Список літератури — необхідний елемент довідкового апарату будь-якої друкованої праці (опублікованої чи неопублікованої): монографії, дисертації, дипломної або курсової роботи, статті.

1. Список включає цитовану, згадувану та вивчену автором літературу.

2. Зміст списку визначається автором роботи. Особлива увага приділяється відображенню літератури останніх 3-5 років, як показник інформованості автора про сучасний стан досліджуваної теми.

3. При оформленні бібліографічного списку доцільно його назвати «Список використаної літератури».

4. Список відображає всі види документів незалежно від форми (способу) їх представлення та носія (друковані матеріали, географічні карти, електронні носії, інформація віддаленого доступу тощо).

5. При складанні списку літератури можливі різні способи розстановки бібліографічних описів джерел:

• алфавітна;
• хронологічна;
• систематична;
• нумераційна (в порядку першого згадування публікацій у тексті роботи).

5.1. Найчастіше використовується алфавітна розстановка, тобто в алфавіті прізвищ авторів і заголовків, якщо автор не зазначений чи авторів більше трьох.

5.2. При хронологічній розстановці всі джерела розташовуються за роками публікацій, а в межах одного року — за алфавітом авторів або назв. Хронологічний принцип дозволяє показати історію вивчення досліджуваного питання (теми). Іноді використовують зворотно-хронологічне розташування джерел, коли автор головну увагу приділяє сучасному становленню теми, що вивчається.

5.3. При систематичній розстановці літератури бібліографічні описи групуються за галузями знань, окремими темами в їх логічному підпорядкуванні або за главами, розділами роботи, а в середині кожного розділу — за алфавітом чи в хронологічному порядку.

5.4. Досить часто застосовується розстановка літератури в порядку першого згадування в тексті роботи (нумераційна). Але, в такому списку важко проаналізувати охоплення теми, відповідність вказаних публікацій посиланням на них. Список, складений таким чином, не повний, тому що включає тільки згадану та цитовану літературу.

6. Вказані у списку публікації подають в наступному порядку:

• роботи вітчизняних та іноземних авторів, надрукованих російською та українською мовами в загальному алфавіті, з урахуванням транскрипції написання;
• твори вітчизняних та іноземних авторів іноземними мовами, спочатку латинський алфавіт, потім східні мови, якщо є;
• інформація online;
• статистичні матеріали.

Офіційні та керівні документи рекомендовано виносити на початок списку.

7. Роботи одного автора розташовуються за алфавітом назв, а автори-однофамільці — за алфавітом ініціалів. Скільки б робіт одного автора не було, обов’язково треба вказувати прізвище та ініціали, не замінюючи їх прочерками.

8. В бібліографічному списку літератури використовується наскрізна нумерація всіх джерел.

9. Наповнення бібліографічного списку до наукової роботи визначається автором.

Як правило, обсяг списку не повинен перевищувати 5 % обсягу рукопису. Наприклад, оптимальний обсяг вивченої літератури при написання реферату повинен бути не менше 5 джерел, курсової роботи — 10-15, дипломної чи магістерської роботи — 40-50 , а дисертаційної — близько 25 % обсягу наукової роботи.

У списку опублікованих праць здобувача, який наводять в авторефераті, необхідно вказати прізвища та ініціали всіх його співавторів незалежно від виду публікації.

10. Бібліографічний опис документа — це бібліографічні відомості про документ, які наведені за чіткими правилами, певним наповненням і порядком дотримування належних зон та елементів, призначених для ідентифікації та загальної характеристики документа (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006).

11. Правила складання бібліографічного опису регламентуються державним стандартом «ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

12. Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. їх наводять у будь-якому описі.
13. Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації.

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс. Затверджений від 16.01.2003 № 436-IV.// Відомості Верхов­ної Ради України. — 2004. — № 1. — С. 21.
2. Цивільний кодекс. Затверджений від 16.01.2003 № 435-IV.// Відомості Верхов­ної Ради України. — 2004. — № 1. — С. 35.
3. Закон України «Про страхування»// Відомості Верхов­ної Ради України. — 2005. — № 4. — С. 25.
4. Александров А. А. Страхование. — М.: Приор, 2002. — 186 с.
5. Александрова М. М., Виговська Н. Г., Кірейцев Г. Г., Петрук О. М., Маслова С. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. всіх форм навч. / Г.Г. Кірейцева (ред.). — 2.вид., перероб. та доп. — К. : ЦУЛ, 2002. — 268с.
6. Архипов А.П. О формировании й управлении капиталом страхо­вой компании // Финансы. — 2004. — № 11. — С. 34 — 39.
7. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — 4. вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2005. — 352с.
8. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. — К.: Либідь, 1998. — 312 с.
9. Бедь В. В., Когут Ю. М. Фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Міжрегіональна академія управління персоналом — К. : МАУП, 2004. — 168с.
10. Бирман Л. Экономика фирмы. Учебное пособие. М.:М/н ун-т бизн. и управл., 2001. — 104с.

11. Біла О. Г., Галик Л. М., Дрівко М. М. Фінанси організацій і підприємств: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення / Центральна спілка споживчих товариств України; Львівська комерційна академія. — Л. : Видавництво ЛКА, 2002. — 112с.

12. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр Эльга, 2001. — 528 с.

13. Бондаренко Н. І., Войчук Г. І. Фінанси підприємств: Навч.-метод. посіб. для студ. екон. ф-ту різних форм навчання / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х. : ХНАУ ім. В.В.Докучаєва, 2004. — 62с.

14. Буряк Л. Д., Вакуленко Є. В., Куліш Г. П., Нам Г. Г., Островська О. А…. Фінанси підприємств: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К. : КНЕУ, 2003. — 165с.

15. Василенко Л. І., Василенко А. В. Фінанси: Навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т — К., 2004. — 200с.

…..

72. Шумелда Я. Страхування. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. – Тернопіль: Джура, 2004. – 280 с.