Зміст
1. Стан споживчого ринку автомобільних мастил в Україні
2. Характеристика автомобільних мастил та їх види і класифікація
3. Вимоги та номенклатура показників якості автомобільних мастил
4. Об’єкти та методи дослідження
5. Дослідження факторів визначення номенклатури показників автомобільних мастил
6. Оцінка конкурентоспроможності автомобільних мастил
Вступ
В Україні на даний час розвитку ринкових відносин спостерігається тенденція, при якій такий показник як якість відіграє одну з ведучих ролей в управлінні виробництвом продукції і її наступним рухом. Управління якістю на підприємстві приділяється особлива увага всіх підрозділів, що впливають на якість продукції, яка випускається.
Якість автомобільного мастила є одним з найважливіших засобів конкурентної боротьби, завоювання й утримання позицій на ринку. Тому підприємства приділяють особливу увагу забезпеченню високої якості товарів, установлюючи контроль на всіх стадіях виробничого процесу, починаючи з контролю якості використовуваних сировини і матеріалів і закінчуючи визначенням відповідності випущеного продукту технічним характеристикам і параметрам не тільки в ході його використання. Тому управління якістю продукції стало основною частиною виробничого процесу і спрямовано не стільки на виявлення дефектів або браку в готовій продукції, скільки на перевірку якості виробу в процесі його виготовлення та реалізації.
Саме тому тема курсової роботи “Якість та конкурентоспроможність автомобільного мастила” є на даний час досить актуальною.
Метою даної курсової роботи є оцінка формування якості автомобільного мастила в сучасних економічних умовах в Україні.
Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:
— дослідження стану споживчого ринку автомобільних мастил в Україні;
— визначення характеристики автомобільних мастил та їх види і класифікація;
— дослідження вимог та номенклатури показників якості автомобільних мастил;
— розгляд об’єктів та методів дослідження;
— проведення дослідження факторів визначення номенклатури показників автомобільних мастил;
— оцінка конкурентоспроможності автомобільних мастил.
— зробити відповідні висновки та пропозиції.
Предметом дослідження якість та конкурентоспроможність автомобільного мастила.
Об»єктом дослідження є товарних ринок мастила на підприємстві “Лукойл”.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.
В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.
1. Стан споживчого ринку автомобільних мастил в Україні
На даний час загальною характеристикою сучасного ринку мастил є зміна структури вимог до постачальників мастил. Потрібен не просто продаж якісних мастил за прийнятною ціною, але і їхня постійна наявність, логістика, технічний супровід контрактів силами інженерів компаній-постачальників, постачання маслозмінного устаткування, тренінг персоналу, споживачів. Тобто всі частіше потрібен так званий «сервісний пакет».
…
Наприклад, ТМ-3-93 означає трансмісійне масло, З — група за експлуатаційними властивостями трансмісій, які працюють при контактних напруженнях до 2500 МПа і температурі масла в об»ємі до 150 °С, належить до класу 9 по в»язкості, має загущуючу присадку (з).
Залежно від кліматичних умов трансмісійні масла виробляють всесезонні, північні і арктичні.
3. Вимоги та номенклатура показників якості автомобільних мастил
До автомобільних мастил висуваються вимоги до таких показників.
В»язкість — одна із найважливіших характеристик мастил. Від неї залежить забезпечення рідинного тертя, ефективність охолодження, ущільнення вузлів, легкість пуску. Значення в»язкості позначається в марках багатьох масел. Залежно від умов роботи масел їх в»язкість нормують при різній температурі: моторні при 100 °С, індустріальні — при 50 °С, трансформаторні — при 20 °С. В стандартах і технічних умовах вказують кінематичну в»язкість. Динамічна в»язкість визначається для масел, які мають погану текучість [6].
….
Як видно з табл. 4.4. за функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є мастило Лукойл-Люкс ФП = 0,9, потім Mobil Super S та Bizol Gold відповідно для яких ФП = 0,872 та 0,828. За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є мастило Лукойл-Люкс СП = 0,93, потім Mobil Super S та Bizol Gold відповідно для яких СП = 0,865 та 0,835.
За економічними показниками найбільша вартість в мастила Mobil Super S за рахунок великої вартості перевезень та Bizol Gold за рахунок вищої ціни продукції. За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті мастило Лукойл-Люкс, на другому Bizol Gold та на третьому Mobil Super S.
Висновки та пропозиції
Вітчизняний ринок мастильних матеріалів як і раніше характеризується великою кількістю підробок: по оцінках фахівців, порядку 40% представлених на ринку мастил — це «імітація» продукції відомих вітчизняних і іноземних фірм. Потрібно звернути увагу, що ще недавно підпільники підробляли винятково імпортну продукцію. Зараз же легко можна наткнутися, приміром, на каністру з етикеткою «Азмол», що насправді не має з азовськими змащеннями нічого загального. Це — непрямий показник того, що мастила вітчизняного виробництва поступово завойовують усе більш міцні позиції. Фахівці розрізняють три умовні групи імпортних мастильних матеріалів, завезених з далекого зарубіжжя, із країн СНД і Прибалтики, а також із країн Східної Європи. Серед великих закордонних торгових марок найбільш сильні позиції на українському ринку займають ВР, Castrol, Esso, Fina, Liqui Molly, Mobil, Shell, Texaco. Усе більшої популярності набирають мастила під торговою маркою Agip.
За зовнішнім виглядом мастильні матеріали поділяються на:
рідкі, які у звичайних умовах е рідинами (мінеральні і органічні);
пластичні (консистентні) у звичайних умовах знаходяться в мазеподібному стані (технічний вазелін, солідол та ін.). Вони поділяються на антифрикційні, консерваційні, ущільнюючі, канатні;
тверді — не змінюють стану під дією температури і тиску (графіт, слюда, тальк та ін.). їх найчастіше використовують з рідкими або пластичними мастильними матеріалами.
Експериментальна частина курсової роботи проводилась на матеріалах зібраних на підприємстві “Лукойл” міста Києва, а також в лабораторії кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів КНТЕУ.
Дослідження проводились з метою вивчення асортименту та визначення оцінки якості автомобільних мастил різних виробників.
Об»єктом дослідження були мастила різних виробників, що реалізуються підприємством “Лукойл”.
Аналіз конкурентоспроможності проведемо для мастил Bizol gold, Виробник: Вizol, Німеччина; MOBIL SUPER S, виробник: ExxonMobil Cor., Бельгія;
«ЛУКОЙЛ-ЛЮКС», виробник: «ЛУКОЙЛ», Росія.
Як видно з табл. 4.4. за функціональними параметрами найбільш конкурентноздатним є мастило Лукойл-Люкс ФП = 0,9, потім Mobil Super S та Bizol Gold відповідно для яких ФП = 0,872 та 0,828. За естетичними параметрами найбільш конкурентноздатним є мастило Лукойл-Люкс СП = 0,93, потім Mobil Super S та Bizol Gold відповідно для яких СП = 0,865 та 0,835.
За економічними показниками найбільша вартість в мастила Mobil Super S за рахунок великої вартості перевезень та Bizol Gold за рахунок вищої ціни продукції. За інтегральним показником конкурентноздатності на першому місті мастило Лукойл-Люкс, на другому Bizol Gold та на третьому Mobil Super S.
Список використаних джерел
1. Агбаш В.Л., Елизарова В.Ф., Лойко Д.П. и др. Товароведение непродовольственных товаров. — М.: Экономика, 1989. – 495 с.
2. Алексеев Н.Е. Товароведение хозяйственных товаров. М., Экономика, 1989.- 268 с.
3. Васильева М.Н., Негапетьянц К.В. (ред.). Коммерческое товароведение и экспертиза. – М.: Призма, 1997.
4. Жук Ю. Т., Жук В. А., Кисляк Н. К., Кушнір М. К., Орлова Н. Я. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. для студ. кооп. вищих навч. закладів. — К., 2000. — 336 с.
5. Исикава К. Японские методы управления качеством: Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика, 1998
6. Малышева А. С., Нарышкина И. В., Ермаков Б. П. Культтовары. Товароведение. М.: Экономика, 1982.
7. Мареев Ю. И., Трепелъ В. А., Шмелъкин А. Ф. Товароведение хозяйственных товаров. М.: Экономика, 1980.
8. Моисеенко Н.С. Товароведение непродовольственных товаров: Учебное пособие . Часть 1. – Ростов н/Д: Фенікс, 2003. – 344 с.
9. Моисеенко Н.С. Товароведение непродовольственных товаров: Учебное пособие . Часть 2. – Ростов н/Д: Фенікс, 2003. – 288 с.
10.Ноулер Л. и др. Статические методы контроля качества продукции. Пер. с англ. – 2-е русск.изд. – М.: Издательство стандартов, 1989
11.Перченкова В.И. Основы товароведения непродовольственных товаров. – М.: Экономика, 1991
12.Пугачевський Г. Ф., Семак Б. Д. Товарознавство непродовольчих товарів: Підручник для студ. вищ. закл. освіти. — К., 1999.
13.Справочник товароведа. Непродовольственные товары. М., Экономика, 1990. Т. 2, 3.
14.Теплов В.И. Комерческое товароведение: Учебник. – М.: Дашков и К, 2000. – 620 с.
15.Товароведение и организация торговли непродовольственными товарамии / Под ред. А. Н. Неверова. М.: 2000.
16.Товарознавство непродовольчих товарів: Навч. посібник для самостійної роботи студ. товарознавчо-комерційного профілю вищих навч. закл. — Л., 2001.
17.Товарознавство: Опорний конспект лекцій для студ. екон. спец. заоч. та дистанційної форм навч. — К.: Видавництво Європейського університету, 2001. — 69 с.
18.Товарознавство: Терміни та визначення. — Введ. 2001.01.01.- Офіц. вид. — К.: Держстандарт України, 2000. — 24 с.
Додатки
Каталог продукції
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
