Зміст

 

 

Вступ. 3

 

Розділ 1. Теоретичні основи аудиторської оцінки вартості об’єктів приватизації5

 

Розділ 2. Аналіз майнового стану ДП “Хлібокомбінат №6”. 9

 

Розділ 3. Обґрунтування вартості ДП «Хлібокомбінат №6» під час приватизації20

3.1 Оцінка вартості ДП «Хлібокомбінат №6» на основі порівняльного (ринкового) підходу. 20

3.2 Визначення вартості ДП «Хлібокомбінат №6» доходним  підходом.. 25

3.3 Затратний підхід до оцінки вартості ДП “Хлібокомбінат” №6. 32

 

Висновки. 35

 

Список використаних джерел. 38

 

Додатки. 40

Вступ

 

Відродження і становлення оціночної діяльності на ринку нерухомості в пострадянський період обумовлено швидким розвитком ринкових перетворень в українській економіці. Початок оціночної діяльності на ринку нерухомості в Україні пов’язано з прийняттям Верховною Радою України Закону про приватизацію державних підприємств в Україні, в якому вказувалося, що при виборі рекомендуємого способу приватизації комісія з приватизації враховує, частково, пропозиції покупців, подані у відповідний комітет з управління майном, галузеві особливості об’єкту приватизації, оцінку його капіталу, соціально – економічне значення підприємства для території. Також в цьому Законі стверджується, що визначення початкової ціни для продажу підприємства по конкурсу (на аукціоні) чи величини статутного капіталу акціонерного товариства робиться комісією з приватизації на основі оцінки підприємства за його передбачаємою доходністю (у випадку його зберігання) чи на основі оцінки можливої виручки від розпродажу його активів.

Перехід України до ринкових відносин можливий за умови роз­державлення і приватизації, в процесі перетворення державних підприємств в акціонерні товариства. Передача майна більшості дер­жавних підприємств у власність їх працівників, а також громадя­нам України, створення відкритих акціонерних товариств сприяти­ме подальшій концентрації власності, формуванню ринку цінних па­перів, залученню стратегічних інвесторів та появі ефективного влас­ника. Приватизація є однією з найголовніших проблем переходу нашої країни до ринкової економіки.

Вона передбачає проведення комплексу взаємопов»язаних заходів, урегульованих законодавством України.

Аудиторська перевірка державних підприємств, що приватизу­ються, має дуже важливе значення. Вона здійснюється згідно зі ст. 10 Закону України «Про аудиторську діяльність» в обов»язковому порядку до 15 числа місяця, в якому згідно з рішенням органу приватизації здійснюється оцінка майна підприємства. Завдання ауди­ту полягає в тому, щоб перевірити постановку, повноту і достовірність ведення бухгалтерського обліку та звітності. Тому перевіряються всі облікові регістри та первинні документи підприємства, що привати­зується.

Оцінка підприємства необхідна  для вибору обґрунтованого напрямку реструктуризації підприємства. В процесі оцінки підприємства виявляють альтернативні підходи до управління підприємством і визначають, який із них забезпечить підприємству максимальну ефективність, а відповідно, і більш високу ринкову ціну, що і являється основною ціллю власників і задачею управлінських фірм в ринковій економіці.

Усе вище згадане підкреслює величезну роль та значення теми даної курсової роботи сучасних умовах господарювання. Саме тому тема курсової роботи “Організація і методика оцінки аудиторської вартості об’єктів приватизації” є досить актуальною.

 Метою курсової роботи є розгляд основ організації і методики  оцінки аудиторської вартості в сучасних умовах.

Теоретичну основу дослідження питань склали закони України, постанови, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених.

Об’єктом дослідження є ДП “Хлібокомбінат №6”. Дослідження проводилося на показниках виробничо – фінансової діяльності хлібокомбінату за 4 квартали 2003 року.

“Хлібокомбінат №6” знаходиться за адресою: м.Київ ,вул. Чернігівська,  58.

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи аудиторської оцінки вартості об’єктів приватизації

 

Майно, що приватизується оцінюють за відповідною вартістю з урахуванням зносу та складу цього майна. За цією оцінкою визначають початкову (аукціонну) ціну державного підприємства, розмір статутного фонду господарського товариства, що створюється у процесі приватизації, а також встанов­люють ціни майна державного підприємства або окремих об»єктів при викупі [1, c. 10].

Відновною вартістю основних засобів при приватиза­ції вважають балансову вартість їх, перераховану згідно з порядком індексації балансової вартості основних за­собів. Оцінка майна може здійснюватися щодо всього підприємства в цілому як цілісного майно­вого комплексу або до його частини як окремого інвен­тарного об»єкта, групи інвентарних об»єктів. До оцінки майна не беруться до уваги земля, на якій розміщене підприємство, надра та інші складові частини навколиш­нього природного середовища.

….

І звичайно ж, ринкова ціна підприємства залежить від того, які перспективи підприємства: чи буде воно розвиватися, чи буде закрито в силу своєї неефективності. При визначенні ринкової ціни підприємства враховується тільки та частина його капіталу, що може приносити доходи в тій чи іншій формі в майбутньому. Тому аналіз ринкової кон»юнктури при оцінці бізнесу має істотне значення. Так при оцінці основних фондів ДП «Хлібокомбінат № 6» було виявлено, що частина основних засобів (0,4) морально застаріла, і в подальшому не може бути використана для отримання доходів в майбутньому. Тобто реальна вартість основних засобів підприємства, що може приносити доходи в майбутньому складе 8519*(1 – 0,4) = 5111,4 тис. грн..

Більшість професіоналів сходяться в думці про існування трьох методів визначення вартості підприємства: витратного, порівняльного і дохідного.

Розділ 3. Обґрунтування вартості ДП «Хлібокомбінат №6» під час приватизації

 

3.1 Оцінка вартості ДП «Хлібокомбінат №6» на основі порівняльного (ринкового) підходу

 

 

Даний метод заснований на принципі заміщення — покупець не купить об»єкт нерухомості, якщо його вартість перевищує витрати на придбання на ринку схожого об»єкта, що має таку ж корисність.

Для оцінки вартості ДП “Хлібокомбінат №6” застосуємо порівняння ринкових мультиплікаторів нашого підприємства та інших об’єктів, що подібні до нашого.

 Існує багато оцінних мультиплікаторів, застосовуваних при оцінці вартості бізнесу. Їх можна розділити на два типи: інтервальні і моментні.

До інтервальних мультиплікаторів відносяться: ціна/прибуток; ціна/грошовий потік, ціна/дивідендні виплати; ціна/виручка від реалізації.

До моментних мультиплікаторів відносяться: ціна/балансова вартість активів; ціна/чиста вартість активів.

Вибір найбільш доречного з них визначається в кожній конкретній ситуації, наприклад:

…

В результаті розрахунків отриманих різними методами результати відрізняються.

Вартість отримана доходним методом складе 10135 тис. грн.

Вартість визначена затратним методом складе 3848,4 тис. грн..

Вартість визначена за порівняльним методом складає 10005,59 тис. грн..

Як бачимо найбільша вартість підприємства, що визначена доходним методом, а найменша затратним методом.

Висновки

 

Оцінку вартості об»єктів приватизації здій­снюють:

— при приватизації майна державних підприємств — спеціальна державна комісія з приватизації;

— при приватизації невеликих державних підприємств (мала приватизація) — комісія, створена керівником цьо­го підприємства і затверджена державним органом при­ватизації. Головою цієї комісії призначають керівника підприємства;

— при фонді державного майна — комісія, створена орендодавцем.

До переліку майна об»єктів приватизації як цілісного майнового комплексу включають:

основні засоби і вкладення (включаючи незавершене будівництво);

оборотні засоби — запаси і витрати ( кошти, розрахун­ки та інші фінансові активи з урахуванням заборгова­ності).

Підсумкова оцінка інвентарних об»єктів завершується складанням акта встановленого зразка, який затверджує керівник відповідного органу приватизації. До акта додають відомості розрахунків відновної вартості об»єктів.

Досвід приватизації державного майна свідчить, що для упередженості заниження його вартості та інших зловживань до виконання робіт з приватизації залуча­ють аудиторські фірми за договорами з органами приватизації.

Розміщення засобів підприємства має велике значення у фі­нансовій діяльності і підвищенні її ефективності. Від того, які асигнування вкладені в основні та оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і в сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати вироб­ничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підпри­ємства.

На підприємстві переважають  необоротні активи. Протягом 2003 року необоротні активи підприємства зростали. Вони зросли з 8154,7 тис. грн. в 1 кварталі до 9506,6 тис. грн. четвертому.

Разом з тим оборотні активи підприємства зменшилися на кінець 2003 року. Загалом активи підприємства зросли в другому кварталі 2003 року на 690,9 тис. грн. порівняно з першим, в третьому кварталі зросли на 357,5 порівняно з другим, а в четвертому зменшилися на 271,4 тис. грн.

В 4 кварталі відбулося оновлення основних засобів підприємства. При цьому коефіцієнт зносу зменшився з 47% в першому кварталі 2003 року до 28,6% в четвертому кварталі. Відповідно коефіцієнт придатності зріс з 52,95% до 71,4%.  

В результаті розрахунків отриманих різними методами результати відрізняються.

Вартість отримана доходним методом складе 10135 тис. грн.

Вартість визначена затратним методом складе 3848,4 тис. грн..

Вартість визначена за порівняльним методом складає 10005,59 тис. грн..

Як бачимо найбільша вартість підприємства, що визначена доходним методом, а найменша затратним методом. Як правило на практиці фінансисти найбільше довіряють доходному методу, особливо як і в нашому випадку, при оцінці великих комерційних об’єктів. Метод дисконтованих грошових потоків побічно припускає, що фірми тримають реальні активи пасивно. У ньому не враховуються опціони, закладені в реальних активах, — опціони, якими  досвідчені  менеджери  можуть скористатися,  щоб одержати переваги. Іншими словами, цей метод не враховує цінність керування.

Порівняльний метод використовують тільки в тому випадку, коли мають достатню базу даних про угоди куплі-продажу. Якщо ця інформація є недостатньою, то в оцінці вартості підприємства можуть спостерігатись ті чи інші відхилення. До недоліків порівняльного підходу слід також віднести: ігнорування перспективи розвитку підприємства в майбутньому, отримання інформації від підприємств-аналогів є досить складним процесом, при оцінюванні підприємства потрібно здійснювати складні коригування, вносити поправки в підсумкові величини та проміжні значення. Але  порівняльний період має ряд переваг: оцінщик орієнтується на фактичні ціни купівлі-продажу аналогічних підприємств, оцінка заснована на ретроінформації, а тому відображає фактичні результати фінансово-господарської діяльності підприємства, ціна угоди максимально відображає ситуацію на ринку. В нашому випадку вартість, отримана за порівняльним підходом відрізняється від вартості, отриманої доходним методом в першу чергу за рахунок того, що не враховується перспектива розвитку підприємства при порівняльному методі.

Найбільше недоліків існує  при використанні витратного підходу: нерідко виникає протиріччя, коли акції компанії котируються на біржі і мають визначену вартість або (особливо якщо мова йде про ЗАТ) інвестори купують ці акції, хоча при цьому вартість компанії, що звичайно помітно відрізняється від вартості власного капіталу (оціненої методом чистих активів), єнегативної — вартість зобов»язань компанії перевищує вартість її активів. Такі волаючі нестиковки можна віднести лише на рахунок неадекватності застосування методу чистих активів (особливо в російському його варіанті) до оцінки вартості діючого бізнесу. Оскільки в основі методу чистих активів лежить витратний підхід, то виходить, що підсумком оцінки виявляється не вартість діючого бізнесу, а лише сумарна вартість узятих порізно окремих складових майнового комплексу цього бізнесу. Звичайно, в ідеалі при коректній оцінці гудвілу і нематеріальних активів застосування методу чистих активів дає більш адекватний результат, але і це, на жаль, звичайно не дозволяє враховувати вплив на вартість підприємства, наприклад, цінності управлінських рішень, що випливають зі сприятливої кон»юнктури ринку. Ці нестиковки і викликали такі великі розбіжності в оцінці витратним методом  та за іншими розглядуваними методами.

 

Список використаних джерел

 

1.     Про аудиторську діяльність: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 22 квітня 1993р. №23//Відомості Верховної Ради України. – 1993, №23.-С.12-15.

2.     Андреев БД. Практический аудит. — М.: Экономика, 1994. — 366 с.

3.     Аудит и ревизия / Под ред. А.Л. Бавдея, И.Н. Белого, Н.П. Дробышевского. — Минск: Мисанта, 1994. — 221 с.

4.     Аудит. Учебник для вузов / В. И. Подольский. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 291 с.

5.     Аудит: Конспект лекцій / Міжнародний науково-технічний ун-т / О. А. Петрик (укл.). — К., 1999. – 258 с.

6.     Аудит: Практ. пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Пет­рик, В. Савченко и др.; Под ред. А. Кузьминского. — К.: Учетин-форм, 1996. — 283 с.

7.     Бавдей А.Л., Белый И.Н. Аудит и ревизия: Справочное пособие / И.Н. Белый (ред.). — Минск: ООО «Мисанта», 1999. — 220 с.

8.     Білик М. Д., Полятикіна Л. І. Основи аудиту. — Суми: Слобожанщина, 1999. — 295 с.

9.     Білуха М. Т. Аудит у бізнесі. (Посібник для бізнесменів). – Дніпропетровськ: Преском, 1994. – 394 с.

10. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. – К: Вища школа, 1994. – 364 с.

11.Білуха М.Т. Курс аудиту. — К.: Вища пік.: Т-во «Знання», КОО, 1998. — 573 с.

12.Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – 2-ге вид., доп.  і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2000. — 608 с.

13.Давидов Г.М. Аудит: Навч.посіб. – К.: Знання, 2002. – 363 с. 

14.Дерій В. А. Контроль і ревізія: Курс лекцій. — Бучач: МІФ, 2000. — 54 с.

15.Дерій В. А., Кізима А. Я. Аудит: Курс лекцій / Тернопільська академія народного господарства. — Т.: ТАНГ, 2001. — 76 с.

16.Дорош Н. І. Аудит: методологія і організація. — К.: Товариство «Знання» КОО, 2001. — 402 с.

17.Жила В.Г. Ревізія та аудит. — К.: МАУП. 1998. — 96 с.

18.Зубілевич С. Вимоги до аудиту в умовах реформування обліку і звітності в Україні//Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №10. -С.38-42.

19.Кольга В.Д., Парпалига М.Д. Аудит в Україні. – К.: Літера, 1998. – 378 с.

20.Крамаровский Л.М. Ревизия и контроль. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 299 с.

21.Кузьмінський АМ., Сопко В.,Завгородній В. Організація бухгал­терського обліку, контролю і аналізу. — К.: Вища шк., 1999. — 223 с.

22.Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К: Каравела, 2002. – 504 с.

23.Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит. — К.: ТОВ «ШОС», 2002. — 224 с.

24.Рудницъкий B.C. Методологія і організація аудиту. — Тер­нопіль: Економічна думка, 2001. — 192 с.

25.Терехов АА., Терехов МА. Контроль и аудит: основные методи­ческие приемы и технология. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 208 с.

Додатки

ДОДАТОК А

?. ?. ЗАТВЕРДЖУЮ

«15» січня  2004 р.

АКТ

оцінки вартості майна

Державного підприємства “Хлібокомбінат №6”

під час приватизації

Адреса м.Київ, вул. Чернігівська, 58.

  Комісія, утворена згідно з наказом від 06 січня 2004 р. № 35, у складі:

Голови комісії: Петренка В.О., старшого аудитора аудиторської фірми “Аудит”.

Членів комісії: Івасюка П.Л., Грицая Л.О. аудиторів аудиторської фірми “Аудит”.

на засіданні (протокол від 06 січня 2004 р. № 15) розглянула документи, необхідні для проведення оцінки майна, результати прове­дення інвентаризації майна Державного підприємства “Хлібокомбінат №6” та підтверджує, що вартість майна, яке підлягає приватизації, визначена станом на 01 січня 2004 р. на підставі вимог Методики оцінки вартості майна під час при­ватизації, даних передавального балансу підприємства та результатів інвентаризації його майна, становить:

 

Номер рядка	Показник			Усього, тис. гривень	У тому числі
					що належать державі	що належать орендарю
1	2			3	4	5
1.	Необоротні активи, усього у тому числі:			9506,6	9506,6
1.1.	Залишкова вартість нема­теріальних активів			3,5	3,5
1.2.	Незавершене будівництво			465,8	465,8
1.3.	Залишкова вартість основ­них засобів, усього у тому числі:			8519	8519
	земельні ділянки			1000	1000
	капітальні витрати на поліп­шення земель
	будинки та споруди			3215	3215
	машини та обладнання			2547	2547
	транспортні засоби			357	357
		інструменти,  прилади,  ін­вентар		1400	1400
1.4		Довгострокові      фінансові інвестиції, усього у тому числі:		527,3	527,3
		ті,   що   обліковуються   за методом участі в капіталі інших підприємств		527,3	527,3
		інші фінансові інвестиції
1.5.		Довгострокова дебіторська заборгованість
1.6.		Відстрочені  податкові  ак­тиви
1.7.		Інші необоротні активи
2.		Оборотні активи, усього у тому числі:		2684,8	2684,8
2.1.		Запаси		1461,6	1461,6
2.2.		Грошові   кошти та їх еквіваленти		158,6	158,6
2.3.		Дебіторська заборгованість		1064,6	1064,6
3.			Витрати майбутніх періодів
4.			Доходи майбутніх періодів
5.			Сукупна вартість цілісно­го майнового комплексу (сума рядків — 1, 2, 3)	12207	12207
6.			Забезпечення      наступних витрат і платежів, усього у тому числі:
6.1.			Цільове фінансування
7.			Довгострокові зобов»язання
8.			Поточні зобов»язання, усього у тому числі:
8.1.			Прострочені зобов»язання за розрахунками з бюджетом
8.2.			Прострочені   зобов»язання за розрахунками за оренду державного майна		X
9.			Чиста  вартість  цілісного майнового комплексу (ря­док 5 — (рядок 6 — рядок 6.1) -рядок 7 — рядок 8)	12207	12207
10.			Вартість майна, що вилуча­ється, усього у тому числі:				X
10.1.			Вартість державного жит­лового фонду				X
10.2.			Вартість   об»єктів,   що   не підлягають приватизації				X
10.3			Вартість об»єктів, щодо яких законодавством вста­новлений особливий режим приватизації
11			Чиста вартість цілісного май­нового комплексу для ви­значення розміру статутно­го фонду (рядок 9 — рядок 10)	12207	12207
12			Додаткова вартість майна, що одержана в результаті засто­сування заходів фінансової реструктуризації (графа З рядка 8.1 + графа 3 ряд­ка 8.2 — графа 3 рядка 2.4.1) (в орендного підприємства одержане значення вноси­ться тільки у графу 4)
13			Вартість державного май­на, що підлягає приватиза­ції (статутний фонд від­критого акціонерного то­вариства, що створю­ється на базі майна держав­ного підприємства) (графа З рядка 11 + графа 3 рядка 12 (у разі прийняття рішення про фінансову реструктури­зацію))
14			Вартість оборотних засобів, зданих в оренду, з урахуван­ням індексації
15.			Заборгованість   орендаря   з викупу оборотних активів				X
16.			Вартість державного май­на, що підлягає приватиза­ції,    з    урахуванням    зо­бов»язань орендаря перед державою (графа 4 рядка 11 + рядок 12 + рядок 14 (або рядок 15) + графа 5 рядка 8.2)	12207	12207		X
17.			Залишок амортизації,  нара­хованої на орендовані необо­ротні активи, не використа­ний на дату оцінки				X
18.			Статутний фонд відкрито­го акціонерного товарист­ва, що створюється на базі державного майна та май­на, що належить орендарю (графа 5 рядка 18.1 + графа 4 рядка 18.2)
18.1.			Частка орендаря (графа 5 рядка 1 1) (у разі від»ємного значення  показника  через риску фіксується нуль, що є підсумком за цим рядком)	X	X
18.2.			Частка   держави   (графа   4 рядка 16 + графа 4 рядка 17)	X	12207		Х

 

 

Голова комісії:    

Члени комісії: