає  -0,0136.

Розділ 4. Визначення напрямків підвищення прибутковості Хлібокомбінату №12    

4.1 Методи планування та прогнозування прибутку підприємства

 

У системі управлінні прибутком підприємства його плануванню належить головна роль. На Хлібокомбінат №12 планування необхідного цільового прибутку має здійснюватися за такими основними етапами.

1. Аналіз прибутку підприємства в перед плановомуперіоді.

Головною метою аналізу є виявлення основних тенденцій формування і розподілу прибутку в перед плановомуперіоді, а також основних факторів, що викликали його динаміку.

На першій стадії аналізу потрібно розглядати динаміку загальної суми чистого прибутку підприємства і його рівня до виручки від реалізації в перед плановомуперіоді, потрібно визначативідхилення фактично досягнутих розмірів цих показників від їхніх значень, передбачених планом.

….

Отже, в 2006 році Хлібокомбінат №12 планує отримати чистого прибутку в сумі 1700 тис. грн., при цьому рентабельність діяльності планується відповідно 2,38%. В 2006 році чистий прибуток Хлібокомбінат №12зросте порівняно з 2005 роком на 495,4 тис. грн., за рахунок збільшення обсягу продаж зросте на 47,9 тис. грн., за рахунок зміни питомої ваги продукції зросте на 141,6 тис. грн., за рахунок зменшення витрат зросте на 145,6 тис. грн. та за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції зросте на 133,3 тис. грн. Прибутковість загального капіталу зросте в 2006 році на 0,0173 за рахунок збільшення чистого прибутку. Також збільшаться показники прибутковості  власного та необоротного капіталів. Це свідчить про підвищення ефективності управління прибутковістю в Хлібокомбінат №12.

 

4.3 Розробка пропозицій щодо мобілізації резервів зростання прибутковості

 

При мобілізації резервів зростання прибутковості Хлібокомбінат №12 основну увагу потрібно приділяти підвищенню доходів та зменшенню витрат. Управління доходами Хлібокомбінат №12має бути спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат підпри­ємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної й своєчасної сплати всіх видів податків, обов»язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку.

….

При мобілізації резервів зростання прибутковості Хлібокомбінат №12 основну увагу потрібно приділяти підвищенню доходів та зменшенню витрат. Управління доходами Хлібокомбінат №12має бути спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат підпри­ємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної й своєчасної сплати всіх видів податків, обов»язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку.

Поділ витрат по кожнім виду продукції необхідно здійснити для того, щоб при аналізі господарської діяльності Хлібокомбінат №12можна було б здійснити аналіз беззбитковості і прибутковості кожної товарної групи і використовувати цю інформацію при плануванні діяльності, розподілі потужностей і збалансуванні масштабів реалізації різних видів продукції. При відсутності поділу обліку по товарних групах неможливо одержати загальну картину фінансового положення Хлібокомбінат №12. До такого поділу витрат поступово або відразу потрібно переходити Хлібокомбінат №12, оскільки без цього переходу неможливо організувати ефективне фінансове управління підприємством.

Для забезпечення високого рівня прибутковості на  Хлібокомбінат №12 потрібно організувати систему контролю. З метою проведення моніторингу за прибутковістю на Хлібокомбінат №12 потрібно застосовувати програмний комплекс «Моніторинг бізнесу», який є тиражним продуктом системи програм «1С: Підприємство V7.7».

Висновки та пропозиції

 

За результатами проведеної роботи можна зробити наступні висновки та пропозиції.

Прибуток як економічний показник являє собою різницю між ці­ною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обся­гом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Прибуток — це складна економічна категорія, багатогранна за своєю сутністю та конкретними формами вияву. Еволюція наукових уявлень про природу та джерела прибутку відображає розвиток теоретичних досліджень сутності та динаміки руху капіталу. На формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів. Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками — прибутком і рентабельністю. При­буток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показ­ником рентабельності.

Абсолютна величина прибутку виступає узагальнюючим підсум­ковим показником, який характеризує обсяг фінансових коштів під­приємства для розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами, формування фондів підприємства, призначених для стимулювання і розширеного відтворення.

Але цей показник не відображає ступеня ефективності господар­ської діяльності підприємства. Маса прибутку може зростати при не­достатньому використанні ресурсів підприємства, порушенні вимог режиму економії.

Тому для характеристики ефективності господарсь­кої діяльності, ступеня використання його ресурсів, раціональності здійснених витрат набуло поширення застосування показників віднос­ної прибутковості, які в економічній практиці одержали назву рента­бельності.

Рівень рентабельності може бути визначений як процентне від­ношення суми одержаного прибутку до будь-якого показника: обсягу реалізації продукції, величини витрат обертання, середнього розміру основ­них фондів і оборотних коштів, суми коштів фонду оплати праці то­що. В умовах ринкової економіки та різноманітних форм власності виникає потреба в оцінці рентабельності капіталу.

Висока роль прибутковості в розвитку підприємства та в забезпеченні інтересів його власників та персоналу визначають необхідність ефективного та постійного управління нею.

Управління прибутковістю являє собою процес вироблення та прийняття управлінських рішень по всіх основних аспектах її формування, розподілу та використання на підприємстві.

Виходячи з головної мети, система управління прибутковістю покликана вирішувати наступні основні задачі:

1.     Забезпечення максимізації розміру прибутку, що формується, відповідно до ресурсного потенціалу підприємства та ринкової кон’юнктури.

2.     Забезпечення оптимальної пропорційності між рівнем прибутку та допустимим рівнем ризику.

3.     Забезпечення високої якості прибутку, що формується.

4.     Забезпечення виплати необхідного рівня доходів на інвестований капітал власниками підприємства.

5.     Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів за рахунок прибутку відповідно до задач розвитку підприємства у наступному періоді.

6.     Забезпечення постійного зростання ринкової вартості підприємства.

7.     Забезпечення ефективності програм участі персоналу в прибутку.

Таким чином, розробка політики управління прибутковістю підприємства є багаторівневим, складним процесом, потребує уваги з сторони керівництва та певного фінансування. Однак значення цього процесу важко переоцінити. Його результатом є стабільний розвиток підприємства, ефективність його діяльності, зміцнення конкурентних позицій на ринку тощо.

Прибуток підприємства як результативний показник його діяльності, залежить від співвідношення між розміром доходів підприємства і витратами на здійснення діяльності.

Усі  фактори можна розділити на основні, що  здійснюють найбільший вплив на суму і рівень прибутку, і на другорядні, вплив яких є несуттєвим.  Крім того, усю сукупність факторів можна розділити на внутрішні і зовнішні.  Вони тісно пов»язані між собою.

До внутрішніх факторів, що  впливають на прибуток  і  рентабельність, відносяться  ресурсні  фактори (величина і склад ресурсів, стан ресурсів, умови їхньої експлуатації), а також фактори, пов»язані  з реалізацією продукції.

Підприємства  не можуть працювати ізольовано. Вони постійно знаходяться у взаєминах зовнішнім середовищем; покупцями, основну частку серед який займає населення; виробниками і продавцями товарів;  громадськими організаціями і  державними установами.  Сукупність цих відносин безпосереднім чином впливає  на ефективність підприємств,  суму їхнього прибутку, рентабельність діяльності.

Таким чином, слід зазначити, що резерви збільшення прибутку є дуже різноманітними і виникають в різних напрямках діяльності підприємства. При цьому, пошук резервів збільшення прибутку передбачає дослідження та розробку стратегій управління такими боками діяльності підприємства, як реалізація продукції; формування та понесення витрат; величина та ставки податкових платежів підприємства; склад та оборотність його операційних активів; продуктивність праці персоналу; операційні ризики, пов’язані з діяльністю підприємства. Взагалі ж за результатами розгляду економічної сутності, напрямків формування та пошуку резервів збільшення прибутку торговельного підприємства слід відмітити, що дана категорія є дуже різноманітною, багатоаспектною і вимагає до себе дуже значної уваги, так як саме прибуток є кінцевою метою функціонування підприємства і забезпечує його подальший розвиток.

Чистий дохід від реалізації підприємства протягом 2003-2005 років змінювався нерівномірно. В 2004 році він зріс на 1563,6 тис. грн. (2,22%) порівняно з 2003 роком, в 2005 році на 1119,1 тис. грн. (1,55%) порівняно з 2004 роком.

Адміністративні витрати та значні витрати на збут негативно вплинули на формування прибутку від реалізації Хлібокомбінат №12. Так в 2003 році прибуток від діяльності до оподаткування склав 1798,7 тис. грн., в 2004 році прибуток від звичайної діяльності до оподаткування зріс до 2713,4 тис. грн., а в 2005 році зменшився до 1470,8 тис. грн.. порівняно з 2004 роком.

Чистий прибуток Хлібокомбінат №12 в 2003 році склав 1259,1 тис. грн. На протязі 2004 року чистий прибуток зріс до 1642,8 тис. грн., а в 2005 році зменшився до 1204,6 тис. грн.  

В 2003 році рентабельність підприємства  Хлібокомбінат №12 складала 1,79%. В 2004 році зросла до 2,28%, а в 2005 році підприємство зменшило прибуток, тому рентабельність зменшилася до 1,7%.

Як показують результати аналізу, прибутковість підприємства Хлібокомбінат №12 в 2004 році зросла порівняно з 2003 роком за рахунок збільшення прибутку підприємства, в 2005 році прибутковість зменшилася порівняно з 2004 роком, за рахунок зменшення прибутку. 

В 2004 році чистий прибуток Хлібокомбінат №12зріс порівняно з 2003 роком на 383,7 тис. грн., за рахунок збільшення обсягу продаж зріс на 24,9 тис. грн., за рахунок зміни питомої ваги продукції зріс на 141,1 тис. грн., за рахунок збільшення витрат зменшився на 822,5 тис. грн. та за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції зріс на 1040,2 тис. грн.. В 2005 році чистий прибуток Хлібокомбінат №12зменшився порівняно з 2004 роком на 438,2 тис. грн., за рахунок зменшення обсягу продаж зменшився на 71 тис. грн., за рахунок зміни питомої ваги продукції зменшився на 61,3 тис. грн., за рахунок зменшення витрат зріс на 668,9 тис. грн. та за рахунок зменшення виручки від реалізації продукції зменшився на 974,8 тис. грн..

Позитивний вплив на зростання рівня прибутковості загального капіталу Хлібокомбінат №12 в 2004 році  відбувся за рахунок підвищення прибутковості реалізованої продукції (0,0124) та за рахунок сповільнення обертання загального капіталу (- 0,0029). Сумарний вплив складає  0,0094. Вплив на зменшення рівня прибутковості загального капіталу Хлібокомбінат №12 в 2005 році  відбувся за рахунок зменшення прибутковості реалізованої продукції (-0,0149) та за рахунок прискорення обертання загального капіталу ( 0,0012), при цьому сумарний вплив складає  -0,0136.

Показники ділової активності Хлібокомбінат №12  в 2004 році покращилися порівняно з 2003 роком, а в 2005 році погіршилися. При цьому в 2005 році порівняно з 2004 роком коефіцієнт оборотності оборотних коштів знизився на 1,01, що призвело до збільшення тривалості одного обороту оборотних коштів на 8,28 дні, середній термін оплати дебіторської заборгованості зріс на 0,15 днів.

В 2003 році показники платоспроможності та фінансової стійкості  відповідали нормативним значенням, окрім коефіцієнта абсолютної ліквідності. В 2004 році показники зросли, але були в межах допустимих норм. В 2005 році показники платоспроможності та фінансової стійкості зросли досить сильно, що пояснюється зниженням поточних зобов’язань порівняно з ростом власного капіталу.

Фондовіддача основних виробничих засобів на Хлібокомбінат №12в 2005 році зменшилася з 10,14 до 11,62, що пояснюється зменшенням вартості основних фондів та зменшенням виручки від реалізації продукції.

Фондоємність в 2004 році зросла порівняно з 2003 роком на 0,04, а в 2005 році на 0,01 порівняно з 2004 роком. Коефіцієнт змінності роботи обладнання в 2005 році зріс до 1,85 в порівнянні з 1,78 та 1,82 відповідно в 2003 та 2004 роках.  Фондоозброєність праці в 2005 році зменшилася з 1,614 до 1,355 тис. грн., тобто на 16,03% порівняно з минулим роком.

В 2004 році коефіцієнт оновлення основних фондів зріс порівняно з 2003 на 0,33, а в 2005 році зменшився на 0,43. В 2004 році коефіцієнт вибуття основних фондів зменшився порівняно з 2003 на 0,08, а в 2005 році зменшився на 0,09.

В 2006 році Хлібокомбінат №12 планує отримати чистого прибутку 1700 тис. грн., при цьому рентабельність реалізації планується відповідно 2,38%.

В 2006 році Хлібокомбінат №12планує збільшити чистий дохід від реалізації на 432,1 тис. грн. (0,61%), та зменшити витрати на 63,1 тис. грн. (0,09%). При цьому чистий прибуток від реалізації зросте з 1204,6 тис. грн. до 1700 тис. грн. на 495,4 тис. грн.

В 2006 році чистий прибуток Хлібокомбінат №12зросте порівняно з 2005 роком на 495,4 тис. грн., за рахунок збільшення обсягу продаж зросте на 47,9 тис. грн., за рахунок зміни питомої ваги продукції зросте на 141,6 тис. грн., за рахунок зменшення витрат зросте на 145,6 тис. грн. та за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції зросте на 133,3 тис. грн..

Як показують результати планування прибутковість загального капіталу зросте в 2006 році на 0,0173 за рахунок збільшення чистого прибутку. Також збільшаться показники прибутковості  власного та необоротного капіталів. Це свідчить про підвищення ефективності управління прибутковістю в Хлібокомбінат №12.

Розподіл прибутку Хлібокомбінат №12 в 2006 році буде здійснюватися за такими напрямками, як на виплату учасникам 680 тис. грн., формування резервного фонду 340 тис. грн.., на розвиток виробництва 595 тис. грн. та нерозподілений прибуток 85 тис. грн.

При мобілізації резервів зростання прибутковості Хлібокомбінат №12 основну увагу потрібно приділяти підвищенню доходів та зменшенню витрат. Управління доходами Хлібокомбінат №12має бути спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат підпри­ємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної й своєчасної сплати всіх видів податків, обов»язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку.

Поділ витрат по кожнім виду продукції необхідно здійснити для того, щоб при аналізі господарської діяльності Хлібокомбінат №12можна було б здійснити аналіз беззбитковості і прибутковості кожної товарної групи і використовувати цю інформацію при плануванні діяльності, розподілі потужностей і збалансуванні масштабів реалізації різних видів продукції. При відсутності поділу обліку по товарних групах неможливо одержати загальну картину фінансового положення Хлібокомбінат №12. До такого поділу витрат поступово або відразу потрібно переходити Хлібокомбінат №12, оскільки без цього переходу неможливо організувати ефективне фінансове управління підприємством.

Для забезпечення високого рівня прибутковості на  Хлібокомбінат №12 потрібно організувати систему контролю. З метою проведення моніторингу за прибутковістю на Хлібокомбінат №12 потрібно застосовувати програмний комплекс «Моніторинг бізнесу», який є тиражним продуктом системи програм «1С: Підприємство V7.7».

 

Список використаних джерел

 

1.     Господарський кодекс. Затверджений від 16.01.2003 № 436-IV.// Відомості Верхов­ної Ради України. — 2004. — № 1. — С. 21.

2.     Цивільний кодекс. Затверджений від 16.01.2003 № 435-IV.// Відомості Верхов­ної Ради України. — 2004. — № 1. — С. 35.

3.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6.- С.17-20.

4.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р.// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6. — С.21-26.

5.     Аванесов Ю.А., Васькин Е.В., Клочко А.Н. Основы коммерции: Учебник. – М.: ТОО «Люкс-Арт», 1999. – 328 c.

6.     Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс / Пер. з англ.: навч. пос. — М.: Видавничий дім «Вільямс», 2001. — 608 с.

7.     Бланк И. А. Торговый менеджмент. – К.: Украинско-Финский ин­ститут менеджмента и бизнеса, 1997.– 408 с.

8.     Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника-Центр, Эльга, 1998.-544 с.

9.     Болт Гордон Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. – М.: Экономика, 1999. – 271 с.

10.Валевич Р.П. Экономика торгового предприятия. – Мн..: Вышэйшая школа, 1996. – 348 с.

11.Ващекин Н. П. О системе маркетинговой информации // Марке­тинг, 2002. № 1. С. 27-34.

12.Волков О. Экономика предприятия. Курс лекций. М: Инфра-М, 2001-280с.

13.Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М.: Высш.шк., 2001-272с.

14.Гаєвська Л. Економіка підприємства. Навч.-метод.пос. Ірпінь: Акад. ДПС, 2001-145с.

15.Гаркавенко С.С. Маркетинг: Навчальний посібник/ С.С. Гаркавенко. — Київ: Лібра, 2002. — 384 с.

16.Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. — К.: Лібра, 2002. — 712 с.

17.Голубков Е.П. Маркетингові дослідження. Теорія і методологія. – К.: АСК, 2000. – 221 с.

18.Гончарук Я.А. Маркетинг: Навчальний посібник у тестах/ Я.А. Гончарук, А.Ф. Павленко, С.В. Скибінський. — Київ: КНЕУ, 2002. — 314 с.

19.Гребнев А.И. Экономика торгового предприятия. – М.: Экономика. 1997. – 314с.

20.Дейян А., Троадек Л. Стимулирование сбыта и реклама на месте продаж. — М.: Прогресс-Универс, 1994.

21.Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг: Учеб. пособие / Пер. с нем. A.M. Макарова; Под ред. И.С. Минко. — М.: Высш. шк., 1995. — 255 с.

22.Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2000-133с.

23.Жмалев В.Г., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності.— К.: Україна, 2000.— 454 с.

24.Завьялов П. С. Конкуренция — неотъемлемое свойство развитого рынка//Маркетинг. 1997. № 5. С. 3-14.

25.Зайцев Н. Экономика промышленного предприятия. М.: Инфра-М, 2000-358с.

26.Исследование рынка потребительских товаров: Практический мар­кетинг. Вып. 5. — М.: НПО «Реклама, информация, маркетинг», 2000. – 348с.

27.Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. С 40-42.

28.Карпов В. Н. Управление маркетингом // Маркетинг. 1999. № 2. С. 29-42.

29.Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2000-132с.

30.Коммерчески-посредническая деятельность на товарном рын­ке. — Екатеринбург: РИФ «Солярис», 1999. – 294с.

31.Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. — СПб.: ПитерКом, 1999. – 718с.

32.Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 2000. – 736 с.

33.Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.

34.Лиходій В.Г. Маркетинг: Навчально-методичний посібник/ В.Г. Лиходій, М.М. Єрмошенко. — Київ: Національна академія управління, 2002. — 404 с.

35.Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с.

36.Маркетинг: принципы и функции: Учеб.-практ. пособие для вузов/ Под ред. Е.М. Азарян. — К.: МЦВО Министерства образования Украины, НВФ «Студцентр», 2000. — 320 с.

37.Мороз Л.А. Маркетинг: Підручник/ Л.А. Мороз, Н.І. Чухрай. — Львів: Інтелект-Захід, 2002. — 244 с.

38.Москвітіна Т.Д., Черепов В.В. Комерційні зв»язки торговельного підприємства: Навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К. : КНТЕУ, 2002. — 126 с.

39.Николаева Т. И. Адаптация торговли к условиям рынка. — Екате­ринбург: УГЭУ, 1999. – 264с.

40.Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельнос­ти. Практикум: Учеб. пособие для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 218с.

41.Павленко А.Ф. Маркетинг: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ А.Ф. Павленко, А.В. Войчак. — Київ: КНЕУ, 1999. — 84 с.

42.Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учеб­ник. – М.: Информ. центр «Маркетинг», 2001. – 348 с.

43.Пискунова Н. И. Исследование рынка: Учеб. пособие. — М.: МГУ, 1997. – 382с.

44.Половцева Ф.П. Коммерческая деятельность: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 248 с.

45.Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с.

46.Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання, 2001 — 178с.

47.Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Мн.: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.

48.Старостіна А.О. Маркетинг: Навчальний посібник/ А.О. Старостіна, Д.М. Черваньов, О.В. Зозульов. — Київ: Знання-Прес, 2002. — 191 с.

49.Торговое дело: экономика, маркетинг, организация: Учебник / Под общ. ред. проф. Л. А. Брагина и проф. Т. П. Данько. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 560 с.

50.Фасоляк Н.Д. Управление производственными запасами. – М.; Экономика, 1998. – 271 с.

51.Фінансовий менеджмент: Навч.-метод, посіб. / A.M. Поддєрьогін та ін. — К.: КНЕУ, 2001. — 294 с.

52.Фінансовий менеджмент: Навч.-метод, посіб. / Г.Г. Кірейцев та ін. -Ж.:ЖІТІ, 2001. — 432с.

53.Шандезон Ш., Лансестр А. Методы продажи. — М.: Прогресс-Универс, 1999. – 428 с.

54.Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 2000, С. 98.

55.http://www.ukrstat.gov.ua/ Офіційний сайт Держкомстату України.

Додатки