Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5
1.1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності 5
1.2. Договір (контракт) суб»єктів зовнішньоекономічної діяльності 8
1.3. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні 25
1.4. Страхування ризиків у зовнішньоекономічних операціях 28
РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ТОВ “ФУД-ІМПЕКС”) 36
2.1. Загальна характеристика підприємства 36
2.2. Аналіз фінансового стану ТОВ “Фуд-Імпекс” 38
2.3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Фуд-Імпекс” 61
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗЕД 73
3.1. Напрямки вдосконалення ЗЕД в межах держави 73
3.2. Основні пропозиції щодо вдосконалення фінансового механізму ЗЕД на ТОВ “Фуд-Імпекс” 79
3.3. Підвищення ефективності експортної діяльності ТОВ “Фуд-Імпекс” 84
ВИСНОВКИ 93
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 99
ВСТУП
Сьогодні одним з найбільш помітних явищ в економічному житті України є бурхливий розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Створення в державі ринкової економіки передбачає її відкритість та інтеграцію в світове господарство. Крім того, стратегічне значення зовнішньої торгівлі для України зумовлюється тим, що модернізація економіки, залучення масштабних іноземних інвестицій, новітніх технологій можливі лише за умови формування в країні стійкої, відкритої до зовнішнього світу господарської системи, органічного включення України в систему глобального розподілу праці.
Важливим чинником є наявність в Україні великої кількості підприємств, зорієнтованих на зовнішні ринки. Протягом десятиріч не лише крупні промислові гіганти, але й цілі галузі промисловості були глибоко інтегровані у виробничу кооперацію з республіками СРСР і країнами соціалістичного табору. Після розпаду СРСР ці галузі втратили доступ на традиційні ринки, тому при обмеженому внутрішньому попиті величезні виробничі потужності залишилися не завантаженими. Переорієнтація надмірних потужностей на випуск іншої продукції виявилась неефективною, а їх згортання породжує соціальні проблеми. Більш продуктивним видається відновлення втрачених коопераційних зв’язків та освоєння нових ринків, в т.ч. – разом з колишніми партнерами.
Кризові явища в економіці викликали багато проблем у розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни. В процесі інтеграції в світовий економічний простір суб’єкти господарювання України відчувають великі труднощі, які обумовлені не лише зовнішніми, але й внутрішніми факторами. Часто виникають питання, пов’язані з організацією і управлінням ЗЕД, відносно визначення ефективності експортно-імпортних операцій, відносно податків та зборів, а також чинного законодавства в сфері зовнішньої економіки. Все вищеназване і обумовило актуальність обраної теми.
Метою дипломної роботи є дослідження фінансового механізму ЗЕД підприємства на прикладі ТОВ “Фуд-Імпекс” та внесення конкретних рекомендацій і пропозицій щодо його вдосконалення. Дана мета передбачає вирішення наступних завдань:
• дати визначення ЗЕД, її видів та суб’єктів;
• дослідити нормативно-правове забезпечення та методи державного регулювання ЗЕД;
• розглянути порядок здійснення валютних та експортно-імпортних операцій;
• дослідити особливості ціноутворення в зовнішньоекономічній діяльності;
• запропонувати конкретні шляхи вдосконалення ЗЕД на рівні держави та на підприємстві, що аналізується.
В якості інформаційної бази при написанні дипломної роботи було використано:
— закони та інші нормативно-правові акти (укази, постанови, декрети, положення, інструкції), що регулюють сферу зовнішньоекономічних відносин;
— велику кількість навчально-методичної літератури та періодичні видання;
— фінансову звітність підприємства;
— документацію підприємства, що відображає здійснення експортно-імпортних та валютних операцій (зовнішньоекономічні контракти, заявки на переказ, купівлю та продаж іноземної валюти та ін.)
При написанні дипломної роботи були використані наступні методи:
Монографічний метод дослідження, метод спостереження, метод збору і групування інформації, статистичний метод.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб»єктів господарської діяльності України та іноземних суб»єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Суб»єкти зовнішньоекономічної діяльності України та іноземні суб»єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:
1) принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:
— виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;
— обов»язку України неухильно виконувати всі договори і зобов»язання України в галузі міжнародних економічних відносин;
2) принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, тобто праві суб»єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв»язки;
3) принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у рівності перед законом всіх суб»єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
4) принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
5) принципом захисту інтересів суб»єктів зовнішньоекономічної діяльності;
6) принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
….
Фінансовий механізм у сфері зовнішньоекономічної діяльності є сукупністю визначених інструментів, що підприємства використовують у своїй фінансовій діяльності на міжнародних ринках. Серед цих інструментів — фінансове планування фінансових потоків, купівля і продаж валют для обслуговування різноманітних операцій, купівля і продаж акцій та інших цінних паперів на міжнародних фінансових ринках, оперування власними цінними паперами на закордонних ринках, управління валютними ризиками та ін.
1.2. Договір (контракт) суб»єктів зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб»єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов»язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб»єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб»єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Права та обов»язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).
….
· DDU “Доставлено, мито не сплачене” означає, що зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця в погодженому місці країни імпорту;
· DDP “Доставлено, мито сплачене” аналогічно DDU, але продавець сплачує мито на імпорт.
1.4. Форми міжнародних розрахунків
Розрахунки в міжнародній торгівлі – це система регулювання платежів по грошових зобов’язаннях та вимогах, що виникають між державами, юридичними особами та громадянами різних країн на основі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин.
Більшість міжнародних розрахунків здійснюються через банки безготівковим шляхом. Для цього банки використовують свої закордонні відділення та кореспондентські відносини з іноземними банками, при яких відкриваються рахунки “Лоро” та “Ностро”.
…
Таким чином, за підсумками 2002 р., для України в сфері зовнішньої торгівлі характерні позитивні якісні зміни. Знижується її эацикленість на імпорті металургійних і хімічних напівфабрикатів, розширюється географія основних зовнішньоторговельних партнерів. Однак ці процеси наближення до структури економічно розвитих країн відбуваються вкрай повільно, причому під тиском обставин, головні з яких — зниження світових цін на метали й антидемпінгові процеси, що чревате серйозними ускладненнями для всієї економіки України у випадку різкої зміни кон»юнктури зовнішніх ринків.
1.4. Страхування ризиків у зовнішньоекономічних операціях
Страхування зовнішньоекономічного ризику — це комплекс видів страхування, які забезпечують захист інтересів вітчизняних і зарубіжних учасників тих чи інших форм міжнародної співпраці. Він включає страхування експортно-імпортних вантажів, засобів транспорту, які їх перевозять, будівельно-монтажного ризику, експортних кредитів, міжнародних торгово-промислових та інших виставок, котрі створюються спільно з іноземними фірмами підприємств, майна діючих на нашій території іноземних компаній (філій) і працюючих в інших країнах українських організацій (представництв), страхування цивільної відповідальності українських та іноземних учасників економічного співробітництва й інші види страхування. Відповідні страхові операції здійснюються у вільно конвертованій і національній валюті.
Особливе місце серед інших видів страхування відповідальності займає страхування кредитного ризику. Суть його полягає у зменшенні чи ліквідації кредитного ризику. Об»єктами цього страхування є комерційні кредити, надані покупцеві, банківські позики постачальнику чи покупцеві, зобов»язання та поручительства за кредитом, довгострокові інвестиції тощо.
Серед різновидів цього страхування своїми специфічними особливостями виділяється страхування експортних кредитів, яке охоплює всі згадані та низку інших видів страхування. Страхування кредитного ризику захищає інтереси продавця чи банку-кредитора на випадок неплатоспроможності боржника чи несплати боргу з інших причин.
…
Зовнішня торгівля має для економіки України надзвичайно велике значення. В Україні у 2003 році частка експорту товарів становила понад 54% від ВВП, тобто 50% робочих місць у нашій країні існують саме завдяки виробництву експортних товарів та послуг. Експорт має важливе значення для вітчизняної економіки. В умовах звуження платоспроможного попиту внутрішнього ринку як на кінцеву, так і на проміжну продукцію та відсутності підгрунтя для його збільшення за браком механізмів сприяння зростанню реальної заробітної плати населення і прибутків підприємств експортна орієнтація може виявитися єдиним ланцюгом, за який вдасться витягти економіку України з кризи.
РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ТОВ “ФУД-ІМПЕКС”)
2.1. Загальна характеристика підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фуд-Імпекс” створено за рішенням зборів власників ТОВ “Фуд-Імпекс”(протокол №1 від 29 липня 1999р).ТОВ створюється для здійснення діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг по заняттю торгівлею з метою одержання прибутку.
…
Також важливе місце в структурі позикових коштів ТОВ “Фуд-Імпекс” займає кредиторська заборгованість за товари роботи і послуги. В 2001 році вона знизилася з 1045 тис. грн. до 880 тис. грн. та питома вага цього показника зменшилася 1,58%.
Не зазнали значних змін кредиторська заборгованість з бюджетом та з оплати праці, а також інші зобов’язання. Питома вага кредиторської заборгованості з бюджетом зросла на 0,44%, з оплати праці знизилася на 0,03%. Рівень інших зобов’язань ТОВ “Фуд-Імпекс” зріс в 2003 році порівняно з минулим на 0,64%. В 2002 році коефіцієнт абсолютної ліквідності ТОВ “Фуд-Імпекс” знизився з 0,209 до 0,186, а в 2003 році до 0,041 та вийшов за межі норми за рахунок зменшення найбільш ліквідних активів підприємства. Для ТОВ “Фуд-Імпекс” в 2003 коефіцієнт швидкої ліквідності зріс до рівня 0,936, але поки що знаходиться нижче допустимого значення 1. Для ТОВ “Фуд-Імпекс” в 2002 коефіцієнт покриття зріс з 1,476 до 1,86, а в 2003 також зріс до 1,99 та знаходиться в межах допустимих норм.
Прибутковість реалізації підвищилася в 2002 році порівняно з 2001 на 0,0017, а в 2003 році порівняно з 2002 на 0,0101. Рівень прибутковості загального капіталу зріс в 2002 році на 0,0174, а в 2003 році порівняно з 2002 на 0,0163. Також зросли показники прибутковості власного та оборотного капіталу.
2.3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Фуд-Імпекс”
Основними завданнями зовнішньоекономічного аналізу є:
· оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов’язань по контрактах з іноземними партнерами;
· динаміка зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
· оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій;
· оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Від початку заснування ТОВ “Фуд-Імпекс” єдиним постачальником продукції є Андрушовський маслосирзавод (м. Андрушовка Київської області).
ТОВ “Фуд-Імпекс” здійснює експорт масла вершкового “Крестьянское”, яке відвантажується машинами по 20 тонн.
….
Розглянемо фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємства на прикладі окремої угоди. Представимо даний механізм поетапно:
1. Оформлення документів для одержання акредитації суб»єкта ЗЕД. У митницю надаються установчі документи підприємства, виписки про відкриття гривневих і валютних рахунків на підприємстві із вказівкою їхніх номерів, картка зі зразками підписів уповноважених осіб, паспортні дані цих осіб, картка із зразками печаток підприємства, документи про реєстрацію підприємства в органах виконавчої влади. На підставі цих документів підприємству видається облікова картка суб»єкта ЗЕД.
2. Укладання контракту на закупку сировини. ТОВ “Фуд-Імпекс” укладає контракт з Андрушовським маслосирзаводом (Київська обл. м.Андрушовка) на закупку сировини, а саме масла вершкового.
3. Висновок зовнішньоекономічного контракту. Будучи суб»єктом ЗЕД ТОВ «Фуд-Імпекс» уклало з ТОВ «СЭМЪ» (Росія) контракт №10.08/99-1 від 10.08.1999 р. на продаж масла вершкового. В контракті обумовлено, що поставка товару буде здійснюватися на умовах СРТ Москва.
4. Проведення оплати за контрактом. На першому етапі була складена заявка від ТОВ “СЭМЪ”на постачання товару зі вказівкою номенклатури і кількості по кожній позиції. На підставі заявки ТОВ «Фуд-Імпекс» склало і надало ТОВ “СЭМЪ”специфікацію до договору і рахунок-фактуру від 28.08.1999 р. На підставі цих документів була зроблена передплата в розмірі 50% від загальної суми рахунка-фактури. Для здійснення оплати в банк були надані документи: контракт, специфікація і рахунок-фактура, а також заявка на покупку валюти (карбованці РФ). Куплена валюта була зарахована на валютний рахунок і на підставі наданого платіжного доручення перерахована на адресу ТОВ “Фуд-Імпекс”
5. Одержання товару. Одержавши повідомлення про зарахування коштів на розрахунковий рахунок, ТОВ “Фуд-Імпекс” здійснює
постачання товару на адресу ТОВ “СЭМЪ”. Для цього в м. Москва виїжджає автотранспортний перевізник ТОВ “Інфрахтсервіс”.При цьому складається митна декларація на вивіз товару з України і товарно-транспортна накладна . При перетинанні границі України і РФ автоперевозчик надає на митницю експортну декларацію від ТОВ “Фуд-Імпекс”. Потім сплачуються митні збори (0,2% від митної вартості вантажу).
6. Остаточний розрахунок по угоді. За умовою контракту ТОВ “СЭМЪ” робить оплату, що залишилася 50% вартості експортованого вантажу на адресу ТОВ “Фуд-Імпекс” протягом 30-ти днів з дати одержання рахунка-фактури на постачання товару .
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗЕД
3.1. Напрямки вдосконалення ЗЕД в межах держави
В наш час кризові явища в економіці визвали багато труднощів і проблем в розвитку зовнішньоекономічних зв»язків країни, які повинні вирішуватись на рівні держави.
Головною проблемою зовнішньої торгівлі України є низька конкурентоспроможність в тих секторах ринку, які розвиваються найбільш динамічно і визначають майбутнє світової економіки. Виходячи з цього, можна визначити наступні стратегічні цілі зовнішньоторгівельної політики України:
· розвиток експортного потенціалу, виходячи з таких орієнтирів міжнародної спеціалізації національної економіки, які б органічно поєднувались з вигідними для України напрямами структурних змін в економіці;
· перебудова структури експорту, наближення ії до пропорцій, властивих розвиненим країнам світу;
· диверсифікація географічної структури зовнішньої торгівлі, спрямована на усунення надмірної залежності від окремих держав;
· забезпечення стійкої збалансованості експорту та імпорту.
….
Одним з важливих моментів в успішній експортній діяльності є розуміння та гармонізація її з державним та міжнародним регулюванням. Знання норм національного та міжнародного права, регулюючих зовнішньоекономічну діяльність є необхідною умовою розвитку експорту (успішне відстоювання своїх прав в антидемпінгових процесах).
Разом з тим, застосування існуючих норм для зниження витрат при експорті продукції, а також використання свого впливу на прийняття національних та міжнародних законодавчих актів, що направлені на стимулювання експортної діяльності, це вже можлива стратегічна мета підприємства-експортера.
Для успішного розвитку експортної компанії необхідно правильне позиціонування товару, компанії в галузі, у країні. Це позиціонування базується на результатах SWOT аналізів, що постійно проводяться, де враховуються внутрішні сильні та слабкі сторони компанії та можливості загрози.
Оскільки зовнішньоекономічна діяльність на даному етапі життєдіяльності підприємства є пріоритетним та перспективним напрямком, то для підприємства велике значення має використання заходів щодо удосконалення фінансового механізму ЗЕД.
3.3. Підвищення ефективності експортної діяльності ТОВ “Фуд-Імпекс”
Поведінка ТОВ “Фуд-Імпекс” на зовнішньому ринку значною мірою визначається внутрішніми її можливостями і перспективами розвитку при досягнутому рівні стратегічного управління. У той самий час стратегія зовнішньоекономічної діяльності є однією з важливих складових стратегічного плану ТОВ “Фуд-Імпекс” і системи стратегічного управління.
Процес розробки стратегії поведінки ТОВ “Фуд-Імпекс” на зовнішньому ринку має включати шість етапів:
— всебічний аналіз стану і розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
— аналіз очікуваних змін у кон»юнктурі зовнішнього ринку;
— аналіз можливостей на зовнішньому ринку з урахуванням прогностичних змін у його кон»юнктурі;
— аналіз внутрішньої і зовнішньої бюджетно-податкової політики і впливи змін у ній на умови діяльності організації;
— аналіз тенденцій розвитку світової економіки, стан і тенденції розвитку світового ринку, включаючи ринок кредиту, зовнішньоторговельної політики різних країн, оцінка впливу змін у ній на умови функціонування організації;
— розробка довгострокової стратегії зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням існуючого і прогнозного стану на зовнішніх ринках, а також можливостей і очікуваних змін в умовах функціонування підприємства.
Розробка стратегії поведінки ТОВ “Фуд-Імпекс”” на зовнішньому ринку має здійснюватися на трьох різних рівнях: глобальному, стратегічному і тактичному.
…
Проект окупиться за 3,15 роки, що менше ніж планувалося, тому проект варто реалізовувати.
ВИСНОВКИ
Зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб»єктів господарської діяльності України та іноземних суб»єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Фінансовий механізм у сфері зовнішньоекономічної діяльності є сукупністю визначених інструментів, що підприємства використовують у своїй фінансовій діяльності на міжнародних ринках. Серед цих інструментів — фінансове планування фінансових потоків, купівля і продаж валют для обслуговування різноманітних операцій, купівля і продаж акцій та інших цінних паперів на міжнародних фінансових ринках, оперування власними цінними паперами на закордонних ринках, управління валютними ризиками та ін.
Для сучасного світового ринку характерна різноманітність цін, яка викликана відповідною економічною політикою компаній, зовнішньоторговельними операціями держав, торгово-політичними і валютними факторами. Розрахунки в міжнародній торгівлі – це система регулювання платежів по грошових зобов’язаннях та вимогах, що виникають між державами, юридичними особами та громадянами різних країн на основі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин.
Зовнішня торгівля має для економіки України надзвичайно велике значення. В Україні у 2003 році частка експорту товарів становила понад 54% від ВВП, тобто 50% робочих місць у нашій країні існують саме завдяки виробництву експортних товарів та послуг. Експорт має важливе значення для вітчизняної економіки. В умовах звуження платоспроможного попиту внутрішнього ринку як на кінцеву, так і на проміжну продукцію та відсутності підгрунтя для його збільшення за браком механізмів сприяння зростанню реальної заробітної плати населення і прибутків підприємств експортна орієнтація може виявитися єдиним ланцюгом, за який вдасться витягти економіку України з кризи.
Зовнішньоекономічна діяльність являє собою побудовану на взаємовідносинах діяльність українських та іноземних підприємств.
Нормативно-правовою базою ЗЕД в Україні є ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ін.
Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою різних інструментів: ввізне та вивізне мито, квотування і ліцензування імпорту та експорту, регулювання зовнішньоекономічних операцій через податковий механізм, валютне регулювання і контроль тощо.
Велике значення для суб»єктів ЗЕД має ефективне управління і організація зовнішньоекономічної діяльності.
В дипломній роботі розглянуто фінансовий механізм ЗЕД на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю “Фуд-Імпекс”, для якого цей напрямок діяльності має стратегічне значення.
Дане підприємство займається експортною діяльністю, є досить ліквідним,рентабельним та щороку отримує прибуток, але в цілому фінансовий стан дещо погіршується.
Від початку заснування ТОВ “Фуд-Імпекс” єдиним постачальником продукції є Андрушовський маслосирзавод (м. Андрушовка Київської області).
ТОВ “Фуд-Імпекс” здійснює експорт одного виду продукції, а саме – масла вершкового “Крестьянское”, яке відвантажується машинами по 20 тонн.
Експортні операції підприємтсва здійснюються на підставі контрактів та іншої необхідної документації. ТОВ «Фуд-Імпекс» в якості форми розрахунку використовує переважно попередню оплату та акредитив. Ефективне управління зовнішньоекономічною дебіторською заборгованістю при експорті забезпечує відсутність прострочених зобов»язань.
В якості методу розрахунку на підприємстві найчастіше виступає банківський переказ. Валютні операції підприємство здійснює через мультивалютний рахунок у Акцонерному поштово-пенсійному банку “Аваль” на підставі заявок на купівлю-продаж та конверсію валюти. Згідно чинного законодавства 50% надходжень експортної виручки протягом п»яти робочих днів обов»язково має бути реалізовано на міжбанківському валютному ринку України, гривнєвий еквівалент зараховується на поточний рахунок, 50% зараховується на валютний рахунок підприємства (з подальшим продажем у разі потреби).
Політика ціноутворення на підприємстві ТОВ “Фуд-Імпекс” спрямована на максимально можливе наближення базисної переговорної ціни до цін конкурентів та врахування власних витрат. В процесі визначення ціни зовнішньоекономічного контракту дане підприємство з 14 квітня 2002 р. керується базисними умовами правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 р, серед яких використовуються переважно умови CPT та EXW.
В ході виконання курсової роботи для ТОВ “Фуд-Імпекс” розроблено наступні напрямки удосконалення фінансового механізму ЗЕД:
· розробка маркетингової стратегії виходу на нові ринки СНД, орієнтованої на умови поставки EXW;
· підвищення обережності у підході до вибору контрагентів та до оформлення контрактів;
Оскільки зовнішньоекономічна діяльність на даному етапі життєдіяльності підприємства є пріоритетним напрямком, то для підприємства велике значення має використання заходів щодо удосконалення фінансового механізму ЗЕД.
В такій ситуації важливе значення має діяльність маркетингової служби на підприємстві, яка має сприяти розширенню ринків збуту продукції. На наш погляд, насьогодні основним напрямком роботи відділу маркетингу має бути вихід на нові ринки країн СНД, оскільки умови поставки (EXW), обумовлені в контрактах з Молдавією та Азербайджаном, найбільш прийнятні для нашого підприємства, так як воно не має в даному випадку транспортних витрат. Можливо, потрібно зменшити обсяги поставок у Росію і за рахунок цього збільшити поставки у країни СНД.
Для українських експортерів, щоб уникнути проблем з поверненням ПДВ, доцільно використовувати метод торгівлі через посередника.
Бажано, щоб цей посередник був дочірнім підприємством або дружньою фірмою для експортера. Заборгованості по ПДВ можна звести до мінімуму, якщо взяти на себе товарні потоки внутрішньої торгівлі товарами та вимоги з зобов’язаннями по ПДВ будуть взаємно враховуватися. Тому, можливо, доцільним для ТОВ “Фуд-Імпекс” буде створення дочірнього підприємства, яке буде посередником у експортній діяльності товариства.
Одним з важливих моментів в успішній експортній діяльності є розуміння та гармонізація її з державним та міжнародним регулюванням. Знання норм національного та міжнародного права, регулюючих зовнішньоекономічну діяльність є необхідною умовою розвитку експорту (успішне відстоювання своїх прав в антидемпінгових процесах).
Разом з тим, застосування існуючих норм для зниження витрат при експорті продукції, а також використання свого впливу на прийняття національних та міжнародних законодавчих актів, що направлені на стимулювання експортної діяльності, це вже можлива стратегічна мета підприємства-експортера.
Розвиток зовнішньоекономічної діяльності також залежить від позиції, якої дотримується держава в цій сфері. Сьогодні зовнішньоекономічна політика України спрямована на сприяння експорту. Проте, враховуючи те, що Україна має значний експортний потенціал, його використання є не досить ефективним. В зовнішній економіці несприятливою є товарна структура експорту та значна залежність України від російського імпорту.
Український уряд для залучення підприємств на зовнішній ринок повинен створити систему, яка б забезпечувала такі підприємства необхідною інформацією, консультаціями, допомогою у вирішенні технічних проблем експорту. Слід також, використовуючи досвід США, передбачити програми експортного кредитування малих фірм, надання податкових пільг та ін.
Для подолання цих недоліків пропонуємо вжити низку заходів, розроблених експертами Українського центру економічних та політичних досліджень, які полягають в наступному:
· вдосконаленні законодавства та адаптації його до норм СОТ;
· розробці і реалізації національної програми підвищення конкурентоспроможності виробників у стратегічно важливих секторах;
· підвищенні конкурентоспроможності експортерів шляхом створення маркетингових і сервісних мереж;
· збільшенні закупівель за кордоном ліцензій на новітні технології, машини, устаткування і прилади;
· більш активному впровадженні в Україні міжнародних стандартів, поширенні практики визнання українських сертифікатів за кордоном;
· політичних, дипломатичних, законодавчих заходах для сприяння участі України у великих міжнародних коопераційних проектах у пріоритетних для вітчизняної економіки галузях;
· прискореній інформатизації економіки та зовнішніх економічних зв»язків України на різних ієрархічних рівнях;
· вдосконаленні фінансових механізмів регулювання діяльності експортерів.
Крім цього важливе значення має переорієнтація валютної політики на політику сприяння експорту та надання різноманітних пільг малим та середнім підприємствам, що займаються експортною діяльністю.
Впровадження всіх цих заходів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності України на світовому ринку та розвитку економіки держави.
Процес розробки стратегії поведінки ТОВ “Фуд-Імпекс” на зовнішньому ринку має включати шість етапів:
— всебічний аналіз стану і розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
— аналіз очікуваних змін у кон»юнктурі зовнішнього ринку;
— аналіз можливостей на зовнішньому ринку з урахуванням прогностичних змін у його кон»юнктурі;
— аналіз внутрішньої і зовнішньої бюджетно-податкової політики і впливи змін у ній на умови діяльності організації;
— аналіз тенденцій розвитку світової економіки, стан і тенденції розвитку світового ринку, включаючи ринок кредиту, зовнішньоторговельної політики різних країн, оцінка впливу змін у ній на умови функціонування організації;
— розробка довгострокової стратегії зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням існуючого і прогнозного стану на зовнішніх ринках, а також можливостей і очікуваних змін в умовах функціонування підприємства.
Ефективність експортної діяльності ТОВ “Фуд-Імпекс” можна характеризувати рівнем отриманого чистого прибутку від діяльності підприємства. в 2004 році ТОВ “Фуд-Імпекс”за рахунок проведення заходів з підвищення ефективності експорту планує отримати виручку від реалізації експорту 1200 тис. грн.., чистого прибутку 150 тис. грн., при цьому рентабельність реалізації планується відповідно 12,5%. В 2004 році планує збільшити дохід від реалізації експорту на 443,02 тис. грн. (58,52%), та збільшити собівартість експорту на 348,49 тис. грн. (49,68%). При цьому чистий прибуток від реалізації зросте з 55,47 тис. грн. до 150 тис. грн. на 94,53 тис. грн.
Тобто, в 2004 році прибуток зросте порівняно з 2003 на 94,53 тис. грн., за рахунок збільшення обсягу продаж зросте на 4,86 тис. грн., за рахунок зміни питомої ваги продукції зросте на 37,14 тис. грн., за рахунок збільшення повної собівартості зменшиться на 305,37 тис. грн. та за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції зросте на 357,9 тис. грн..
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України 16.04.91 р. №960-Х11.
2. Про Єдиний митний тариф. Закон України 05.02.92 р. №.2098-ХІІ.
3. Про систему валютного регулювання та контролю. Декрет КМУ 19.02.93 р. №15/93.
6. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів. Затверджено наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв»язків і торгівлі України від 05.10.95р. №75.
7. Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації. Затверджено наказом Державної митної служби України від 09.07.97 р. №307.
8. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.01.01 р. №49/121.
9. Богомазова В.М. Стан та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України //Финансовая консультация (рус.). -2001. -№!5. — С.21-25.
10. Бондаренко С.І. Використання акредитива при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями // Фінанси України (укр.). — 2000. -№3.-С.І 14-119.
11. Будник Н. Неустойка как способ обеспечения исполнения условий внешнезкономического контракта // Финансовая консультация. — 2001.-№12(202).-С.26-27.
12. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В., Пархоменко В.М. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. -Житомир: ПП «Рута», 2001. — 544 с.
13. Ващенко В.В. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності // Фінанси України (укр.). — 2000. -№3. — С.40-47.
14. ВЭД: что происходит с налоговьіми векселями // Бизнес. — 2002. — №7. -С.25.
15. Гончар О.В. Зовнішня торгівля України // Фондовий ринок (укр.). — 2001. -№30.-С.25-28.
16. Гордеев Г.Д., Иванов Л.И., Казанцев С.К., под ред. Стровского Л.Е. Внешнезкономическая деятельность предприятия: Основы: Учебник для вузов. — М.: Закон й право, ЮНИТИ, 1996. — 408 с.
17. Грачева Р. Как определить реальное финансово-имущественное состояние своего предприятия по новым формам финансовой отчетности// Дебет-кредит. — 2000. -№34. — С.І8-27.
18. Державний комітет статистики // www.brama.com/ua-consulate/0203.html
19. Зовнішня торгівля України товарами за 2001 рік. Експрес-доповідь Державного комітету статистики України 7 лютого 2002 р.
20. Кийданський К.Г. Інтеграційні процеси та визначення зовнішньоекономічної політики України в геополітичному контексті // Финансовая консультация (рус.). — 2000. -№ 43. -С. 13-1 7.
21. Ковальов С. Більше динамізму-більше оптимізму. Зовнішня торгівля України в першому півріччі 2000 року. // Діловий вісник (укр.). — 2000. — №11.-С.8-11.
22. Королишин В.Р., Рудницький С.І. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі // Регіональні перспективи (Полтава) (укр.). — 2000. -№2. -С.325-326.
23. Корягін М.В. Бухгалтерський облік зовнішньоекономічних бартерних операцій в умовах застосування П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» // Регіональні перспективи (укр.). -2001. — №2. — С. 70-74.
24. Крисенко Т., Шингур І. Зовнішньоекономічна діяльність у торгівлі: умови здійснення //www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/44/44pr2.html
25. Кучерявец А. Особенности заключения внешнезкономического контракта // Финансовая консультация. — 2000. — №17. — С.6-16.
26. Лисюк С. Банки у зовнішньоекономічних відносинах України // Вісник Національного банку України (укр.). — 2000. — №5. — С. 40-45.
27. Литвин В. Зовнішня політика України: 1990-2000 // Віче (укр.). — 2000. -№11.-С.З-49.
28. Литвин В. Зовнішня політика України: 1990-2000 // Віче (укр.). — 2000. -№ 12. -С.І 3-67.
29. Міжнародний імідж України: міфи і реалії. Аналітична доповідь Українського центру економічних і політичних досліджень.// Національна безпека і оборона. — 2000. — №3. — С. 33-36.
30. Мосейчук В. Коментар до Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 16.09.2001 р. №201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» //www.dtkt.com.ua/document/ukr/2001/41/41nov17c.html.
31. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності. — К.: КНЕУ, 2001. -179с.
Поліщук А. Г. Тіньова економіка і зовнішньоекономічна діяльність // Финансовая консультация (рус.). — 2000. — №39. — С.52-56.
32. Портер М. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / Пер. з англ. — К.: «Основи», 1997. — 390 с.
33. Прокушев Є.Ф. Внешнезкономическая деятельность: Учеб.-практич. пособие — М.: ИВЦ «Маркетинг», 1998. — 208 с.
34. Роговий В. Основні засади соціально-економічного розвитку України та шляхи активізації зовнішньоекономічної діяльності // Академічний огляд (укр.).-2001. -№2.-С.11-20.
35. Рубан А. Про деякі питання і тенденції сучасної зовнішньої торгівлі України // Економіка України (укр.). — 2000. — №7. — С.66-70.
36. Рубинская З.Т. Управление внешнезкономической деятельностью.- М.:»Контур», 1998.-448с.
37. Рыжикова Е. Методи й порядок осуществления платежей й расчетов во внешнезкономической деятельности // Баланс. -2000. -№1. -С.33-36.
38. Слюнина Т.Л. Организационные структуры управления внешнеэкономической деятельностью предприятия // Вісник Української академії банківської справи. — 1999. — №2.-С.73-74.
39. Стичішин П. Проблеми формування міжнародних маркетингових стратегій вітчизняних виробників // uam.iatp.org.ua/jurnal/3_2000/article 11.htm
40. Сторожук І. А. Основні напрямки зовнішньоекономічної політики України // Финансовая консультация (рус.). — 2000. — №39. — С.9-12.
41. Україна на міжнародних ринках: проблеми та перспективи Аналітична доповідь Українського центру економічних і політичних досліджень // Національна безпека і оборона. — 2000. — № 6. — С.2-34.
42. Умови і припущення щодо зовнішньоекономічної ситуації та внутрішньоекономічної політики // Финансовая консультация (рус.). -2000.-№11.-С.5-21.
43. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник/ Під заг. ред. А.І. Кредісова / Пер. з рос. Н.Кіт, К.Серажим. — К., 1997. — 448 с.
44. Хомутенко Л.І. Основні передумови зовнішньоекономічного розвитку України // Вісник Української академії банківської справи. — 2000. — №1. -С.27-29.
45. Хомутенко Л.І. Фінансові аспекти стимулювання зовнішньо-економічної діяльності // Вісник Української академії банківської справи (укр.). -1999. -№1.-С.77-81.
46. Черенков В. Международньїй маркетинг: Учебное пособие. — СПб.: О-во «Знание», 1998.-400 с.
47. Швайка М. Про використання європейського досвіду у зовнішньоекономічній діяльності // Економіка України. — 1999. — №7. — С.80-81.
48. Шкарбан Є. До більшої збалансованості. Огляд зовнішньої торгівлі України в 1999 році // Діловий вісник (укр.). — 2000. — №4. — С.6-8.
49. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. — 359 с.
50. Бандурка О.М., Коробів М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. -К.: Либідь, 1998. -312с.
51. Василенко В.А., Мірошник І.Є. Ситуаційне й операційне управління в системі менеджменту: Навчальний посібник. — М.: МГІУ, 2002. – 345 с.
52. Василенко В.О. Теорія та практика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник — Київ: ЦУЛ, 2002. — 420 с.
53. Василенко В.О., Ткаченко T.I. Стратегічний менеджмент. Навчальний посібник — Київ: ЦУЛ, 2002. — 356 с.
54. Василенко В.О., Шостка В.І. Ситуаційний менеджмент. Навчальний посібник — Київ: ЦУЛ, 2002. — 335 с.
55. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник для вузов / Л.Е. Стровский, С.К. Казанцев, Е.А. Паршина и др.; Под ред. проф. Л.Е. Стровского. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ, 2002. — 823 с.
56. Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. Учебно-практическое пособие. — М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интэл-Синтез», 2003. — 544 с.
57. Дегтярева О.И., Поляка Т.Н., Саркисов С.В. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие. — 2-е изд. — М.: Дело, 2002. — 320 с.
58. Віднянський С.В., Мартинова А.Ю. Зовнішня політики України як предмет історичного аналізу: концептуальні підходи та перспективи // Український історичний журнал (укр.). -2001. -№4. — С.41-57.
60. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. – К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с.
61. Макеева Е. А. Менеджмент внешнеэкономической деятельности: Курс лекций. – Одеса. Астропринт, 2003. – 196 с.
62. Назаренко В.М., Назаренко К.С. Транспортное обеспечение внешнеэкономической деятельности. — М.: Центр экономики и маркетинга, 2002. — 512 с.
63. Организация и техника проведения внешнеэкономических операций (конспект лекций). — М.: «ПРИОР», 2002. — 160 с.
64. Папковская П.Я. Учет внешнеэкономической деятельности: Учебник.-Мн.: ООО «Мисанта», 2002.- 160с.
65. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. Посібник/ Під.заг.ред. А.І. Кредісова/ Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим. – К, 2002. – 448 с.
