В умовах формування ринкових відносин практично неможливо управляти складним економічним механізмом господарюючого суб’єкта, без своєчасної економічної інформації, основну частину якої дає чітко налагоджена система бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту фінансово-господарської діяльності. Дані бухгалтерського обліку і аналізу фінансово-господарської діяльності використовуються для оперативного керівництва роботою суб’єктів господарювання і їхніх структурних підрозділів, для складання економічних прогнозів і поточних планів і, нарешті, для вивчення й дослідження закономірностей розвитку економіки країни.

Процеси реформування системи обліку на українських підприємствах є надзвичайно актуальними не тільки з погляду макроекономіки держави, але також в інтересах самих підприємств — підвищення інформативності й ефективності прийнятих управлінських рішень. Відповідно до законодавчих актів організацію реформування системи обліку повинний очолити сам керівник підприємства. У зв’язку з цим важливим є розуміння принципових нововведень і змін, що відбулися, насамперед, у змісті бухгалтерських рахунків нового Плану, що є фундаментом національної системи обліку.

Катастрофічний спад виробництва, згортання окремих галузей народного господарства країни викликали ріст інфляції, безробіття, а найголовніше, нестабільність ринкових відносин між господарюючими суб’єктами, погіршення їхнього фінансового стану. Найбільш актуальним, що гостро ставиться перед усіма господарниками, у даний час є питання, що прямо пов’язане з розрахунково-платіжними операціями і, як наслідок цього – безсумнівно, що координує роботу господарюючого суб’єкта в цілому – це зовнішньоекономічна діяльність.

Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності, з одного боку, повинен всебічно і повно охоплювати її форми та різновиди, а з іншого – бути адаптивним до обліково-аналітичної системи взагалі.

Актуальність теми дипломної роботи обумовлена тім, що на сьогодні одним з найважливіших завдань, що сприяють ринковому реформуванню економіки України, є становлення ефективної системи бухгалтерського обліку. Особливо це стосується бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій, які реалізуються в середовищі загальноприйнятих і, як правило, уніфікованих міжнародних правил та звичаїв.

Завдання роботи полягає у аналізі діючого законодавства України, системі бухгалтерського і податкового обліку, аналізу та аудиту щодо зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств, комплексної оцінки стану імпортно-експортної діяльності досліджуваного об’єкта, аналізу динаміки розвитку зовнішньоекономічної діяльності та її тенденцій.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є торгово-виробниче підприємство Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Політрейд-А». Сферою діяльності підприємства є торгово-виробнича діяльність та послуги в сфері поліграфії (торгівля видатковими матеріалами, поставка поліграфічного обладнання і комплектуючих до нього). Торгова діяльність полягає у здійсненні операції як із вітчизняними так й закордонними партнерами.

Теоретичну основу дослідження складають роботи вітчизняних авторів з бухгалтерського і податкового обліку, аналізу зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств, статті і матеріали зарубіжних фахівців, методологія бухгалтерського обліку та аудиту розрахунків по імпортно-експортним операціям згідно чинного законодавства, а також нормативно-правові акти Україні.

Мета роботи – визначення стану імпортно-експортної діяльності підприємства, бухгалтерський і податковий облік, аналіз та аудит зовнішньоекономічних операції.

Для досягнення мети в дипломної роботі вирішенні наступні задачі:

— визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності;

— розглянуто порядок регулювання зовнішньоекономічної діяльності на Україні;

— здійснено огляд нормативно-правового законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність вітчизняних підприємств;

— проведено аналіз зовнішньоекономічної діяльності об’єкта дослідження;

— розглянуто питання особливостей аудиту зовнішньоекономічної діяльності.

Розділ 1. Експортно-імпортні операції в системі господарювання

1.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання

Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, що побудована на взаємовідносинах між ними і здійснюється як на території нашої держави, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність в Україні регламентується Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та міжнародними договорами з окремими країнами. Вона пов’язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської діяльності у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

— суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

— свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

— юридичної рівноправності та недискримінації;

— верховенства законів;

— захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які полягають у тому, що Україна є державою;

— еквівалентного обміну, недопущення демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

…

Банк експортера (банк-ремітент) бере на себе повну організацію документообігу щодо акцепту або надходження коштів. Він приймає від постачальника платіжні документи, виписані на ім’я покупця після відвантаження товару, пересилає їх в обслуговуючий банк імпортера для одержання платні за товар. Банк імпортера (банк-емітент) стежить за своєчасною сплатою експортеру належної суми за товар. Якщо імпортер відмовляється від акцепту, його банк перевіряє обґрунтованість та мотиви цієї відмови і повідомляє про це банк-ремітент. Коли не оплачено покупцем платіжний документ в установлений термін, банк-емітент інформує про це банк-ремітент, що прийняв платіжний документ на інкасо, та вживає заходів щодо стягнення платежу.

Як правило, для виконання зовнішньоекономічної операції за Інкасовою формою розрахунку імпортер бере підтоварний кредит, тому ця форма розрахунку в міжнародній практиці є основною для контрактів на умовах кредиту.

Інкасо може бути чистим (простим) або документарним (комерційним). Чисте інкасо – це здійснення розрахунку лише за фінансовими документами. Документарне інкасо — проведення розрахунків за умови отримання документів. При документарному інкасо фінансові документи супроводжуються комерційними документами. Документарне інкасо може бути також інкасо лише комерційних документів. Крім того, вони розрізняються за попереднім акцептом, з наступним акцептом.

Для імпортера інкасова форма розрахунків вигідна тим, що він перебуває під захистом свого банку, і документи, які отримує для перевірки, залишаються в розпорядженні його банку до моменту розрахунку, а в разі несплати повертаються банку-ремітенту із зазначенням причин несплати або неакцепту. Для експортера вигідно те, що йому належить юридичне право розпоряджатися товаром до повної сплати коштів за нього.

Недоліками інкасової форми розрахунків є:

— значний термін проходження документів через банки;

— можливість відмови імпортера сплатити кошти за надані документи;

— значний розрив у часі між відвантаженням товару та отриманням експортної виручки, особливо в разі тривалого транспортування вантажів.

…

Таким чином, ефективність імпорту ТОВ «Політрейд-А» у І кварталі 2002 року становить:

тобто підприємство імпортує товарів на 1,6 тис. грн. дорожче (у порівняльних цінах), ніж вони коштують на вітчизняному ринку.

Це обумовлено тім, що у минулому році було укладено контракт і за цінами 2001 року він був достатньо прибутковий, однак, зі зміною ринку його виконання збитково. Тобто, для підвищення ефективності імпортних операцій, керівництву ТОВ «Політрейд-А» необхідно переглянути умови контракту.

Розділ 4. Аудит експортно-імпортних операцій

4.1. Аудит ефективності зовнішньоекономічних операцій

Зовнішньоекономічні зв»язки – це міжнародні господарські і торговельно-політичні відносини, що передбачають обмін товарами, спеціалізацію і кооперування виробництва, науково-технічне співробітництво, економічне і технічне сприяння, створення спільних підприємств та інші форми економічного співробітництва. Через зовнішньоекономічні зв»язки здійснюється міжнародний розподіл праці, метою якого є економія суспільної праці у процесі виробництва і обміну його результатами між різними країнами.

Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країни, якщо вона витрачає на виробництво експортних товарів менше суспільної праці, ніж має витратити на виробництво товарів замість імпортованих на кошти від експорту. Участь у міжнародному розподілі праці дає змогу досягти поставленої економічної мети при менших затратах суспільної праці. Отже, з метою прискорення соціального і економічного розвитку країни необхідно збільшити масштаби випуску конкурентоспроможної продукції.

Для досягнення найбільшого економічного ефекту від участі у міжнародному поділі праці потрібно розвивати експорт тієї продукції, яка дає найбільший валютний виторг на одиницю затрат суспільної праці. Імпортувати слід ті товари, власне виробництво яких пов»язано з великими затратами суспільної праці на одиницю валютних коштів, які при цьому витрачаються. Досвід показує, що у світовій економіці вартісних пропорцій найбільший ефект досягається від експорту наукоємної готової продукції.

Економічна доцільність зовнішньоторговельного обміну визначається зіставленням суспільних витрат праці на виробництво експортної продукції із затратами, які б мали місце при самостійному виробництві продукції замість імпортованої.

…

Слід звернути увагу на те, чи включаються всі результати від перерахунку вартості валютних цінностей та заборгованості, визначеної в іноземній валюті, облікованих на балансі підприємства, до валових витрат (валових доходів) підприємства певного звітного податкового періоду.

Також на практиці дуже часто підприємства не вважають продаж іноземної валюти за реалізацію і тому не відображають цю операцію, чим порушується методологія обліку.

Висновки та пропозиції

Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської діяльності у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами: суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; свободи зовнішньоекономічного підприємництва; юридичної рівноправності та недискримінації; верховенства законів; захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які полягають у тому, що Україна є державою; еквівалентного обміну, недопущення демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

— фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), які володіють цивільною правоздатністю і дієздатністю згідно з чинним законодавством України і постійно проживають на території України;

— юридичні особи, які зареєстровані і мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, концерни, консорціуми, торгові дома, посередницькі й консультаційні фірми, кредитно-фінансові установи та ін.), у тому числі юридичні особи, майно і/або капітал яких перебуває повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

— об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з чинним законодавством України, але мають постійне місцезнаходження на території України та яким цивільно-правовими актами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

— структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з чинним законодавством України, але мають постійне місцезнаходження на її території;

— спільні підприємства з участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на її території;

— інші суб’єкти господарської діяльності.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види незалежно від форми власності та інших ознак після державної реєстрації як учасників зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України.

В обов’язковому порядку усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності ведуть бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також статистичну звітність, яку надсилають органам державної статистики України.

При здісненні зовнішньоекономічної діяльності підприємство, щодо
порядку укладення контрактів, керується Наказом Міністерства Економіки з
питань Європейської Інтеграції України «Про затвердження Положення про
форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)».

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб’єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими законами України.

Для бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України користуються Планом рахунків та інструкцією з його застосування (з відповідними змінами і доповненнями). Ідо відбивають специфіку зовнішньоекономічної діяльності.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають порядок її аналітичного обліку, вводять відповідні субрахунки зі збереженням номерів діючого Плану рахунків.

Облік експортних та імпортних товарів ведеться у розрізі: облікових партій; товарної номенклатури, прийнятої в міжнародних розрахунках; місць зберігання товарів; матеріально відповідальних осіб.

Аналіз імпортно-експортної діяльності торгово-виробничого підприємства ТОВ «Політрейд-А» дозволяє зробити наступні висновки:

— виконання зобов’язань підприємством за вартістю по експортним товарам власного виробництва у 2001 року становить 1,008, тобто підприємство перевиконало план по експорту продукції за вартістю на 0,8%, що дозволило йому одержати додатковий прибуток 67 тис. грн.;

— ступінь виконання підприємством зобов’язань щодо експорту товарів за фізичним обсягом окремих груп експортних товарів у 2001 році становить 1,028, тобто підприємство перевиконало план по обсягу експортованих товарів на 2,8% й одержало додатковий прибуток 234 тис. грн.;

— у 2001 році підприємство виконала своєчасно 93,86% своїх експортних зобов’язань;

— ефективність експортних операції основної частини експортних товарів торгово-виробничого підприємства ТОВ «Політрейд-А» перевищує 20%;

— виконання зобов’язань підприємством за вартістю по імпортним товарам у першому кварталі 2002 року становить 1,139, тобто підприємство перевиконало план по імпорту товарів за вартістю на 13,9%, що викликало збільшення витрат по імпортним операціям на 29,87 тис. грн.;

— ступінь виконання підприємством зобов’язань щодо імпорту товарів за фізичним обсягом у першому кварталі 2002 року становить 1,01, тобто ТОВ «Політрейд-А» перевиконало план по фізичному обсягу імпортних товарів на 1%;

— ефективність імпорту ТОВ «Політрейд-А» у І кварталі 2002 року становить 99,35% тобто підприємство імпортує товарів на 1,6 тис. грн. дорожче, ніж вони коштують на вітчизняному ринку.

Враховуючи те, що недовиконання зобов’язань з експорту товарів за фізичним обсягом може бути викликане різними причинами: порушенням строків поставки товарів постачальниками; затримками під час їх транспортування; труднощами реалізації; порушенням якісних характеристик; валютними обмеженнями тощо, рекомендую керівництву підприємства ТОВ «Політрейд-А» детально їх вивчати.

Порядок проведення аудиторської перевірки ЗЕД підприємства та її завдання обумовлені особливим законодавчим регулюванням, як умов здійснення цього виду фінансово-господарської діяльності, так і визначення порядку оподаткування окремих об’єктів.

Основним завданням аудиту ЗЕД є виявлення на основі наданих підприємством фінансових і податкових звітів даних аналітичного та синтетичного обліку, первинних документів, відповідності її чинним законам України та нормативам про ЗЕД, обґрунтованості проведення таких операцій, правильності визначення фінансових результатів.

Аудиторську перевірку зовнішньоекономічної діяльності підприємства доцільно розділити на два етапи:

— аудит доцільності, законності і обґрунтованості здійснення підприємством зовнішньоекономічної діяльності; аудит її організації та умов виконання;

— аудит відображення у бухгалтерському обліку, податковій та фінансовій звітності операцій зовнішньоекономічної діяльності.

Особливу увагу аудитор повинен приділити вивченню та аналізу форм розрахунків з нерезидентами, що застосовуються на підприємстві, та своєчасність виконання цих розрахунків.

Перевіркою належить встановити своєчасність перерахування придбаної іноземної валюти для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентами, що згідно з чинним законодавством повинно бути здійснено протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

Перевірка операцій з імпорту товарів (робіт, послуг) передбачає встановлення правильності визначення бази оподаткування, законності та своєчасності дати виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг), правильності відображення в обліку операцій з податковим векселем.

У зв’язку зі змінами законодавства щодо визначення оподатковуваного прибутку значно змінилося і оподаткування операцій за розрахунками в іноземній валюті. Аудитор має ретельно перевірити, як підприємство визначає балансову вартість валюти (валютних цінностей), оскільки від цього прямо залежить визначення фінансового результату за операціями зовнішньоекономічної діяльності.

На закінчення вважаю необхідних ще раз підкреслити значимість зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств для економіки України і необхідність дотримання встановлених законодавством правил її обліку та аудиту.

Список використаної літератури

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України №1707–3 (з наступними змінами та доповненнями).

2. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №47. – Ст. 646. (з наступними змінами та доповненнями).

3. Про Національний банк України: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1999. – №29. – Ст. 238. (з наступними змінами та доповненнями).

4. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1995. – №4. – Ст. 28. (з наступними змінами та доповненнями).

5. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №20. – Ст. 82. (з наступними змінами та доповненнями).

6. Про підприємництво: Закон України // Відомості Верховної Ради. –1991. – №14. – Ст. 168. (з наступними змінами та доповненнями).

7. Про підприємства в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №24. – Ст. 272. (з наступними змінами та доповненнями).

8. Про податок на додану вартість: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1997. – №21. – Ст. 156. (з наступними змінами та доповненнями).

9. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України №2181–IIIвід 21.12.2000р. // Урядовий Кур’єр. – 2001. – №20. – Ст. 45. (з наступними змінами та доповненнями).

10. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України №135 від 29.03.2001р. (із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку України).

11. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: Постанова Правління Національного банку України №527 від 18.12.98р. (із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку України).

12. Про внесення змін та доповнень до постанови Правління Національного банку України «Про введення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів – юридичних осіб»: Постанова Правління Національного Банку України №62 від 12.02.2001 р.

13. Про затвердження Змін до Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України: Постанова Правління Національного банку України №92 від 11.03.2002р.

14. Уніфіковані правила по інкасо: Правила Міжнародної Торговельної Палати №322 від 01.01.79р.

15. Унифицированные правила по договорным гарантиям (редакция 1978г., публикация Международной Торговой Палаты №325). Инструкция о порядке совершения банковских операций по международным расчетам №1 от 25.12.85г. // Банк Внешней торговли СССР. – 1986. – №3. – Ст. 324–334.

16. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказом Мінфіну № 291 від 30.11.1999 р.

17. Інструкція «По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно–матеріальних цінностей, грошових коштів документів і розрахунків», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69.

18. Внукова Н.Н., Ольховиков О.В. Мир лизинга. – Харьков: Основа. 1994. – 215с.

19. Ковалев В.В., Евстигнеев Е.Н., Соколов В.Я. Организация бухгалтерского учета на совместных предприятиях. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 87 с.

20. Лук’яненко Д.Г., Білошапка В.А., Пестрєцова О.І. Спільні підприємства в Україні: Організація і умови ефективного розвитку: Підручник / За ред. Д. Г. Лук’яненка. –К.: Хвиля–Прес, 1999. – 176 с.

21. Фоменко Е.Л. Особенности осуществления внешнеэкономической деятельности, ведение бухгалтерского учета и налогообложение валютных операций в Украине. – Одесса: Альянс, 1994. – 283 с.

22. Чацкий Е. Д., Лысюк А.Н., Лукашова И.А., Михайлова Т.П. Бухгалтерский учет. – Донецк: ИКФ «Сталкер», 2000. – 398 с.

23. Бабич В., Герасимович А. Коментарі до Рекомендацій та Інструкцій з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів та податку на додану вартість Міністерства фінансів України // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – №8. – С. 24–26.

24. Голов С.С. Облік і звітність в іноземних валютах // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999.–№12.–С. 14–23.

25. Гостева Г. Как зарегистрироваться на украинской таможне? // Вестник Аудитора Украины (Приложение к Бизнес–Информ). – 1999. – №11–12 (38–39).–С. 21.

26. Кириленко А.С. Бухгалтерський облік і аудит операцій по валютному рахунку підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. –№11.–С. 2–7.

27. Костюченко В.В. Організація бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – №4. – С. 20–24.

28. Кузьмінський Ю.М. Організація внутрішнього оперативного обліку та контролю за здійсненням зовнішньоторговельної діяльності (експорт) // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. – №2. – С. 37–38.

29. Кузьмінський Ю.М. Організація внутрішнього оперативного обліку і контролю за здійсненням зовнішньоторговельної діяльності (імпорт) // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. – №3. – С. 28–29.

30. Пархоменко В.В. Облік валових витрат і валових доходів на українських підприємствах // Бухгалтерський облік і аудит. – 1 999. –№10.–С. 18–20.

31. Пушкарук В.А. Внешнеэкономическая деятельность предприятия // Все о бухгалтерском учете. – 2001. –№21 (152).–С. 11.

32. Сакал А.П. Оформление товаров на экспорт // Вестник Аудитора Украины (Приложение к Бизнес–Информ). – 2002. – №8 (35). – С. 13.

33. Скарбничий І.О. Законодавчо–нормативні акти та зміни до них щодо зовнішньоекономічної діяльності, прийняті в Україні в 2001 р. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – №2. – С. 27–29.

34. Стебницький А. Питання валютного регулювання і зовнішньоекономічної діяльності підприємств // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. –№4.–С. 9–14.

35. Ткаченко Н.. Контракт (договор) купли–продажи во внешнеэкономической деятельности. Налогообложение, учет и бухгалтерские проводки // Бизнес: Документы, комментарии, консультации. – 2001. – №6 (213). – С. 26–29.

36. Ткаченко Н., Лагода Т. Облік експортно–імпортних операцій // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – №9. – С. 2–8.

37. Турецкий Д.М., Додукало О.В. Операций с иностранной валютой на территории Украины и особенности их учета // Все о бухгалтерском учете. – 1999. – № 12(94). – С. 9–Ю.

38. Шлонимская Н.В. Схема бухгалтерских записей по отражению операций в иностранной валюте // Вестник Аудитора Украины (Приложение к Бизнес–Информ). – 1999. – №6 (23). –С. 10–11.

39. Юрок С. Бухгалтерский учет валютных операций // Все о бухгалтерском учете. 2002.– №19 (150). – С. 8–10.

40. Гупало М. Про порядок ввезення на територію України виставочних експонатів // Галицькі контракти. – 2001. – №38. – С. 76.

41. Михайлович А. Експортер та імпортер не мають права бути початківцями, але кожна справа мас своє джерело // Галицькі контракти. – 2001. – №7. – С. 24–25.

42. Тітієвський 3.1. Все про операції з валютою в Україні // Галицькі контракти. – 2001. – С. 38–42.

Дипломна робота Облік, аналіз, аудит Експортно-імпортних операцій

Вступ

Розділ 1. Експортно-імпортні операції в системі господарювання

1.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання

Розділ 4. Аудит експортно-імпортних операцій

4.1. Аудит ефективності зовнішньоекономічних операцій

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Добавить комментарий Отменить ответ

Отримати готовий диплом

Це цікаво

Свежие записи

Свежие комментарии

Архивы

Рубрики

Мета

Другое

Підтримай сайт

Дипломна робота Облік, аналіз, аудит Експортно-імпортних операцій

Вступ

Розділ 1. Експортно-імпортні операції в системі господарювання

1.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання

Розділ 4. Аудит експортно-імпортних операцій

4.1. Аудит ефективності зовнішньоекономічних операцій

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Добавить комментарий Отменить ответ

Отримати готовий диплом

Це цікаво

Свежие записи

Свежие комментарии

Архивы

Рубрики

Мета

Облако

Другое

Підтримай сайт