Дипломна робота Фінансова стійкість

Зміст                                              стор.

 

Вступ. 3

 

Розділ 1. Теоретичні засади управління фінансовою стійкістю підприємства  7

1.1. Сутність  фінансової стійкості підприємства та її види. 7

1.2. Сутність, мета та послідовність управління фінансовою стійкістю підприємства  15

1.3. Методичні принципи оцінки рівня фінансової стійкості підприємства  24

 

Розділ 2. Дослідження стану фінансової стійкості приватно-орендного підприємства  “Смотрич”. 37

2.1. Методичні засади дослідження стану управління фінансовою стійкістю підприємства з використанням сучасних комп’ютерних технологій. 37

2.2. Аналіз динаміки показників фінансової стійкості    підприємства. 45

2.3. Оцінка факторів, що впливають на фінансову стійкість підприємства  48

 

Розділ 3. Шляхи покращення фінансового стану приватно-орендного підприємства “Смотрич”. 52

3.1. Шляхи підвищення суми та питомої ваги власного капіталу підприємства  52

3.2. Оптимізація розміру позикового капіталу підприємства та шляхи підвищення ефективності його використання. 55

3.3. Шляхи підвищення платоспроможності підприємства. 64

 

Висновки та пропозиції 68

 

Список використаних джерел. 73

 

Додатки. 77


Вступ

 

 

Актуальність теми. Функціонуючи в ринковій еконо­міці як суб’єкт підприємницької ді­яльності, кожне підприємство має за­безпечувати такий стан своїх фінан­сових ресурсів, за якого воно стабіль­но зберігало б здатність безперебій­но виконувати свої фінансові зобо­в’язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Набува­ючи в ринкових умовах не уявної, а справжньої фінансової незалежності, несучи реальну економічну відпові­дальність за ефективність господа­рювання і за своєчасне виконання фінансових зобов’язань, підприєм­ства здатні досягти стабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, головним се­ред яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначальною для формування фінансової стійкості підприємства.

Проблемам аналізу та поліпшення фінансової стійкості присвячено ряд робiт вiтчизняних та закордонних вчених, серед яких треба видiлити працi Бланка I.О., Олексюка О.С., Ковальова В.В., Стоянової Є.С., Шеремета А.Д., Крейнiної М., Альтмана Е., Хелферта Е., Рiшара Ж. та iнших.

Фінансова стійкість підприємства це складна, інтег­рована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінан­сова стійкість підприємства можна визначити як міру забез­печеності підприємства необхідними фінансовими ресур­сами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного прове­дення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Таке трактування суті поняття «фінансовий стан» дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, у якій, як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.

Якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитив­ної характеристики фінансового стану, говорять про фінан­сову стійкість підприємства. У системі об’єктів фінансово-економічного аналізу саме їй належить провідна роль. Фінансово-господарська діяльність підприємства забез­печується наявними фінансовими ресурсами (капіталом) — як власними, так і позиковими. Їх розмір і стан розмі­щення в активи характеризується бухгалтерським балан­сом, який являє собою основне джерело аналізу фінансово­го стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансово­го потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб’єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансо­вих ресурсів.

Мета роботи. На основі вивчення літературних джерел та нормативних актів державних органів України, розробити пропозиції щодо підвищення рівня фінансової стійкості підприємства.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі були та вирішені наступні завдання:

— розглянути сутність фінансової стійкості підприємства та її види;

— дослідити сутність, мету та послідовність управління фінансовою стійкістю підприємства;

— розглянути методичні принципи оцінки рівня фінансової стійкості підприємства;

— розробити методичні засади дослідження стану управління фінансовою стійкістю підприємства з використанням сучасних комп’ютерних технологій;

— провести аналіз динаміки показників фінансової стійкості підприємства;

— зробити оцінку факторів, що впливають на фінансову стійкість підприємства;

— розглянути шляхи покращення фінансового стану приватно-орендного підприємства «Смотрич».

Предмет дослідження. Предметом дослідження є фінансово-господарські відносини, що виникають в процесі діяльності підприємства, які мають вплив на його фінансову стійкість.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження в дипломній роботі було обрано приватно-орендного підприємство “Смотрич”. Форма власності -колективна. Організаційно-правова форма — приватно-орендне підприємство. Галузева приналежність: торгівля. Юридичною адресою підприємства є м. с. Гаврилівка, Теофіпольського району Хмельницької області.

Метою діяльності ПОП “Смотрич” є організація та здійснення роздрібної торгівлі  продовольчими та непродовольчими товарами, як вітчизняного так і не вітчизняного виробництва. Управління ПОП “Смотрич” здійснює дирекція на чолі з директором та ревізійна комісія (рис. 1).

Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань застосовувалися: метод експертних оцiнок, кореляцiйно-регресiйного аналiзу, економiчного аналiзу, факторного аналізу.  В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

Інформаційна база. Інформаційною базою є законодавчі акти, монографічні дослідження, періодична економічна література, узагальнення, фінансова та статистична звітність.


Розділ 1. Теоретичні засади управління фінансовою стійкістю підприємства

 

1.1. Сутність  фінансової стійкості підприємства та її види

 

Розглянемо сутність фінансової стійкості. Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабільність (стійкість). Правильна оцінка фінансової стійкості підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан та фінансова стійкість підприємства цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті – негативному; вони зацікавлені в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

Отже на мою думку фінансову стійкість визначається співвідношенням власного й залученого капіталу та дозволяє виявити рівень фінансового ризику, пов’язаного з структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно і ступінь його фінансової стабільності в процесі розвитку. Отже, фінансова стійкість — це такий стан фінансових ресур­сів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими ко­штами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення. До числа найважливіших економічних проблем в умовах пе­реходу до ринку є визначення меж фінансової стійкості підпри­ємства. Недостатня фінансова стійкість може призвести до не­платоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі діяльності господарюючого суб’єкта. На мою думку існує: внутрішня стійкість; фінансова стійкість; загальна стійкість. Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та запозиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства: абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) – коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати; нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостороковими позиковими джерелами; нестійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів та витрат; кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

 

 


1.2. Сутність, мета та послідовність управління фінансовою стійкістю підприємства

 

Процес управління фінансовою стійкістю підприємства суттєво залежить від сутності, мети  та послідовності. Тому зупинимося коротко на огляді методичного матеріалу, який зустрічається в публікаціях.

Покропивний С.Ф. вважає, що сутність управління фінансовою стійкістю підприємства полягає в управлінні співвідношенням власного й залученого капіталу [44, c. 225].

Лахтіонова Л.А. вважає, що управління фінансовою стійкості підприємства полягає в плануванні величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінанасово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Бланк І. О. вважає, що сутність управління фінансовою стійкістю підприємства полягає в виявленні рівня фінансового ризику, пов’язаного з структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно і ступінь його фінансової стабільності в процесі розвитку [9, c. 35].

Отже, на мою думку сутність управління фінансовою стійкістю полягає в плануванні величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінанасово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

….

Розділ 2. Дослідження стану фінансової стійкості приватно-орендного підприємства  “Смотрич”

 

2.1. Методичні засади дослідження стану управління фінансовою стійкістю підприємства з використанням сучасних комп’ютерних технологій

 

Для удосконалення управління фінансовою стійкістю необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітних інформаційних систем. І, перш за все, необхідно провести корінну реконструкцію його технічної та інформаційної бази на основі впровадження автоматизованої системи обліку, в склад якої входили б автоматизовані робочі місця.

2.2. Аналіз динаміки показників фінансової стійкості підприємства

 

Проведемо аналіз структури капіталу ПОП “Смотрич” та ТОВ “Славута” – пасиву балансу  (табл. 2.3)

Велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість, щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша – позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу більша, ніж ефективність використання власного.


2.3. Оцінка факторів, що впливають на фінансову стійкість підприємства

Передумовою оцінки факторів є оцінка структури капіталу. Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансова стійкість підприємства. Опрацювання правильної фінансової політики допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

Як бачимо найбільший коефіцієнт еластичності спостерігається на кінець першого кварталу, це пояснюється тим, що чистий прибуток підприємств зріс в більшій мірі ніж зросла питома вага власного капіталу.

Як бачимо протягом 2003 року чистий прибуток ПОП “Смотрич” зросли в більшій мірі ніж в ТОВ “Славута”. Це дасть смогу забезпечити ПОП “Смотрич” більшу фінансову стійкість ніж фінансова стійкість ТОВ “Славута”.


Розділ 3. Шляхи покращення фінансового стану приватно-орендного підприємства “Смотрич”

3.1. Шляхи підвищення суми та питомої ваги власного капіталу підприємства

 

 

Планування потреби в власному капіталі на 2004 рік проведемо на 4  квартали.

Використаємо наступні методи:

1. За методом достатності фінансової стійкості.

2. За достатністю фінансування активів.

3. За темпом росту власного капіталу протягом минулого року.

На рівень витрат ПОП “Смотрич” впливає дуже багато факторів. Головні з них такі:

— обсяг і склад товарів,

— рівень технічної оснащеності,

— система оплати і організація праці,

— територіальне розміщення,

— рівень цін на товари і послуги,

— вдосконалення форм обслуговування клієнтів.

Вивчення впливу окремих чинників на рівень витрат допомагає виявити резерви зниження витрат, що і є невід’ємною частиною планування витрат ПОП “Смотрич”.

Маркетингові дослідження в практичній діяльності ПОП “Смотрич” використовуються для стратегічного і поточного планування, аналізу економічної і соціальної діяльності, встановлення вимог до якості наданих послуг, визначення об’ємів виробництва, визначення стратегії і так­тики формування попиту на продукцію, розробки методів і засобів стиму­лювання збуту, оцінки ефективності роботи підприємства.

Націленість і зміст маркетингових функцій визначається об’ємом виробництва і збуту продукції, різноманітністю асортименту, особ­ливостями попиту на продукцію підприємства, рівнем конкуренції на рин­ку.

Послідовність дій в процесі маркетингової діяльності починається зі збору інформації і розробки маркетингової програми. Від правильної організації цього етапу в великій мірі залежить ефективність подальших заходів по забезпеченню конкурентоспроможності ПОП “Смотрич”.

Підприємству слід більш уважно зупинитися на методі цінового регулюван­ня попиту і пропозиції підприємства. Показано, що вивчення конкурентних можливостей підприємства і продукції, яку воно реалізує необхідно впроваджувати в двох аспектах:

визначення умовних характеристик прогнозованої потреби в про­дукції конкретного виду і оцінки можливостей задоволення цієї по­треби підприємством;

визначення величини затрат, які будуть зв’язані з придбанням або виробництвом продукції.


Висновки та пропозиції

 

1. Огляд літератури дозволяє уточнити сутність фінансової стійкості підприємства.

Отже на мою думку фінансову стійкість визначається співвідношенням власного й залученого капіталу та дозволяє виявити рівень фінансового ризику, пов’язаного з структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно і ступінь його фінансової стабільності в процесі розвитку. Отже, фінансова стійкість — це такий стан фінансових ресур­сів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими ко­штами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення. До числа найважливіших економічних проблем в умовах пе­реходу до ринку є визначення меж фінансової стійкості підпри­ємства. Недостатня фінансова стійкість може призвести до не­платоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі діяльності господарюючого суб’єкта. На мою думку існує: внутрішня стійкість; фінансова стійкість; загальна стійкість. Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та запозиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства: абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) – коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати; нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостороковими позиковими джерелами; нестійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів та витрат; кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Отже, на мою думку сутність управління фінансовою стійкістю полягає в плануванні величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінанасово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Мета управління фінансовою стійкістю полягає в недопущенні на підприємстві такого стану, при якому підприємство переходить з стійкого фінансового стану до нестійкого та забезпечення належного рівня фінансової стійкості підприємства на певному рівні протягом всього часу діяльності підприємства. Управління фінансовою стійкістю повинно включати такі етапи: дослідження фінансової стійкості в перед плановому періоді, виявлення резервів збільшення фінансової стійкості, планування структури власного та позикового капіталу з метою підвищення фінансової стійкості в плановому періоді.

Отже, на нашу думку головним показником оцінки рівня фінансової стійкості підприємства є співвідношення між власним та позиковим капіталом підприємства.

2. Як показують результати аналізу в структурі пасивів ПОП “Смотрич” велику частку займає власний капітал. В ПОП “Смотрич” він зріс в 4 кварталі на 1210,0 тис. грн. (24,4%). В 4 кварталі 2003 підприємство ПОП “Смотрич” зменшило довгострокові зобов’язання порівняно з 3 кварталом  з 1485,0 тис. грн. до 1045,0 тис. грн. Питома вага власного капіталу ПОП “Смотрич”  на протязі 4 кварталу 2003 року зросла з 56,3% до 64,2%  тобто на 7,9%. Зростання ваги власного капіталу в 2003 році відбулося за рахунок зниження питомих ваг інших складових капіталу. Так в 4 кварталі 2003 році відбулося зменшення забезпечення наступних витрат і платежів на 0,2%, довгострокових зобов’язань на 6,0%, поточних зобов’язань на 1,7%.

На кінець 2003 року капітал ПОП “Смотрич” більший ніж в ТОВ “Славута” на 1273,3 тис. грн. (15,3%). Власний та позиковий капітал ПОП “Смотрич” більші ніж в ТОВ “Славута”. Отже, в структурі обох підприємств переважає власний капітал. Питома вага власного капіталу ТОВ “Славута” більша ніж ПОП “Смотрич” на 1,97%, тобто  ПОП “Смотрич” має менш стійкий фінансовий стан порівняно з  ТОВ “Славута”.

Коефіцієнт фінансової незалежності ПОП “Смотрич” 1 кв. 2003 р. складав 51,07%, в 3 кв. — 56,25%, а в 4 кв. 2003 р. – 64,15%, тобто зріс в 4 кв. 2003 році на 7,9%; коефіцієнт фінансової залежності навпаки зменшився в 4 кв. 2003 році на 7,9%; коефіцієнт фінансового ризику відповідно також зменшився з 77,78 % до 55,89%. Зростання коефіцієнта фінансової стійкості свідчить про збільшення фінансової стійкості ПОП “Смотрич”, що склався на кінець 2003 року.

На фінансову стійкість ПОП “Смотрич” впливають такі фактори, як структура активів, темпи росту товарообороту та прибутку. На початок 2003 року на підприємстві ПОП “Смотрич” переважали необоротні активи, протягом 2003 року величина оборотних та необоротних активів приблизно вирівнялася. На кінець 2003 року вартість активів ПОП “Смотрич” більша ніж в ТОВ “Славута” на 1273,3 тис. грн. (15,3%). Питома вага необоротних активів  ТОВ “Славута” складає 58,53% порівняно з 50,29% в ПОП “Смотрич”.

Протягом 2003 року дохід від реалізації товарів ПОП “Смотрич” зріс з 8410 тис. грн. до 13200 тис. грн. за квартал. При цьому величина чистого прибутку зросла з 283,1 тис. грн. за квартал до 924 тис. грн. за квартал на кінець 2003 року. Протягом 2003 року дохід від реалізації товарів ТОВ “Славута” зріс на меншу величину ніж в ПОП “Смотрич” з 9458 тис. грн. до 10472 тис. грн. за квартал. При цьому величина чистого прибутку зросла з 345 тис. грн. за квартал до 687 тис. грн. за квартал на кінець 2003 року.

Як бачимо протягом 2003 року дохід та чистий прибуток ПОП “Смотрич” зросли в більшій мірі ніж в ТОВ “Славута”. Це дасть смогу забезпечити ПОП “Смотрич” більшу фінансову стійкість ніж фінансова стійкість ТОВ “Славута”.

В ПОП “Смотрич” він зріс в 4 кварталі порівняно з попередніми  кварталами за рахунок збільшення внесків засновників підприємства. В 4 кварталі 2003 підприємство ПОП “Смотрич” зменшило довгострокові зобов’язання порівняно з 3 кварталом  за рахунок повернення частини довгострокових банківських кредитів.

В структурі власного капіталу обох підприємств переважає статутний капітал. Незначну частину займає нерозподілений прибуток минулих років. Інші види капіталу на обох підприємствах відсутні.

В структурі позикового капіталу  ПОП “Смотрич” та ТОВ “Славута” переважають поточні зобов’язання. Як видно з табл. 2.5 в ПОП “Смотрич” позиковий капітал більший ніж в  ТОВ “Славута”.

На фінансову стійкість ПОП “Смотрич” впливають такі фактори, як структура активів, темпи росту товарообороту та прибутку.

В 2003 році коефіцієнт еластичності, що визначає залежність питомої власного капіталу від ваги необоротних активів, незначний, що свідчить про залежність між цими показниками. В 1 кварталі питома вага необоротних активів ПОП “Смотрич” зменшилася, в той час як питома вага власного капіталу зросла. На кінець 2003 року коефіцієнт еластичності доходу до власного капіталу ПОП “Смотрич” на кінець 2003 року перевищує  коефіцієнт еластичності ТОВ “Славута”, що пояснюється рівномірністю між доходом та власним капіталом. Як бачимо найбільший коефіцієнт еластичності спостерігається на кінець першого кварталу, це пояснюється тим, що чистий прибуток підприємств зріс в більшій мірі ніж зросла питома вага власного капіталу. Як бачимо протягом 2003 року чистий прибуток ПОП “Смотрич” зросли в більшій мірі ніж в ТОВ “Славута”. Це дасть смогу забезпечити ПОП “Смотрич” більшу фінансову стійкість ніж фінансова стійкість ТОВ “Славута”.

3. Планування потреби в власному капіталі на 2004 рік проведемо на 4  квартали.

В 2004 році сплануємо питому вагу власного капіталу на рівні 50%.

Збільшення частки власного капіталу підприємства можна за рахунок капіталізації отриманого протягом 2003 року прибутку або за рахунок збільшення статутного капіталу підприємства, шляхом додаткових внесків учасниками підприємства.

власний капітал ПОП “Смотрич” протягом 2004 року буде зростати на 10,2%  щоквартально за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку підприємства.

Отже, велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість, щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша – позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу більша, ніж ефективність використання власного.

На ПОП “Смотрич” необхідно оптимізувати структуру капіталу за критерієм ефективності його використання. Як показник цієї ефективності приймається рівень рентабельності власного капіталу.

В 2004 році за рахунок оптимізації величина позикового капіталу буде зменшуватися. При цьому довгострокові зобов’язання зростуть за рахунок додаткового довгострокового кредитування.

Підвищення платоспроможності підприємства можна провести за двома напрямками: збільшення грошових коштів та зниження поточних зобов’язань. Для забезпечення необхідного рівня ліквідності потрібно підвищувати суму грошових коштів підприємства. За рахунок того, що протягом року грошові кошти підприємства зменшаться, для забезпечення необхідного рівня ліквідності потрібно зменшувати суму поточних зобов’язань підприємства.


Список використаних джерел

 

  1. Господарський кодекс України, м. Київ 16 січня 2003 року № 436-IV.
  2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6.- С.17-20.
  3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р.// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6. — С.21-26.
  4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 29.11.99р.// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №12. — С.30-35.
  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 29.11.99р.// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №12. — С.35-36.
  6. Балабанов И.Т. «Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом?». — М.: Финансы и Статистика, 1994. – 428 с.
  7. Бирман Л. Экономика фирмы. Учебное пособие. М.:М/н ун-т бизн. и управл., 2001-104с.
  8. Бланк И.А. Управление денежными потоками. К.: Ника-Центр Эльга, 2001. — 528 с.
  9. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр Эльга, 2004. — 528 с.

10. Бойчик Н. Економіка підприємства. Навч.посібник.К.Атіка,2001-298с.

11. Ващекин Н.П. О системе маркетинговой информации // Маркетинг,1996. №1. С.27-34.

12. Вітлинський В.В., Пернарівський О.В., Баранова А.В. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку // Фінанси України.- 1999.-№12.

13. Волков О. Экономика предприятия. Курс лекций. М: Инфра-М,2001-280с.

14. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М.: Высш.шк.,1994-272с.

15. Гаєвська Л. Економіка, підприємства. Навч.-метод.пос. Ірпі.: Акад.ДПС, 2001-145с.

16. Глазунов В.Н. Анализ финансового состояния предприятий // Финансы.- 1999. -№2.

17. Горицька Н. Суть і порядок заповнення звіту про рух грошових коштів згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 // Галицькі контракти. – 1999. — №51.

18. Грачова Р. Аналіз грошових потоків // Галицькі контракти. – 1999. — №4.

19. Грачова Р. Як колеги в США баланс регулюють // Галицькі контракти. – 1999. — №48.

20. Грузинов В. Экономика предприятий. -Финансы и статистика,2001-218с.

21. Економіка виробничого підприємства. Навч. пос. К.: Знання,2001- 405с.

22. Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка. За ред. З. Ватаманюка. – К.: Альтернативи, 2001. – 606с.

23. Жданов С. А. Методы и рыночная технология экономического управления. – М.: Дело и Сервис, 1999. – 382с.

24. Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу фінансового стану підприємства в Україні та за кордоном //Економіка. Фінанси, право. – 1999. — №5.

25. Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2000-133с.

26. Жмалев В.Г., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності.— К.: Україна, 2000.— 454 с.

27. Зайцев Н. Экономика промышленного предприятия. М.: инфра-М, 2000-358с.

  1. 28.  Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. С 40-42.

29. Карпов В.Н. Управление маркетингом //Маркетинг. 1993. №2. С. 29-42.

30. Карпова Т. П. Управленческий учет: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 350 с.

31. Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2000-132с.

32. Ковалёв В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1999, С. 59.

33. Ковбасюк М.Р. Анализ финансового положения предприятия //Бухгалтерский учет. — 1991.- №2.

34. Ковбасюк М.Р., Дерен М.В. Аудит партнерских отношений коммерческих банков и предприятий // Бухгалтерский учет. — 1994.-№4.

35. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.

36. Литвин М. И. О критериях платежеспособности предприятия // Финансы. – 1993. — №10.

37. Литвин М.И. Применение матричных балансов для оценки финансового состояния предприятия // Финансы. – 1995. — №3, с. 45.

38. Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства: Методичні підходи // Економіка, фінанси, право. – 1998. — №9, с. 78-92.

39. Методика інтегральної оцінки інвестаційної привабливості підприємств та організацій: Затв. Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству від 23 лютого 1998 № 22 // Держ. інформ. бюл. про приватизацію.-1998.-№7.

40. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій: Затв. Наказом агентства з питань запобігання банкрутству від 27 червня 1997 р.//Держ. інформ. бюл. про приватизацію.-1997.-№12.

41. Мотиваційні основи ефективної праці в умовах ринкової трансформації економіки: 36. наук. пр. — К., 1996. – 178 с.

42. Носова С. С. Экономический контроль: сущность и формы проявления. – М.: Экономика, 1991.

43. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2003, С. 312.

44. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с.

45. Попович П. Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві: Підручник. – Тернопіль, 1998.

  1. 46.  Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання,2001- 178с.

47. Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.

  1. 48.  Слав’юк О. П. Фінанси підприємств. Підручник. К.:КНЕУ, 2002-456с.

49. Ткаченко Н. М. Економіко-правовий характер власного капіталу: функції і формування // Підприємство, господарство, право. Науково-практичний журнал. – 2001. — №5. – С. 109-111.

50. Ткаченко Н. М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку. – К. : А. С. К., 2001. – 348 с.

51. Ткаченко Н. М. Формування і облік залученого капіталу // Регіональні перспективи. Науково-практичний журнал. – Полтава, 2001. – № 2-3 / 15-16/. – С. 28-32.

52. Ткаченко Н., Родіонова О. Сучасна платіжна система України та основнв проблеми її функціонування // Підприємство, господарство і право. – 1996. — №1. – С. 14-18.

  1. 53.  Тян Р. Б. Планування діяльності підприємства. – К.: МАУП, 1998. – С124-126.

54. Финансовый менеджмент: теория и практика/ Под ред. Стояновой Е.С.- М.: Перспектива, 1999 – 348 с.

55. Чечетов М., Мендрул О. — Корпоративне управління в умовах економічної трансформації // Економіка України. – 2001. — №4. – С. 10-19.

56. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 2000, С. 98.

57. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 1998, С. 68.

  1. 58.  Экономический анализ хозяйственной деятельности: Учебник для экон. вузов / Под ред. А. Д. Шеремета. – М.: Экономика, 1979. – 376 с.


Додатки

Запись опубликована в рубрике Готові дипломні роботи, Продаж дипломних робіт с метками , , , , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.