Рецензія (від лат. Recensio «розгляд») — відгук, розбір і оцінка нового художнього, наукового або науково-популярного твору; жанр критики, літературної, газетно-журнальної публікації.
Під творами-рецензіями ми розуміємо такі творчі роботи: невелика літературно-критична чи публіцистична стаття (часто полемічного характеру), в якій розглядається твір є приводом для обговорення актуальних суспільних і літературних проблем; твір, що являє собою більшою мірою ліричний роздум автора рецензії, навіяне читанням твору, ніж його тлумачення; розгорнута анотація, в якій розкривається зміст твору, особливості композиції і одночасно міститься його оцінка.
Характерними рисами рецензії є невеликий об’єм і стислість.
Примірний план рецензії на літературний твір.
1. Бібліографічний опис твору (автор, назва в Киеве, видавництво, рік випуску) і короткий (в одному-двох реченнях) переказ його змісту.
2. Безпосередній відгук на твір літератури (відгук-враження).
3. Критичний розбір або комплексний аналіз тексту:
— Сенс назви
— Аналіз його форми і змісту
— Особливості композиції
— Майстерність автора у зображенні героїв
— Індивідуальний стиль письменника
4. Аргументована оцінка твори та особисті міркування автора рецензії:
— Основна думка рецензії
— Актуальність тематики твору
У рецензії не обов’язкова присутність всіх перерахованих вище компонентів, головне, щоб рецензія була цікавою і грамотною.
— Деякі поради:
Докладний переказ знижує цінність рецензії: по-перше, нецікаво буде читати сам твір, по-друге, одним з критеріїв слабкою рецензії справедливо вважається підміна аналізу та інтерпретації тексту його переказом. Важливо оцінити стиль, своєрідність письменника, розібрати образи, художні прийоми, які він використовує у своєму творі, і обдумати, в чому полягає його індивідуальний, неповторний стиль, чим цей автор відрізняється від інших. Рецензент розбирає, «як зроблений» текст.
