Зміст
1.1. Поняття та значення інфраструктури. 4
1.2. Система технічного обслуговування як основа виробничої інфраструктури 6
1.3. Фінансова інфраструктура підприємства. 17
1.4. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства. 22
1.5. Відтворення та розвиток інфраструктури. 25
2 частина. Визначення і аналіз основних економічних показників діяльності підприємства. 31
2.1. Завдання та вихідні дані31
Список використаних джерел. 44
Вступ
Перехід до ринкових відносин зовсім по-іншому визначає місце підприємства в економіці. Ефективність його роботи багато в чому залежить від управлінської діяльності, що забезпечує реальну економічну самостійність підприємства, його конкурентноздатність і вартісне положення на ринку. В умовах ринкового трансформування економіки України питання розбудови підприємництва стоїть досить гостро. Розвиток національного ринку готельного господарства стає пріоритетним напрямком економічної політики на даному етапі.
Підвищення ефективності діяльності можливе за рахунок проведення ефективного управління інвестиційною діяльністю підприємства. Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Саме тому тема курсової роботи “Економіка підприємства” є досить актуальною.
Метою курсової роботи є вивчення теоретичних основ інфраструктури підприємства та провести аналіз показників діяльності підприємства.
Теоретичну основу дослідження питання економіки підприємства та управління інвестиційною діяльністю склали наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених закони України.
В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.
Частина 1. Виробнича, фінансова та соціальна інфраструктура в забезпеченні ефективності діяльності підприємства
1.1. Поняття та значення інфраструктури
Результативність господарської діяльності підприємства визначається рівнем організації не тільки основних виробничих процесів. За умов постійного вдосконалення технічної бази виробництва все більшого значення набувають проблеми раціональної організації допоміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури підприємства [7, c. 65].
Інфраструктура (від лат. infra — нижче, під та structura — побудова, розміщення) — це сукупність складових частин будь-якого об»єкта, що мають підпорядкований (допоміжний) характер і забезпечують умови для нормальної роботи об»єкта в цілому.
Інфраструктура підприємства — це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Інфраструктура — це своєрідний «тил виробництва», без якого неможлива його нормальна робота. Розрізняють виробничу, фінансову та соціальну інфраструктури [13, c. 276].
До виробничої інфраструктури підприємства належать підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів. Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства.
…
на складах підприємства (кількісно-сортовий облік), такі в бухгалтерії (кількісно-вартісний облік). В окремій картці зазначаються номенклатурний номер матеріалу, його найменування, марка, сорт, одиниця виміру і ціна, а також фіксуються всі надходження та видачі матеріалу.
1.3. Фінансова інфраструктура підприємства
З переходом на ринкові основи господарювання надзвичайно зростає не тільки роль керівників підприємств, членів правлінь акціонерних компаній, але і фінансових служб, що грали другорядну роль в умовах застосування адміністративно-командних методів управління. Пошук фінансових джерел розвитку підприємства, напрямків найбільш ефективного інвестування фінансових ресурсів, операції з цінними паперами й інші питання фінансового менеджменту стають основними для фінансових служб підприємств в умовах ринкової економіки. Суть фінансового менеджменту полягає в такій організації керування фінансами з боку відповідних служб,
…
Господарський спосіб будівництва означає виконання всього комплексу робіт самим забудовником (підприємством, організацією) власними силами. У цьому разі підприємство (організація)-забудов-ник виступає в ролі керівника будівництва й виконавця будівельно-монтажних робіт одночасно. З цією метою воно (вона) створює на період будівництва необхідний апарат управління та виробничу базу, здійснює на тимчасовій основі наймання необхідних працівників і залучення відповідної будівельної техніки.
2 частина. Визначення і аналіз основних економічних показників діяльності підприємства
2.1. Завдання та вихідні дані
Виконати розрахунки основних аналітичних показників оцінки діяльності умовного підприємства. Склад показників, які належить розрахувати і проаналізувати, представлено в таблиці «Підсумкова таблиця вихідних даних і результатів аналітичних розрахунків».
За результатами розрахунків слід зробити загальні висновки щодо порядку і показників економічної оцінки ресурсів, витрат і господарських результатів та змін у роботі підприємства у поточному році порівняно з попереднім, зокрема охарактеризувати:
— які показники характеризують забезпеченість підприємства виробничими ресурсами та які зміни стались у цих показниках,
— які показники характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів та які зміни (позитивні чи негативні) стались у цих показниках,
— які показники характеризують ефективність використання трудових ресурсів) та які зміни (позитивні чи негативні) стались у цих показниках,
— які фактори — інтенсивні чи екстенсивні (якісні чи кількісні)
…
Оптимальним для цього показника є його значення 0,5. Для підприємства в аналізуємому періоді він є в межах норми. Коефіцієнт незалежності збільшився на 0,512 – 0,464 = 0,048 за рахунок збільшення власного капіталу підприємства.
Коефіцієнт короткострокової заборгованості зменшився з 0,297 до 0,281 за рахунок зменшення поточних зобов’язань, коефіцієнт довгострокової заборгованості зменшився з 0,138 до 0,126 за рахунок зменшення довгострокових зобов’язань.
Висновки
Інфраструктура підприємства — це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Інфраструктура — це своєрідний «тил виробництва», без якого неможлива його нормальна робота. Розрізняють виробничу, фінансову та соціальну інфраструктури.
До виробничої інфраструктури підприємства належать підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів. Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства.
Фінансові ресурси підприємства — це грошові доходи і надходження, що знаходяться в розпорядженні суб’єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов»язань, здійснення витрат по розширеному відтворенню й економічному стимулюванню працюючих. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них засобів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу.
Виробництво — це комплексний процес створення матеріальних благ, невід»ємною складовою якого є люди і взаємовідносини між ними. Тому кожне підприємство становить не лише складну виробничо-економічну, а й не менш складну соціальну систему. На результативність діяльності підприємства помітно впливають соціально-культурні чинники зовнішнього середовища. Тому сучасні підприємства об»єктивно мусять спрямовувати певну частину своїх зусиль і ресурсів на вирішення як внутрішніх, так і зовнішніх проблем соціального характеру.
Формування, відтворення й розвиток виробничих та інфраструктурних об»єктів здійснюються в процесі капітального будівництва, яке об»єктивно вважають специфічним елементом інфраструктури підприємства. Капітальне будівництво — це процес створення нових, реконструкції, розширення й технічного переоснащення діючих виробничих та інфраструктурних об»єктів підприємств або інших первинних суб»єктів господарювання.
Провівши розрахунки, бачимо що середні ціни зросли з 13,84 грн. в базовому періоді до 15,54 грн. в аналізуємому періоді.
При цьому за товаром А середні ціни знизилися з 22,67 грн. в базовому періоді до 21,47 грн. в аналізуємому періоді, а за товаром Б середні ціни зросли з 9,22 грн. в базовому періоді до 11,10 грн. в аналізуємому періоді.
Середній груповий індекс динаміки фізичних обсягів продукції становить 100%, так як загальні обсяги продукції в базовому та аналізуємому періодах однакові. Середній груповий індекс цінових змін на продукцію підприємства становить 112,40%.
В аналізуємому періоді коефіцієнт зносу зріс з 0,383 до 0,384, що свідчить про старіння основних засобів.
Фондовіддача основних фондів в аналізуємому періоді зросла з 0,75 до 0,77.
Доходи від реалізації зросли на 600 тис. грн., в тому числі за рахунок
— зростання вартості основних фондів зросли на 450 тис. грн.,
— зростання фондовіддачі зросли на 150 тис. грн..
В аналізуємому періоді коефіцієнт оборотності зріс з 1,976 до 1,978 порівняно з базовим, відповідно тривалість обороту знизилася з 182,2 до 182 дні. Умовна економія обігових коштів за рахунок прискорення їх обертання становить 3,72 тис. грн.
В аналізуємому періоді продуктивність праці зросла з 48,4 тис. грн. до 49,5 тис. грн. порівняно з базовим.
В аналізуємому періоді середньомісячна заробітна плата зросла з 725 грн. до 810,6 грн. порівняно з базовим.
Зростанні заробітної плати на підприємстві опереджає зростання ефективності праці на 9,63%. Тому необхідно вишукувати такі економічні методи управління, щоб темпи росту продуктивності праці обганяли темпи росту його оплати. Тільки за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.
За рахунок зростання продуктивності праці умовна економія чисельності персоналу складає 2 чол.
Доходи від реалізації зросли на 600 тис. грн., в тому числі за рахунок
— змін чисельності персоналу зросли на 484 тис. грн.,
— зростання фондовіддачі зросли на 116 тис. грн..
В аналізуємому періоді фондозабезпеченість праці зменшилася з 64,5 тис. грн. до 64,1 тис. грн. порівняно з базовим.
Сукупні витрати операційної діяльності в аналізуємому періоді зросли на 120 тис. грн. з 4200 тис. грн. до 4320 тис. грн.
В аналізуємому періоді фінансові результати від операційної діяльності зросли з 640 тис. грн. до 1120 тис. грн. порівняно з базовим.
Фінансові результати до оподаткування зросли з 1490 тис. грн. до 1870 тис. грн..
Рентабельність по підприємству зросла: відносно валових витрат з 35,48% до 43,29%, відносно обороту з 30,79% до 34,38%, відносно активів з 13,13% до 16,05%.
Чистий прибуток зріс з 1117,5 тис. грн. до 1402,5 тис. грн..
В структурі активів переважають необоротні активи: 65,64% та 65,67% в базовому та звітному роках. В структурі пасивів переважає власний капітал: 46,43% та 51,24% в базовому та звітному роках.
На підприємстві коефіцієнт загальної ліквідності зріс з 0,875 до 0,963 і знаходиться нижче допустимих норм. Коефіцієнт незалежності збільшився на 0,048 за рахунок збільшення власного капіталу підприємства. Коефіцієнт короткострокової заборгованості зменшився з 0,297 до 0,281 за рахунок зменшення поточних зобов’язань, коефіцієнт довгострокової заборгованості зменшився з 0,138 до 0,126 за рахунок зменшення довгострокових зобов’язань.
Список використаних джерел
- Господарський кодекс. Затверджений від 16.01.2003 № 436-IV.// Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 1. — С. 21.
- Цивільний кодекс. Затверджений від 16.01.2003 № 435-IV.// Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 1. — С. 35.
- Александрова М. М., Виговська Н. Г., Кірейцев Г. Г., Петрук О. М., Маслова С. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. всіх форм навч. / Г.Г. Кірейцева (ред.). — 2.вид., перероб. та доп. — К. : ЦУЛ, 2002. — 268с.
- Бланк И.А. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр Эльга, 2001. — 528 с.
- Буряк Л. Д., Вакуленко Є. В., Куліш Г. П., Нам Г. Г., Островська О. А…. Фінанси підприємств: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К. : КНЕУ, 2003. — 165с.
- Грузинов В. Экономика предприятий. — Финансы и статистика, 2001-218с.
- Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2000-133с.
- Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. С 40-42.
- Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2000-132с.
- Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 512 с.
- Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.
- Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с.
- Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с.
- Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання,2001- 178с.
- Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.
- Слав»юк Р. А. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — 3.вид., перероб. і доп. — К. : Центр навчальної літератури, 2004. — 460с.