Дипломна робота Управління оборотним капіталом підприємства

Зміст

 

Вступ. 3

 

Розділ 1. Теоретичні основи управління оборотним капіталом підприємства  5

1.1. Поняття оборотного капіталу підприємства. 5

1.2. Планування та нормування оборотного капіталу підприємства. 16

1.3. Джерела формування оборотного капіталу підприємства. 28

1.4. Показники стану оборотного капіталу підприємства. 37

 

Розділ 2. Аналіз формування та використання оборотного капіталу підприємства  39

2.1. Коротка характеристика ТОВ “Укрпродукт”. 39

2.2. Аналіз основних фінансових і економічних показників підприємства  44

2.3. Аналіз оборотного капіталу підприємства. 50

 

Розділ 3. Пропозиції по покращенню політики управління оборотним капіталом підприємства. 61

3.1. Пропозиції по удосконаленню джерел формування оборотного капталу підприємства. 61

3.2. Пропозиції по удосконаленню використання оборотного капіталу підприємства  73

 

Висновки. 82

 

Список використаних джерел. 86

 

Додатки. 91


Вступ

 

Розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює діяльність підприємств, умов їх функціонування на ринку. Тому підприємствам для того, щоб вижити, необхідно правильно визначати свою стратегію та тактику поведінки на ринку та систематично проводити управління діяльністю підприємства з метою підвищення ефективності діяльності та отримання прибутку.

Фінансовий стан підприємства визначається розміщенням і використанням його коштів. Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю власними обіговими коштами, станом нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, станом та динамікою дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотністю коштів, платоспроможністю та іншими підсумками фінансово-господарської діяльності підприємства, які дозволяють дати оцінку досягнутим результатам, зробити висновки про рівень фінансово-економічного стану та про наявність нереалізованих внутрішньогосподарських резервів.

Капітал є однією з основних економічних категорій, які характеризують діяльність будь-якого підприємства. Тому управління капіталом є важливим завданням загальної системи управління господарською діяльністю підприємства. Капітал є досить багатогранною категорією, оскільки може виступати у різноманітних формах. Наслідком цього є постійний рух капіталу, перетворення із однієї форми в іншу з паралельним функціонуванням, що є головною особливістю капітал.

Основною метою управління капіталом на підприємстві є його оптимізація, тобто процес вибору найкращих форм його організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Саме тому тема дипломної роботи “Управління оборотним капіталом підприємства” є досить актуальною.

Метою дипломної роботи є оцінка стану управління оборотним капіталом на досліджуваному підприємстві.

Досягнення поставленої мети здійснювалося шляхом:

— розгляду поняття оборотного капіталу підприємства,

—  напрямків планування та нормування оборотного капіталу підприємства,

— дослідження джерел формування оборотного капіталу підприємства,

— розгляду показників стану оборотного капіталу підприємства,

— аналізу основних фінансових і економічних показників підприємства,

— аналізу оборотного капіталу підприємства,

— пропозицій по удосконаленню джерел формування оборотного капіталу підприємства,

— пропозицій по удосконаленню використання оборотного капіталу підприємства.

Предметом дослідження є особливості управління оборотним капіталом ТОВ “Укрпродукт”.

Об»єктом дослідження є оборотний капітал ТОВ “Укрпродукт”.

Теоретичну основу дослідження питання ефективності капіталу підприємства склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як:  Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М., Бланк І. О., Поддєрьогін А.М., Жданов С. А., Ізмайлова К.В., Лахтіонова Л. А., Шеремет А. Д.  та інших, закони України, фінансова звітність ТОВ “ДНК”.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

 

 


Розділ 1. Теоретичні основи управління оборотним капіталом підприємства

 

1.1. Поняття оборотного капіталу підприємства

 

Капітал — одна з фундаментальних економічних категорій, сутність якої наукова думка з»ясовує протягом ряду століть. Термін «капітал» походить від латинського «capitalis», що означає основний, головний. У початкових роботах економістів капітал розглядався як основне багатство, основне майно. В міру розвитку економічної думки це первісне абстрактне й узагальнене поняття капіталу наповнялося конкретним змістом, що відповідає пануючій парадигмі економічного аналізу розвитку суспільства.

1.3. Джерела формування оборотного капіталу підприємства

 

Для забезпечення ефективної господарської діяльності підприємства важливим є також обґрунтоване визначення конкретних джерел формування активів.

Формування майна, що знаходиться у розпорядженні підприємст­ва, відбувається за рахунок використання різноманітних джерел фінансових коштів. Для їх системного розгляду джерела фінансових коштів класифікують так [23, c. 89]:

— внутрішні (власні) джерела фінансових коштів;

— зовнішні (позикові та залучені) джерела фінансових коштів.

1.4. Показники стану оборотного капіталу підприємства

 

Оборотні кошти підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціо­нальне та економне використання оборотних коштів суб»єктів гос­подарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефек­тивності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності — відповідні конкретні заходи (рис. 1.4).

Ефективність використання оборотних коштів характеризуєть­ся швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення обо­ротності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу про­дукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими ціна­ми за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Показник, що є оберненим стосовно коефіцієнта обо­ротності, заведено називати коефіцієнтом завантаження. Він по­казує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції. Тривалість одно­го обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів виз­начається як співвідношення кількості днів у розрахунковому пер­іоді (для кварталу — 90 днів, року — 360 днів) і коефіцієнта обо­ротності за той самий період. Для характеристики економічної ефек­тивності використання оборотних коштів може застосовуватися показник їхньої рентабельності, обчислюваний як відношення при­бутку підприємства до суми його оборотних коштів.

Розділ 2. Аналіз формування та використання оборотного капіталу підприємства

 

2.1. Коротка характеристика ТОВ “Укрпродукт”

 

Підприємство магазин ТОВ “Укрпродукт” створено в січні 1999 року. Підприємство створено з метою надання послуг, робіт, задоволення громадських потреб у його продукції, здійснення виробничої, комерційної, посередницької діяльностей та їх реалізації.

Основними напрямками діяльності товариства є: торгівля і послуги, виробничо-господарська діяльність, фінансово-економічна діяльність, рекламно-видавнича-діяльність, зовнішньоекономічна діяльність.

2.3. Аналіз оборотного капіталу підприємства

 

Проаналізуємо склад і структуру активів підприємства протягом 2001-2003 років (додаток Г). В 2002 році порівняно з 2001 роком вартість активів підприємства зросла на 164,45 тис. грн. Структура активів підприємства в 2002 році майже не змінилася порівняно з 2001 роком. Питома вага необоротних активів зросла на 2,67% порівняно з минулим роком за рахунок збільшення вартості незавершеного будівництва.

На підприємстві в 2003 році відбулося зростання необоротних активів на 2911,1 тис. грн. Якщо в 2002 році їх було 2239,15 тис. грн., що становило 46,83% від загальної вартості майна, то в 2003 році їх вартість була уже 5150,2 тис. грн., що збільшило їх питому вагу в складі активів на 18,04%. Збільшення відбулося за рахунок придбання основних засобів і нематеріальних активів. Це зростання відбулося за рахунок проведення ремонту магазину та заміни касових апаратів магазину комп’ютерною технікою. Частка оборотних активів відповідно зменшилась, але в абсолютному виразі їх величина зросла на  247 тис. грн. Якщо в 2002 році оборотні активи становили загалом  2789 тис. грн., де матеріальні оборотні засоби  — 1880 тис. грн. (39,32%), грошові кошти та їх еквіваленти, інші поточні фінансові інвестиції – 200 тис. грн. (4,18%), дебіторська заборгованість – 412 тис. грн. (8,62%); то в 2002 році оборотні активи складали 2789 тис. грн., де матеріальні оборотні активи – 2158 тис. грн. (27,18%), грошові кошти та їх еквіваленти, інші поточні фінансові інвестиції – 206 тис. грн. (2,59%), дебіторська заборгованість – 355 тис. грн. (4,47%).  В структурі оборотних активів зросла частка матеріальних оборотних засобів на 278 тис. грн. та зменшилася дебіторська заборгованість на 57 тис. грн.

Розділ 3. Пропозиції по покращенню політики управління оборотним капіталом підприємства

 

3.1. Пропозиції по удосконаленню джерел формування оборотного капталу підприємства

 

Політика управління оборотними активами ТОВ “Укрпродукт” має являти собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації й оптимізації структури джерел їхнього фінансування.

Політика управління оборотними активами підприємства ТОВ “Укрпродукт” має розроблятися по наступним основних етапах.

1. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді.

2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства ТОВ “Укрпродукт”. Такі принципи відбивають загальну ідеологію фінансового управління  підприємством з позицій прийнятного співвідношення рівня прибутковості і ризику фінансової діяльності. Стосовно до оборотних активів вони визначають вибір визначеного типу політики їхнього формування.

3. Оптимізація обсягу оборотних активів. Така оптимізація повинна виходити з обраного типу політики формування оборотних активів, забезпечуючи заданий рівень співвідношення ефективності їхнього використання і ризику. Процес оптимізації обсягу оборотних активів на цій стадії формування політики управління  ними складається з трьох основних етапів.

Висновки

 

Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів підприємства.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість про­дукції, що виробляється (на вартість платних послуг).

Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних коштів: аналітичний, коефіцієнтний і прямого рахунку. Аналітичний (до­слідно-статистичний) метод передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним коригуванням фак­тичних запасів та вилученням з них надлишкових. Коефіцієнтний метод полягає в уточненні чинних на початок розрахункового пе­ріоду нормативів власних оборотних коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів. Метод прямого рахунку — це науково обґрунтований роз­рахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничим запасам, незавершеному виробництву, витра­там майбутніх періодів, залишкам готової продукції). У практиці господарювання він є основним, інші методи розрахунків викорис­товуються здебільшого як допоміжні.

Цілі і характер використання окремих видів оборотних активів мають істотні відмінні риси. Тому на підприємстві має розроблятися самостійна політика управління  окремими їхніми видами:

1) запасами товарно-матеріальних цінностей (вони включають запаси сировини, матеріалів і готової продукції);

2) дебіторською заборгованістю;

3) грошовими активами (до них прирівнюються і короткострокові фінансові вкладення, що розглядаються як форма тимчасового використання вільного залишку грошових активів).

Для забезпечення ефективної господарської діяльності підприємства важливим є також обґрунтоване визначення конкретних джерел формування активів.

Існує три принципових підходи до фінансування різних груп активів торгового підприємства.

а) Консервативний підхід до фінансування активів припускає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися необоротні активи, постійна частина оборотних активів і половина перемінної частини оборотних активів. Друга половина перемінної частини оборотних активів повинна фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу. Така модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку.

б) Помірний підхід до фінансування активів припускає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися необоротні активи і постійна частина оборотних активів, у той час як за рахунок короткострокового позикового капіталу — весь обсяг перемінної частини оборотних активів. Така модель фінансування активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стійкості підприємства.

в) Агресивний підхід до фінансування активів припускає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися тільки позаоборотні активи, у той час як всі оборотні активи повинні фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу (за принципом: поточні активи повинні покриватися поточними зобов»язаннями). Така модель фінансування активів створює серйозні проблеми в забезпеченні платоспроможності і фінансовій стійкості підприємства, хоча дозволяє здійснювати торгову діяльність з мінімальною потребою у власному капіталі.

В залежності від свого ставлення до фінансових ризиків власники та менеджери торгового підприємства обирають один з розглянутих варіантів фінансування активів. З огляду на те, що на сучасному етапі довгострокові позики і позички торговим підприємствам практично не надаються, обрана модель фінансування активів буде представляти співвідношення власного і позикового (короткострокового) капіталу, тобто оптимізуватиме його структуру з цих позицій.

Отже, для забезпечення ефективної господарської діяльності підприємства важливим є також обґрунтоване визначення конкретних джерел формування активів. Внутрішні та зовнішні джерела фінансових ресурсів різняться не лише місцем отримання капіталу (в рамках підприємства або поза ними). Відмінності між групами джерел мають більш вагоме значення для нормального функціонування підприємства. Внутрішні та зовнішні джерела фінансових коштів (капіталу) відображаються в пасиві балансу підприємства. За розміром свого формування чи залучення, вони мають відповідати наявному майну підприємства, вартість якого відображена в активі балансу.

Частка оборотних активів зменшилась, але в абсолютному виразі їх величина зросла на  247 тис. грн. Якщо в 2002 році оборотні активи становили загалом  2789 тис. грн., де матеріальні оборотні засоби  — 1880 тис. грн. (39,32%), грошові кошти та їх еквіваленти, інші поточні фінансові інвестиції – 200 тис. грн. (4,18%), дебіторська заборгованість – 412 тис. грн. (8,62%); то в 2003 році оборотні активи складали 2789 тис. грн., де матеріальні оборотні активи – 2158 тис. грн. (27,18%), грошові кошти та їх еквіваленти, інші поточні фінансові інвестиції – 206 тис. грн. (2,59%), дебіторська заборгованість – 355 тис. грн. (4,47%).  В структурі оборотних активів зросла частка матеріальних оборотних засобів на 278 тис. грн. та зменшилася дебіторська заборгованість на 57 тис. грн.

Для ТОВ “Укрпродукт” в 2003 коефіцієнт покриття знизився до 3,23 за рахунок збільшення поточної креди­торської заборгованості підприємства та знаходиться в межах допустимих норм. Позитивно вплинув на коефіцієнт покриття абсолютний приріст активів, за рахунок чого він збільшився на 0,28. Але негативний вплив підвищення поточних пасивів призвів до зменшення коефіцієнта покриття на 0,96. Сумарний вплив двох факторів викликав спадання коефіцієнта покриття на 0,68.

Коефіцієнт обертання товарних запасів по підприємству в 2002 році найнижчий 98,22 дні. В 2002 році коефіцієнт обертання запасів зріс на 19,91 за рахунок збільшення запасів в більшій мірі ніж зросла виручка від реалізації.

В результаті зменшення величини прибутку, за рахунок збільшення рівня витрат підприємства, в 2003 році порівняно з 2002 на 43,95 тис. грн. знизилася прибутковість реалізації на 0,0544 пункта, рівень прибутковості загальних активів зменшився в 2003 році порівняно з 2002 роком на 0,0133 пункти, також зменшилися показники прибутковості необоротних та оборотних активів відповідно на 0,0338 та 0,019 пунктів. Це свідчить про погіршення ефективності управління оборотним капіталом в ТОВ “Укрпродукт”.

ТОВ “Укрпродукт” в 2004 році забезпечення активів буде здійснюватися за помірним підходом. За рахунок власного капіталу та довгострокових кредитів банку буде фінансуватися постійна частина оборотних активів, що складає 50% від загальної вартості активів. За рахунок короткострокових кредитів (банківських та товарних) буде фінансуватися змінна оборотних активів. Така модель фінансування товарних запасів забезпечить допустимий рівень фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт обертання товарних запасів по підприємству в 2004 році знизиться на 77,67 днів. Зменшення товарних запасів дасть змогу вилучити частину коштів 250 тис. грн. та збільшити виручку від реалізації на 117,4 тис. грн..

В 2004 році ТОВ “Укрпродукт” планує отримати чистого прибутку 150 тис. грн., при цьому рентабельність реалізації планується відповідно 13,3%.

 


Список використаних джерел

 

  1. Конституція України, затверджена Постановою Верховної Ради України від 28.06.96 р.
  2. Господарський кодекс. Затверджений від 16.01.2003 № 436-IV.// Відомості Верхов­ної Ради України. — 2004. — № 1. — С. 21.
  3. Цивільний кодекс. Затверджений від 16.01.2003 № 435-IV.// Відомості Верхов­ної Ради України. — 2004. — № 1. — С. 35.
  4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6.- С.17-20.
  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р.// Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — №6. — С.21-26.
  6. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 248 с.
  7. Балабанов И.Т. «Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом?». — М.: Финансы и Статистика, 1994. – 428 с.
  8. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансово-хозяйственного субъекта. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 342 с.
  9. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. — К.: Либідь, 1998. — 312 с.

10. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: Курс лекций / Под ред. И.П. Мерзлякова. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 298 с.

11. Берзинь И.Э. Экономика фирмы. – М.: Институт международного права и экономики, 1997.  – 348с.

12. Бирман Л. Экономика фирмы. Учебное пособие. М.:М/н ун-т бизн. и управл., 2001-104с.

13. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. — К.: «Ника-Центр», 1998.- 480 с.

14. Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: УФИМБ, 1997. – 408 с.

15. Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: «Ника-Центр», «Эльга», 1998. – 492 с.

16. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр Эльга, 2001. — 528 с.

17. Валевич Р.П. Экономика торгового предприятия. – Мн..: Вышэйшая школа, 1996. – 348 с.

18. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами. – М.: Финансы и статистика, 1997.  – 482 с.

19. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Ви­ща Ішс., 1997. -383с.

20. Виханский О.С. Стратегическое управление — М.: Гароарика,1998.

21. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М.: Высш.шк.,1994-272с.

22. Вяткин В.Н., Хэмптон В.В., Казак А.Ю. Принятие финансовых решений в управлении бизнесом. – Екатеринбург: Издательский дом «ЯВА», 1998.

23. Гарнер Д., Оуен Р., Конвей Р. Привлечение капитала. – М.: Джон Уайли энд Санз, 1995.

24. Глазунов В.Н. Анализ финансового состояния предприятий // Финансы.- 1999. -№2.

25. Глущенко В.В. и др. Финансово-кредитный механизм в условиях развития хозрасчета / В.В. Глущенко, В.Г. Новиков, М.Я. Коро­бов. — X.: Изд-во «Основа» при ХГУ, 1990. — 176 с.

26. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы. – СПб.: Специальная литература, 1995.

27. Гребнев А.И. Экономика торгового предприятия. – М.: Экономика. 1997.

28. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекций — К.: МАУП, 1999-136 с.

29. Грузинов В. Экономика предприятий. -Финансы и статистика,2001-218с.

30. Грушко В.І., Пилипченко О.І. Фінансові ризики. Навчальний посібник. -К.: Знання: 1998. — 188 с.

31. Дідик Л.М. Рейтингова оцінка підприємств. – Фінанси України, №5, 1999.- С.30.

32. Добровенский В.С. Обеспечение доходности предприятия – Л: Научная мысль,1995.

33. Економіка виробничого підприємства. Навч. пос. К.: Знання,2001- 405с.

34. Жданов С. А. Методы и рыночная технология экономического управления. – М.: Дело и Сервис, 1999. – 382с.

35. Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу фінансового стану підприємства в Україні та за кордоном //Економіка. Фінанси, право. – 1999. — №5.

36. Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2000-133с.

37. Ирвин Д. Финансовый контроль. – М.: Финансы и статистика, 1998.

38. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. С 40-42.

39. Карпов В.Н. Управление маркетингом //Маркетинг. 1993. №2. С. 29-42.

40. Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2000-132с.

41. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. Издание 2-е, переработанное и дополненное. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1997. — 192 с.

42. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 768 с.

43. Ковалёв В.В. Управление финансами: Учебное пособие. — М.: ФБК -ПРЕСС, 1998.-160с.

44. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 512 с.

45. Ковалева A.M., Лапуста М;Г., Скамай Л.Г. Финансы фирмы: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 416 с.

46. Ковбасюк М.Р. Анализ финансового положения предприятия //Бухгалтерский учет. — 1991.- №2.

47. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: «Знання», КОО, 2000. — 378 с.

48. Кравченко Л.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі: Посібник для вузів,- Мн.: Вышэйшая школа, 1995 р.

49. Ластовецький В.О., Миронюк О.В. Ефективність господарювання: оцінка, аналіз, фактори, резерви. – Чернівці., 1995

50. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.

51. Литвин М. И. О критериях платежеспособности предприятия // Финансы. – 1993. — №10.

52. Литвин М.И. Применение матричных балансов для оценки финансового состояния предприятия // Финансы. – 1995. — №3.

53. Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка сплатоспроможності підприємства: Методичні підходи // Економіка, фінанси, право. – 1998. — №9.

54. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М.. Економіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик, 1999. – 798 с.

55. Методика інтегральної оцінки інвестаційної привабливості підприємств та організацій: Затв. Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству від 23 лютого 1998 № 22 // Держ. інформ. бюл. про приватизацію.-1998.-№7.

56. Нестеренко А.Г. Прибыль и рентабельность на торговом предприятии. – М., 1995.

57. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 164 с.

58. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия: Учебник для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. — 400 с.

59. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави: Монографія. — К.: «НІОС», 1997. — 176 с.

60. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2000, С. 312.

61. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с.

62. Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання,2001- 178с.

63. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современ­ный экономический словарь. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 496 с.

64. Рукина С.В. Финансы коммерческих предприятий и организаций: Учебное пособие. — М.: Експертное бюро — М, 1997 — 176 с.

65. Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствова­ния: Справ, пособие. — Мн.: Выш. шк., 1997. — 309 с.

66. Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.

67. Теория финансов: Учеб. пособие / Н.Е. Заяц, М.К. Фисенко, Т.Е. Бондарь и др. — Мн.: Выш. шк., 1997. — 368 с.

68. Ткаченко Н. М. Економіко-правовий характер власного капіталу: функції і формування // Підприємство, господарство, право. Науково-практичний журнал. – 2001. — №5. – С. 109-111.

69. Ткаченко Н. М. Формування і облік залученого капіталу // Регіональні перспективи. Науково-практичний журнал. – Полтава, 2001. – № 2-3 / 15-16/. – С. 28-32.

70. Тян Р. Б. Планування діяльності підприємства. – К.: МАУП, 1998. – С124-126.

71. Финансовый менеджмент: теория и практика/ Под ред. Стояновой Е.С.- М.: Перспектива, 1999 – 348 с.

72. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. проф. Н.Ф. Самсонова. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. — 495 с.

73. Финансы / Под ред. В.М. Родионовой. — М.: Финансы и статисти­ка, 1995. — 432 с.

74. Финансы промышленности: Учебник / Д.С. Моляков и др. — М.: Финансы и статистика, 1990. — 224 с.

75. Финансы СССР. Учебник для вузов. Под ред. М.К. Шерменёва. — М.: «Финансы» 1977. — 360 с.

76. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. проф. Л.А.Дробозиной. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. — 527 с.

77. Финансы: Учебник для вузов. Под ред. проф. М.В. Романовского, проф. О.В. Врублевской, проф. Б.М. Сабанти. — М.: Издательст­во «Перспектива»; Издательство «Юрайт», 2000.

78. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник / За ред. В.М. Фе­досова. — К.: Либідь, 1993. — 247 с.

79. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. професора A.M. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1998. — 368 с.

80. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод, посіб. / A.M. Поддєрьогін та ін. — К.: КНЕУ, 2001. — 294 с.

81. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод, посіб. / Г.Г. Кірейцев та ін. -Ж.:ЖІТІ, 2001. — 432с.

82. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 2000, С. 98.

83. Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия. – М.: Финансы и статистика, 1996.


Додатки

Запись опубликована в рубрике Готові дипломні роботи, Продаж дипломних робіт с метками , , , , , , , , , , , , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

2 комментария на «Дипломна робота Управління оборотним капіталом підприємства»

  1. Дмитрий говорит:

    Сколько стоит этот диплом?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.