Отже, на ПП ВКФ «Влама» необхідно приділяти більшу увагу вибору контрагентів. Для одержання вичерпної інформації про споживачів, конкурентів і інших суб»єктів ринку, що відносяться до мікросередовища підприємства, варто також збирати «первинну» інформацію за допомогою методів спостереження, опитувань і експериментів. Паралельно зі збором інформації про зовнішнє середовище для рішення стратегічних задач повинний здійснюватися моніторинг зовнішнього середовища. Він необхідний для надання керівництву оперативної інформації для своєчасного прийняття управлінських рішень уже з появою «слабких сигналів» яких-небудь змін у зовнішнім середовищі.

Аналіз фінансового стану контрагента на протязі всього періоду співпраці дасть можливість виявити негативні тенденції в фінансово-господарській діяльності контрагента  та своєчасно здійснити корективи в відносинах.

 Оцінка фінансового стану контрагента виконується в три етапи:

— 1-й етап — попередня оцінка контрагента;

— 2-й етап — аналіз фінансового стану контрагента;

— 3-й етап — аналіз забезпеченості зобов’язань.

Для успішного господарювання на ринкових засадах суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства контрагентів. На ПП ВКФ «Влама» для визначення ймовірності банкрутства контрагентів можна застосовувати факторні моделі.

Висновки

В результаті виконаної роботи можна зробити теоретичні та практичні висновки та пропозиції:

Проаналізувавши основні показники ПП ВКФ «Влама» бачимо, що обсяг виручки від реалізації даного підприємства у звітному році виріс на 10,9% в порівнянні з минулим, що і спричинило до зростання величини валового доходу. Так, у 2001 році доход від реалізації склав 1236 тис. грн., що на 10,9% більше ніж у 2000 році. На такий відсоток збільшилась і величина податку на додану вартість.

Негативним є зростання величини та рівня витрат, пов’язаних з операційною діяльністю підприємства:

— собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг) за рахунок підвищення цін постачальниками з 541,1 тис. грн. до 629,4 тис. грн., у відсотках становить 16,3 %;

— адміністративних витрат з 207,6 тис. грн. до 249,4 тис. грн., що становить 20,1 %;

— витрати на збут з 83,2 тис. грн. до 119,9 тис. грн., що становить 44,1%.

Інші операційні витрати, які також складають витрати підприємства від операційної діяльності, скоротилися з 0,5 тис. грн. до 0,3 тис. грн.

Але все це спричинило зменшення показника фінансового результату від операційної діяльності з 96,6 тис. грн. до 31,0 тис. грн., у відсотках зменшення склало 67,9 %; показник рентабельності реалізації (скільки доходу припадає на одну гривню реалізованої продукції) дорівнює 71,3 %.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування – прибуток – у звітному році склав 96 тис. грн., що майже на 39,5 % менше, ніж у 2000 році (158,7 тис. грн.).

В зв’язку з цим рентабельність підприємства (який прибуток одержує підприємство на кожну гривню вкладеного капіталу, тобто характеризує ефективність використання наявних ресурсів підприємства) у звітному році знизилась на 46 % і склала 5,4 %.

Можна зробити висновок, що основні показники фінансово-господарської діяльності ПП ВКФ «Влама» зазнали негативних змін у звітному році порівняно з 2000 роком. В зв’язку з цим діяльність підприємства в подальшому повинна бути направлена на пошук найбільш ефективних форм і методів співпраці з діловими партнерами по забезпеченню її рентабельності.

По підприємству план випуску продукції в 2001 році було виконано на 101,43%. План по асортименту продукції було виконано на  99,4%. План по асортименту недовиконано на 0,6% за рахунок зовнішніх факторів, таких як:

— підвищення цін на тканини постачальниками;

— не виконання договорів поставки тканин постачальниками;

—         поява на ринку збуту конкурентів.

Як би план виробництва був рівномірно перевиконаний на 101,155% по всіх видах продукції  і не порушувалася запланована структура, то загальний об’єм виробництва склав би 1234,09 тис. грн. При фактичній структурі він вище на 3,41 тис. грн. Це означає, що збільшилася доля більш дорогої продукції в загальному її випуску.

Привабливість підприємства для контрагентів значною мірою визначає якість його продукції. За 2001 рік на ПП ВКФ «Влама» була проведена певна робота з покращення якості продукції та підвищення її конкурентноздатності, про що свідчить збільшення питомої ваги продукції вищої категорії якості.

Коефіцієнт сортності становить за планом — 0,91, фактично — 0,925. Виконання плану по якості — 101,66 %.

В фінансових ресурсах ПП ВКФ «Влама» переважає власний капітал. В 2001 році власний капітал ПП ВКФ «Влама» зріс на  2865,05 тис. грн., на 73,25%. Загальний капітал підприємства зріс на 66,05% (3158,05 тис. грн.).

Коефіцієнт фінансового ризику в 2001 році зменшився з 22,24% до 17,16%  за рахунок збільшення частки власного капіталу ПП ВКФ «Влама»; коефіцієнт фінансової незалежності на початок року склав 81,8%, на кінець року – 85,35%, тобто зріс на 3,55%;  коефіцієнт фінансової залежності навпаки зменшився на 3,55% з 18,2% до 14,65%; коефіцієнт фінансового ризику відповідно також зменшився з 22,24% до 17,16% на 5,08%. Зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий фінансовий стан ПП ВКФ «Влама», що склався на кінець року.

Вв структурі балансу ПП ВКФ «Влама» переважають важко реалізовані активи (в 2000 році вони склали 2239,15 тис. грн., що складає 46,83% всіх активів, а в 2001 році їх вартість дорівнювала 5150,2 тис. грн., що склало 64,87%). Повільно реалізовані активи  — на другому місці (в 2000 році їх вартість становила 1780 тис. грн., що складає 37,23%, в 2001 році вартість була 2058 тис. грн., що склало 39,96%). Найбільш ліквідні активи та швидко реалізовані активи знаходяться на останніх місцях. Так, в 2000 році швидко реалізовані  активи становили 11,96% (572 тис. грн.), найбільш ліквідні активи – 3,97%(190 тис. грн.), в 2001 році швидко реалізовані  активи становили 6,61% (525 тис. грн.), найбільш ліквідні активи – 2,59% (206 тис. грн.).

В 2001 році коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився з 0,29 до 0,24 за рахунок збільшення поточної креди­торської заборгованості підприємства і знаходиться в межах допустимих норм.

Для ПП ВКФ «Влама» в 2001 коефіцієнт швидкої ліквідності знизився нижче допустимого значення 1 за рахунок збільшення поточної креди­торської заборгованості підприємства і становить 0,85.

 Для ПП ВКФ «Влама» в 2001 коефіцієнт покриття знизився до 3,23 за рахунок збільшення поточної креди­торської заборгованості підприємства та знаходиться в межах допустимих норм.

Позитивно вплинув на коефіцієнт покриття абсолютний приріст активів, за рахунок чого він збільшився на 0,28. Але негативний вплив підвищення поточних пасивів призвів до зменшення коефіцієнта покриття на 0,96. Сумарний вплив двох факторів викликав спадання коефіцієнта покриття на 0,68.

Для ПП ВКФ «Влама» в 2001 році коефіцієнт маневреності знизився нижче межі 0,4 за рахунок збільшення власного капіталу підприємства.

Коефіцієнт фінансової стійкості ПП ВКФ «Влама» зріс на 0,025 в 2001 році за рахунок збільшення власних коштів.

Цей коефіцієнт показує, яка питома вага у загальній вартості майна всіх джерел засобів, які підприємство може використовувати у своїй поточній діяльності без збитку для кредиторів. Цей коефіцієнт обмежує вклади короткострокових позикових коштів. Чим вище цей коефіцієнт, тим краще для підприємства.

Однією з головних причин подібного положення справ на ПП ВКФ «Влама» є відсутність чітких методичних рекомендацій з комплексного дослідження контрагентів. Крім того, це обумовлено незадовільним інформаційним і іншим видами взаємодії між різними підрозділами, недоліком кваліфікованих кадрів і, насамперед, фахівців з маркетингу, а також чи відсутністю недостачею необхідних фінансових ресурсів.

 Для ефективного приведення в дію даної схеми аналізу на ПП ВКФ «Влама» необхідно створити і відповідні організаційно-економічні передумови. Для цього спочатку варто визначити організаційну форму проведення аналізу зовнішнього середовища. ПП ВКФ «Влама» повинне самостійно проводити  комплексне дослідження зовнішнього середовища, а саме відділ маркетингу. При створенні цього напрямку роботи доцільно об»єднати зусилля відділу маркетингу з іншими підрозділами, що займаються вивченням окремих аспектів зовнішнього середовища. Тому необхідно розділити між цими підрозділами повноваження і відповідальність у системі дослідження зовнішнього середовища підприємства, а також налагодити інформаційну взаємодія таким чином, щоб не відбувалося дублювання робіт і, у той же час, не виникали інформаційні пробіли по яких-небудь напрямках. З постачальницькими і збутовими підрозділами повинний бути налагоджений вільний обмін інформацією. А відділ маркетингу повинний не тільки збирати інформацію від підрозділів, але і координувати і направляти їхнього зусилля на більш активний збір інформації про зовнішнє середовище. Для цього необхідно розробити і надати методичні рекомендації працівникам підприємства про те, яку, де і від кого варто збирати інформацію. Діяльність по дослідженню контрагентів повинна здійснюватися при активній підтримці вищого керівництва. Воно має надавати відділу маркетингу відкритий доступ до інформаційних ресурсів підприємства, у тому числі конфіденційним, а також самим постачати його інформацією, отриманої по своїх каналах.

Аналіз фінансового стану контрагента на протязі всього періоду співпраці дасть можливість виявити негативні тенденції в фінансово-господарській діяльності контрагента  та своєчасно здійснити корективи в відносинах.

 Оцінка фінансового стану контрагента виконується в три етапи:

попередня оцінка контрагента; аналіз фінансового стану контрагента; аналіз забезпеченості зобов’язань.

Для успішного господарювання на ринкових засадах суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства контрагентів. На ПП ВКФ «Влама» для визначення ймовірності банкрутства контрагентів можна застосовувати факторні моделі.

Список використаних джерел

1.     Конституція України, затверджена Постановою Верховної Ради України від 28.06.96 р.

2.     Закон України “Про власність”. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 20, С. 249.

3.     Закон України “Про підприємництво”, затверджений Постановою ВРУ №785-12 від 26.06.90 р. (із змінами №2788-ІІІ від 15.11.2001 р.).

4.     Закон України “Про господарські товариства”, затверджений Постановою ВРУ №1577-12 від 19.09.91 р. (із змінами №2409-ІІІ від 17.05.2001 р.) // ВВР. – 2001. — №31. – Ст. 146.

5.     Закон України “Про підприємства в Україні”, затверджений Постановою ВРУ №888-12 від 27.03.91 р. (із змінами №2470-ІІІ від 29.05.2001 р.) // ВВР. – 2001. — №32. – Ст. 172.

6.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6.- С.17-20.

7.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р.// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6. — С.21-26.

8.     Бланк И.А. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр Эльга, 2001. — 528 с.

9.     Бойчик Н. Економіка підприємства. Навч.посібник.К.Атіка,2001-298с.

10.Ващекин Н.П. О системе маркетинговой информации // Маркетинг,1996. №1. С.27-34.

11.Вітлинський В.В., Пернарівський О.В., Баранова А.В. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку // Фінанси України.- 1999.-№12.

12.Волков О. Экономика предприятия. Курс лекций. М: Инфра-М,2001-280с.

13.Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М.: Высш.шк.,1994-272с.

14.Гаєвська Л. Економіка, підприємства. Навч.-метод.пос. Ірпі.: Акад.ДПС, 2001-145с.

15.Глазунов В.Н. Анализ финансового состояния предприятий // Финансы.- 1999. -№2.

16.Грузинов В. Экономика предприятий. -Финансы и статистика,2001-218с.

17.Дідик Л.М. Рейтингова оцінка підприємств. – Фінанси України, №5, 1999.- С.30.

18.Економіка виробничого підприємства. Навч. пос. К.: Знання,2001- 405с.

19.Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2000-133с.

20.Жмалев В.Г., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності.— К.: Україна, 2000.— 454 с.

21.Зайцев Н. Экономика промышленного предприятия. М.: инфра-М, 2000-358с.

22. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. С 40-42.

23.Карпов В.Н. Управление маркетингом //Маркетинг. 1993. №2. С. 29-42.

24.Карпова Т. П. Управленческий учет: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 350 с.

25.Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2000-132с.

26.Ковбасюк М.Р. Анализ финансового положения предприятия //Бухгалтерский учет. — 1991.- №2.

27.Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.

28.Литвин М. И. О критериях платежеспособности предприятия // Финансы. – 1993. — №10.

29.Литвин М.И. Применение матричных балансов для оценки финансового состояния предприятия // Финансы. – 1995. — №3.

30.Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка сплатоспроможності підприємства: Методичні підходи // Економіка, фінанси, право. – 1998. — №9.

31.Методика інтегральної оцінки інвестаційної привабливості підприємств та організацій: Затв. Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству від 23 лютого 1998 № 22 // Держ. інформ. бюл. про приватизацію.-1998.-№7.

32.Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с.

33.Попович П. Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві: Підручник. – Тернопіль, 1998.

34. Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання,2001- 178с.

35.Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.

36. Тян Р. Б. Планування діяльності підприємства. – К.: МАУП, 1998. – С124-126.

37.Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 2000, С. 98.

38. Экономический анализ хозяйственной деятельности: Учебник для экон. вузов / Под ред. А. Д. Шеремета. – М.: Экономика, 1979. – 376 с.