Зміст

 

Вступ. 3

 

Розділ 1. Теоретичні передумови ефективної збутової політики дистриб’ютора  5

1.1. Суть та задача збутової політики підприємства. 5

1.2. Критерії та показники ефективної збутової політики підприємства. 20

1.3. Особливості формування збутової політики дистриб’ютора на ринку лікеро-горілчаних виробів. 29

 

Розділ 2. Дослідження збутової діяльності ТОВ “Гетьман+”. 35

2.1. Аналіз цінового ринку досліджуваного підприємства. 35

2.2. Оцінка збутової діяльності досліджуваного підприємства. 38

 

Розділ 3. Складові формування ефективності збутової політики ТОВ “Гетьман+”  55

3.1. Визначення потенційних підприємств-споживачів лікеро-горілчаної продукції55

3.2. Організація поставок та розрахунків за реалізовану лікеро-горілчану продукцію ТОВ “Гетьман+”. 70

3.3. Резерви підвищення ефективності здійснення збутової політики ТОВ “Гетьман+”. 79

 

Висновки та пропозиції94

Список використаних джерел. 99

Додатки. 102

 

Вступ

 

Торгівля, велика галузь підприємницької діяльності і сфера діяльності, одержала в останні роки нові імпульси свого розвитку, істотно розширивши «поле і правила гри» в економіці перехідного періоду.

Уміння грамотно, а головне, ефективно торгувати — це тонке мистецтво, у якому покладатися лише на невеликий практичний досвід, здоровий глузд і інтуїцію зараз уже недостатньо. Процес насичення споживчого ринку товарами і зростання конкуренції зажадають від тих, хто недавно влився в цей бізнес і хоче надовго в ньому залишитися, глибоких і всебічних знань його основ у розрізі різних аспектів торгової діяльності.

Перехід до ринкових відносин, особливості становлення ринку в Україні, складні тенденції в ре­алізації методів і засобів державного регулювання в економіці перехідного періоду обумовили необхідність пильної уваги до теорії і практики комерційної діяльності оптової торгівлі.

Саме тому тема дипломної роботи “Формування ефективності збутової політики дистриб’ютора на ринку лікеро-горілочних виробів” є досить актуальною.

Метою даної дипломної роботи є визначення теоретичних основ і прикладних аспектів вдосконалення збутової політики ТОВ “Гетьман+”.

Теоретичну основу дослідження питання вивчення та формування комерційної діяльності склали наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як:  Губанов В.А.., Голубков Е.П., Бланк І.А., Старостіна А.О., Мазаракі А.А., Лахтіонова Л. А., Лушкин В. А., Пономарьов В. Д., Ялдин І.В., Ачкасов А. Е., Носова С. С., Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С. та інших.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних завдань:

— розгляду значення оптової торгівлі у забезпеченні обороту споживчих товарів;

— аналізу діяльності оптового підприємства;

— аналізу ринку горілчаних виробів України та конкурентного положення на ньому підприємства;

— пошуку шляхів вдосконалення збутової політики підприємства.

Предметом дослідження є комерційна діяльність оптового торгівельного підприємства.

Об’єктом дослідження є  оптове торговельне підприємство ТОВ “Гетьман+”, що займається оптовою торгівлею вино-горілочних виробів.

Форма власності — колективна. Організаційно-правова форма – товариство з обмеженою відповідальністю. Галузева приналежність: торгівля. Юридичною адресою підприємства є вул. Борщагівська, 128.  Загальний товарообіг підприємства за 2004 рік становить 4364 тис. грн. порівняно з 4561 в 2002 році.  В 2004 році підприємство отримало прибуток в 80 тис. грн.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.

Розділ 1. Теоретичні передумови ефективної збутової політики дистриб’ютора

 

1.1. Суть та задача збутової політики підприємства

 

Підприємства оптової торгівлі повинні спеціалізуватися на комерційному посередництві у встановленні господарських зв’язків між підприємствами — виробниками товарів і роздрібними торговими чи підприємствами іншими оптовими покупцями, а також на закупівлі і продажі товарів зі складів і наданні супутніх послуг.

Основними задачами оптового торгового підприємства є:

— пошук постачальників товарів для роздрібних підприємств і інших покупців;

— закупівля товарів у виробників і їхня доставка, збереження;

— формування торгового асортименту відповідно до вимог роздрібних підприємств;

— забезпечення підприємствам-виробникам збуту їхніх товарів;

— маркетингові дослідження для виробників товарів і роздрібних торгових підприємств;

— інформаційне обслуговування.

На макрорівні оптова торгівля виконує наступні функції:

— інтегруючу (забезпечення взаємозв’язку між партнерами по постачаннях продукції, по знаходженню каналів збуту);

— оціночну (визначення рівня суспільно необхідних витрат праці через ціноутворення);

— організуючу і регулюючу (забезпечення раціональної побудови і гармонійного функціонування економічних систем за допомогою імпульсів, що стимулюють структурні зміни).

….

Треба сказати, що «рух у народ», врахування особливостей споживача на всіх етапах виробництва і реалізації товару є сьогодні актуальною світовою тенденцією розвитку маркетингу. Без перебільшення можна сказати, що подібна зміна орієнтирів є доказом підвищення культури взаємин продавця і покупця [9, c. 37]. 

1.2. Критерії та показники ефективної збутової політики підприємства

 

В даний час перспективні проблеми підвищення ефективності збутової політики мають особливе значення для України, де відбуваються великомасштабні і глибинні процеси подолання економічної й управлінської криз, перехід до системи ринкових відносин. З урахуванням нових умов господарювання в нашій країні можна говорити про нову роль організації невиробничої сфери, що стає відкритою системою, відповідає і контролює всі сфери своєї діяльності.

Єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності збутової діяльності служить економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оці­нки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний розрахунковий період [21, c. 51].

Ефективність збутової політики у загальному вигляді визначають як відношення результатів до витрат, спрямованих на їхнє якісне досягнення. Ефективність є характеристикою процесів і впливів, що відбиває, насамперед, ступінь досягнення переслідуваних цілей, тому ефективність притаманна лише цілеспрямованій взаємодії.

Під ефективністю збутової діяльності розуміють:

— визначений конкретний результат (ефективність дії чого-небудь);

— відповідність результату чи процесу максимально можливому, ідеальному чи плановому;

— функціональна розмаїтість систем;

— числову характеристику задовільності функціонування;

— імовірність виконання цільових настанов і функцій;

— відношення реального ефекту до необхідного ефекту.

Стосовно до проблеми виміру ефективності господарювання будь-якої організації її корисно розглядати по складових оцінки:

 

Треба сказати, що «рух у народ», врахування особливостей споживача на всіх етапах виробництва і реалізації товару є сьогодні актуальною світовою тенденцією розвитку маркетингу. Без перебільшення можна сказати, що подібна зміна орієнтирів є доказом підвищення культури взаємин продавця і покупця [9, c. 37]. 

1.2. Критерії та показники ефективної збутової політики підприємства

 

В даний час перспективні проблеми підвищення ефективності збутової політики мають особливе значення для України, де відбуваються великомасштабні і глибинні процеси подолання економічної й управлінської криз, перехід до системи ринкових відносин. З урахуванням нових умов господарювання в нашій країні можна говорити про нову роль організації невиробничої сфери, що стає відкритою системою, відповідає і контролює всі сфери своєї діяльності.

Єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності збутової діяльності служить економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оці­нки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний розрахунковий період [21, c. 51].

Ефективність збутової політики у загальному вигляді визначають як відношення результатів до витрат, спрямованих на їхнє якісне досягнення. Ефективність є характеристикою процесів і впливів, що відбиває, насамперед, ступінь досягнення переслідуваних цілей, тому ефективність притаманна лише цілеспрямованій взаємодії.

Під ефективністю збутової діяльності розуміють:

— визначений конкретний результат (ефективність дії чого-небудь);

— відповідність результату чи процесу максимально можливому, ідеальному чи плановому;

— функціональна розмаїтість систем;

— числову характеристику задовільності функціонування;

— імовірність виконання цільових настанов і функцій;

— відношення реального ефекту до необхідного ефекту.

Стосовно до проблеми виміру ефективності господарювання будь-якої організації її корисно розглядати по складових оцінки:

….

Отже, потрібно в подальших розділах роботи розглянути проблему підвищення ефективності збутової політики підприємства в умовах ринку.

 

1.3. Особливості формування збутової політики дистриб’ютора на ринку лікеро-горілчаних виробів

 

Ситуацію на ринку горілчаної продукції визначають кілька специфічних факторів: співвідношення легальної і тіньової продукції, залежність від положення справ на ринках пива, вина, слабоалкогольних коктейлів, ступінь державного контролю. Усі вони впливають на ділову активність “алкогольних” фігурантів на структуру, місткість ринку голчаних виробів, стійкість його розвитку.

Сьогодні більшість великих виробників горілки сходяться в думці, що тіньова і легальна складові горілочного ринку приблизно рівні, і держава поки не в змозі істотно змінити це співвідношення. Слабоалкогольні напої користуються усе більшою популярністю в народу, що сприяє зниженню попиту на міцний алкоголь і скороченню обсягів його споживання. Щоб не втратити контроль над цим процесом, великі горілчаними налагоджують у себе виробництво різних газованих і сокомістких “викруток”.

…

Для підприємств, що не відносяться до монополістів, що керуються в своїй діяльності законами і нормативними актами ціни на продукцію і послуги не обмежуються. Це, звичайно., не означає, що підприємства призначають будь-яку ціну на свою продукцію і послуги. В умовах ринкових відносин найбільшим регулятором цін стає сам ринок. При цьому ціни на конкурентному ринку визначаються в результаті сполучення попиту та пропозиції.

2.2. Оцінка збутової діяльності досліджуваного підприємства

 

Розглянемо основні показники збутової діяльності ТОВ “Гетьман+” (табл. 2.1). Проаналізувавши за табл. 2.1. основні показники ТОВ “Гетьман+” бачимо, що обсяг доходу (виручки від реалізації) товарів даного підприємства у звітному році зменшився  на 4,32% в порівнянні з минулим. Так, у 2004 році доход склав 4364 тис. грн., що на 4,32% менше ніж у 2003 році. На такий відсоток зменшилась і величина податку на додану вартість.

Позитивним є зменшення величини та рівня витрат, пов’язаних з операційною діяльністю підприємства:

— собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг) з 1400 тис. грн. до 1245 тис. грн., у відсотках становить 11,7 %;

— адміністративних витрат з 1990 тис. грн. до 1983 тис. грн., що становить 0,35 %;

— витрати на збут з 310 тис. грн. до 304 тис. грн., що становить 1,94%.

Але все це спричинило збільшення показника фінансового результату від операційної діяльності з 99 тис. грн. до 102 тис. грн., у відсотках зменшення склало 3,03 %.

На формування фінансового результату від звичайної діяльності підприємства в 2004 році позитивний вплив зробила сума доходу від іншої діяльності (відсотки від фінансових інвестицій, від реалізації необоротних активів тощо), яка склала 13 тис. грн.

Отже, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування – прибуток – у звітному 2004 році склав 115 тис. грн., що на 3,36 % менше, ніж у 2003 році (119 тис. грн.).

…

Як бачимо з матриці ТОВ “Гетьман+” відповідно до матриці формування конкурентної картки підприємств має слабку конкурентну позицію, яка погіршується.

Отже, ринкова частка ТОВ “Гетьман+” досить мала порівняно з загальним обсягом реалізації продукції в Україні. Вона склала відповідно в 2002, 2003, 2004 роках 0,47%, 0,35%, 0,34%. Це значить що є можливість для подальшого освоєння ринку реалізації продукції.

Розділ 3. Складові формування ефективності збутової політики ТОВ “Гетьман+”

 

3.1. Визначення потенційних підприємств-споживачів лікеро-горілчаної продукції

 

Торгівля вино-горілчаними виробами в ТОВ “Гетьман+” повинна здійснюватися завдяки визначення потенційних підприємств-споживачів лікеро-горілчаної продукції. Потенційними підприємствами-споживачами лікеро-горілчаної продукції є гастрономи та супермаркети м. Києва та України загалом.

ТОВ “Гетьман+”в 2005 році планує розширити продаж продукції підприємствам-споживачам лікеро-горілчаної продукції таким як мережа супермаркетів “Сільпо”, “Велика Кишеня”, “Мегамаркет” та “Фуршет”, так як мережа супермаркетів постійно розширюється та залучає все більше покупців.

Також в 2005 році, з метою розширення ринку планує збільшити реалізацію своєї продукції в Чернігівській області, при цьому створити конкуренцію ЗАТ ЧЛГЗ “Чернігівська горілка”.

ТОВ “Гетьман+” в 2005 році проводилося маркетингове дослідження ринку реалізації горілчаних виробів в Чернігівській області.

….

— прийнятність рівня ризиків, зв’язаних з реалізацією стратегії. Перехід до нової якості і ростуобсягівторгової діяльності супроводжується, як правило, зростанням рівня всіх основних видів господарських ризиків, особливо фінансових і інвестиційних. Тому в процесі оцінки необхідно визначити наскільки рівень цих ризиків єприпустимим для діяльності ТОВ “Гетьман +” з позицій їх можливих негативних фінансових наслідків;

— результативність стратегії. Оцінка результативності товарної політики базується насамперед на визначенні економічної ефективності її реалізації. Поряд з цим оцінюються і позаекономічні результати, що досягаються в процесі реалізації цієї стратегії (рістділової репутації торгового підприємства; підвищення рівня керованості структурними одиницями і підрозділами; ріст рівня торгового обслуговування й іміджу підприємства в покупців; поліпшення психологічного клімату на підприємстві й умов праці персоналу тощо).

Розробка стратегії товарної політики дозволить приймати ефективні управлінські рішення у всіх сферах діяльності ТОВ “Гетьман +”, зв’язаніз його розвитком у перспективному періоді.

 

Висновки та пропозиції

 

 

Система збуту товарів — ключова ланка маркетингу і свого роду фінішний комплекс у всій діяльності підприємства по створенню, виробництву і доведенню товару до споживача. Власне, саме тут споживач або визнає, або не визнає всі зусилля підприємства корисними і потрібними для себе і, відповідно, купує або не купує її продукцію і послуги.

Підприємства мають альтернативи в організації розподілу свого продукту. При цьому в її основі лежать принципова орієнтація задоволення різноманітних запитів кінцевого споживача (або на побудову такої системи розподілу, що була б ефективна, як  для самого підприємства, так і для посередників) і спосіб її існування, розглянутий як сукупність дій по максимальному наближенню товару до цільової групи споживачів (або навпаки, залучення споживачів до товару підприємства). Вибір орієнтації і способу задоволення запитів споживачів і складає суть політики підприємства в області збуту.

В даний час перспективні проблеми підвищення ефективності збутової політики мають особливе значення для України, де відбуваються великомасштабні і глибинні процеси подолання економічної й управлінської криз, перехід до системи ринкових відносин. З урахуванням нових умов господарювання в нашій країні можна говорити про нову роль організації невиробничої сфери, що стає відкритою системою, відповідає і контролює всі сфери своєї діяльності.

Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ “Гетьман+” зазнали негативних змін у звітному році порівняно з 2003 роком. Заходи зі стимулювання продажу товарів виявилися не достатньо ефективними. В зв’язку з цим діяльність підприємства в подальшому повинна бути направлена на пошук нових рішень. Договір є основним документом, який є підставою для здійснення збутової операції на ТОВ “Гетьман+”. Договір визначає характер, а відповідно і методику відображення цієї операції у бухгалтерському обліку. Обов’язком бухгалтера є візування всіх договорів, що передбачає перевірку правильності його складання. При цьому, в першу чергу, необхідно звернути увагу на повноту викладення, умов договору, що повинні бути конкретизовані в частині строків виконання зобов’язань, вимог до якості товару, способу доставки, конкретної відповідальності сторін за порушення умов договору, порядку оформлення виконання зобов’язань, фінансових гарантій, що забезпечують виконання договору.

В 2004 році було укладено з покупцями на 9 договорів (7,03%) більше ніж в 2003 році. Відсоток виконання догорів в 2004 році зріс з 94,53% до 97,08%, тобто на 2,55% порівняно з 2003 роком. Що свідчить про покращення стану збуту товарів на ТОВ “Гетьман+” в 2004 році.

Зміни в загальному товарообороті сталися головним чином за рахунок таких груп товарів, як горілка особлива, інші товари. Товарооборот товарної групи горілка особлива зменшився на 100 тис. грн. (1,06% за питомою вагою) та товарообіг інших алкогольних напоїв зменшився на 128 тис. грн. (1,88%) за рахунок не достатнього стимулювання продажу цих груп товарів.

По таких товарних групах, як горілка та вино в 2004 майже не відбулося змін товарообороту порівняно з минулим роком. Товарооборот за цими групами зріс на 11 тис. грн. (1,26%) та 20 тис. грн. (1,68%) відповідно.

Витрати на збут товарів на протязі року здійснюються не рівномірно. Найбільше витрат на стимулювання продажу товарів припадає на перший та третій квартали 2004 року. Стимулювання впливає на збільшення товарообігу не тільки в тому ж кварталі, але і в наступному. Тому рівень витрат на стимулювання в товарообігу найменший в другому кварталі 2004 року, так як він йде після кварталів з найбільшими витратами на стимулювання.

В четвертому кварталі 2004 року товарообіг зменшився на 87,3 тис. грн. (7,41%) порівняно з третім кварталом, а витрати на стимулювання продажу зросли на 12 тис. грн. (16,67%).

Торгівля вино-горілчаними виробами в ТОВ “Гетьман+” повинна здійснюватися завдяки визначення потенційних підприємств-споживачів лікеро-горілчаної продукції. Потенційними підприємствами-споживачами лікеро-горілчаної продукції є гастрономи та супермаркети м. Києва та України загалом.

Формування ефективної збутової політики є досить складним творчим процесом, що вимагає високої кваліфікації виконавців. Насамперед, формування цієї політики базується на прогнозуванні окремих умов діяльності торгового підприємства, у першу чергу, кон’юнктури споживчого ринку в цілому й обраному його сегменті, що є досить трудомістким процесом. Складність цього процесу полягає й у тім, що при формуванні асортименту йде великий пошук і оцінка альтернативних варіантів стратегічних управлінських рішень, що найбільш повно відповідають місії торгового підприємства ТОВ “Гетьман+”  і задачам його розвитку. Визначена складність формування товарної політики полягає також у тім, що вона не є незмінною, а вимагає періодичного коректування з урахуванням мінливих умов зовнішнього середовища і виникаючих нових можливостей розвитку торгового підприємства.

Забезпечення необхідного рівня обслуговування покупців і росту оптового товарообороту ТОВ “Гетьман+” в значній мірі залежить від правильного формування асортименту товарів. Формування асортименту являє собою процес підбору для реалізації в ТОВ “Гетьман+”  різних груп товарів, їхніх видів і різновидів, диференційованих по усіх відмітних ознаках. Процес формування товарного асортименту в ТОВ “Гетьман+” повинен виходити з форми його товарної спеціалізації і розміру торгової площі і бути спрямований на задоволення попиту контингентів покупців, що обслуговуються, і забезпечення високої прибутковості його діяльності.

Формування ефективної збутової політики є досить складним творчим процесом, що вимагає високої кваліфікації виконавців. Насамперед, формування цієї політики базується на прогнозуванні окремих умов діяльності торгового підприємства, у першу чергу, кон’юнктури споживчого ринку в цілому й обраному його сегменті, що є досить трудомістким процесом. Складність цього процесу полягає й у тім, що при формуванні асортименту йде великий пошук і оцінка альтернативних варіантів стратегічних управлінських рішень, що найбільш повно відповідають місії торгового підприємства ТОВ “Гетьман+”  і задачам його розвитку. Визначена складність формування товарної політики полягає також у тім, що вона не є незмінною, а вимагає періодичного коректування з урахуванням мінливих умов зовнішнього середовища і виникаючих нових можливостей розвитку торгового підприємства.

Забезпечення необхідного рівня обслуговування покупців і росту оптового товарообороту ТОВ “Гетьман+” в значній мірі залежить від правильного формування асортименту товарів. Формування асортименту являє собою процес підбору для реалізації в ТОВ “Гетьман+”  різних груп товарів, їхніх видів і різновидів, диференційованих по усіх відмітних ознаках. Процес формування товарного асортименту в ТОВ “Гетьман+” повинен виходити з форми його товарної спеціалізації і розміру торгової площі і бути спрямований на задоволення попиту контингентів покупців, що обслуговуються, і забезпечення високої прибутковості його діяльності.

В даний час легальний ринок горілки чітко сегментований. Частка дешевого сегмента (5,5-7,5 грн. за 0,5 л) — близько 17-19%, перехідний від дешевого до середнього сегмент (7,5-8,5 грн. за 0,5 л) — близько 11-12%, частка середнього цінового сегмента (8,5-10,5 грн. за 0,5 л) — близько 18-19% і нарешті самий могутній середній сегмент (10,5-15 грн. за 0,5 л) “тримає” близько 47% ринку, залишки приходяться на горілку дорожче 15 грн.

Цінова політика ТОВ “Гетьман+” має бути направлена на середньо ціновий сегмент.

Політика цін підприємства ТОВ “Гетьман+”є основою для розробки його стратегії  ціноутворення. Цінові стратегії є частиною загальної стратегії розвитку підприємства.

Зниження цін на продукцію ТОВ “Гетьман+”може відбутися по наступним причинах: робота не на повну потужність, скорочення частки ринку під впливом сильної конкуренції, прагнення підприємства домогтися домінуючого положення на ринку.

Підвищення цін відбувається внаслідок стійкої інфляції чи наявності надмірного попиту.

Для уникнення кризової ситуації на підприємстві “Гетьман +” я пропоную створити відділ маркетингу. Відділ маркетингу буде розробляти та здійснювати програму маркетингу підприємства.

Управління маркетингом в “Гетьман +” повинно здійснюватися шляхом: 1) організації маркетингової діяльності на підприємстві (відділу маркетингу); 2) розробки і здійснення програми маркетингу.

Організація маркетингу на підпри­ємстві “Гетьман +” — це не формальне виділення спеціального підрозділу з пок­ладанням на нього певних функцій, котрі, як правило, до недавнього часу не виконувались зовсім, або виконувались частково. Перш за все, це ринкова переорієнтація в діяльності, перехід від традиційної орієнтації на вимоги виробництва до орієнтації на вимоги ринку.

Орієнтація на виробництво і орієнтація на ринок — це, звичайно, не альтернативні поняття. Вони тісно пов’язані між собою. Але орієн­тація на ринок — більш високий ступінь в діяльності підприємства “Гетьман +”, коли воно, базуючись на передовій технології, не замикається на вирі­шенні внутрішніх завдань, а виходить на кінцеву мету — задоволен­ня попиту покупців.

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Інструкція про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів. Затверджено наказом Міністерства статистики України від 28.12.96 N 389. // Урядовий кур’єр. – 2000. — №39. – С. 4

2. Аванесов Ю.А., Васькин Е.В., Клочко А.Н. Основы коммерции: Учебник. – М.: ТОО «Люкс-Арт», 1999. – 328 c.

3. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс / Пер. з англ.: навч. пос. — М.: Видавничий дім «Вільямс», 2001. — 608 с.

4. Бланк И. А. Торговый менеджмент. – К.: Украинско-Финский ин­ститут менеджмента и бизнеса, 1997.– 408 с.

5. Болт Гордон Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. – М.: Экономика, 1999. – 271 с.

6. Валевич Р.П. Экономика торгового предприятия. – Мн..: Вышэйшая школа, 1996. – 348 с.

7. Ващекин Н. П. О системе маркетинговой информации // Марке­тинг, 2002. № 1. С. 27-34.

8. Волков О. Экономика предприятия. Курс лекций. М: Инфра-М, 2001-280с.

Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М.: Высш.шк., 2001-272с.

Гаєвська Л. Економіка підприємства. Навч.-метод.пос. Ірпінь: Акад. ДПС, 2001-145с.

Гаркавенко С.С. Маркетинг: Навчальний посібник/ С.С. Гаркавенко. — Київ: Лібра, 1996. — 384 с.

Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. — К.: Лібра, 2002. — 712 с.

Голубева С. Менеджмент сбыта (опыт Германии), РЭФ, 1994. – 79 с.

Голубков Е.П. Маркетингові дослідження. Теорія і методологія. – К.: АСК, 2000. – 221 с.

Гончарук Я.А. Маркетинг: Навчальний посібник у тестах/ Я.А. Гончарук, А.Ф. Павленко, С.В. Скибінський. — Київ: КНЕУ, 2002. — 314 с.

Гребнев А.И. Экономика торгового предприятия. – М.: Экономика. 1997. – 314с.

Дейян А., Троадек Л. Стимулирование сбыта и реклама на месте продаж. — М.: Прогресс-Универс, 1994.

Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг: Учеб. пособие / Пер. с нем. A.M. Макарова; Под ред. И.С. Минко. — М.: Высш. шк., 1995. — 255 с.

Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2000-133с.

Жмалев В.Г., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності.— К.: Україна, 2000.— 454 с.

Завьялов П. С. Конкуренция — неотъемлемое свойство развитого рынка//Маркетинг. 1997. № 5. С. 3-14.

Зайцев Н. Экономика промышленного предприятия. М.: Инфра-М, 2000-358с.

Исследование рынка потребительских товаров: Практический мар­кетинг. Вып. 5. — М.: НПО «Реклама, информация, маркетинг», 2000. – 348с.

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. С 40-42.

Карпов В. Н. Управление маркетингом // Маркетинг. 1999. № 2. С. 29-42.

Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2000-132с.

Коммерчески-посредническая деятельность на товарном рын­ке. — Екатеринбург: РИФ «Солярис», 1999. – 294с.

Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. — СПб.: ПитерКом, 1999. – 718с.

Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 2000. – 736 с.

Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.

Лиходій В.Г. Маркетинг: Навчально-методичний посібник/ В.Г. Лиходій, М.М. Єрмошенко. — Київ: Національна академія управління, 2002. — 404 с.

Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с.

Маркетинг: принципы и функции: Учеб.-практ. пособие для вузов/ Под ред. Е.М. Азарян. — К.: МЦВО Министерства образования Украины, НВФ «Студцентр», 2000. — 320 с.

Мороз Л.А. Маркетинг: Підручник/ Л.А. Мороз, Н.І. Чухрай. — Львів: Інтелект-Захід, 2002. — 244 с.

Москвітіна Т.Д., Черепов В.В. Комерційні зв’язки торговельного підприємства: Навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К. : КНТЕУ, 2002. — 126 с.

Николаева Т. И. Адаптация торговли к условиям рынка. — Екате­ринбург: УГЭУ, 1999. – 264с.

Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельнос­ти. Практикум: Учеб. пособие для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 218с.

Павленко А.Ф. Маркетинг: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ А.Ф. Павленко, А.В. Войчак. — Київ: КНЕУ, 1999. — 84 с.

Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учеб­ник. – М.: Информ. центр «Маркетинг», 2001. – 348 с.

Пискунова Н. И. Исследование рынка: Учеб. пособие. — М.: МГУ, 1997. – 382с.

Половцева Ф.П. Коммерческая деятельность: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 248 с.

Попович П. Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві: Підручник. – Тернопіль, 1998.

Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.: 3нання, 2001- 178с.

Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Мн.: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.

Старостіна А.О. Маркетинг: Навчальний посібник/ А.О. Старостіна, Д.М. Черваньов, О.В. Зозульов. — Київ: Знання-Прес, 2002. — 191 с.

Торговое дело: экономика, маркетинг, организация: Учебник / Под общ. ред. проф. Л. А. Брагина и проф. Т. П. Данько. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 560 с.

Фасоляк Н.Д. Управление производственными запасами. – М.; Экономика, 1998. – 271 с.

Шандезон Ш., Лансестр А. Методы продажи. — М.: Прогресс-Универс, 1999. – 428 с.

Шмален Г. Основы планирования сбыта // Основы и проблемы экономики предприятия. 1996. — С.235-268.

 
Додатки

Додаток А

		Додаток
		до Положення (стандарту)
		бухгалтерського обліку 2
				Коди
	Дата	(рік, місяць, число)
	Підприємство  «Гетьман+»	за	ЄДРПОУ
	Територія	за	КОАТТУ
	Орган державного управління	за	СПОДУ
	Галузь	за	ЗКГНГ
	Вид економічної діяльності	за	КВЕД
	Одиниця виміру: тис. грн.
	Баланс
	на 1  січня            200 4 року
			Форма № 1
			Код за ДКУД 1801001
		Код	На початок	На кінець
	Актив	рядка	звітного	звітного
			періоду	періоду
	1	2	3	4
	1. Необоротні активи
	Нематеріальні активи:
	залишкова вартість	0 10	4	8
	первісна вартість	0 11	5	10
	Знос	0 12	1	2
	Незавершене будівництво	0 20	11	18
	Основні засоби:
	залишкова вартість	0 30	1462	1284
	первісна вартість	0 31	2932	2974
	Знос	0 32	1470	1690
	Довгострокові фінансові інвестиції :
	які обліковуються за методом участі
	в капіталі інших підприємств	0 40
	інші фінансові інвестіції	0 45		50
	Довгострокова дебіторська заборго-
	ваність	0 50
	Відстрочені податкові активи	0 60
	Інші необоротні активи	0 70
	Усього за розділом 1.	0 80	1477	1360
	2. Оборотні активи
	Запаси:
	виробничі запаси	100	35	41
	тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
	незавершене виробництво	120	287	271
	готова продукція	130	63	72
	товари	140	928	1112
	Векселі одержані	150
	Дебіторська заборгованість за товари,
	роботи, послуги:
	чиста реалізаційна вартість	160	247	290
	первісна вартість	161	247	290
	резерв сумнівних боргів	162
	Дебіторська заборгованість за розра-
	хунками:
	з бюджетом	170	1	2
	за виданими авансами	180	3	3
	з нарахованих доходів	190
	із внутрішніх розрахунків	200
	Інша поточна дебіторська заборгова-
	ність	210	20	23
	Поточні фінансові інвестиції	220
	Грошові кошти та їх еквіваленти :
	у національній валюті	230	15	29
	в іноземній валюті	240
	Інші оборотні активи	250
	Усього за розділом 2.	260	1599	1843
	3. Витрати майбутніх періодів	270
	БАЛАНС	280	3076	3203
		Код	На початок	На кінець
	Пасив	рядка	звітного	звітного
			періоду	Періоду
	1	2	3	4
	1. Власний капітал
	Статутний капітал	300	1600	1600
	Пайовий капітал	310	699	739
	Додатковий вкладений капітал	320
	Інший додатковий капітал	330
	Резервний капітал	340	238	280
	Нерозподілений прибуток (непокритий
	збиток)	350	69	71
	Неоплачений капітал	360
	Вилучений капітал	370
	Усього за розділом 1.	380	2606	2690
	2. Забезпечення наступних витрат
	і платежів
	Забезпечення виплат персоналу	400
	Інші забезпечення	410
	Цільове фінансування	420
	Усього за розділом 2.	430	0	0
	3. Довгострокові зобов’язання
	Довгострокові кредити банків	440
	Інші довгострокові фінансові
	зобов’язання	450
	Відстрочені податкові зобов’язання	460
	Інші довгострокові зобов’язання	470
	Усього за розділом 3.	480	0	0
	4. Поточні зобов’язання
	Короткострокові кредити банків	500
	Поточна заборгованість за довгостро-
	ковими зобов’язаннями	510
	Векселі видані	520	11	70
	Кредиторська заборгованість за това-
	ри, роботи, послуги	530	186	164
	Поточні зобов’язання за розрахунками:
	з одержаних авансів	540	30	24
	з бюджетом	550	99	91
	з позабюджетних платежів	560	8	10
	зі страхування	570	31	36
	з оплати праці	580	88	97
	з учасниками	590
	із внутрішніх розрахунків	600
	Інші поточні зобов’язання	610	17	21
	Усього за розділом 4.	620	470	513
	5. Доходи майбутніх періодів	630
	БАЛАНС	640	3076	3203
	Керівник                     М.П.

Додаток Б

 

		Додаток
		до Положення (стандарту)
		бухгалтерського обліку 3
				Коди
	Дата	(рік, місяць, число)
	Підприємство  «Гетьман+»	за	ЄДРПОУ
	Територія	за	КОАТТУ
	Орган державного управління	за	СПОДУ
	Галузь	за	ЗКГНГ
	Вид економічної діяльності	за	КВЕД
	Одиниця виміру: тис. грн.
		Звіт
	про фінансові результати
	за     рік      2004 року
			Форма № 2
			Код за ДКУД 1801003
		1.Фінансові результати
	Стаття	Код	За звітний	За попередній
		рядка	період	період
	1	2	3	4
	Дохід (виручка) від реалізації продукції	0 10	4364	4561
	Податок на додану вартість	0 15	727	760
	Акцизний збір	0 20
		0 25
	Інші вирахування з доходу	0 30
	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	0 35	3637	3801
	Собівартість реалізованої продукції	0 40	1245	1400
	Валовий:
	прибуток	0 50	2392	2401
	збиток	0 55
	Інші операційні доходи	0 60	13	20
	Адміністративні витрати	0 70	1983,0	1990
	Витрати на збут	0 80	304	310
	Інші операційні витрати	0 90	3	2
	Фінансові результати від операційної діяльності:
	прибуток	100	115	119
	збиток	105
	Дохід від участі в капіталі	110
	Інші фінансові доходи	120
	Інші доходи	130
	Фінансові витрати	140
	Втрати від участі в капіталі	150
	Інші витрати	160
	Фінансові результати від звичайної діяльності
	до оподаткування:
	прибуток	170	115	119
	збиток	175
	Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	35	36
	Фінансові результати від звичайної діяльності
	прибуток	190	80	83
	збиток	195
	Надзвичайні:
	доходи	200
	витрати	205
	Податки з надзвичайного прибутку	210
	Чистий:
	прибуток	220	80	83
	збиток	225
		2. Елементи операційних витрат
	Найменування показника	Код	За звітний	За попередній
		рядка	період	Період
	1	2	3	4
	Матеріальні затрати	230
	Витрати на оплату праці	240
	Відрахування на соціальні заходи	250
	Амортизація	260
	Інші операційні витрати	270
	Разом	280
		3. Розрахунок показників прибутко-
		вості акцій
	Назва статті	Код	За звітний	За попередній
		рядка	період	період
	1	2	3	4
	Середньорічна кількість простих акцій	300
	Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
	Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію	320
	Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну
	просту акцію	330
	Дивіденди на одну просту акцію	340
	М.П.
	Керівник
	Головний бухгалтер