Зміст

 

Вступ. 3

 

Розділ 1. Теорія фінансування та кредитування підприємств в умовах ринкової трансформації економічного виробництва. 6

1.1. Теоретична сутність та значення фінансового забезпечення діяльності підприємств різних форм власності 6

1.2. Фінансові ресурси підприємства та фінансування, створення активів. Кредитні ресурси та засади кредитування підприємств. 14

1.3. Оцінка кредитоспроможності підприємства та документальне оформлення банківського кредиту. 25

1.4. Ефективність фінансування та кредитування діяльності підприємств  32

 

Розділ 2. Економічна характеристика та аналіз господарської діяльності АТЗТ “Миронівський хлібопродукт”. 35

2.1. Організаційно-правовий, напрямки господарської діяльності та система управління підприємством.. 35

2.2. Аналіз основних показників господарської діяльності 39

2.3. Аналіз фінансового стану. 42

2.4. Технологічна схема виробництва продукції 47

 

Розділ 3. Аналіз фінансування та кредитування підприємства АТЗТ “Миронівський хлібопродукт”. 49

3.1. Аналіз фінансових ресурсів підприємства, аналіз складу та структури фінансових ресурсів підприємства. 49

3.2. Аналіз прибутку, як головного джерела поповнення власних фінансових ресурсів. 57

3.3. Аналіз стану кредитування та кредиторська заборгованість підприємства  64

 

Висновки. 69

 

Список використаних джерел. 74

Вступ

 

 

Розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює діяльність підприємств, умов їх функціонування на ринку. Тому підприємствам для того, щоб вижити, необхідно правильно визначати свою стратегію та тактику поведінки на ринку та систематично проводити управління діяльністю підприємства з метою підвищення ефективності діяльності та отримання прибутку.

Фінансовий стан підприємства визначається розміщенням і використанням його коштів. Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю власними обіговими коштами, станом нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, станом та динамікою дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотністю коштів, платоспроможністю та іншими підсумками фінансово-господарської діяльності підприємства, які дозволяють дати оцінку досягнутим результатам, зробити висновки про рівень фінансово-економічного стану та про наявність нереалізованих внутрішньогосподарських резервів.

Перехід до ринкових відносин, особливості становлення ринку в Україні, складні тенденції в ре­алізації методів і засобів державного регулювання в економіці перехідного періоду обумовили необхідність пильної уваги до теорії і практики управління  грошовими потоками на підприємстві.

Управління розміщенням та використанням фінансових ресурсів підприємства є важливою складовою частиною загальної системи управління його фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні задачі фінансового менеджменту і підпорядковане його головній цілі.

Ефективно розміщені фінансові ресурси підприємства є найважливішим симптомом його „фінансового здоров’я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. Ефективні форми управління фінансовими ресурсами дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток.

Основною метою управління фінансовими ресурсами на підприємстві є їх оптимізація, тобто процес вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Саме тому тема дипломної роботи “Фінансування та кредитування підприємств” є досить актуальною.

Метою дипломної роботи є оцінка управління фінансування та кредитування на досліджуваному підприємстві ЗАТ “Миронівський хлібопродукт”.

Здійснення поставленої мети здійснювалась шляхом:

— розкриття теоретичної сутності та значення фінансового забезпечення діяльності підприємств різних форм власності;

— розгляду теоретичних основ фінансових ресурсів підприємства та фінансування, створення активів, кредитних ресурсів та засад кредитування підприємств;

— вивчення методики оцінки кредитоспроможності підприємства та документального оформлення банківського кредиту;

— розкриття ефективності фінансування та кредитування діяльності підприємств;

— аналізу основних показників господарської діяльності підприємства;

— аналізу фінансового стану підприємства;

— аналізу фінансових ресурсів підприємства, аналіз складу та структури фінансових ресурсів підприємства;

аналізу прибутку, як головного джерела поповнення власних фінансових ресурсів;

аналізу стану кредитування та кредиторської заборгованості підприємства.

 

Предметом дослідження є закономірності розміщення та використання фінансових ресурсів.

Об’єктом дослідження є  фінансування та кредитування ЗАТ “Миронівський хлібопродукт”.

Теоретичну основу дослідження питання ефективності розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як:  Бланк І. О., Коробов М.Я., Поддєрьогін А.М., Жданов С. А., Ізмайлова К.В., Ковбасюк М.Р., Лахтіонова Л. А., Шеремет А. Д.  та інших, закони України, фінансова звітність підприємства ЗАТ “Миронівський хлібопродукт”.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

 

 

Розділ 1. Теорія фінансування та кредитування підприємств в умовах ринкової трансформації економічного виробництва

1.1. Теоретична сутність та значення фінансового забезпечення діяльності підприємств різних форм власності

 

Фінансове забезпечення підприємств припускає, що підприємство повинне бути цілком забезпечене в оптимальному розмірі необхідними коштами при дотриманні дуже важливого принципу: усі витрати повинні бути покриті власними доходами [36, c.58].

Економічна відособленість оборотних, необоротних і фінансових активів приводить до необхідності регулювання їхнього кругообігу в рамках окремо узятого підприємства чи комерційної організації.

Кругообіг активів, що відбувається безупинно в часі, являє собою оборот, що обслуговує відтворення. Кругообіг є стадією обороту капіталу. Грошовий кругообіг починається з авансування коштів. Гроші авансуються насамперед у засоби виробництва.

У сфері реального грошового обігу авансування відбувається за рахунок самостійних, сформованих за рахунок фінансових ресурсів, фондів коштів. Фонд коштів відрізняється строго цільовим призначенням і є інструментом фінансування і його джерелом.

Авансування має місце тоді, коли витрачені кошти повертаються в підприємство протягом одного кругообігу в результаті реалізації виробленого чи закупленого товару, робіт, послуг, продукції у виді виручки від реалізації.

Інвестування відрізняється від авансування тим, що кошти на тривалий період часу вибувають з обороту, а їхнє повернення в підприємство відбувається вроздріб за рахунок здійснення регулярних нарахувань із включенням до складу витрат.

Фінансове забезпечення виявляється в показниках прибутковості і ліквідності активів [66, c.247]. Ефективне управління фінансовими ресурсами дозволяє підвищувати прибутковість і забезпечувати довгострокові інвестиції. Для підтримки високої прибутковості і ліквідності вирішальну роль відіграє управління власним і залученим капіталом.

Успіх управління фінансовими ресурсами прямо залежить від структури капіталу підприємства. Структура капіталу може сприяти чи перешкоджати зусиллям компанії по збільшенню її активів. Вона також прямо впливає на норму прибутку, оскільки компоненти прибутку з фіксованим відсотком, виплачувані по боргових зобов’язаннях, не залежать від прогнозованого рівня активності компанії. Якщо фірма має високу частку боргових виплат, можливі утруднення з пошуком додаткових капіталів.

Вважається аксіомою, що структура капіталу повинна відповідати виду діяльності і вимогам компанії. Співвідношення позикових коштів і ризикового капіталу повинне бути таким, щоб забезпечити акціонерам задовільну віддачу від інвестицій. Гнучкість у зміні структури капіталу може бути необхідним елементом успіху. Звичайно легше домовитися про короткострокові позики, ніж про середньо- і довгострокові. Короткостроковий капітал може забезпечити очікувані і неочікувані коливання потоку наявних коштів, тоді як середній довгостроковий капітал потрібен в основному для тривалих інвестиційних проектів.

…

Аналіз ефективності отриманих і використаних довгост­рокових банківських кредитів на капітальні вкладення полягає у визначенні терміну, протягом якого досягається окупність прокредитованих витрат (включаючи відсотки за кредит) за рахунок дисконтованого грошового потоку (тобто за рахунок прибутку за вирахуванням податку на прибуток плюс амортизаційні відра­хування від вартості прокредитованого об’єкта основних за­собів). Якщо цей термін відповідає термінові, встановленому за кредитною угодою з банком, або менший за нього, прокредитовані капітальні вкладенні вважаються ефективними.

Розділ 2. Економічна характеристика та аналіз господарської діяльності АТЗТ “Миронівський хлібопродукт”

 

2.1. Організаційно-правовий, напрямки господарської діяльності та система управління підприємством

 

Компанія «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша Ряба») — акціонерне товариство закритого типу. Це комерційна організація, яка володіє на правах власності відокремленим майном, розділеним на частки.

Вид продукції — свіже куряче м’ясо.

Виходячи з умов ринку, єдино вірною стратегією розвитку компанії є шлях вертикальної інтеграції, яка включає в замкнений цикл всі необхідні виробничі процеси (вирощування зерна — вирощування родильного стада — інкубатор — курчата-бройлери — реалізація).

Компанія «Миронівський хлібопродукт» вже почала створювати власні бренди, активно використовуючи рекламу, як локальну, так і національну, на яку витрачається велика кількість коштів. Але в майбутньому це дозволить більш активно про двигати свій товар на ринку. Вже майже 4-5 місяців активно використовується реклама компанії в пресі, задіяне TV, засоби зовнішньої реклами. Спільні витрати будуть складати приблизно $2 млн. насьогодні мова йде, скоріше, про іміджеву підтримку. С позиції перспективи це важливий стратегічний крок.

У компанії ЗАТ «Миронівський хлібопродукт» добрі відносини з мережами супермаркетів, на які приходиться 25 — 30% обсягу реалізації; приблизно 40% — на фірмову роздрібну торгівлю.

Компанія «Миронівський хлібопродукт» свої підприємства розмістила в різних областях України. Вона очолює три модернізовані потужні фабрики, розміщені в екологічно чистих місцевостях: «Перемога нова» — Черкаська область, «Оріль-Лідер» — Дніпропетровська область, «Дружба народів нова» — АР Крим. Кожна з цих птахофабрик постачає продукцію переважно в межах власної та прилеглих областей. Все виробництво розміщене компактно і цей принцип залишається домінуючим при розширенні структури компанії.

Якщо говорити про насичення регіональних ринків, то найбільш забезпечений свіжою курятиною Київ. В Дніпропетровську ця продукція складає близько 10% від спільного обсягу споживання м’яса птиці. В таких містах як Фастів — не більше 3%.

Як вважають спеціалісти, в близькому майбутньому вітчизняні виробники за рахунок посилення реклами та маркетингу зможуть остаточно витіснити з регіональних ринків заморожені стегна.

Управління ЗАТ «Миронівський хлібопродукт» здійснюють:

— вищий орган Товариства;

— спостережна рада;

— правління Товариства;

— ревізійна комісія.

До компетенції вищого органу Товариства відносяться:

— визначення основних напрямків діяльності ЗАТ «Миронівський хлібопродукт», затвердження його планів та звіти про їх виконання;

— визначення організаційної структури ЗАТ «Миронівський хлібопродукт»;

— обрання та відкликання членів спостережної ради Товариства;

— обрання та відкликання членів правління та ревізійної комісії;

— визначення порядку покриття збитків;

— прийняття рішень про придбання ЗАТ «Миронівський хлібопродукт» власних акцій;

— визначення умов праці посадових осіб ЗАТ «Миронівський хлібопродукт», його дочірніх підприємств, філій та представництв;

— погодження угод про заставу майна ЗАТ «Миронівський хлібопродукт»;

— інші питання діяльності.

Рішення  загальних   зборів   акціонерів   приймаються   більшістю   у   3/4  голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

а) внесення змін до статуту;

б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства., призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

в) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

г) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутків, строк та порядок виплати частки прибутку «дивідендів», визначення порядку покриття збитків.

Всі інші рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів або їх представників, які беруть участь у зборах.

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності ЗАТ «Миронівський хлібопродукт», на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 % голосів, а також на письмову вимогу спостережної ради Товариства, у будь-який час і з будь-якого приводу.

Спостережна рада є органом ЗАТ «Миронівський хлібопродукт», яка з метою захисту інтересів держави та акціонерів здійснює контроль за діяльністю правління ЗАТ «Миронівський хлібопродукт», представляє інтереси акціонерів. Спостережна рада складається з 5 членів. До її складу входять акціонери.

…

На ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” здійснюють централізоване виробництво напівфабрикатів з курей. Технічними умовами передбачається готування наступних видів напівфабрикатів: тушки курей і курчати; філе натуральне і філе паніроване, окорок курячий, грудинка куряча, стегно, гомілка курячі, субпродукти курей.

Технологічний процес обробки курки включає наступні операції: обпалювання, видалення голови, шиї, ніжок, патрання, миття, формування тушок розроблених, виготовлення напівфабрикатів, охолодження, розфасовка й упакування, маркірування, збереження, транспортування.

У ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” передбачається устаткування трьох основних ділянок: для обпалювання, для патрання курей і виробництва напівфабрикатів.

Обпалюють птицю в опалочних шафах. Тривалість обпалювання не повинна перевищувати 30 с. Після обпалювання птиці направляють у приміщення, де здійснюється патрання птиці.

Первинна обробка птиці і виготовлення напівфабрикатів здійснюються на трьох технологічних лініях. Перша лінія являє собою конвеєр, уздовж якого обладнаються робочі місця для патрання птиці. На початку конвеєрної лінії здійснюється видалення голів, шийок, ніжок, крилець за допомогою спеціальної машини.

Для охолодження напівфабрикати укладають у тару і відправляють у холодильні камери, де вони зберігаються при температурі 0—6 °С.

Розділ 3. Аналіз фінансування та кредитування підприємства АТЗТ “Миронівський хлібопродукт”

 

3.1. Аналіз фінансових ресурсів підприємства, аналіз складу та структури фінансових ресурсів підприємства

 

Відповідно до П(С)БО фінансові ресурси підприємства ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” структуризуються (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Структуризація фінансових ресурсів ЗАТ “Миронівський хлібопродукт”

Баланс
Актив	Пасив
I. Необоротні активи	I. Власний капітал
II. Оборотні активи	II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів
III. Витрати майбутніх періодів	III. Довгострокові зобов’язання
	IV. Поточні зобов’язання
	V. Доходи майбутніх періодів
Активи	= Власний капітал + Зобов’язання

 

Інформація, яка наводиться в пасиві балансу, дає змогу ви­значити зміни в структурі власного і позикового капіталу, перманентного (постійного) і змінного; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялися кошти і кому підприємство за них зобов’язане.

Фінансовий стан ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” в багатьох випадках залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вони взялися і куди вкладені.

…

Висновки

 

Матеріальним носієм фінансових відносин на підприємстві виступають фінансові ресурси. І це виділяє фінанси із сукупності економічних категорій. Фінанси як сукупність еко­номічних відносин знаходять своє конкретне вираження у фінан­сових ресурсах, переважаючою формою руху яких є фонди.

Фінансові ресурси підприємств, переважаючою формою виявлення яких є фонди грошових коштів, мають наступні харак­терні ознаки:

— фінансові ресурси як у статичному плані, так і під час руху завжди виражають відношення власності, тобто вони нале­жать або державі, або підприємствам, або приватному сектору економіки, або населенню;

— фінансові ресурси завжди мають певне джерело ство­рення і певне цільове призначення;

— формування й використання фінансових ресурсів завжди має свою правову сторону і регламентується законодав­чими та нормативними актами.

Використання фінансових ресурсів здійснюється підприємством по багатьом напрямкам, головними з який є :

платежі органам фінансово-банківської системи, обумовлені виконанням фінансових зобов’язань. Сюди відносяться : податкові платежі в бюджет, сплата відсотків банкам за користування  кредитами, погашення узятих раніше позичок, страхові платежі і т.д.;

інвестування власних коштів і капітальні витрати  (реінвестування), зв’язане з розширенням виробництва і технічним його відновленням, переходом на нові прогресивні технології, використання “ноу-хау” і т.д. ;

інвестування фінансових ресурсів у цінні папери, що купуються на ринку: акції й облігації інших фірм, звичайно тісно зв’язаних кооперативними постачаннями з даним підприємством, у державні позики і т.п. ;

напрямок фінансових ресурсів на утворення грошових фондів заохочувального і соціального характеру ;

використання фінансових ресурсів на благодійні цілі, спонсорство і т.п.

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника здійснюється аналіз його фінансово-господарської діяльності, а саме:

— обсяг реалізації;

— прибутки та збитки;

— рентабельність;

— коефіцієнти ліквідності;

— грошові потоки ;

— склад дебіторсько-кредиторської заборгованості;

— ефективність управління позичальника;

— ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних та структурних змін в економіці;

— історія погашення кредитної заборгованості в минулому.

Для оформлення кредиту позичальник – підприємство має подати банку перелік первинних документів:

— клопотання на одержання кредиту та картку позичальника;

— повний пакет документів відповідно до вимог банку, включаючи документи стосовно забезпечення кредиту. Склад пакета документів, що подає позичальник, залежить від характеру кредитної операції і в кожному конкретному випадку визначається кредитним експертом;

— в разі необхідності додаткову інформацію для оцінки платоспроможності.

Використання банківських кредитів підприємством є по­казником нормальної фінансової діяльності, бо вкладення влас­них фінансових ресурсів у активи (як основні, так і оборотні) по­винно відбуватися лише у межах постійної потреби, яка не знає коливань у бік зменшення. Для покриття тимчасового збільшен­ня потреби у фінансових ресурсах раціонально використовувати банківський кредит. Тому в ринковій економіці саме на нього припадає значна частина позикового капіталу.

Банківський короткостроковий кредит, залучений до за­гального фонду оборотних коштів підприємства, разом з власни­ми та іншими фінансовими ресурсами підприємства бере участь у створенні на підприємстві продукції, а, отже, доданої вартості і прибутку. Аналізуючи ефективність залучення банківських ко­роткострокових кредитів, можна обчислити, яка частка прибут­ку від реалізації продукції одержана підприємством за рахунок банківських позик, і, зіставивши її зі сплаченими відсотками за кредит, прийти до висновку про конкретний зиск підприємства від залучення банківських короткострокових кредитів.

Аналіз ефективності отриманих і використаних довгост­рокових банківських кредитів на капітальні вкладення полягає у визначенні терміну, протягом якого досягається окупність прокредитованих витрат (включаючи відсотки за кредит) за рахунок дисконтованого грошового потоку (тобто за рахунок прибутку за вирахуванням податку на прибуток плюс амортизаційні відра­хування від вартості прокредитованого об’єкта основних за­собів). Якщо цей термін відповідає термінові, встановленому за кредитною угодою з банком, або менший за нього, прокредитовані капітальні вкладенні вважаються ефективними.

Компанія «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша Ряба») — акціонерне товариство закритого типу. Це комерційна організація, яка володіє на правах власності відокремленим майном, розділеним на частки. Вид продукції — свіже куряче м’ясо.

В фінансових ресурсах ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” переважає залучений капітал. В 2002 році власний капітал ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” зріс на  2305,9 тис. грн., на 17,34%. Загальний капітал підприємства зменшився на 23,45% (46399 тис. грн.).

Коефіцієнт фінансової незалежності на початок року склав 6,72%, на кінець року – 10,3%, тобто зріс на 3,58%;

коефіцієнт фінансової залежності навпаки зменшився на 3,58% з 93,28% до 89,7%;

коефіцієнт фінансового ризику відповідно також зменшився з 1388% до 870,76% на 517,24%.

Зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий фінансовий стан ЗАТ “Миронівський хлібопродукт”, що склався на кінець року.

Зросла величина власного капіталу на 2305,9 тис. грн. з 13297,8 тис. грн. до 15603,7 тис. грн. Це відбулося головним чином за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку підприємства. Найбільшу питому вагу має нерозподілений прибуток, його величина в 2002 році зросла з 65,23% до 70,34%. Відповідно незначно знизилася питома вага статутного капіталу на 4,61%.

Прибуток на ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” формується, як різниця між отриманими доходами та понесеними підприємством витратами.

Адміністративні витрати та значні витрати на збут негативно вплинули на формування прибутку від операційної діяльності ЗАТ “Миронівський хлібопродукт”. Так в 2001 році прибуток від реалізації складав 11181 тис. грн., а в 2002 році підприємство мало збитки в сумі 1838 тис. грн.

На підприємстві ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” в 2002 році були інші операційні доходи та інші доходи, що дало змогу отримати позитивний прибуток від звичайної діяльності.

Чистий прибуток ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” (прибуток від звичайної діяльності – податок на прибуток) в 2001 року склав 7610,4 тис. грн. В 2002 році  чистий прибуток підприємства зменшився на 5324,7 тис. грн. (69,97%) і склав 2285,7 тис. грн.

Прибутковість реалізації зменшилася в 2002 році порівняно з 2001 роком на 0,0119 за рахунок зменшення чистого прибутку підприємства. Рівень прибутковості загального капіталу зменшився в 2002 році на 0,0519. Також зменшилися показники прибутковості  власного та оборотного капіталу.

Протягом 2001-2002 років довгострокові кредити банків в ЗАТ “Миронівський хлібопродукт” були відсутні.

Короткострокові кредити в 2002 році зросли порівняно з 2001 на 3687 тис. грн. (35,21%) з 10470,5 тис. грн. до 14157,5 тис. грн.

Протягом 2002 року в структурі кредиторської забор­гованості відбулися суттєві зміни. Так, якщо на початок року найбільшу питому вагу (85,42%) скла­дав борг за товари, роботи і послуги і в складі кредиторської забор­гованості виділялися розрахунки з одержаних авансів (7,66%), з бюджетом (6,74%). Найбільшу питому вагу на 1.01.2003 р. має заборгованість за товари, роботи і послуги (86,63%). В складі кредиторської заборгованості виді­ляються розрахунки з одержаних авансів (13,07%), із позабюджетних платежів (0,21%).

За звітний період кредиторська заборгованість зменшилася на 53035 тис. грн., що позитивно характеризує підприємство. На це вплинуло зменшення заборго­ваності за товари, роботи, послуги на 44004 тис. грн.

В 2002 році коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості зменшився порівняно з 2001 роком на 5,62 – 3,26 = 2,36 за рахунок збільшення кредиторської заборгованості підприємства. Зменшення цього коефіцієнта оцінюється негативно.

В 2002 році тривалість одного обороту кредиторської заборгованості зросла порівняно з 2001 роком на 111,96 – 64,95 = 47,01. Зростання тривалості одного обороту кредиторської заборгованості свідчить про зниження швидкості сплати заборгованості підприємства. Підвищення цього коефіцієнта оцінюється негативно.

Список використаних джерел

 

1. Закон України “Про власність”. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 20, С. 249.
2. Закон України “Про підприємництво”, затверджений Постановою ВРУ №785-12 від 26.06.90 р. (із змінами №2788-ІІІ від 15.11.2001 р.).
3. Закон України “Про господарські товариства”, затверджений Постановою ВРУ №1577-12 від 19.09.91 р. (із змінами №2409-ІІІ від 17.05.2001 р.) // ВВР. – 2001. — №31. – Ст. 146.
4. Закон України “Про підприємства в Україні”, затверджений Постановою ВРУ №888-12 від 27.03.91 р. (із змінами №2470-ІІІ від 29.05.2001 р.) // ВВР. – 2001. — №32. – Ст. 172.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6.- С.17-20.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р.// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6. — С.21-26.
7. Положення НБУ “Про кредитування”. Затверджено постановою Правління НБУ від 28 вересня 1995 р. №246.
8. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. — К.: Либідь, 1998. — 312 с.
9. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: Курс лекций / Под ред. И.П. Мерзлякова. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 298 с.
10. Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: УФИМБ, 1997. – 408 с.
11. Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: «Ника-Центр», «Эльга», 1998. – 492 с.
12. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр Эльга, 2001. — 528 с.
13. Валевич Р.П. Экономика торгового предприятия. – Мн..: Вышэйшая школа, 1996. – 348 с.
14. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами. – М.: Финансы и статистика, 1997.  – 482 с.
15. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Ви­ща Ішс., 1997. -383с.
16. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М.: Высш.шк.,1994-272с.
17. Глущенко В.В. и др. Финансово-кредитный механизм в условиях развития хозрасчета / В.В. Глущенко, В.Г. Новиков, М.Я. Коро­бов. — X.: Изд-во «Основа» при ХГУ, 1990. — 176 с.
18. Гребнев А.И. Экономика торгового предприятия. – М.: Экономика. 1997.
19. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекций — К.: МАУП, 1999-136 с.
20. Гроші та кредит: Підручник / За ред. Б. С. Івасіва. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 510 с.
21. Грузинов В. Экономика предприятий. -Финансы и статистика,2001-218с.
22. Грушко В.І., Пилипченко О.І. Фінансові ризики. Навчальний посібник. -К.: Знання: 1998. — 188 с.
23. Дідик Л.М. Рейтингова оцінка підприємств. – Фінанси України, №5, 1999.- С.30.
24. Добровенский В.С. Обеспечение доходности предприятия – Л: Научная мысль,1995.
25. Долан   Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. – СПб. : Оркестр, 1997. – 248 с.
26. Економіка виробничого підприємства. Навч. пос. К.: Знання,2001- 405с.
27. Жданов С. А. Методы и рыночная технология экономического управления. – М.: Дело и Сервис, 1999. – 382с.
28. Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу фінансового стану підприємства в Україні та за кордоном //Економіка. Фінанси, право. – 1999. — №5.
29. Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2000-133с.
30. Ирвин Д. Финансовый контроль. – М.: Финансы и статистика, 1998.
31. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. С 40-42.
32. Карпов В.Н. Управление маркетингом //Маркетинг. 1993. №2. С. 29-42.
33. Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2000-132с.
34. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. Издание 2-е, переработанное и дополненное. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1997. — 192 с.
35. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 768 с.
36. Ковалёв В.В. Управление финансами: Учебное пособие. — М.: ФБК -ПРЕСС, 1998.-160с.
37. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 512 с.
38. Ковалева A.M., Лапуста М;Г., Скамай Л.Г. Финансы фирмы: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 416 с.
39. Ковбасюк М.Р. Анализ финансового положения предприятия //Бухгалтерский учет. — 1991.- №2.
40. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: «Знання», КОО, 2000. — 378 с.
41. Ластовецький В.О., Миронюк О.В. Ефективність господарювання: оцінка, аналіз, фактори, резерви. – Чернівці., 1995
42. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.
43. Литвин М. И. О критериях платежеспособности предприятия // Финансы. – 1993. — №10.
44. Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка сплатоспроможності підприємства: Методичні підходи // Економіка, фінанси, право. – 1998. — №9.
45. Мазаракі А.А., Ушкова Н.М., Лігоненко Л.О. Економіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик, 1999. – 364 с.
46. Нестеренко А.Г. Прибыль и рентабельность на торговом предприятии. – М., 1995.
47. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 164 с.
48. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия: Учебник для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. — 400 с.
49. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави: Монографія. — К.: «НІОС», 1997. — 176 с.
50. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2000, С. 312.
51. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с.
52. Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання,2001- 178с.
53. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современ­ный экономический словарь. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 496 с.
54. Рукина С.В. Финансы коммерческих предприятий и организаций: Учебное пособие. — М.: Експертное бюро — М, 1997 — 176 с.
55. Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствова­ния: Справ, пособие. — Мн.: Выш. шк., 1997. — 309 с.
56. Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.
57. Теория финансов: Учеб. пособие / Н.Е. Заяц, М.К. Фисенко, Т.Е. Бондарь и др. — Мн.: Выш. шк., 1997. — 368 с.
58. Тиркало Р. І. Банківська справа. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314с.
59. Ткаченко Н. М. Формування і облік залученого капіталу // Регіональні перспективи. Науково-практичний журнал. – Полтава, 2001. – № 2-3 / 15-16/. – С. 28-32.
60. Тян Р. Б. Планування діяльності підприємства. – К.: МАУП, 1998. – С124-126.
61. Финансовый менеджмент: теория и практика/ Под ред. Стояновой Е.С.- М.: Перспектива, 1999 – 348 с.
62. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник. / Под ред. Е.С. Стояновой — М.: Изд-во «Перспектива», 1997 — 574 с.
63. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. проф. Н.Ф. Самсонова. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. — 495 с.
64. Финансы / Под ред. В.М. Родионовой. — М.: Финансы и статисти­ка, 1995. — 432 с.
65. Финансы промышленности: Учебник / Д.С. Моляков и др. — М.: Финансы и статистика, 1990. — 224 с.
66. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. проф. Л.А.Дробозиной. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. — 527 с.
67. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. професора A.M. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1998. — 368 с.
68. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод, посіб. / A.M. Поддєрьогін та ін. — К.: КНЕУ, 2001. — 294 с.
69. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод, посіб. / Г.Г. Кірейцев та ін. -Ж.:ЖІТІ, 2001. — 432с.
70. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 2000, С. 98.