Вступ – це частина роботи, на яку всі і завжди звертають увагу, тому у Вашій роботі він має бути бездоганним.
Можливо, це комусь покажеться парадоксальним, але вступ до диплома пишеться на завершальній стадії роботи. Справа в тім, що він повинен містити інформацію, що буде відома авторові тільки по закінченні роботи над дипломом. (З досвідом, якщо Ви пишете не перший диплом, то вступ можна написати і на початку роботи).
Зараз розповім як зробити вступ для Вашого диплома.
По-перше, вступ пишеться строго по загальноприйнятому алгоритмі:
1. На самому початку пишеться 2-3 абзаци, у яких дається невеликий, так би мовити, ліричний вступ і розкривається актуальність теми дипломної роботи;
2. Абзац про вітчизняних і закордонних авторів, що присвятили свої наукові праці дослідженню даної тематики;
3. Об’єкт дослідження – одна пропозиція. Якщо у вас диплом на прикладі конкретного підприємства, то об’єктом і буде це саме підприємство.
4. Предмет дослідження – це та частина об’єкта дослідження, на яку безпосередньо спрямоване увага дослідника.
5. Мета роботи – 1 абзац. Тут потрібно сказати, для чого взагалі Ви пишете цю дипломну роботу.
6. Завдання роботи – мінімум 5 пунктів. По своїй суті завдання —  це дії, що необхідний здійснити для досягнення мети роботи;
7. Методологічні, теоретичні й інформаційні основи дослідження. Тут вказуються інформаційні джерела і наукові методи, що автор використовував у процесі дослідження. Цю частину вступу я завжди копіюю або з вступу іншого диплому, або з  автореферату дисертації найденного в Інтернеті.
8. В останньому абзаці вступу варто описати структуру Вашої роботи, вказати кількість використовуваних таблиць, рисунків, додатків і літературних джерел.

Приблизно така структура вступу повинна вийти у Вас, з виправленням на вимоги кожного конкретного ВУЗу.

По-друге, в Інтернеті  є багато авторефератів дисертацій, у яких коротенько викладений зміст цих наукових праць. Досить лише знайти кілька авторефератів по своїй тематиці.

Приклад вступу: (багато прикладів вступів та висновків до дипломних робіт)

Вступ

Актуальність теми. Функціонуючи в ринковій еконо­міці як суб’єкт підприємницької ді­яльності, кожне підприємство має за­безпечувати такий стан своїх фінан­сових ресурсів, за якого воно стабіль­но зберігало б здатність безперебій­но виконувати свої фінансові зобо­в’язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Набува­ючи в ринкових умовах не уявної, а справжньої фінансової незалежності, несучи реальну економічну відпові­дальність за ефективність господа­рювання і за своєчасне виконання фінансових зобов’язань, підприєм­ства здатні досягти стабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, головним се­ред яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначальною для формування фінансового стану підприємства.

Проблемам аналізу та поліпшення фiнансового стану присвячено ряд робiт вiтчизняних та закордонних вчених, серед яких треба видiлити працi Бланка I.О., Олексюка О.С., Ковальова В.В., Стоянової Є.С., Шеремета А.Д., Крейнiної М., Альтмана Е., Хелферта Е., Рiшара Ж. та iнших.

Фінансовий стан підприємства — це складна, інтег­рована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінан­совий стан підприємства можна визначити як міру забез­печеності підприємства необхідними фінансовими ресур­сами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного прове­дення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Таке трактування суті поняття «фінансовий стан» дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, у якій, як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.

Якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитив­ної характеристики фінансового стану, говорять про фінан­сову стійкість підприємства. У системі об’єктів фінансово-економічного аналізу саме їй належить провідна роль.

Фінансово-господарська діяльність підприємства забез­печується наявними фінансовими ресурсами (капіталом) — як власними, так і позиковими. Їх розмір і стан розмі­щення в активи характеризується бухгалтерським балан­сом, який являє собою основне джерело аналізу фінансово­го стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансово­го потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб’єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансо­вих ресурсів.

Якщо має місце зменшення загальної суми фінансових ресурсів підприємства (валюти балансу), треба проаналізу­вати, за рахунок яких факторів це відбулося. Серед при­чин цього зменшення найважливіші такі:

— збитки від реалізації продукції і від позареалізацій­них операцій;

— ліквідація недоамортизованих об’єктів основних за­собів і нематеріальних активів;

— нестачі, крадіжки, псування товарно-матеріальних цінностей у разі невіднесення їх на винних;

— витрати за рахунок прибутку на матеріальне заохо­чення працюючих, на виплату дивідендів, на соціальні за­ходи у розмірах, які перевищують новостворені відповідні цільові фонди;

— зменшення суми короткотермінових і довготерміно­вих кредитів комерційних банків, інших позикових ресурсів.

Перші чотири з перерахованих факторів є результатом тих чи інших недоліків у діяльності підприємства, тобто завжди несуть негативне забарвлення. Що стосується ско­рочення суми кредитів та інших позичок, то при аналізі цього фактора слід з’ясувати, чи таке зменшення викли­кане об’єктивним станом фінансових ресурсів, чи воно було результатом зниження довіри до підприємства з боку кре­диторів (банків та інших).

Важливе теоретичне й практичне значення вказаних проблем та їх невирiшенiсть зумовили необхiднiсть проведення цього дослiдження та вибiр теми дипломної роботи.

Мета та задачi дослiдження. Виходячи з актуальності й ступеня наукової розробки проблеми, метою дослідження є комплексна оцінка фінансового стану пiдприємства, а також визначення основних напрямків його поліпшення.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі були та вирішені наступні завдання:

— висвітлити теоретичні аспекти оцінки фінансового стану підприємства, а також визначення шляхів його поліпшення;

— зробити оцінку та провести аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

— дослідити проблемні аспекти фінансової діяльності досліджуваного підприємства;

— визначити напрямки поліпшення показників ліквідності та платоспроможності;

— визначити напрямки поліпшення показників фінансової стійкості та стабільності;

— визначити напрямки поліпшення показників ділової активності.

Предмет дослiдження. Предметом дослiдження є фінансово-господарські відносини, що виникають в процесі діяльності підприємства.

Об’єкт дослiдження. Об’єктом дослiдження є показники діяльності підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Чотири плюс”.

Методи дослiдження. При вирiшеннi поставлених завдань застосовувалися такi методи, як метод експертних оцiнок, кореляцiйно-регресiйного аналiзу, економiчного аналiзу, факторного аналізу.

Інформаційна база. Інформаційною базою є законодавчі акти, монографічні дослідження, періодична економічна література, узагальнення, отримані під час проходження практики.

Структура роботи. Робота містить 3 розділи, 9 рисунків, 21 таблицю, 3 додатки та 63 джерел літератури.

В першому розділі роботи розглянуто теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства, а саме: поняття фінансової стійкості та фактори, що на неї впливають, методи аналізу фінансового стану підприємства, класифікація та порядок розрахунку основних показників оцінки фінансового стану. При розкритті даних питань дано означення таких понять, як фінансова стійкість, ліквідність, платоспроможність. Досліджено зв’язок даних понять, їх взаємний вплив. Розглянуто основні методи, за допомогою яких досліджується фінансовий стан підприємства.

Другий розділ даної роботи присвячений оцінці та аналізу діяльності підприємства. Спочатку здійснено вертикальний та горизонтальний аналіз пасивів підприємства. Такому ж аналізу піддано й активи підприємства. Аналіз доходів і витрат проведено за допомогою факторного аналізу. Останні підрозділи даного розділу присвячені оцінці та аналізу показників ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, стабільності та ділової активності підприємства.

У третьому  розділі розглянуто напрямки поліпшення фінансового стану підприємства. Спочатку розглянуто проблемні аспекти фінансової діяльності підприємства. В розділі розглянуто аспекти покращення фінансової діяльності базового підприємства. Розглянуто напрямки підвищення економічної ефективності діяльності підприємства. В роботі розглянуто напрямки поліпшення показників діяльності підприємства: платоспроможності, фінансової стійкості, стабільності та ділової активності.

 

Що стосується висновку, те тут все ще простіше. Запам’ятаєте – це “вижимка” з 100 сторінок Вашої дипломної роботи. Грубо говорячи, якщо в дипломі три розділи, то у висновку потрібно помістити кожну з них на окремій сторінці. Просто відкрийте у Ворді вже готову роботу (висновок пишеться тільки після того як основний текст вже готовий) і починайте переглядати її з початку. Виділяйте самі ключові моменти кожної частини і копіюйте їх в окремий документ.  Таким чином, у Вас вийде 7-10 сторінок. Їхню кількість потрібно скоротити до норми 3-5 стор. Щоб знати точніше дивіться методичку. При потребі, можете упустить деякі положення теоретичного розділу на користь аналітичного і проектного.

Приклад висновку.

Висновки та пропозиції

 

 

В результаті виконаної роботи можна зробити теоретичні та практичні висновки та пропозиції:

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями.

Оцінка фінансової стійкості підприємства дозволяє виявити рівень фінансового ризику, пов’язаного з структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно і ступінь його фінансової стабільності в процесі розвитку.

Для прийняття економічних рішень користувачам фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї належать: Баланс; Звіт про фінансові результати; Звіт про рух грошових коштів; Звіт про власний капітал; Примітки до звітів.

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою ділової активності й надійності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів як самого підприємства, так і його партнерів. Тому за умов ринкової економіки істотно підвищився інтерес учасників економічного процесу до об’єктивної та вірогідної інформації про фінансовий стан підприємства. Основою методики є теорія аналізу фінансової діяльності підприємства, що розглядає поняття “стабільний фінансовий стан” не тільки як якісну характеристику його фінансів, а як і кількісно вимірюване явище.

Товариство з обмеженою відповідальністю рекламна агенція “Чотири Плюс” здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та свого Статуту.

Фінансовий стан ТОВ РА “Чотири Плюс” залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вони взялися і куди вкладені. Велике значення для самостійності і незалежності підприємс­тва має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впев­неність щодо повернення своїх вкладень. Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємс­тва. Опрацювання правильної фінансової політики допоможе ТОВ РА “Чотири Плюс” підвищити ефективність своєї діяльності. У 2001 році власний капітал ТОВ РА “Чотири Плюс” зріс на  2865,05 тис. грн. (73,25%) порівняно з 2000 роком. Загальний капітал підприємства зріс на 66,05% (3158,05 тис. грн.).

В 2001 році коефіцієнт фінансової незалежності зріс з 81,8% до 85,35% за рахунок збільшення частки власного капіталу в загальному капіталі ТОВ РА “Чотири Плюс”. Цей показник показав покращення незалежності підприємства від залучених коштів.

В 2001 році коефіцієнт фінансової залежності зменшився з 18,2% до 14,65% за рахунок зменшення частки позикового капіталу в загальному капіталі ТОВ РА “Чотири Плюс”.

Коефіцієнт фінансового ризику відповідно також зменшився з 22,24% до 17,16% на 5,08%.

Зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий фінансовий стан ТОВ РА “Чотири Плюс”, що склався на кінець року.

У 2001 році майже в двічі зросла величина власного капіталу ТОВ РА “Чотири Плюс” – з 3911,15 тис. грн.. до 6776,2 тис. грн. Це відбулося головним чином за рахунок збільшення іншого додаткового капіталу на 2869 тис. грн. (дооцінка основних засобів) за незначної зміни величини статутного та резервного капіталу. Найбільшу питому вагу має статутний капітал, хоча його величина і зменшилася з 91,28% до 52,98%, зросла частка іншого додаткового капіталу з 4,6% до 45%. Відповідно незначно знизилася питома вага резервного капіталу. Результати аналізу складу і структури власного капіталу  “Чотири Плюс” свідчать про позитивні  зміни на підприємстві.

Розміщення засобів підприємства має велике значення у фі­нансовій діяльності і підвищенні її ефективності. Від того, які асигнування вкладені в основні та оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і в сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати вироб­ничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підпри­ємства. В 2001 році на ТОВ РА “Чотири Плюс” значно зросли необоротні активи на 2911,1 тис. грн., що привело до збільшення частки необоротних активів за питомою  вагою на 18,12%. Оборотні активи не сильно зросли на  227 тис. грн., але відбувся їх перерозподіл: зросла частка матеріальних оборотних засобів на 278 тис. грн. та зменшилася дебіторська заборгованість на 57 тис. грн. Структура активів в 2001 році покращилася. Підприємству вдалося зменшити дебіторську заборгованість та збільшити матеріальні оборотні активи.

Обсяг виручки від реалізації ТОВ РА “Чотири Плюс” у 2001 році виріс на 10,9% в порівнянні з 2000, що і спричинило до зростання величини валового доходу. Так, у 2001 році дохід від реалізації склав 1236 тис. грн., що на 10,9% більше ніж у 2000 році. На такий відсоток збільшилась і величина податку на додану вартість.

Негативним є зростання величини та рівня витрат, пов’язаних з операційною діяльністю ТОВ РА “Чотири Плюс”: собівартість реалізованих послуг з 541,1 тис. грн. до 629,4 тис. грн., у відсотках становить 16,3 %; адміністративних витрат з 207,6 тис. грн. до 249,4 тис. грн., що становить 20,1 %; витрати на збут з 83,2 тис. грн. до 119,9 тис. грн., що становить 44,1%. Інші операційні витрати, які також складають витрати підприємства від операційної діяльності, скоротилися з 0,5 тис. грн. до 0,3 тис. грн.

Все це спричинило зменшення показника фінансового результату від операційної діяльності з 96,6 тис. грн. до 31,0 тис. грн., у відсотках зменшення склало 67,9 %; показник рентабельності реалізації (скільки доходу припадає на одну гривню наданих послуг) дорівнює 71,3 %.

На формування фінансового результату від звичайної діяльності підприємства в 2001 році позитивний вплив зробила сума доходу від іншої діяльності (відсотки від фінансових інвестицій, від реалізації необоротних активів тощо), яка склала 65 тис. грн. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування – прибуток – у звітному році склав 96 тис. грн., що майже на 39,5 % менше, ніж у 2000 році (158,7 тис. грн.).

В зв’язку з цим рентабельність підприємства (який прибуток одержує підприємство на кожну гривню вкладеного капіталу, тобто характеризує ефективність використання наявних ресурсів підприємства) у звітному році знизилась на 46 % і склала 5,4 %.

Отже, можна зробити висновок, що основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ РА “Чотири Плюс” зазнали негативних змін у звітному році порівняно з 2000 роком. В зв’язку з цим діяльність підприємства в подальшому повинна бути направлена на пошук найбільш ефективних форм і методів співпраці з діловими партнерами по забезпеченню її рентабельності.

Доходи ТОВ РА “Чотири Плюс” складаються з чистого доходу (виручки) від реалізації послуг та інших доходів. Всі інші види доходів на протязі 2000 та 2001 років в ТОВ РА “Чотири Плюс” були відсутні.  Чистий дохід (виручка) від реалізації послуг в 2001 році зріс на 100,92 тис. грн. тобто на 10,86% порівняно з минулим роком. Інші доходи зросли на 2,9 тис. грн. (4,67%) порівняно з минулим роком. Загальний ріст доходів ТОВ РА “Чотири Плюс” склав 103,82 тис. грн. (100,92 + 2,9), що склало 10,47%.

Дохід від надання послуг в 2001 році зріс порівняно з 2000 на 121,1 тис. грн. за рахунок таких факторів:

обсягу надання послуг на 33,2 тис. грн.;

структури наданих послуг на 49,3 тис. грн.;

зміни ціни на  окремі послуги на 38,6 тис. грн.

Отже, дохід від надання послуг  в 2001 році зріс порівняно з 2000 роком за рахунок обсягу надання послуг на 27,42%, за рахунок структури наданих послуг на 40,71% і за рахунок зміни ціни на окремі види послуг на 31,87%.

Основну масу витрат ТОВ РА “Чотири Плюс” складають:  собівартість послуг, адміністративні витрати та витрати на збут. Податок на додану вартість в 2001 зріс на 10,86% за рахунок росту виручки від реалізації послуг. Собівартість зросла на 88,3 тис. грн. (16,32%) в більшій мірі ніж зросла виручка від надання послуг. Також зросли адміністративні витрати та витрати на збут відповідно на 20,13% та 44,11%.

В 2001 році основну частину витрат в 61,8% займали матеріальні витрати та амортизація основних засобів 20,65%.  Матеріальні витрати ТОВ РА “Чотири Плюс” в 2001 році зросли на 43,9 тис. грн. та масова частка їх в повній собівартості зменшилася на 1,97%. Матеріальні витрати в 2001 році зросли порівняно з 2000 на 43,9 тис. грн. за рахунок таких факторів:

обсягу закупок матеріалів  на 22,9 тис. грн.;

структури закупок матеріалів  на 11,4 тис. грн.;

зміни питомих витрат на окремі матеріали на 9,6 тис. грн.

Заробітна плата також зросла на 8,87 тис. грн., масова частка їх в повній собівартості зменшилася на 0,74%. Амортизація  зросла на 22 тис. грн. в  2001 році порівняно з минулим.

Доходи ТОВ РА “Чотири Плюс” зросли на 103,82 тис. грн. (10,47%). Витрати зросли на 167,94 тис. грн. (15,76%). Це призвело до зменшення чистого прибутку підприємства на 43,94 тис. грн.

Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізованих активів з найбільш строковими зобов’язаннями і короткостроко­вими пасивами дає змогу виявити поточну (на найближчий час) ліквідність і платоспроможність ТОВ РА “Чотири Плюс”. Баланс ТОВ РА “Чотири Плюс” не є абсолютно ліквідним. Керівництву слід обов’язково звернути на це увагу і з’ясувати причини такого негативного становища. Але підприємство є ліквідним, оскільки поточні активи переви­щують поточні зобов’язання як на початок, так і на кінець року.

В 2001 році коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився з 0,29 до 0,24 і знаходиться в межах допустимих норм (0,2 — 0,35).

Для ТОВ РА “Чотири Плюс” в 2001 коефіцієнт швидкої ліквідності знизився нижче допустимого значення 1 і становить 0,85.

Для ТОВ РА “Чотири Плюс” в 2001 коефіцієнт покриття знизився до 3,23 та знаходиться в межах допустимих норм.

Отже на початок року підприємство мало більший рівень всіх показників ліквідності підприєм­ства, а на кінець спостерігається їх зниження у динаміці. В подальшому необхідно створювати умови для покращення показників ліквідності.

Провівши розрахунок впливу факторів на коефіцієнт покриття, бачимо що позитивно вплинув на коефіцієнт покриття абсолютний приріст активів, за рахунок чого він збільшився на 0,28. Але негативний вплив підвищення поточних пасивів призвів до зменшення коефіцієнта покриття на 0,96. Сумарний вплив двох факторів викликав спадання коефіцієнта покриття на 0,68.

Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану ТОВ РА “Чотири Плюс” в ринковій економіці виступає його стійкість. Одним з важливих показників, що характеризують фінансову стійкість ТОВ РА “Чотири Плюс”, є коефіцієнт незалежності. Оптимальним для цього показника є його значення 0,5. Для ТОВ РА “Чотири Плюс” він є в межах норми 0,818 та 0,8535 відповідно в 2000 та 2001 роках. Для ТОВ РА “Чотири Плюс” в 2001 році коефіцієнт маневреності  знизився нижче межі 0,4 і становить 0,291, порівняно з 0,49 в 2001 році. Коефіцієнт фінансової стійкості ТОВ РА “Чотири Плюс” зріс на 0,025 в 2001 році за рахунок збільшення власних коштів.

Для ТОВ РА “Чотири Плюс” можна запропонувати заходи по забезпеченню ефективності діяльності на основі маркетингових досліджень ринкового середовища. Маркетинг розглядається як організаційна система розробки, надання послуг, конкурентоспроможність якої визначається в процесі її реалізації на ринку.

Послідовність дій в процесі маркетингової діяльності починається зі збору інформації і розробки маркетингової програми. Від правильної організації цього етапу в великій мірі залежить ефективність подальших заходів по забезпеченню конкурентоспроможності ТОВ РА “Чотири Плюс” .

Для поліпшення платоспроможності ТОВ РА “Чотири Плюс” необхідно уникати таких факторів:

невиконання планових завдань надання послуг, порушення їх структури та асортименту, зниження якості;

підвищення собівартості послуг;

в умовах конкуренції втрати каналів реалізації і постійних покупців, замовників;

неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;

невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фі­нансування підприємства;

інфляційні процеси і податкова політика;

значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси;

низьке обертання оборотного капіталу.

Для поліпшення показників фінансової стійкості та стабільності ТОВ РА “Чотири Плюс” в процесі формування капіталу варто враховувати основні особливості кожної з його складових частин.

Підприємство, що використовує тільки власний капітал, має найвищу фінансову стійкість, але обмежує темпи свого розвитку і можливості приросту прибутку на вкладений капітал (у зв’язку з неможливістю розширення господарської діяльності за рахунок використання позикового капіталу). ТОВ РА “Чотири Плюс” використовуючи позиковий капітал, має більш високий потенціал свого розвитку і можливості приросту рентабельності власного капіталу, однак знижує свою фінансову стійкість.

На ТОВ РА “Чотири Плюс” необхідно оптимізувати структуру капіталу за критерієм ефективності його використання.

Зменшення тривалості обороту капіталу дало б змогу ТОВ РА “Чотири Плюс” досягти більшого обсягу надання послуг (а отже і отримати більшу суму прибутку) при меншому розмірі активів, тобто значно підвищити рентабельність капіталу. Отже, основними шляхами зменшення часу обертання капіталу є підвищення обсягу надання послуг та скорочення суми активів.

В зв’язку з прискоренням часу обертання оборотного капіталу ТОВ РА “Чотири Плюс” на один день  відбулося відносне вивільнення коштів з обігу на суму 275,78 тис. грн. Якби загальний капітал обертався не за 1881,44 дні, а за 1800, то для забезпечення фактичної виручки від реалізації в розмірі 1236 тис. грн. потрібно було б мати в обороті не 6360,175 тис. грн. капіталу, а  6635,955 тис. грн.,  тобто на  275,78  тис. грн. більше.

Найбільш ефективним напрямком збільшення швидкості обертання капіталу є підвищення обсягу реалізації. Цінова, асортиментна та інші політики є основними передумовами для досягнення цих цілей. При плануванні діяльності підприємства  повинна  існувати взаємно узгодженість короткострокових завдань управління з довгостроковою метою. Прискоренню обороту капіталу підприємства ТОВ РА “Чотири плюс” сприяють розвиток надання послуг, банківської кредитної системи, удосконалення роботи транспорту, зв`язку та інших галузей суспільного виробництва та соціальної сфери. Підвищення швидкості обороту капіталу  є вигідним не тільки для самого підприємства, але й для клієнтів, яких воно обслуговує, і для економіки країни в цілому, оскільки всі сторони при цьому більш повно задовольняють свої потреби.

 

Назад до теми